Рішення № 137861802, 23.06.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1123/26

Провадження № 2/373/1205/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

за участі секретаря судових засідань Герасько К.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Мустіпан О.В. звернулася до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Юніт» (ТОВ «ФК «Юніт») заборгованість за кредитним договором № 25/02/25-02 від 25.02.2025 у розмірі 127479,20 грн, судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.02.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Юніт» та відповідачем було укладено кредитний договір № 25/02/25-02 (далі - кредитний договір, договір), за умовами якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 75000,00 грн на строк 360 днів (до 20.02.2026), зі сплатою процентів у розмірі 0,26% від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, внаслідок чого станом на 23.03.2026 утворилася заборгованість у розмір 127479,20 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 75000,00 грн, заборгованості за процентами - 52479,20 грн.

Ухвалою судді від 06.04.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін по справі.

Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву в передбаченому ст. 191 ЦПК України порядку.

Ухвалою від 24.04.2026 було визнано обов`язковою явку сторін по справі у зв`язку з необхідністю надання представником позивача роз`яснень з приводу розбіжностей у сумі кредиту, яка передбачена кредитним договором, та сумі наданого відповідачу кредиту.

27.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких вона пояснює зазначені вище розбіжності нарахуванням плати за супутні послуги: обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1%, комісії за надання кредиту у розмірі 2%, інших послуг кредитодавця у розмірі 4000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом публікації оголошення на веб-порталі «Судова влада України», відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направляв.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.

25.02.2025 між сторонами укладено договір про споживчий кредит № 25/02/25-02, за умовами якого товариство зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 75000,00 грн на строк 360 днів (до 20.02.2026), зі сплатою процентів у розмірі 0.26 % від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.2, 1.3, 1.5).

Кредитний договір був підписаний кваліфікованим електронним підписом позичальника.

Додатком до кредитного договору є графік платежів, у якому зазначено про комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1%, комісію за надання кредиту у розмірі 2%, інші послуги кредитодавця - 4000,00 грн.

Відповідно до п. 2.22 кредитного договору кредит надається шляхом здійснення переказу коштів кредитодавця в сумі: 75000,00 грн, на банківський рахунок позичальника за реквізитами: НОМЕР_1 , які були надані позичальником у анкеті-заяві, емітованої банком України, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення електронного договору.

На підтвердження факту перерахування коштів за вказаним кредитним договором подано копію платіжного доручення № 320 від 25.02.2025, з якого вбачається, що 25.02.2025 на рахунок НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти в розмірі 64168,50 грн за кредитним договором № 25/02/25-02 від 25.02.2025.

Із складеного позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 23.03.2026 складає 127479,20 грн, у тому числі заборгованість за основним зобов`язанням - 75000,00 грн, заборгованість за процентами - 52479,20 грн.

Означені докази суд уважає допустимими, належними та достовірними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Поданими доказами підтверджено укладення 25.02.2025 між сторонами кредитного договору № 25/02/25-02, отримання ним кредитних коштів у розмірі 64168,50 грн.

Разом з тим, позовна заява містить вимогу про стягнення із відповідача на користь позивача 75000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням.

У доданому до позову графіку платежів, який є додатком до вказаного кредитного договору, зазначено про комісію за надання кредиту у розмірі 2%, комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1%, інші послуги кредитодавця у розмірі 4000,00 грн.

Доданий до позову розрахунок заборгованості зазначених вище складових заборгованості за кредитним договором не містить, а тому в частині стягнення з відповідача заборгованості з комісії позов не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 27.04.2026 було визнано обов`язковою явку у судове засідання представника позивача для надання пояснень з приводу розбіжностей у сумі кредиту, яка передбачена кредитним договором, та сумі наданого відповідачу кредиту.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, направила письмові пояснення, які не містять чітких роз`яснень з приводу вказаних нарахувань, будь-яких додаткових доказів на підтвердження позовних вимог у заявленому у позові розмірі нею подано не було.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 25/02/25-02 від 25.02.2025 у загальному розмірі 116637,70 грн, з яких: 64158,50 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 52479,20 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, задовольняючи позовні вимоги в розмірі 116637,70 грн (91,5% від ціни позову), стягує з відповідача судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 3045,12 грн (3328,00 : 100% х 91,5%).

Відповідно ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст. 15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були подані наступні докази в копіях: договір про надання правової допомоги № 1 від 07.01.2026, додаткова угода № 29 від 23.03.2026, ордер серії АІ № 2160597 від 25.03.2026, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), «Двойних проти України» (заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі № 756/2114/17 від 13.02.2019, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого адвокатом часу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн, що узгоджується з принципом розумності та об`єктивності.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» заборгованість за кредитним договором № 25/02/25-02 від 25.02.2025 у розмірі 116637,70 грн (сто шістнадцять тисяч шістсот тридцять сім гривень 70 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» судовий збір у розмірі 3045,12 грн (три тисячі сорок п`ять гривень 12 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт», місцезнаходження: вул. Трьохсвятительська, буд. 3, кв. 26, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 43484903;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