Рішення № 137862038, 25.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4365/26 2/335/2676/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 20.01.2025-100000049 від 20.01.2025 у розмірі 47 520,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 20.01.2025-100000049, згідно з умовами якого позивач надав позичальникові кредит у розмірі 16 000,00 грн., строк, на який надається кредит 147 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 15.06.2025 денна незмінна процентна ставка 1 %.

Всупереч умов договору відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконує у зв`язку із чим, станом на дату подання позову, у неї утворилась заборгованість в розмірі 47 520,00 грн., що складається з: тіла кредиту 16 000,00 грн., процентів 20 160,00 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 1 120,00 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 2 240,00 грн., неустойки 8 000,00 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

11.05.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідачкою ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву з посиланням на те, що у зв`язку зі складним матеріальним становищем та відсутністю можливості одноразово сплатити всю суму заборгованості, зазначала, що готова добровільно погасити фактично підтверджену та законно обчислену суму заборгованості у розмірі, який буде визначений судом після перевірки обґрунтованості та законності всіх нарахувань, а також після можливого зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України та статті 21 Закону України Про споживче кредитування.

19.05.2026 через підсистему «Електронний суд» представником ТОВ «Споживчий центр» Чехун Ю.В. подано відповідь на відзив, відповідно до якої зазначала, що відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Представник вважає, що загальні витрати за споживчим кредитом є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось. При цьому, за відсутності доказів оскарження відповідачем умов договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача. Крім того, на підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. Враховуючи викладене просила суд позовні вимога задовольнити у повному обсязі.

20.05.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідачкою ОСОБА_1 подано заперечення на відповідь на відзив, з посиланням на те, що вона визнає факт укладення кредитного договору з ТОВ «Споживчий центр» та отримання кредитних коштів, а також не заперечує свій обов`язок повернути фактично отриману суму кредиту. Разом з тим, не погоджується з розміром заявленої до стягнення заборгованості в частині нарахованих процентів, комісій та штрафних санкцій, оскільки їх розмір є неспівмірним із сумою фактично отриманого кредиту та суттєво збільшує фінансові зобов`язання. Зазначила, що на даний момент вона офіційно не працевлаштована та не має стабільного постійного доходу, у зв`язку з чим перебуває у складному матеріальному становищі, тому не має можливості одночасно погасити всю заявлену суму заборгованості, однак не ухиляється від виконання зобов`язань та має намір здійснювати поступове погашення боргу. Кредит був отриманий для особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю, а отже вважає, що вона є споживачем фінансової послуги та має право на захист від надмірних та несправедливих умов договору. Разом з тим, відповідачка зверталася з пропозицією врегулювати спір у добровільному порядку та була готова погасити основну суму боргу за умови зменшення надмірних нарахувань, однак позивач відмовився від мирного врегулювання та наполягає на стягненні всієї заявленої суми. З огляду на викладене, просила суд оцінити обґрунтованість та співмірність заявлених процентів, комісій та штрафних санкцій.

17.06.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідачкою ОСОБА_1 подано додаткові заперечення, відповідно до яких, зазначила, що з наданого позивачем розрахунку вбачається істотне збільшення суми боргу порівняно з отриманою сумою кредиту, що становить 16 000 грн. Зазначене збільшення сформоване переважно за рахунок процентів, комісій та інших нарахувань, обґрунтованість яких не підтверджена належними та допустимими доказами у розумінні статей 7780 ЦПК України. Такі нарахування створюють істотну диспропорцію між сумою отриманого кредиту та сумою заявлених вимог, що підлягає перевірці судом на предмет відповідності принципам добросовісності, розумності та справедливості. Враховуючи викладене, вважає, що заявлений розмір заборгованості не підтверджений належними доказами в повному обсязі та містить ознаки завищення за рахунок додаткових нарахувань.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, разом з тим у письмових запереченнях просила суд здійснювати розгляд справи без її участі, прошу врахувати подані письмові заперечення при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності було встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За правилами ч. ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

У п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що 20.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та з ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 20.01.2025-100000049, згідно з умовами якого позивач надав позичальникові кредит у розмірі 16 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 вказаної Пропозиції, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: Строк, на який надається Кредит - 147 днів з дати його надання. 4. Дата повернення (виплати) кредиту 15.06.2025; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. 6. Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 7% від суми кредиту та дорівнює 1 120,00 грн. 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі "Комісія за обслуговування", "Комісія") 1 120,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. 12. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок 1% (денна процентна ставка) = (23 520/ 16 000)/ 147 х 100%. 13. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. 17. Неустойка: 240 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-57XX-XXXX-1844.

Згідно п. 4.3 Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.

Також, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем 20.01.2025 його було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е948.

Таким чином, судом встановлено, що сторонами узгоджено істотні умови кредитного договору, зокрема, розмір кредиту, строк кредитування, строк дії договору, процентна ставка та порядок нарахування відсотків.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі перерахувавши на платіжну картку відповідача кошти у розмірі 16 000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16.04.2026 №1-1604.

Отже, факт отримання відповідачкою кредитних коштів у ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду належними та допустимим доказами - належним чином засвідченими копіями відповідних договору з додатками. Жодних обставин, які б вказували на недійсність вказаного договору, відповідачкою не наведено та судом не встановлено.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 20.01.2025-100000049 від 20.01.2025, станом на 15.04.2026 заборгованість відповідача складає 47 520,00 грн., з яких: 16 000,00 грн. тіло кредиту, 20 160,00 грн. проценти (які нараховані за період з 20.01.2025 по 15.06.2025), 1 120,00 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 2 240,00 грн. додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), 8 000,00 грн. неустойки.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги пред`явленні до відповідачки ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 16 000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 20 160,00 грн. (які нараховані за період з 20.01.2025 по 15.06.2025), комісії за надання кредиту у розмірі 1 120,00 грн., що у загальному становить 37 280,00 грн., є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування в сумі 2 240,00 грн., що вбачається з дослідженого судом розрахунку боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

При цьому, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи те, що відповідачу встановлено плати за послуги банку щодо обслуговування кредиту, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення кредитного договору щодо сплати комісії, є нікчемними.

Відтак, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вирішуючи справу в частині вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою в сумі 8 000,00 грн., суд виходить з наступного.

З 24.02.2022 на всій території України введений воєнний стан, який діє до тепер.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, заявлена позивачем до стягнення заборгованість за неустойкою в сумі 8 000,00 грн., нарахованими у період дії воєнного стану за кредитним договором № 20.01.2025-100000049 від 20.01.2025, підлягає списанню кредитодавцем, а відтак вимоги про стягнення цієї суми задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач умови за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 20.01.2025-100000049 від 20.01.2025 у розмірі 37 280,00 грн., з яких: 16 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 20 160,00 грн. заборгованість за відсотками, 1120 грн. заборгованість за комісією.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, які в даному випадку складають 2 057,30 грн. (78,45 % задоволених позовних вимог), виходячи з розрахунку: 37 280,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 622,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 47 520,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

Щодо витрат на поштове відправлення у розмірі 149,18 грн., вони також підлягають пропорційному відшкодуванню в сумі 117,03 грн.

Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268,279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованістьза кредитним договором № 20.01.2025-100000049 від 20.01.2025 у розмірі 37 280 (тридцять сім тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 057 (дві тисячі п`ятдесят сім) гривень 30 копійок та витрати на поштове відправлення у розмірі 117 (сто сімнадцять) гривень 03 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 червня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.І. Рибалко