Рішення № 137863658, 30.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/6661/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.05.2026 № 163750033424;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати мені періоди з 09.01.2023 по 03.06.2023, з 17.06.2023 по 22.09.2023, з 06.10.2023 по 27.10.2023, з 07.11.2023 по 17.11.2023, з 25.03.2024 по 28.06.2024, з 11.07.2024 по 11.07.2024, з 24.07.2024 по 24.10.2024, з 07.11.2024 по 29.04.2025, з 18.05.2025 по 30.07.2025 (включно) до страхового стажу на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути мою заяву від 27.04.2026 про зарахування періодів служби на пільгових умовах згідно довідки від 31.07.2025 № 20518 при призначенні пенсії.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі -відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 01.06.2026 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України у визначені періоди, що підтверджується довідкою військової частини.

Позивач вказує, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, в якій просив зарахувати періоди проходження військової служби в особливий період до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.05.2026 №163750033424 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатністю страхового стажу, визначеного для призначення такої пенсії.

Позивач не погоджується зі зазначеним рішенням, посилаючись на те, що відповідно до статей 8 та 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, періоди проходження військової служби під час безпосередньої участі у бойових діях підлягають зарахуванню до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.

На думку позивача, відповідач безпідставно не врахував зазначені періоди у пільговому обчисленні, що призвело до неправильного визначення тривалості його страхового стажу та, як наслідок, до протиправної відмови у призначенні пенсії за віком. У зв`язку із цим позивач просить визнати рішення відповідача протиправним та скасувати його, зобов`язати відповідача зарахувати відповідні періоди військової служби до страхового стажу із застосуванням коефіцієнта один місяць за три місяці та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

16 червня 2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю.

Відповідач зазначив, що 27.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності заяву та додані документи було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким прийнято рішення від 05.05.2026 №163750033424 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатністю страхового стажу.

Відповідач послався на положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, та зазначив, що призначення пенсій здійснюється за принципом екстериторіальності.

Також відповідач зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на дострокову пенсію за віком мають військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, після досягнення 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків.

Відповідач не заперечував факт проходження позивачем військової служби та його участі у заходах із забезпечення оборони України, однак зазначив, що положення статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 та наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 регулюють питання обчислення вислуги років при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям і не підлягають застосуванню при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На думку відповідача, підстави для зарахування спірних періодів безпосередньої участі у бойових діях до страхового стажу позивача на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці відсутні, а страховий стаж позивача становить 19 років 08 місяців 22 дні, що не дає йому права на призначення пенсії за віком. У зв`язку з цим відповідач вважає рішення від 05.05.2026 №163750033424 законним та обґрунтованим і просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

27.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини четвертої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заяву та додані до неї документи було передано на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.05.2026 №163750033424 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком. Підставою відмови визначено недостатність страхового стажу, який за результатами розгляду заяви становить 19 років 08 місяців 22 дні.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2025 №20518 позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у періоди: з 09.01.2023 по 03.06.2023, з 17.06.2023 по 22.09.2023, з 06.10.2023 по 27.10.2023, з 07.11.2023 по 17.11.2023, з 25.03.2024 по 28.06.2024, з 11.07.2024 по 11.07.2024, з 24.07.2024 по 24.10.2024, з 07.11.2024 по 29.04.2025 та з 18.05.2025 по 30.07.2025.

Не погодившись із рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.05.2026 №163750033424, зобов`язати відповідача зарахувати зазначені періоди безпосередньої участі у бойових діях до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці, повторно розглянути заяву про призначення пенсії та стягнути судові витрати.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними системи персоніфікованого обліку, а за періоди до її впровадження - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на дострокову пенсію за віком мають військовослужбовці та інші особи, які брали безпосередню участь у бойових діях, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації або у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Згідно з пунктом 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV зарахування окремих періодів військової служби до страхового стажу здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» до страхового стажу особи зараховується фактичний строк позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Висновки щодо правозастосування

Основні принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а також порядок призначення і виплати пенсій визначені Законом №1058-IV.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, а також особи, яким встановлено інвалідність унаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних із виконанням військових чи службових обов`язків.

Крім того, право на дострокову пенсію мають особи, яким надано статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Зазначеним категоріям осіб дострокова пенсія призначається після досягнення чоловіками 55-річного, а жінками 50-річного віку, за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків та не менше 20 років у жінок.

Позивач звернувся зі заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту четвертого частини першої статті 115 Закону №1058-IV.

З огляду на характер заявлених вимог та обраний позивачем вид пенсійного забезпечення спірні правовідносини виникли у межах солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та підлягають врегулюванню передусім положеннями Закону №1058-IV. Саме цей Закон визначає умови, порядок і межі формування страхового стажу, а також вичерпний перелік правових механізмів, які можуть бути застосовані при призначенні пенсії за цим Законом.

