Рішення № 137862572, 01.07.2026, Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/804/26

НП: 2/453/755/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 липня 2026 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,

сторони та інші учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ;

відповідач - Козівська сільська рада Стрийського району Львівської області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ;

зміст позовних вимог - про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за правилами загального позовного провадження, за участі представниці позивачки ОСОБА_1 - адвокатки Комарницької М.В., -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін у справі.

Позивачка ОСОБА_1 30.04.2026 року через канцелярію подала у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 3527, в якій просить ухвалити рішення про визнання за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Довжки Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області, право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1), з терасою «а» та сходами «а1», загальною площею - 51,9 кв. м., житловою площею - 22,1 кв. м., допоміжною площею 29,8 кв. м., з господарськими будівлями - чотирма сараями (позначені у технічній документації літерами Б, В, Д, З), убиральнею (позначена у технічній документації літерою Г) та погребом (позначений у технічній документації літерою П), розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Питання щодо стягнення на свою користь з відповідача Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області судових витрат у справі, котрі полягають у справлянні судового збору у розмірі 1 443 грн. 58 коп., позивачка ОСОБА_1 не порушує.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ус. Довжки Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області у віці 89 років помер дід позивачки ОСОБА_1 по материнській лінії - ОСОБА_3 , який за життя розпорядився усіма своїми правами й обов`язками на випадок смерті, зокрема 23.04.1998 року у с. Довжки Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт, котрий був посвідчений у встановленому порядку секретарем виконавчого комітету Довжківської сільської ради Сколівського району Львівської області Габрусем Б.С. , номер у реєстрі 4, й цей заповіт до дня смерті спадкодавця ОСОБА_3 ним не змінювався та не скасовувався. За змістом вказаного заповіту, спадкодавець ОСОБА_3 належний йому житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями, розташований у с. Довжки Сколівського району Львівської області, і все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він за законом матиме право, заповів своїй внучці ОСОБА_5 .. Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилася спадщина за вказаним заповітом, у тому числі й на належне йому право на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами. Отож, позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за вказаним заповітом усіх прав та обов`язків, котрі залишились після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , у тому числі й на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, при цьому вона прийняла спадщину в силу фактичного вступу в управління та володіння нею, та не відмовилася від неї, а інших спадкоємців, які б претендували на обов`язкову частку у майні незалежно від змісту вказаного заповіту, немає. Проте оформити відповідне право на спадщину за вказаним заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами позивачка ОСОБА_1 не може у зв`язку із втратою в оригіналі правовстановлюючого документа на нього. З огляду на вказане, отримавши 18.11.2024 року відмову Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у вчиненні нотаріальної дії, пов`язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивачка ОСОБА_1 змушена була звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Відповідач Козівська сільська рада Стрийського району Львівської області у запропоновані судом строки та порядку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до неї, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом не подала. Однак, вказаний відповідач, у порядку самопредставництва, котре здійснює сільський голова Щекун В.Й. , у своїй заяві про здійснення цього судового провадження у цілому за відсутності уповноваженого/ представника, одночасно виклав свою позицію у цій справі, за змістом котрої він проти задоволення позовних вимог не заперечує, просить ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства України та встановлених обставин на підставі зібраних у цій справі доказів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , письмових пояснень на позовну заяву ОСОБА_1 до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, з її участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом, у запропоновані судом строки та порядку не подала. Однак, вказана третя особа у своїй заяві про здійснення цього судового провадження у цілому за її відсутності, одночасно виклала свою позицію у цій справі, за змістом котрої вона проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Заяви та клопотання сторін у справі.

Відповідач Козівська сільська рада Стрийського району Львівської області у порядку самопредставництва, котре здійснює сільський голова Щекун В.Й., засобами електронного зв`язку 08.05.2026 року скерував до Сколівського районного суду Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № ЕП-737, про здійснення судового провадження у цій справі у цілому за відсутності уповноваженого представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 28.05.2026 року через канцелярію подала до Сколівського районного суду Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 4423, про здійснення судового провадження у цій справі у цілому за її відсутності.

Інших заяв та/чи клопотань від сторін у цій справі до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 30.04.2026 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання у справі - зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 28.05.2026 року, 09:15 год.. Витребувано за власною ініціативою від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, належно засвідчену копію спадкової справи № 224/2024, заведеної 01.10.2024 року після смерті ОСОБА_3 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Довжки Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області.

Від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 19.05.2026 року на відповідну ухвалу у частині витребування доказів до Сколівського районного суду Львівської області надійшла належно засвідчена копія спадкової справи № 224/2024, заведеної 01.10.2024 року після смерті ОСОБА_3 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Довжки Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області, разом із супровідним листом, що був зареєстрований в діловодстві за вх. № 4163, з якоїне вбачається тієї обставини, що розгляд цієї справи та ухвалене у ній рішення у майбутньому може вплинути на права та/чи законні інтереси будь-яких інших осіб, окрім як тих, хто приймає участь у справі.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 28.05.2026 року підготовче засідання у цій справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті. Визначено місце, дату та час судового засідання щодо розгляду цієї справи по суті - зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 01.07.2026 року о 10:30 год..

Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.

Позивачка ОСОБА_1 у призначене судове засідання з розгляду цієї справи по суті не з`явилася, однак забезпечила явку своєї уповноваженої представниці - адвокатки Комарницької М.В., яка висловила позицію на підтримання позовних вимог своєї довірительки до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом, з тих підстав, котрі викладені у пред`явленому позові, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Козівська сільська рада Стрийського району Львівської області у призначене судове засідання з розгляду цієї справи по суті явку уповноваженого представника не забезпечила.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 у призначене судове засідання з розгляду цієї справи по суті не з`явилася.

Суд вважав за доцільне та можливе здійснювати судовий розгляд цієї справи по суті за відсутності тих її учасників, які не з`явилися/не забезпечили явку уповноважених представників, та неявка яких не була перешкодою для можливості судового розгляду такої справи.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Своєю чергою, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно з частинами 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

В силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивачки ОСОБА_1 за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, та причетність до порушення таких її прав відповідача Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом під час розгляду даної справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що стверджується її паспортом громадянки України (копія міститься у справі, а. с. 8), а її зареєстрованим місцем проживання на території України з 28.04.1995 року є АДРЕСА_2 . Зазначене задеклароване місце реєстрації позивачки ОСОБА_1 стверджується зокрема Витягом з реєстру територіальної громади № 2024/011846672, сформованим 01.10.2024 року адміністратором ЦНАП Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області Лощиніним В.О. (копія міститься у справі, а. с. 10).

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 89 років у с. Довжки Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області помер дід позивачки ОСОБА_1 по материнській лінії - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , й ця обставина стверджується свідоцтвом про смерть на бланку серії НОМЕР_1 , виданим повторно Сколівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції 10.09.2024 року у відповідності до актового запису про смерть виконавчого комітету Довжківської сільської ради Сколівського району Львівської області від 28.02.2000 року за № 1 (копія міститься у справі, а. с. 12).

Вказаний день смерті спадкодавця ОСОБА_3 є часом відкриття спадщини після його смерті.

За життя спадкодавець ОСОБА_3 розпорядився усіма своїми правами й обов`язками на випадок смерті, зокрема 23.04.1998 року у с. Довжки Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт, котрий був посвідчений у встановленому порядку секретарем виконавчого комітету Довжківської сільської ради Сколівського району Львівської області Габрусем Б.С. , номер у реєстрі 4, й цей заповіт до дня смерті спадкодавця ОСОБА_3 ним не змінювався та не скасовувався (копія дублікату заповіту міститься у справі, а. с. 19). За змістом вказаного заповіту, спадкодавець ОСОБА_3 належний йому житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями, розташований у с. Довжки Сколівського району Львівської області, і все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він за законом матиме право, заповів своїй внучці ОСОБА_7 ..

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, номер витягу: 00046893858, сформований 10.09.2024 року (копія міститься у справі, а. с. 18), 22.12.2021 року Калуським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було здійснено реєстрацію актового запису № 661 про шлюб ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_9 ».

Судом встановлено й те, що позивачка ОСОБА_1 , яка бажає оформити спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , прийняла спадщину, так як вступила в управління та володіння спадковим майном, вона на день смерті останнього фактично проживала з ним в одному житлі - по АДРЕСА_1 . Окрім того, позивачка ОСОБА_1 01.10.2024 року звернулася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом(копія мітиться у справі, а. с. 20).

Як вбачається з витребуваної від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України спадкової справи № 224/2024, заведеної 01.10.2024 року після смерті спадкодавця ОСОБА_3 (копія міститься у справі, а. с. 48-66), інших спадкоємців, які б претендували на обов`язкову частку у майні незалежно від змісту вказаного заповіту, прийняли спадщину та/чи звернулися із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , немає.

Відтак, саме позивачка ОСОБА_1 за вказаним заповітом вправі успадкувати усі права та обов`язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини після його смерті і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини.

Так, детально перевіряючи відповідні права та обов`язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на об`єкт нерухомого майна, котрий розташований по АДРЕСА_1 , та котрий є предметом спору у межах пред`явлених позовних вимог, судом встановлено, що такий в цілому складається з житлового будинку садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1), з терасою «а» та сходами «а1», загальною площею - 51,9 кв. м., житловою площею - 22,1 кв. м., допоміжною площею 29,8 кв. м., господарських будівель - чотирьох сараїв (позначені у технічній документації літерами Б, В, Д, З), убиральні (позначена у технічній документації літерою Г) та погребу (позначений у технічній документації літерою П), він збудований у 1925 році з прибудовами у 1939, 1940, 1985 роках, в цілому не є об`єктом самочинного будівництва. Наведені вище обставини стверджуються технічним паспортом, виготовленим 22.10.2024 року суб`єктом господарювання - КП Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» на замовлення позивачки ОСОБА_1 , із реєстраційним номером у Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації ЄДЕСуСБ ТІ01:4697:7119:2231:7032 (копія міститься у справі, а. с. 27-34), довідкою та Випискою з погосподарської книги, сформованими Старостинським округом № 1 сіл Довжки, Кальне Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області 10.09.2024 року за вих. № 182 (копії містяться у справі. а. с. 25, 36).

