Постанова № 137861420, 30.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/4595/26

Провадження 3/362/1468/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2026 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

встановив:

04.04.2026 о 22:35 год. на а/д Р-19 «Митниця - Фастів» 13 км. + 650 м.. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Iveco Stralis, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 , у порушення правил п. п. 1.5, 2.3б, 13.3 ПДР України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно не реагував на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу, у результаті чого під час зустрічного роз`їзду здійснив зіткнення з Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ОСОБА_1 у судовому засіданні категорично заперечив свою винуватість у скоєному правопорушенні і пояснив, що у час та місці, зазначених у протоколі, здійснював рух на автомобілі Iveco Stralis, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 . Рухався з м. Фастова у напрямку а/д М-05. Назустріч йому по діагоналі на його смугу виїхав автомобіль Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_3 . Уникаючи лобового зіткнення, він прийняв максимально вправо, чіпляючи боковим дзеркалом заднього виду гілля, яке нависало на автодорогою. Підтвердив, що дійсно причіп його автомобіля контактував з автомобілем ОСОБА_2 лівою задньою боковою стороною. Вважає, що причиною даної ДТП є саме дії водія ОСОБА_2 , так як він виїхав на його смугу для руху.

Захисника ОСОБА_1 адвокат Бурун А.М. (діє на підставі ордеру серія АО № 1223992 від 12.5.2026) у судовому засіданні наголосив, що автомобіль ОСОБА_1 є вантажним та великогабаритним та в момент ДТП був завантажений, а відтак не міг фізично виконувати різких маневрів. Щодо слідів осипу, які зафіксовані на схемі ДТП та які переважно перебувають на смузі руху ОСОБА_2 пояснив, що в силу габаритів причепа в момент контактування осип розлетівся по автодорозі. Вважає, що порушення водієм ОСОБА_2 вимог ПДР України є причиною виникнення ДТП. Припустив, що факт відшкодування ОСОБА_2 завданої шкоди пасажирам його автомобіля вказує на визнання останнім своєї винуватості у цьому ДТП та ставить під сумнів пояснення свідка.

У судовому засіданні ОСОБА_2 категорично заперечив свою винуватість у скоєнні цього правопорушення і пояснив, що того вечора рухався у вказаному у протоколі місці та час у напрямку м. Фастів. Була темна пора доби. На зустріч йому рухався автомобіль, бачив світло фар. Коли він порівнявся з цим автомобілем, побачив його причеп, який знаходився на його смузі для руху. Намагався уникнути зіткнення, прийняв максимально вправо та застосував екстрене гальмування, однак відбулося зіткнення, а саме його автомобіль контактував лівою стороною з лівою задньою стороною причепа. Наголосив, що водій вантажного автомобіля виїхав на його, ОСОБА_2 , смугу для руху, що було причиною ДТП. Також ОСОБА_2 пояснив, що очевидцями події було двоє пасажирів дівчата, яких підвозив, які внаслідок ДТП отримали травми, а тому він надавав їм матеріальну допомогу на лікування.

Захисник ОСОБА_2 адвокат Довженко Р.В. (діє на підставі договору про надання правничої допомоги № 15/26 від 06.06.2026 та ордеру серія АО № 1189343 від 06.06.2026) наголосив, що водій вантажного автомобіля виїхав на зустрічну смугу для свого руху, об`їжджаючи нависаючі з узбіччя гілки дерев, що і призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_2 напрямку свого руху не змінював, лише намагався уникнути зіткнення, коли виявив небезпеку. Вважає, що механізм ДТП, локалізація ушкоджень транспортних засобів та сліди осипу, які зафіксовані в схемі ДТП та знаходяться на смузі руху ОСОБА_2 , вказують на цей факт. Просив суд закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу правопорушення. Щодо відшкодування шкоди потерпілим пасажирам автомобіля ОСОБА_2 захисник зазначив, що це жодним чином не свідчить про визнання ОСОБА_2 своєї винуватості в цій ДТП, а лише вказує на його свідому відповідальність як володільця/водія джерела підвищеної небезпеки, крім того ОСОБА_3 отримала травму очей і надмірне зволікання з наданням медичної допомоги могло призвести до непоправних наслідків.

Свідок ОСОБА_3 надала суду пояснення, що ОСОБА_2 час від часу підвозить її додому, так як вони обоє працюють в м. Києві. Того вечора перебувала у автомобілі під керуванням водія ОСОБА_2 позаду водія. Також у автомобілі була ще одна дівчина. По дорозі спілкувалися. Було темно. Побачила напроти світло фар іншого автомобіля, який рухався їм на зустріч. Потім відбулося зіткнення, отримала травму очей через уламки скла, більше нічого не бачила, так як очі змогла відкрити уже у лікарні. Ствердила, що оглядовість була хороша, а тому чітко бачила обставини ДТП, водій ОСОБА_2 напрямку руху не змінював, зіткнення відбулося лівою стороною автомобіля, у якому знаходилася. ОСОБА_2 оплатив їй лікування, претензій до нього не має.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді даної справи, дійшов до висновку про таке.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняла на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, зокрема Правил дорожнього руху України

Так, диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно з п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 13.3 ПДР України зобов`язує водія під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху..