Звертаючись із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту четвертого частини першої статті 115 Закону №1058-IV позивач наполягав на зарахуванні періодів проходження ним військової служби в особливий період до страхового стажу у пільговому обчисленні - один місяць служби за три.

Таким чином, спір у цій частині зводиться до питання можливості зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за Законом №1058-IV періодів проходження позивачем військової служби в особливий період у пільговому обчисленні - один місяць служби за три.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на зазначене за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими цим Законом, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів.

Абзац третій частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, після 1 січня 2004 року застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Використання законодавцем формулювання «виключно» свідчить про імперативний та вичерпний характер цього переліку і виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші види пенсій. Дострокова пенсія за віком, передбачена статтею 115 Закону №1058-IV, не належить до пенсій за віком на пільгових умовах і не є пенсією за вислугу років, а тому не підпадає під сферу дії зазначеного положення. Вона призначається у межах солідарної системи за наявності страхового стажу, обрахованого за правилами статті 24 цього Закону. Отже, системне тлумачення статті 24 у взаємозв`язку зі статтею 115 Закону №1058-IV свідчить про відсутність законодавчих підстав для застосування кратного обчислення страхового стажу при призначенні дострокової пенсії за віком.

Щодо застосування до спірних правовідносин положень статті 57 Закону №1788-XII та пункту 2.3 Положення №530, якими передбачено зарахування часу проходження військової служби в умовах бойових дій у кратному обчисленні - один місяць служби за три, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 57 Закону №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Аналогічний за правовою природою підхід закріплено у пункті 2.3 Положення №530, яким визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій, крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу, окремі періоди військової служби зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема за участь у бойових діях у воєнний час, участь в антитерористичній операції або виконання відповідних завдань під час проходження служби у військовому резерві.

Із системного аналізу змісту зазначених норм вбачається, що останні безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби з призначенням пенсій за вислугу років, тобто зі спеціальним видом пенсійного забезпечення, та не стосуються порядку обрахунку страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, пункт 2.3 Положення №530, прийнятий на виконання Закону №2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу.

Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

Суд також зазначає, що вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом №1058-IV. Саме цей Закон встановлює вичерпні умови, порядок і критерії обчислення страхового стажу, що є підставою для призначення пенсій у солідарній системі.

Перенесення правил обчислення вислуги років на правила обчислення страхового стажу означало б змішування різних правових режимів та фактичну зміну законодавчо визначеного порядку формування страхового стажу. Поширення механізму кратного обчислення, встановленого для спеціального виду пенсійного забезпечення, на правовідносини щодо призначення дострокових пенсій за Законом №1058-IV призвело б до застосування норм, які регулюють інший вид пенсійних правовідносин, поза межами їх законодавчого призначення.

Крім того, застосування кратного обчислення на підставі підзаконного нормативного акта у сфері, що врегульована безпосередньо законом, означало б фактичну модифікацію закону підзаконним актом, що є неприпустимим з огляду на принцип верховенства права та ієрархію нормативно-правових актів.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2024 року у справі №910/14524/22 та від 11 вересня 2024 року у справі №554/154/22 наголошувала на тому, що суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону або за межами наданих законом прав чи повноважень; іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг.

Крім того, у рішенні у справі «ТОВ «Укркава» проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що принцип правової визначеності як складова верховенства права вимагає передбачуваності судового тлумачення та стабільності правового регулювання. Суд зазначив, що національні суди не можуть переосмислювати чіткі та однозначні норми закону у спосіб, який фактично дорівнює зміні законодавства, без наявності переконливих підстав та без урахування наслідків такого підходу для правової визначеності.

Таким чином, застосування до спірних правовідносин правил кратного обчислення страхового стажу за відсутності прямої норми Закону №1058-IV фактично означало б зміну встановленого законодавцем порядку формування страхового стажу та розширення обсягу пенсійних прав позивача поза межами визначеного законом правового режиму. Такий підхід суперечив би принципу законності, відповідно до якого органи державної влади та суди зобов`язані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.

У сфері соціального захисту тлумачення закону судом не може підміняти собою діяльність Верховної Ради України шляхом створення нових підстав для набуття права на пенсію або розширення порядку формування стажу. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами, що обмежує межі судового розсуду текстом чинних законодавчих приписів.

Оскільки позивач мав намір реалізувати право на дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону №1058-IV, спірні правовідносини підлягають врегулюванню виключно нормами цього Закону, який не містить положень про можливість кратного (пільгового) обчислення страхового стажу для цілей визначення права на зазначений вид пенсії. Положення статті 57 Закону №1788-ХІІ та Положення №530 регламентують порядок обчислення вислуги років у межах спеціального пенсійного забезпечення військовослужбовців і не змінюють встановленого Законом №1058-IV механізму формування страхового стажу у солідарній системі. З огляду на принцип законності та межі судового тлумачення суд не вправі поширювати дію спеціальних норм на інші види пенсійного забезпечення за відсутності прямої законодавчої вказівки.

За таких обставин відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів проходження військової служби в особливий період у пільговому обчисленні «один місяць служби за три» для цілей статті 115 Закону №1058-IV.

Суд також зауважує, що пункт 2.3 Положення №530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте «крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу». Отже, сам підзаконний нормативний акт, на який покликається позивач, містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначаються відповідно до Закону №1058-IV.

Аналогічний підхід до застосування норм права у разі наявності прямого законодавчого регулювання викладено у пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2026 року у справі №240/7215/24, у якій зазначено, що відсутність колізії у правовому регулюванні свідчить про відсутність потреби у пошуку механізмів її подолання, оскільки наявність прямої норми закону, яка врегульовує відповідні правовідносини, виключає необхідність застосування інших норм права для їх регулювання.

У контексті цієї справи наявність імперативного припису абзацу третього частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, який визначає межі застосування пільгового порядку обчислення стажу, свідчить про відсутність колізії між нормами законодавства. Отже, відсутні підстави для пошуку інших правових механізмів або застосування норм, що регулюють інші види пенсійного забезпечення, для визначення порядку обчислення страхового стажу при призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 цього Закону.

Суд вказує, що застосування кратного обчислення страхового стажу без прямої законодавчої підстави фактично означало б штучне збільшення страхового стажу, оскільки період, що підлягає зарахуванню до страхового стажу, збільшувався б не внаслідок фактичної тривалості відповідного періоду або сплати страхових внесків у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а шляхом множення такого періоду.

Фактично це означало б зарахування до страхового стажу додаткового часу, який не підтверджений ані сплатою страхових внесків, ані прямою нормою закону, що допускає його зарахування на пільгових умовах. Такий підхід суперечив би правовій природі страхового стажу як визначеного законом періоду, що враховується при визначенні права на пенсію у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, та призводив би до розширення обсягу пенсійних прав особи поза межами встановленого законодавцем правового регулювання.

Водночас такий підхід не означає обмеження прав осіб, які проходили військову службу. Періоди проходження військової служби підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до правил, установлених Законом №1058-IV, у їх фактичній тривалості та враховуються при визначенні права особи на призначення пенсії.

При цьому зазначене правове регулювання застосовується саме у випадку, коли особа реалізує право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону №1058-IV. Обираючи такий вид пенсійного забезпечення, особа погоджується на застосування умов, порядку та механізму обчислення страхового стажу, прямо встановлених цим Законом. Проте пенсійне законодавство України не позбавляє особу можливості реалізувати своє право на інший вид пенсійного забезпечення, якщо для нього законодавством передбачено застосування механізму пільгового (кратного) обчислення строків служби.

У цій справі судом встановлено, що 27.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду зі заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.05.2026 №163750033424 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатністю страхового стажу. За змістом вказаного рішення страховий стаж позивача становить 19 років 08 місяців 22 дні, тоді як для призначення дострокової пенсії за віком чоловікам необхідно мати не менше 25 років страхового стажу.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить зарахувати до його страхового стажу на пільгових умовах, з розрахунку один місяць служби за три місяці, періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а саме: з 09.01.2023 по 03.06.2023, з 17.06.2023 по 22.09.2023, з 06.10.2023 по 27.10.2023, з 07.11.2023 по 17.11.2023, з 25.03.2024 по 28.06.2024, з 11.07.2024 по 11.07.2024, з 24.07.2024 по 24.10.2024, з 07.11.2024 по 29.04.2025 та з 18.05.2025 по 30.07.2025, після чого повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.

Разом з тим позивач звернувся саме за призначенням дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону №1058-IV, тобто пенсії, яка призначається у межах солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та з урахуванням страхового стажу.

Закон №1058-IV не передбачає можливості зарахування до страхового стажу періодів проходження військової служби або участі у бойових діях у кратному обчисленні один місяць служби за три місяці - для цілей призначення дострокової пенсії за віком.

Положення статті 57 Закону №1788-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 та пункту 2.3 Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, стосуються обчислення вислуги років для призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям, тобто іншого виду пенсійного забезпечення, та не змінюють правил формування страхового стажу за Законом №1058-IV.

При цьому пункт 2.3 Положення №530 прямо передбачає, що пільгове обчислення періодів військової служби застосовується при обчисленні вислуги років для призначення пенсій, крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу.

Отже, періоди участі позивача у бойових діях можуть бути враховані до страхового стажу лише у фактичній календарній тривалості, а підстав для їх кратного зарахування з розрахунку один місяць служби за три місяці для призначення дострокової пенсії за віком за Законом №1058-IV - немає.

За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.05.2026 №163750033424 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатністю страхового стажу є правомірним, а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков