Рішення № 137862072, 29.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2891/26 2/335/2132/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Добрянського Н.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути із відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2001615175 від 01.06.2013 у розмірі 88 028,77 грн., а також понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.06.2013 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2001615175. Відповідно до кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Таким чином, ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 2001615175 від 01.06.2013 з АТ «ОТП БАНК», та відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 були надані кредитні кошти в розмірі, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором.

15.03.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 15/03/24, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 2001615175 від 01.06.2013.

Відповідно до договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 88 028,77 грн.

Всупереч умовам договору відповідач не виконала своїх зобов`язань, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, що спонукало позивача, як нового кредитора, звернутись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 30.03.2026 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 29.04.2026, яке було відкладено на 28.05.2026, через першу неявку у судове засідання відповідача.

Судове засідання, призначене на 28.05.2026, було відкладено на 17.06.2026, у зв`язку із перебуванням суді ОСОБА_2 у відрядженні.

Виклик відповідача у судові засідання, відповідно до положень ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», здійснювався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Сторони у справі, чи їх представники, у судове засідання, призначене на 17.06.2026, повторно не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за її відсутності не надходило, у позові та заяві від 13.04.2026 представник ТОВ «Діджи Фінанс» просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, та не заперечував проти заочного розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та перейшов на стадію ухвалення судового рішення (з урахуванням перебування судді у відрядженні з 21.06.2026 по 26.06.2026 включно) до 29.06.2026.

Судом на підставі наданих позивачем доказів, встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

26.11.2012 АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2001615175.

Згідно з п. 1.1. Договору, Банк надав позичальнику кредит на загальну суму 4455,00 грн. для придбання товарів та послуг. Строк кредиту 10 місяців, пільговий період 5 місяців. Розмір процентної ставки 0,01% річних, процентна ставка в пільговий період 0%.

Вказаний договір підписано відповідачкою власноруч.

Додатком № 1 до кредитного договору № 2001615175 від 26.11.2012 визначено графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором. Графік підписано представником кредитора та особистим підписом ОСОБА_1 .

До договору надано інформаційний листок «Умови кредитування по продукту» «Grace period-5», підписаний 26.11.2012 (а.с. 30 зворот), згоду-дозвіл на обробку персональних даних від 26.11.2012 (а.с. 32), опитувальний лист фізичної особи від 26.11.2012 (а.с. 32 зворот - 33).

В матеріалах справи наявні специфікація до кредитного договору № 2001615175 від 26.11.2012 (а.с. 36), рахунок на оплату №49 від 26.11.2012 на суму 4 500 грн.

Отже, всі документи, які складалися та підписувалися вказаними сторонами, у ході укладення вищевказаного Договору, датовані 26.11.2012.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

15.03.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №15/03/24, за умовами якого АТ «ОТП БАНК» передає, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП БАНК» і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП БАНК» та боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2001615175 від 01.06.2013 на загальну суму 88 028,77 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором № 2001615175 від 01.06.2013 в розмірі 88 028,77 грн.

Отже, виходячи із досліджених судом доказів, встановлено, що Договір про споживче кредитування № 2001615175 з додатками, було укладено між ТОВ «ОТП Кредит» та ОСОБА_1 26.11.2012.

Звертаючись до суду, позивач посилається на набуття ним права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 2001615175 від 01.06.2013 (як зазначено у позові: укладений між відповідачем та АТ «ОТП БАНК»), згідно Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024 та витягу з реєстру боржників до Договору факторингу.

Однак, кредитний договір № 2001615175 від 01.06.2013 укладений між відповідачем та АТ «ОТП БАНК», позивачем суду не надано, як і не надано суду інших доказів на підтвердження укладання такого договору, та визначення сторонами його умов.

Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доведеність позовних вимог, розмір заборгованості, набуття новим кредитом права вимоги до боржника покладається процесуальним законом у справах цієї категорії на позивача.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України).

До матеріалів справи долучено докази набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2001615175 від 01.06.2013, однак матеріали позовної заяви не містять відомостей про умови виникнення грошового зобов`язання у відповідачки ОСОБА_1 перед кредитором ПАТ «ОТП Банк» за вказаним кредитним договором, як і не містить розрахунку заборгованості за цим договором.

Разом із тим, до позовної заяви долучено кредитний договір № 2001615175 датований від 26.11.2012, який укладений між відповідачкою та ПАТ «ОТП Банк», однак матеріали позовної заяви не містять доказів наявності у позивача права вимоги до відповідачки за цим кредитним договором.

Таким чином, ТОВ «Діджи Фінанс» не доведено факт укладання між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору № 2001615175 від 01.06.2013 та відповідно наявність права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2001615175 від 01.06.2013, право вимоги за яким набув позивач згідно з позовною заявою.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які підтверджують ту обставину, що відповідач мала грошові зобов`язання перед АТ «ОТП Банк» за кредитним договором № 2001615175 від 01.06.2013 та що ТОВ «Діджи Фінанс» у встановленому законом порядку набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 2001615175 від 01.06.2013.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ВС від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

З огляду на викладені судом обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку із недоведеністю заявлених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати у виді сплати судового збору та витрат на правничу допомогу слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.В. Гашук