Відповідно до ПДР України безпечний інтервал - відстань між боковими частинами ТЗ, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, з матеріалів справи, зокрема з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та додатка до нього схеми дорожньо-транспортної пригоди від 03.04.2026, ДТП відбулось 03.04.2026 на а/д Р-19 (Фастів - Митниця) 13 км. + 650 м. Автомобілі рухались в зустрічному напрямку один одному. Також зафіксовано сліди осипу пластику (позначка 4), яке знаходиться переважно на смузі руху автомобіля Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_3 .

З фототаблиці до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.04.2026 видно, що транспортні засоби контактували наступним чином напівпричепом Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 автомобіля Iveco Stralis, д.н.з. НОМЕР_1 , задньою бічною лівою частиною з праою бічною частиною автомобіля Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_3 .

Такі ушкодження автомобілів зафіксовані і на фотознімках, який долучено до матеріалів справи учасниками справи.

З письмових пояснень ОСОБА_1 , які надавав після ДТП, видно, що він рухався на автомобілі Iveco Stralis, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 , з міста Фастів в напрямку а/д «Київ - Одеса» та побачив, що на його смугу для руху рухається автомобіль, він прийняв правіше, однак зустрічний автомобіль зіткнувся з його причепом.

З письмових пояснень ОСОБА_2 , які він надавав після ДТП, вбачається, що 02.04.2026 близько 22:30 год. він рухався на своєму автомобілі Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_3 , з с. Митниця в напрямку м. Фастова, не доїжджаючи до повороту до с. Марянівка йому назустріч рухався вантажний автомобіль з причепом. В момент зустрічного роз їзду відбулось зіткнення лівими бічними сторонами. Внаслідок ДТП було пошкоджено його автомобіль, а саме вся ліва бічна сторона. В автомобіль перебували його знайомі, яких він забрав з м. Києва. Вважає, що рухався у своїй смузі для руху, правил дорожнього руху не порушував, а вантажний автомобіль не врахував ширину смуги для руху виїхавши на його смугу для руху.

Крім того судом досліджено протокол огляду місця ДТП з додатком до нього фотознімком від 21.06.2026., який проведено з ініціативи сторони захисту, об`єктом якого є ділянка автодороги Р-19 (Фастів Мар`янівка) 13 км. + 650 м., де відбулась дана дорожньо-транспортна пригода, в місці ДТП зафіксовано навівання крон дерев на проїзну частину на смузі руху водія ОСОБА_1 . Жодних заперечень щодо зафіксованого місця та обстановки у ОСОБА_4 та його захисника не виникало та ОСОБА_4 підтвердив, що на фото відображено саме те місце де відбулась ДТП.

Таким чином, характер, направленість, локалізація механічних пошкоджень транспортних засобів у сукупності з їх взаємним розташуванням на проїзній частині, дає обґрунтовані підстави вважати, що у ОСОБА_2 не було об`єктивної можливості передбачити дії водія ОСОБА_1 з можливістю уникнення зіткнення, доказів протилежного суду не надано.

Разом з тим суд констатує, що основна частина слідів осипу пластику знаходиться на смузі руху водія ОСОБА_2 .

Суд погоджується з твердженням захисника Кравченка О.В., що точного місця зіткнення працівниками поліції не встановлено, а частина осипу пластику перебуває і на його на смузі руху ОСОБА_1 з максимальним наближенням до розділювальної смуги, і зауважує, що в момент удару при зіткненні уламки зруйнованого скла і пластикових деталей розлітаються в різних напрямках на різні відстані під дією інерційних та пружних сил при руйнуванні частин транспортних засобів, що екранують, потоку повітря, опору переміщенню по поверхні дороги після падіння на неї. Тому точкою контактування є певна точка в радіусі якої знаходиться осип від зіткнення транспортних засобів, при цьому цією точкою не може бути край осипу.

Водночас суд вважає суд неспроможними покликання представника Кравченка О.В. про те, що відшкодування ОСОБА_2 шкоди свідку ОСОБА_3 вказує на факт визнання ним своєї винуватості у цій ДТП, оскільки добровільна оплата невідкладного лікування не свідчить про визнання винуватості водія у вчиненні цього правопорушення.

Водночас суд враховує пояснення цього свідка, які узгоджуються з дослідженими судом обставинами справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників у справі, переглянувши фото, не вирішуючи в рамках розгляду даного протоколу питання щодо порушення вимог ПДР іншим учасником ДТП, суд прийшов до висновку, що обраний ОСОБА_1 боковий інтервал не відповідали дорожній обстановці, що не дало йому можливості запобігти зіткненню, а тому суд вважає, що він своїми діями порушив вимоги п. п. 1.5, 2.3б, 13.3 ПДР, в результаті чого було пошкоджено транспортні засоби, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, та приходить до переконання про застосування до правопорушника адміністративного стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу.

У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283-285, 289, 298, 299, 301, 304, 307 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 665,60 гривень судового збору (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко