Ухвала суду № 137861877, 25.06.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/546/26

381/2295/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Фастівського міськрайонного суду Київської області клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження №12024060000000499 від 24.06.2024 року, -

встановила:

представник заявника, адвокат ОСОБА_4 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12024060000000499 від 24.06.2024 року, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 26 червня 2024 року у справі № 296/5691/24 (провадження 1-кс/296/2198/24) у межах кримінального провадження № 12024060450000025 від 19.01.2024 року (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України) було накладено арешт із позбавленням права відчуження, розпорядження та користування майном, вилучене 14 червня 2024 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 на території земельної ділянки з кадастровим номером 3222789200:02:001:0294 за адресою: с. Северинівка, Макарівського району (нині Фастівський), Київська область.

Вироком Романівського районного суду Житомирської області від 20 травня 2025 року у справі № 290/1153/24 кримінальне провадження № 12024060450000025 завершено ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України. Вирок набрав законної сили 20 червня 2025 року.

Разом з тим, матеріали, які стосуються обшуку у домоволодінні ОСОБА_3 виділено прокуратурою Житомирської області в окреме кримінальне провадження № 12024060000000499 від 24.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та направлено для здійснення подальшого досудового розслідування (дізнання) до сектору дізнання Фастівського РУП ГУ НП в Київській області.

Саме у межах цього виділеного провадження, що перебуває у провадженні Фастівського РУП ГУ НП в Київській області, формально продовжує діяти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Королівського районного суду м. Житомира від 26.06.2024 року. ОСОБА_3 не має у цьому провадженні статусу підозрюваного чи обвинуваченого. Повідомлення про підозру йому не вручалася, він є виключно володільцем майна. На думку заявника, потреба у подальшому застосуванні арешту відпала.

Тому, представник заявника просить задовольнити клопотання та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 26 червня 2024 року у справі № 296/5691/24 (провадження 1-кс/296/2198/24).

Власник майна ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник заявника, адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, до відеоконференції за запрошенням не приєднався, про час та дату судового розгляду повідомлявся у передбачений законом спосіб.

Прокурор Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подав заперечення на клопотання та просив проводити розгляд справи у його відсутність. В поданому запереченні зазначив, що арешт було накладено на майно, як речові докази. На даний час здійснюється досудове розслідування в даному кримінальному провадженні та передбачається проведення ряд слідчих дій, а тому скасування арешту майна є передчасним, тому просив в задоволені клопотання відмовити.

На адресу суду 16.06.2026 року надійшли витребовувані слідчим суддею для огляду матеріали кримінального провадження №12024060000000499 від 19.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України.

Заслухавши сторону заявника, вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, матеріали кримінального провадження вважаю, що воно не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно положень ст. 131 КПК України, арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою зокрема забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомир від 26 червня 2024 року до слідчого судді звернувся слідчий СУ ГУ НП в Житомирській області, погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024060450000025 від 19.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Підставою звернення з даним клопотанням було те, що 14.06.2024 року вказане майно вилучено при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 та відповідно до постанови слідчого СУ ГУ НП в Житомирській області, вказані в ухвалі речі визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

В даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Системно аналізуючи вимоги вказаної статті процесуального закону вважаю за необхідне зазначити, що слідчий суддя вправі скасувати накладений арешт лише у розслідуваному кримінальному провадженні за наявності на те законних підстав, а суд за наслідками розгляду клопотання по суті.

Згідно п. 13 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 "Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження ", слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Представник заявника, адвокат ОСОБА_4 посилається на те, що на даний час правових підстав для арешту майна ОСОБА_3 вилученого 14 червня 2024 року під час обшуку за місцем його проживання на території земельної ділянки з кадастровим номером 3222789200:02:001:0294 за адресою: с. Северинівка, Фастівського району, Київська область, немає, разом з тим, представником заявника не доведено належними та допустимими доказами, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12024060000000499 від 25.06.2024 року та поданого прокурором заперечення, станом на час розгляду даного клопотання всі необхідні слідчі дії в повному обсязі не проведено, а тому потреба в арешті на вказане майно не відпала.

Речові докази, а саме майно, на яке накладено арешт, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, в ухвалі про накладення арешту зазначено усі дані, закріплені ч. 5 ст. 173 КПК України.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що на даний час заявником не доведено, що потреба застосування арешту на майно відпала, так як дане майно являється речовими доказами і з метою забезпечення недопущення настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення кримінального провадження, клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню та є таким, що подано передчасно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 173, 174, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -

постановила:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження №12024060000000499 від 24.06.2024 року, - залишити без задоволення.

У відповідності до вимог ст..309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1