Ухвала суду № 137863742, 01.07.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1387/26

Провадження № 2-аз/674/1/26

УХВАЛА

іменем України

01 липня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку письмового провадження, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

29.06.2026 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Коваль В.С., звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови.

Одночасно із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої представник позивача посилається на те, що постановою серії ЕНА № 7438727 від 25.06.2026, винесеною поліцейським БПП Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП сержантом поліції Тивоняком Д.О., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн. З цією постановою позивач не погоджується, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Представник позивача зазначає, що строк для сплати штрафу становить 15 днів з моменту отримання постанови, а тому останнім днем для його сплати є 10.07.2026, тоді як суд не матиме змоги розглянути позовну заяву по суті до настання цієї дати. У разі задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови позивачу доведеться докладати зусиль для повернення сплаченого штрафу. З огляду на викладене представник позивача просить зупинити дію стягнення постанови серії ЕНА № 7438727 від 25.06.2026 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Про розгляд заяви учасники справи не повідомлялись на підставі частини першої статті 154 КАС України.

Вивчивши доводи заявника, викладені у заяві, а також дослідивши додані до заяви документи, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відтак забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Забезпечення позову повинно застосовуватися з урахуванням принципу рівноправності сторін і не повинно призводити до невиправданого обмеження прав суб`єкта владних повноважень, оскільки справа по суті ще не вирішена, а факт протиправності оскаржуваної постанови не встановлений.

Суд встановив, що предметом даного позову є визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 7438727 від 25.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 210-1 КУпАП та закриття провадження.

В силу вимог частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з вимогами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

На зазначені критерії посилається й сам представник заявника у поданій заяві про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 25.06.2020 у справі № 520/1545/19, від 01.10.2019 у справі № 420/912/19, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування: - обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або - очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

У заяві представник позивача обґрунтовує необхідність забезпечення позову, по-перше, тим, що позивачу в разі задоволення позову доведеться докладати зусиль для повернення сплаченого штрафу, а по-друге, посиланням на те, що оскаржувана постанова кваліфікує дії позивача за частиною 4 статті 126 КУпАП з посиланням на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 175/21416/25 від 08.06.2026, яка станом на дату вчинення поставленого у вину діяння не набрала законної сили.

Щодо першої підстави суд зазначає, що необхідність у майбутньому повернення сплаченої суми штрафу в разі задоволення позову сама по собі не свідчить про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту прав позивача. Заявником не наведено і не підтверджено доказами обставин, які б давали підстави вважати повернення сплаченої суми об`єктивно утрудненим (зокрема, відомостей про фінансовий стан відповідача чи про наявність перешкод для повернення коштів з бюджету за судовим рішенням). Сама лише вказівка на необхідність "докладання зусиль" є оціночним, абстрактним твердженням, не підкріпленим відповідними доводами чи доказами.

Щодо другого доводу суд зазначає, що питання про правильність кваліфікації дій позивача за ч. 4 ст. 126 КУпАП, зокрема про те, чи мала оскаржувана постанова законні підстави з огляду на процесуальний статус постанови у справі № 175/21416/25 станом на дату вчинення діяння, стосується предмета спору і підлягає з`ясуванню за результатами дослідження доказів під час розгляду справи по суті. Вирішення цього питання на стадії розгляду заяви про забезпечення позову означало б передчасну оцінку судом обставин, які мають встановлюватися за результатами повного судового розгляду, що не відповідає призначенню інституту забезпечення позову. Наведені представником позивача доводи не є настільки очевидними та безсумнівними, щоб суд міг дійти висновку про протиправність оскаржуваної постанови вже на цій стадії провадження.

При цьому сам факт звернення ОСОБА_1 до суду з позовом не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів його забезпечення. Наявність ознак протиправності оскаржуваної постанови може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Суд також враховує, що відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами, а суд повинен зважати на співвідношення інтересів заявника з наслідками вжиття заходів забезпечення для інших учасників процесу. Заявлений захід (зупинення стягнення на невизначений період до набрання законної сили рішенням суду) є значним за обсягом та часом дії обмеженням виконання постанови суб`єкта владних повноважень, тоді як обґрунтованість позовних вимог заявником достатньою мірою не підтверджена.

Разом з тим, зазначаючи про потенційну можливість невиконання судового рішення, утруднення його виконання, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивача, представник висловила лише припущення щодо наявності цієї можливості, не обґрунтовуючи у чому саме полягають неможливість подальшого виконання чи утруднення виконання судового рішення або поновлення прав позивача, не посилаючись на конкретні докази, які б підтвердили існування таких обставин, та не долучаючи ці докази до заяви про забезпечення позову.

Стороною заявника не надано докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останнього до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтовано причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів.

За таких обставин, оскільки стороною позивача не наведено та не підтверджено належними і допустимими доказами наявність визначених статтею 150 КАС України підстав для забезпечення позову, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника права звернутися в подальшому з такою заявою до суду.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 245 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