Ухвала суду № 137863973, 01.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 липня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/8528/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 27.04.2026 № 914380855229 про відмову у перерахунку / поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 за заявою від 20.04.2026 № 14832;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.05.2026 № 914380855229 про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 за заявою від 11.05.2026 № 15656;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непоновлення ОСОБА_1 нарахування та виплати раніше призначеної пенсії за віком після встановлення її особи за результатами відеоконференцзв`язку та подання заяв про поновлення виплати пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01.09.2014;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.09.2014 року по день фактичного поновлення виплати пенсії, з урахуванням усіх передбачених законодавством перерахунків, підвищень, індексацій, мінімальних гарантій та раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Щодо надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою-другою статті 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно припинив виплату пенсії позивачеві.

Водночас, суду не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на які позивач посилається у позові, зокрема, копія пенсійного посвідчення позивача, докази того, що саме з 01.09.2014 перестала виплачуватися пенсія, докази подання заяви до органу ПФУ для взяття на облік у 2014 році та в подальшому на підконтрольній території України, докази звернення до ПФУ для проходження фізичної ідентифікації на підконтрольній території України та проходження фізичної ідентифікації в банку на підконтрольній території України, доказів подання заяви органу ПФУ про неотримання пенсійних виплат від російської федерації; документу, який підтверджує подання заяви позивачем після 1 вересня 2019 року до органів ПФУ для взяття на облік.

Як вбачається із матеріалів позову, докази отримані позивачем із електронного кабінету пенсіонера - порталу ПФУ, проте суду не надані докази із такого кабінету щодо виду пенсії, дати призначення пенсії позивачу у 2014 році, а також довідку про доходи пенсіонера та відсутності виплати пенсії позивачу із 2014 року.

Суд наголошує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2020 року по справі №520/2261/19 дійшла висновку, що обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Суддя враховує, що обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" заява № 11681/85).

Щодо строку звернення до суду.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отож, зважаючи на те, що пенсія є щомісячним платежем, суд дійшов висновку, що про порушення свого права на отримання пенсії у належному розмірі позивач мав довідатись після одержання пенсійної виплати за місяць, в якому проведено індексацію пенсії, тобто березень календарного року.

Звернувшись до суду з цим позовом 26.06.2026, позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду в частині вимог за період з 01.09.2014 по 25.12.2025 (більше 10 років).

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Водночас позовна заява та додані до неї документи наразі не містять доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог за період з 01.09.2014 по 25.12.2025.

У позовній заяві позивач зазначила, що остаточно про протиправну позицію Пенсійного фонду щодо відмови у поновленні виплати пенсії після встановлення особи позивачка дізналася саме з рішень від 27.04.2026 та 14.05.2026. До цього часу вона реалізовувала передбачений законодавством порядок: подала заяву на відеоідентифікацію, пройшла відеоконференц зв`язок, отримала рішення про встановлення особи та подала заяви про поновлення виплати пенсії.

Дані доводи позивача суд оцінює критично і зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Ця норма в частині щодо виплати пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком застосовується тільки у випадку невиплати з вини держави пенсії, яка була нарахована.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, Верховний Суд в постанові від 29.11.2023 у справі № 620/978/21.

При цьому, пенсія відповідачем не нараховувалась з 01.09.2014 за твердженням позивача (без надання відповідних доказів).

Відтак, в такому випадку не підлягає застосуванню норма ст. 46 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а позивачем пропущено 6-місячний строк звернення до суду, оскільки позивач почала вчиняти конкретні дії щодо поновлення виплати пенсії через 11,5 років з моменту припинення виплати пенсії 13.03.2026, а з позовом до суду звернулась лише 26.06.2026.

Позивач не отримуючи пенсію як щомісячну виплату у кожен місяць періоду з 01.09.2014 по 25.12.2025 мала можливість без зайвих зволікань, в розумний строк після неотримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо підстав припинення її виплати звернутись до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Триваюча пасивна поведінка позивача, з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів, не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Отже, позивачу слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду, з урахуванням мотивів суду, що викладені в даній ухвалі, і з наданням суду доказів причин поважності пропуску строку звернення до суду.

Щодо сплати судового збору.

Положенням ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього ж Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у вигляді 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно з абзацом другим частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2026 - 3328,00 грн.

У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач заявляє чотири самостійні вимоги немайнового характеру, кожна з яких може становити окрему підставу та предмет позову, оскільки спірні відносини врегульовані різними нормативно-правовими актами та в різний проміжок часу, а тому такі вимоги мають бути оплачені судовим збором у розмірі 4259,84 грн.

Позивачем до позову надано квитанцію до платіжної інструкції про сплату судового збору у розмірі 1065,00 грн.

Тобто позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 3194,84 грн.

У силу частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- копія пенсійного посвідчення позивача;

- докази того, що саме з 01.09.2014 перестала виплачуватися пенсія позивачу (довідку про щомісячні суми невиплаченої/виплаченої пенсії за спірний період);

- докази подання заяви до органу ПФУ для взяття на облік у 2014 році та в подальшому на підконтрольній території України (докази призначення пенсії у 2014 році);

- докази звернення до ПФУ для проходження фізичної ідентифікації на підконтрольній території України та проходження фізичної ідентифікації в банку на підконтрольній території України;

- докази подання заяви органу ПФУ про неотримання пенсійних виплат від російської федерації;

- документу, який підтверджує подання заяви позивачем після 1 вересня 2019 року до органів ПФУ для взяття на облік;

- заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.09.2014 по 25.12.2025 та доказів поважності причин його пропуску.

- документа про сплату судового збору в розмірі 3194,84 грн. (номер рахунку - UA078999980313191206084016719, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, які подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

Суддя В.І. Бевза