Рішення № 137862104, 01.07.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

01.07.2026

ЄУН 337/2937/26

Провадження №2/337/2403/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов вказаний позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, який позивач мотивує тим, що 25.10.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №7834617, відповідно до якого остання отримала в кредит грошові кошти шляхом їх перерахуванням на банківський картковий рахунок. Відповідно до договору факторингу №20022026/4 від 20.02.2026 ТОВ «Сіроко Фінанс» передало (відступило) право вимоги за вказаним договором позики ТОВ «ФК «ЄАПБ». Оскільки відповідачка належним чином не виконала взятих на себе зобов`язань щодо повернення позики, сплаті процентів та комісії за користування нею, за вказаним договором позики утворилась заборгованість в загальній сумі 14880,00 грн, яка складається з заборгованості за позикою 5000,00 грн, заборгованості за процентами - 8,00 грн, неустойки 9200,00 грн, заборгованості за комісією 672,00 грн.

Просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 13.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

29.05.2026 від представника відповідача адвоката Зачепіло З.Я. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог. Зокрема, позивач на підтвердження своїх доводів щодо укладання ОСОБА_1 кредитного договору №7834617 від 25.10.2025 відповідно до вимог ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ «Про електронну комерцію» та підписання нею цього договору за допомогою одноразового ідентифікатора 862Bm, не надає жодних доказів отримання відповідачем одноразового ідентифікатора та його застосування. Позивачем не надані докази на підтвердження зарахування кредитних коштів на банківські рахунки відповідача (реквізити банківської платіжної картки), виписки по рахунку тощо. В матеріалах справи відсутні первинні документи (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки по рахунку), які підтверджують виконання первісним кредитором умов кредитного договору, відповідно до вимог ст. 1054, 1046 ЦК України, ЗУ «Про платіжні послуги», ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У зв`язку із недоведенням позивачем факту укладення кредитного договору, перерахування відповідачу кредитних коштів та фактичного користування нею кредитними коштами, не має правових підстав для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, відсотками, комісіями та неустойкою. Просить в задоволенні позову відмовити.

03.06.2026 від представника позивача Білотіл А.Г. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивачем надано усі належні докази на підтвердження факту укладання відповідачем кредитного договору в електронній формі та підписання його з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Укладення кредитного договору було здійснено в електронній формі в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) первісного кредитора. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору в електронній формі на погоджених умовах шляхом підписання кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Для укладення кредитного договору в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті первісного кредитора позичальником власноруч. Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений. Доказів протилежного відзив на позовну заяву не містить. Зазначає також, що у відповідності до умов кредитних договорів передбачено умови та строки нарахування відсотків. Відповідачем при підписанні кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов кредитного договору, в тому числі і порядку нарахування відсотків. Наголошує, що за весь період перебування права вимоги по кредитному договору у ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій та просить стягнути із відповідача лише заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором на дату відступлення права вимоги до позивача. Просить позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Разом з тим у відзиві було заявлено клопотання про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та про витребування доказів.

Ухвалою суду від 11.06.2026 клопотання представника було задоволено, витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 карткових рахунків відкритих у банку станом на 25.10.2025, щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку НОМЕР_1 та про надходження на цей картковий рахунок грошових коштів: 25.10.2025 в сумі 5000,00 грн.

18.06.2026 до суду надійшла витребувана інформація.

Представник позивача - ТОВ «ФК «ЄАПБ» в судове засідання не з`явився, у позовній заяву та у відповіді на відзив просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Зачепіло З.Я. в судове засідання не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст.638,640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Крім того, до відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015р. (далі Закон №675).

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Крім того, згідно п.1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.1077 УК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд встановив, що між ТОВ «Сіроко Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 25.10.2025 було укладено договір позики №7834617, відповідно до якого остання отримала в кредит грошові кошти у розмірі 5000,00 грн строком на 17 днів до 10.11.2025, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами 0,01 % в день, комісії за надання позики 672,00 грн (13,44% від суми позики), пеня 5% в деньвід залишку суми позики.

Додатком №1 до вказаного договору є Графік обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Вказаний кредитний договір укладений за допомогою ІТС Товариства та підписаний позичальником/відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 86n2Bm.

Згідно з квитанцією ТОВ «ПрофітГід» №46142-03118-58944 від 25.10.2025 підтверджено здійснення за ініціативою ТОВ «Сіроко Фінанс» переказу грошових коштів в сумі 5000,00 грн власнику банківської карти НОМЕР_1 .

Згідно з інформацією, наданою АТ «Універсал Банк» від 12.06.2026 за №БТ/Е-26140, станом на 25.10.2025 у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у банку були наявні відкриті карткові рахунки, зокрема № НОМЕР_3 та на її ім`я емітована платіжна картка № НОМЕР_3 , на картковий рахунок якої був зарахований платіж у сумі 5000,00 грн 25.10.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним договором позики, який складений ТОВ «Сіроко Фінанс» станом на 20.02.2026, заборгованість становить 14880,00 грн, яка складається з заборгованості за позикою 5000,00 грн., заборгованості за процентами 8,00 грн, пені 9200,00 грн, заборгованості за комісією 672,00 грн.

З цього ж розрахунку заборгованості вбачається, що позичальником ОСОБА_1 здійснено оплату: 13.11.2025 у розмірі 300,00 грн, 18.11.2025 500,00 грн., усього 800,00 грн, які зараховані в рахунок оплати пені.

Відповідно до договору факторингу №20022026 від 20.02.2026, акту прийому-передачі реєстру боржників №1 від 20.02.2026, витягу з реєстру боржників №1 від 20.02.2026 та платіжної інструкції № 23849 від 24.02.2026, ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило право вимоги за вказаним договором позики ТОВ «ФК «ЄАПБ».