Окрім того, згідно даних технічного архіву КП Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», право власності на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами було зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок (копія міститься у справі, а. с. 39), виданого 27.03.2011 року Довжківською сільською радою Сколівського району Львівської області на підставі рішення виконкому № 59 від 20.12.2000 року (копія міститься у справі, а. с. 38), що стверджується довідкою КП Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 27.01.2026 року за № 129 (копія міститься у справі, а. с. 26).

Судом також встановлено, що правовстановлюючий документ на спірний об`єкт нерухомого майна в оригіналі втрачений.

Як уже йшлося вище, позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину у встановленому порядку після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , 01.10.2024 року зверталася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак 18.11.2024 року одержала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії за вих. № 837/01-16, через втрату в оригіналі правовстановлюючого документа на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами (копія міститься у справі, а. с. 24).

Релевантні норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо визнання права на об`єкти нерухомого мана у порядку їх спадкування регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), іншими актами цивільного законодавства.

При цьому, прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України положення зазначеного Кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності діючим ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки згадані вище правовідносини щодо спадкування виникли до набрання чинності діючим ЦК України, то суд при розгляді даного спору у вказаній частині керується також положеннями ЦК Української РСР 1963 року та діючими на той час законодавчими актами.

Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 524 ЦК Української РСР 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За змістом ст. 534 ЦК Української РСР 1963 року, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

При цьому, неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку (ст. 535 ЦК Української РСР 1963 року).

Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений (ст. 541 ЦК Української РСР 1963 року).

Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 зазначеного Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (пункт 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (пункт 20 Інструкції).

За загальним правилом, наведеним у статтях 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (договорів). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, особа може пред`явити позов про визнання за нею права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог за результатами розгляду цієї справи.

Узагальнюючи оцінку доводів та аргументів позивачки ОСОБА_1 , виходячи з відсутності у господарства, до котрого входить спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, фактично статусу колгоспного двору, а також враховуючи ту обставину, що незаконність набуття за життя спадкодавцем ОСОБА_3 права на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами не встановлена судом і такий факт ніким не оспорюється, то суд вважає, що право на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами було набуте спадкодавцем ОСОБА_3 правомірно, зокрема внаслідок забудови виділеної свого часу для цієї мети земельної ділянки.

При цьому, оскільки судом було також встановлено, що правовстановлюючий документ на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами втрачений, що, відповідно, унеможливлює здійснити спадкування позивачкою ОСОБА_1 прав та обов`язків на цей об`єкт нерухомого майна у цілому у нотаріуса, то у суду немає перешкод для можливості захисту зазначених порушених прав позивачки ОСОБА_1 як єдиної спадкоємиці за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 та не відмовилася від такої спадщини, у спосіб визнання за нею відповідного права у порядку спадкування.

Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення. Зокрема, слід визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1), з терасою «а» та сходами «а1», загальною площею - 51,9 кв. м., житловою площею - 22,1 кв. м., допоміжною площею 29,8 кв. м., з господарськими будівлями - чотирма сараями (позначені у технічній документації літерами Б, В, Д, З), убиральнею (позначена у технічній документації літерою Г) та погребом (позначений у технічній документації літерою П), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Довжки Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачкою ОСОБА_1 судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 1 443 грн. 58 коп. і підтверджуються квитанцією про сплату одного з відділень АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27.06.2025 року № 0.0.4431124046.1 (копія містяться у справі, а. с. 1), з урахуванням відповідної позиції цієї позивачки з вказаного приводу, яка не ставить питання про їх стягнення на свою користь з відповідача Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області у випадку задоволення вимог її позовної заяви, слід залишити за нею, відступивши таким чином від порядку розподілу судових витрат, визначеного у ст. 141 ЦПК України.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати позивачкою ОСОБА_1 судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру, матеріали цієї справи не містять.

Окремо належить наголосити, що відповідно до роз`яснень, котрі містяться у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», при пред`явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно, судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Отож, наведені вище судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору, з урахуванням роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», й так належало б покласти на позивачку ОСОБА_1 , як спадкоємицю за заповітом спірного майна пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 4-5, 10, 12-13, 77-82, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1), з терасою «а» та сходами «а1», загальною площею - 51,9 кв. м., житловою площею - 22,1 кв. м., допоміжною площею 29,8 кв. м., з господарськими будівлями - чотирма сараями (позначені у технічній документації літерами Б, В, Д, З), убиральнею (позначена у технічній документації літерою Г) та погребом (позначений у технічній документації літерою П), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Довжки Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.

Відповідач: Козівська сільська рада Стрийського району Львівської області, код у ЄДРПОУ: 04370455; місцезнаходження юридичної особи: вул. Європейська, 46, с. Козьова, Стрийський район, Львівська область, 82631; адреса електронної пошти: kozivskarada@gmail.com; електронний кабінет у ЄСІТС: наявний.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній

Дата проголошення рішення суду: 01 липня 2026 року.

Суддя Володимир МИКИТИН