Рішення № 137862502, 01.07.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1890/26 Провадження № 2/450/1971/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Благодійної організації «Благодійний Фонд «Самаряни», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернулась в Пустомитівський районний суд Львівської області з позовом, у якому просила стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 48634 грн. 78 коп. завданої майнової шкоди та 100000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочинних дій.

Мотивувала позовні вимоги тим, що 03.04.2024 року о 07 год. 00 хв. на 546 км + 387 м. автодороги «Київ-Чоп», в с. Пасіки-Зубрицькі, Львівського р-ну, Львівської обл., в напрямку до м. Чоп, відбулась ДТП за участі автомобіля марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , останній з яких отримав тілесні ушкодження. Згідно висновку судового експерта № 90/2024 від 22.04.2024 року у кримінальному провадженні № 12024140000000416, ОСОБА_1 встановлено діагноз забій правого коліна, контузійний набряк дорсальних відділів плато великогомілкової кістки, вертеброгенна церквікалгія, люмбалгія, м`язово-тонічний, стійкий больовий синдром, які утворились внаслідок контакту з тупим предметом, котрими могли бути виступаючі частини салону транспортного засобу, під час дорожньо-транспортної пригоди 03.04.2024 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Вчиненим кримінальним правопорушенням позивачу завдано 48634 грн. 78 коп. матеріальної шкоди. Відповідальність за шкоду, завдану внаслідок ДТП, несуть ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», що узгоджується з правовою позицією ВП ВС у постанові від 04.07.2018 року в справі № 755/18006/15-ц, а також Благодійна організація «Благодійний фонд «Самаряни» і ОСОБА_2 , що узгоджується з правовою позицією ВП ВС від 03.10.2018 року у справі № 760/15471/15-ц. Крім цього, внаслідок ДТП протягом 1 місяця позивач перебував на лікарняному і потребував стороннього догляду. Відтак, ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди, яку оцінила в 100000 грн., що полягала у нанесенні фізичних пошкоджень його тілу, що неможливо відновити до ДТП, необхідності споживання ліків та звернення до поліції і суду з метою захисту порушених прав і витрачання значного часу для цього. З огляду на викладене вище, просила позовні вимоги задовольнити, а судові витрати в розмірі 20000 грн. на професійну правничу допомогу, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача.

Ухвалою від 20.04.2026 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.

06.05.2026 року представником позивача Снігур Г.М. подано заяву, якою усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

10.06.2026 року представником відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Бондарук І.Ю. подано відзив на позовну заяву, згідно мотивів якого просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказала, що витрати мають бути пов`язані із лікуванням ушкодження здоров`я потерпілого, отриманого внаслідок ДТП, а не будь-якого іншого захворювання. Згідно наданих позивачем документів, з врахуванням положень ст. 24 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», документально підтвердженими є витрати на лікування в розмірі 3232 грн. 78 коп. При цьому, мінімальний розмір страхового відшкодування витрат на лікування, визначений відповідно до пункту 24.2 ст. 24 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, становить 7200 грн. 09 коп. ( 8000 грн. мін.з/п * 1/30 * 27 днів лікування). Окрім наведеного, на ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не може покладатися відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн., оскільки такий розмір страхового відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я потерпілого, не передбачений спеціальним законом. Крім цього, законодавство України не передбачає солідарного обов`язку особи, цивільна відповідальність якої застрахована, та страховика щодо відшкодування шкоди потерпілому.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з мотивів позовної заяви, ОСОБА_1 завдано матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.04.2024 року о 07 год. 00 хв. на 546 км + 387 м. автодороги «Київ-Чоп», в с. Пасіки-Зубрицькі, Львівського р-ну, Львівської обл., в напрямку до м. Чоп, що відбулась за участі автомобіля марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

При цьому, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження існування згаданих вище обставин, суду не надано.

На підтвердження позовних вимог представником позивача долучено медичні висновки про тимчасову непрацездатність, однак з таких вбачається, що їх категорія стосується захворювання або травми загального характеру та такі не містять відомостей про причинний зв`язок із дорожньо-транспортною пригодою.

Долучені до матеріалів справи прайс-листи медичних послуг не підтверджують факту їх оплати чи отримання саме позивачем, а тому не можуть свідчити про понесення відповідних витрат.

Рекомендації лікаря, викладені на окремому аркуші паперу, не є належним доказом, оскільки не підтверджують призначення конкретного лікування та не свідчать про фактичне понесення витрат, як і їх замовлення.

Акт виконаних робіт № 19722 від 12.09.2024 та касовий чек ТзОВ «Алеф Львів» не підтверджують, що відповідні витрати були понесені саме у зв`язку з лікуванням наслідків дорожньо-транспортної пригоди.

Окрему увагу суд звертає на те, що представником позивача не долучено до матеріалів справи висновку судового експерта № 90/2024 від 22.04.2024, на який неодноразово остання покликається у позовній заяві як на основний доказ отримання тілесних ушкоджень та їх причинного зв`язку з ДТП.

Також представником позивача не долучено будь-яких процесуальних рішень в межах кримінального провадження № 12024140000000416, зокрема постанови про визнання ОСОБА_1 потерпілим, вироку суду, ухвали про закриття кримінального провадження або інших рішень, які відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України могли б мати преюдиційне значення щодо встановлення факту вчинення відповідачем ОСОБА_2 відповідних дій.

Відсутність зазначених доказів позбавляє суд можливості встановити як сам факт наявності дорожньо-транспортної пригоди, так і причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_2 та заподіяною позивачу шкодою.

За вказаних обставин, стороною позивача не долучено жодних належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Отож, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Саме по собі посилання позивача у позовній заяві на наявність відповідних доказів не звільняє його від обов`язку подати такі докази до суду. Суд не вправі покладати в основу рішення обставини, підтвердження яких відсутнє у матеріалах справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, із долучених до матеріалів позовної заяви доказів неможливо встановити факт наявності дорожньо-транспортної пригоди, дотичність до неї ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Благодійної організації «Благодійний Фонд «Самаряни», отримання позивачем майнової шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я, її обсягу, а також наявності моральної шкоди.

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона.

Додатково слід звернути увагу на те, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту наявності дорожньо-транспортної пригоди, отримання позивачем майнової та моральної шкоди, протиправної поведінки відповідачів, вини, причинного зв`язку між їх діями та заявленою шкодою, а також розміру завданих матеріальних збитків і підстав для відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а тому у задоволенні таких слід відмовити.

За ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 77, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Благодійної організації «Благодійний Фонд «Самаряни», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.