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» таким, що підлягає частковому задоволенню.

В даному випадку суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. Кредитний договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.

При цьому, кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст. 207 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, та відповідно до ст. 215 ЦК України визнання його таким судом не вимагається.

В силу приписів ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010).

Так, в даній справі суд вважає встановленим та доведеним, що 25.10.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 , діючи вільно, на власний розсуд, уклали договір позики №7834617, відповідно до якого відповідачка отримала у позику 5000,00 грн, зобов`язавшись повернути їх та сплатити проценти за користування позикою та комісію за надання позики в порядку та строки, визначені договором.

Вказаний договір позики оформлений письмовим документом і підписаний сторонами в передбачений чинним законодавством спосіб, зокрема, позичальником/відповідачко електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором 86n2Bm, що узгоджується з положеннями ст. 207, 1055 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим.

Факт підписання договору позики №7834617 від 25.10.2025 відповідачкою та, відповідно, факт укладання цього договору, підтверджується безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, наданими позивачем: договором позики №7834617 від 25.10.2025 з таблицею обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки про споживчий кредит (додаток №1), в якому зазначені персональні дані відповідачки ОСОБА_1 , зокрема, її ПІБ, дата народження, РНОКПП, паспортні дані, місце реєстрації/проживання, номер мобільного телефону, e-mail та номер електронного платіжного засобу (картку позичальника): НОМЕР_1 ; квитанцією ТОВ «ПрофітГід» №46142-03118-58944 від 25.10.2025 про переказ кредитних коштів відповідачці; інформацією АТ «Універсал Банк» по картці№ НОМЕР_3 , яка була емітована відповідачці та на яку 25.10.2025 був зарахований платіж у сумі 5000,00 грн; інформацією з розрахунку заборгованості, який містить інформацію про здійснення відповідачкою 13.11.2025 у та 18.11.2025 платежів по вказаному договору позики.

Також суд враховує, що у вказаному договорі сторонами погоджено суму і строк кредиту, умови надання та повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, порядок обчислення (нарахування) процентів, нарахування комісії за надання кредиту тощо.

Жодних обставин, які б свідчили про недійсність (нікчемність) вказаного договору позики, за аналізом та оцінкою наданих позивачем доказів судом не встановлено. На спростування правомірності укладеного договору відповідачкою належних та допустимих доказів не подала.

Суд звертає увагу, що відповідачкою не надано суду доказів того, що її персональні дані (зокрема, особисті дані, РНОКПП, номер телефону тощо) були використані товариствами (первісним кредитором) для укладення договору позики від її імені. У матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідачки до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій. Також відповідачка не оскаржувала правомірність укладеного договору.

Також відповідачка не надала належних та допустимих доказів на спростування факту отримання кредитних коштів за вказаним договором.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачка порушила умови укладеного договору позики, оскільки належним чином не виконала свого зобов`язання щодо повернення позики у порядку та строк визначені договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої позивач, як новий кредитор, має права вимагати в судовому порядку.

Щодо розміру заборгованості за договором позики.

В межах цієї справи позивач вимагає стягнення з відповідачки заборгованості за вказаним договором позики, яка складається із заборгованості за позикою 5000,00 грн, заборгованості за процентами 8,00 грн, заборгованості за пенею - 9200,00 грн, заборгованості за комісією - 672,00 грн.

Вказана заборгованість та її складові також зазначені у детальному розрахунку заборгованості за договором, складеним ТОВ «Сіроко Фінанс».

З вказаного розрахунку вбачається, що нарахування процентів за користування кредитними коштами до 10.11.2025 відбувалось у межах строку кредитування та у розмірі 0,01 % в день від суми позики, що визначено сторонами договору за їх взаємною згодою.

Також суд вважає правомірним нарахування кредитодавцем комісії за надання кредиту з огляду на те, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту. Укладаючи даний договір позики сторони погодили сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 13,44% від суми кредиту, що становить 672,00 грн. Комісія за надання кредиту нарахована первісним кредитором в останній день строку кредитування (10.11.2025). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна комісія) умовами договору не передбачена та позивачем не стягується.

В той же час, оцінивши обставини справи, суд вважає вимога в частині стягнення з відповідачки пені (неустойки) є необґрунтованою та безпідставною.

Так, дійсно за умовами укладеного між сторонами електронного договору позики передбачено обов`язок позичальника/відповідачки сплатити кредитору/позивачу неустойку у випадку невиконання/неналежного виконання будь-яких грошових зобов`язань у встановлені договором строки.

При цьому відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомою обставиною є те, що з 24.02.2022 по цей час в Україні діє воєнний стан.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що нарахування позичальнику пені (неустойки) у період дії воєнного стану у загальному розмірі 10000,00 грн є незаконним, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 9200,00 грн задоволенню не підлягають, а сплачені відповідачкою кошти в рахунок оплати неустойки у розмірі 800,00 грн слід зарахувати як сплату процентів за користування даним кредитом (8,00 грн), комісії (672,00 грн) та частини основної суми боргу (120 грн).

Таким чином позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики у загальному розмірі 4 880,00 грн, яка становить заборгованість за основною сумою боргу з розрахунку. В іншій частині заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам на суму 4880,00 грн. або 32,80 % від первісно заявлених (4880,00 грн. х 100% / 14880,00 грн) витрати по сплаті судового збору в сумі 873,27 грн (2662,40 грн х 32,80% / 100%).

Керуючись ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Бровари, вул. Лісова, буд.2, заборгованість за договором позики №7834617 від 25.10.2025 в загальному розмірі 4880,00 грн, в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору 873,27 грн, усього 5 753 (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят три) гривні 27 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Сидорова