Ухвала суду № 137862498, 18.06.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4548/23

Провадження № 1-кп/450/299/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

представника потерпілої ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023141420000060 від 12.03.2023 відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебувають матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023141420000060 від 12.03.2023 року відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, які 11 березня 2023 року близько 23 год. 15 хв. у Львівській обл., Львівському р-ні, с. Муроване на вул. Молодіжна, 9, намагались шляхом підпалу пошкодити транспортний засіб марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER EVOQUE» номерний знак НОМЕР_1 .

15.06.2026 прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Мотивував клопотання тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою зміни показів, вчинити інше кримінальне правопорушення, щодо нього є наявність обґрунтованої підозри, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. З огляду на вказане, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з мотивів викладених письмово та просив таке задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 заперечили щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та долучили клопотання клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

В обґрунтування зазначає, що жоден із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у даному кримінальному провадженні належними та допустимими доказами не підтверджений. Відсутні законні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки його попередня процесуальна поведінка свідчить про протилежне. Ризик знищення чи спотворення доказів також відсутній, адже всі необхідні докази стороною обвинувачення вже зібрані. Не доведено й ризик незаконного впливу на учасників кримінального провадження, а також ризик вчинення нового кримінального правопорушення чи продовження інкримінованого злочину. ОСОБА_4 перебуває під вартою понад три роки, що перевищує нижню межу санкції, передбаченої ч. 2 ст. 194 КК України. При цьому судові засідання неодноразово відкладалися через недоставлення обвинуваченого конвойною службою, що свідчить про те, що тримання під вартою не сприяє оперативному розгляду справи. Крім того, після останнього продовження строку тримання під вартою виникли нові істотні обставини. 13.05.2026 ОСОБА_9 надала письмову згоду на проживання ОСОБА_4 у належному їй житлі за адресою: АДРЕСА_1 , у разі застосування до нього домашнього арешту. На підтвердження цього стороною захисту подано заяву, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди житла та копію паспорта власниці житла. За таких обставин домашній арешт є достатнім і пропорційним запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , виконання ним покладених обов`язків та сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 а його захисник ОСОБА_7 підтримує клопотання подане захисником щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт, клопотання прокурора заперечили вказавши, що таке необґрунтоване.

Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_8 , клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підтримав, щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу заперечив вказавши, що таке не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.

Заслухавши думку присутніх сторін, розглянувши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 березня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 22 травня 2023 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 214720 грн., та покладення певних обов`язків.

30 березня 2023 року обвинуваченого ОСОБА_4 звільнено з місця попереднього ув`язнення у зв`язку із внесенням застави.

Ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12 травня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у виді застави на тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, а саме до 10 липня 2023 року включно, без можливості внесення застави.

Сторонами не заперечується, що вказана ухвала слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12 травня 2023 року оскаржувалась до апеляційної інстанції, однак Львівським апеляційним судом залишена без змін.

У подальшому вказаний запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжувався.

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.06.2025 визнано невинуватим та виправдано ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України у зв`язку із недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

У кримінальному провадженні подано апеляційну скаргу на вирок суду у зв`язку з невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

За результатами апеляційного розгляду, ухвалою Львівського апеляційного суду від 10.11.2025 задоволено апеляційну скаргу, вирок Пустомитівського районного суду Львівської області скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до проведення підготовчого судового засідання судом першої інстанції, але на строк не більше 60 днів з дня проголошення даної ухвали.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.04.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк не більше 60 днів, а саме до 20 червня 2026 року, без визначення розміру застави.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Частиною 1 статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Статтею 2 КПК України одним із основних завдань кримінального судочинства визначено те, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Оцінюючи доводи сторін та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що хоча на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, прокурором не доведено, що такі ризики не можуть бути усунуті шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Сторона обвинувачення не навела належних і достатніх підстав, які б виправдовували подальше тримання обвинуваченого під вартою без визначення застави чи застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу.

Суд враховує, що на момент розгляду клопотання всі докази сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні вже досліджені судом. За таких обставин ризик знищення, приховування або спотворення доказів є об`єктивно відсутнім. При цьому прокурором не наведено конкретних обставин, які б підтверджували існування інших ризиків у такому ступені, що виправдовував би подальше застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Крім того, суд бере до уваги, що раніше застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу було неможливим через відсутність у нього постійного місця проживання. Разом із тим після останнього продовження строку тримання під вартою виникли нові істотні обставини. Стороною захисту подано письмову згоду власника житла на проживання обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 , а також документи, що підтверджують право користування відповідним житлом. Таким чином, обставини, які раніше перешкоджали застосуванню більш м`якого запобіжного заходу, на даний час усунуті.

Окремо суд враховує, що ОСОБА_4 безперервно перебуває під вартою понад 1130 календарних днів. Така тривалість тримання під вартою покладає на сторону обвинувачення підвищений обов`язок довести необхідність подальшого обмеження права особи на свободу. Однак прокурором не наведено нових, належних та достатніх доказів, які б свідчили про існування реальних ризиків, що не можуть бути усунуті шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мамедова проти Росії» Суд зазначив, що тяжкість обвинувачення сама по собі не є достатньою підставою для тривалого тримання особи під вартою. У справі «Харченко проти України» ЄСПЛ наголосив, що тримання під вартою не повинно бути загальним правилом, а національні суди зобов`язані перевіряти можливість застосування альтернативних запобіжних заходів. Аналогічні правові висновки викладені у справах «Комарова проти України», «Корнейкова проти України», «Борисенко проти України» та «Тодорова проти України». Крім того, у справі Bluks Savickis v. Latvia ЄСПЛ зазначив, що розмір застави повинен визначатися з урахуванням майнового стану особи та її реальної спроможності виконати відповідне фінансове зобов`язання.

З огляду на наведене, а також вимоги ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 331 КПК України, суд доходить висновку, що наявні ризики можуть бути належним чином мінімізовані шляхом застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу. Домашній арешт із покладенням процесуальних обов`язків є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки, недопущення перешкоджання кримінальному провадженню та досягнення мети запобіжного заходу.

За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави задоволенню не підлягає, натомість клопотання захисника підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне змінити ОСОБА_4 запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло з 23:00 години до 06:00 години наступної доби строком на два місяці. На переконання суду, саме такий запобіжний захід відповідає принципу пропорційності, враховує особу обвинуваченого, характер інкримінованого кримінального правопорушення, забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого та є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, інтенсивність яких на даний час істотно зменшилася.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 181, 193, 194, 315, 371, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - відмовити.

клопотання захисника обинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, задоволити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 23:00 години по 06:00 години наступної доби за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці, тобто до 18 серпня 2026 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з 23:00 години по 06:00 години наступної доби з домашньої адреси проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора та суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_10 та свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12

- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених, згідно ухвали головуючого судді, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Зобов`язати прокурора ОСОБА_3 та працівників Національної поліції поставити на облік обвинуваченого ОСОБА_4 і повідомити про це суд.

Ухвалу передати ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області для відома та негайного виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Жовківську окружну прокуратуру Львівської області.

Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 19 червня 2026 року о 08 год. 00 хв.

Суддя: ОСОБА_1