Рішення № 137864167, 01.07.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/420/26

Провадження № 2/685/476/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., розглянувши в селищі Теофіполь в порядку скороченого провадження без виклику осіб (учасників) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

29 квітня 2026 року від ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до суду надійшов позов з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 611406525, укладеним 18 листопада 2021 року між позикодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, яка становить 68092,81 грн. і складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 21999,2 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 46093,61 грн., право вимоги за яким перейшло до позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником своїх договірних зобов`язань по поверненню кредиту за цим кредитним договором.

Відповідачеві позивачем було направлено копію позовної заяви з додатками перед поданням позовної заяви до суду за його зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_1 . Судом за цією ж адресою направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі, яка була одержана відповідачкою.

Відповідачка письмового відзиву не направила.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

18 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 611406525, який, відповідно до згоди його учасників, викладеної у п. 5.4 договору, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Цей договір, згідно п. 5.14, є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Текст договору містить відомості щодо адреси, номеру мобільного телефону, паспортні дані, РНОКПП позичальника, а також відомості про підписання ним договору електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «MNV6E8C7», тобто факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Манівео ШФД» та позичальником ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

Згідно пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 22000 грн., першим траншем є сума в розмірі 6050 грн., другий та решта траншів надаються протягом дисконтного періоду, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

На виконання даного договору кредитодавцем в цей же день позичальнику було перераховано кошти в сумі 6050 грн. а 23 листопада 2021 року решту коштів в сумі 15950 грн., що підтверджується меморіальними ордерами АТ «Ощадбанк».

Пунктом 1.7 договору визначено дисконтний період тривалістю 30 днів від дати отримання першого траншу кредиту, а саме, до 18 грудня 2021 року, впродовж якого проценти нараховуються виходячи з ставки у 0,48 % в день, після його закінчення за умови продовження дисконтного строку ставка становить 1,93 % в день. В разі ж продовження користування кредитом після завершення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови щодо нарахування процентів за дисконтною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і перераховуються за базовою процентною ставкою в 1,98 % в день.

Сторони передбачили у пунктах 1.10, 1.11 та 1.12, що повернення кредиту має бути здійснене до закінчення дисконтного періоду, а в разі продовження користування кредитом після закінчення дисконтного періоду, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, при ненадходженні коштів знову відкладається на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду, процентна ставка у цьому разі становить 2,98 % в день.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, позичальником було внесено лише 2786 грн. на виконання умов договору, з яких 2785,2 грн. які були зараховані на погашення процентів та 0,8 грн. на погашення тіла кредиту.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження факту внесення коштів у більшій сумі, тому позовна вимога стягнення тіла кредиту підлягає задоволенню.

Задоволенню також підлягає вимога стягнення процентів, розмір яких визначений відповідно до умов договору.

Право вимоги позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за цим кредитним договором підтверджується:

- договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з додатковою угодою № 31 від 31 грудня 2022 року про продовження строку дії договору до 31 грудня 2023 року включно з відповідним реєстром боржників, до якого включений відповідач (№ 1049), згідно якого право вимоги за договором перейшло від ТОВ «Манівео ШФД» до ТОВ «Таліон плюс»;

- договором факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року з додатковою угодою № 3 від 30 грудня 2022 року про продовження строку дії договору до 31 грудня 2024 року включно, з відповідним реєстром боржників, до якого включений відповідач (№ 20504), згідно якого право вимоги за договором перейшло від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»;

- договором факторингу № 10/07/25-Е від 10 липня 2025 року з відповідним реєстром боржників, до якого включений відповідач (№ 13889), згідно якого право вимоги за договором перейшло від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».

В позовній заяві позивачем заявлена також вимога стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн., яка підлягає частковому задоволенню.

Частинами 1 та 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01, укладений 20 серпня 2025 року між адвокатським бюро «Соломко та партнери» та позивачем, згідно якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 2.3 визначено, що конкретне доручення клієнта визначається в окремій додатковій угоді, в які сторони визначать зміст конкретного доручення/доручень.

Додатковою угодою № 25771243279 до даного договору від 01 вересня 2025 року про доручення адвокатському бюро надання юридичної допомоги по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції, зокрема, судів загальної юрисдикції, по справах про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 за даним кредитним договором.

Згідно наданого представником позивача акту прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року АБ «Соломко та партнери» надало ТОВ «Юніт капітал» послуг про стягнення заборгованості з відповідача на загальну суму 7000 грн., з яких складання впродовж 2-х годин позовної заяви на загальну суму 5000 грн., вивчення впродовж 2 годин матеріалів справи на загальну суму 1000 грн., підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника впродовж 2 годин на загальну суму 1000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З наданих матеріалів не вбачається обґрунтувань на підтвердження того, що час тривалістю 6 год. був в повній мірі використаний для складання позовної заяви та вивчення матеріалів, зважаючи на ціну позову та суть спору, який полягає у стягненні заборгованості за договорами мікрозайму, зважаючи на однотипність та схожість кредитних інших позикодавців, про що також свідчить заповнення тексту шаблону позовної заяви з застосуванням «автозаміни», оскільки прізвище відповідача у позовній заяві не відмінялося не зважаючи на контекст, тому на відповідача покладаються витрати позивача на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Сплачений позивачем судовий збір та витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог 100 %.

Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 611, 625, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість в сумі 68092,81 грн. (Шістдесят вісім тисяч дев`яносто дві гривні 81 коп.) за договором кредитної лінії № 611406525, укладеним 18 листопада 2021 року між кредитодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (код ЄДРПОУ 38569246) та позичальником ОСОБА_1 , яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 21999,2 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 46093,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати в сумі 4662,4 грн., з яких 2662,4 грн. сплаченого при подачі позову судового збору та 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01 липня 2026 року.

Суддя Самойлович А.П.