Рішення № 137861304, 29.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/1444/2026

Справа № 359/11926/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Бокей А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль Київської області цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації, -

в с т а н о в и в :

07 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача Бєляєв Ю.Л. звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської областіз позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 45 310,93 грн. невиплачене страхове відшкодування, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4542,00 грн.

Вимоги обґрунтовано тим, що 20 грудня 2024 року о 14 год. 00 хв. в Київській області у м. Бориспіль по вул. Старокиївська водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем HYUNDAI Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2025 року, у справі за № 359/158/25, водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідаль-ності за ст. 124 КУпАП. Автомобіль KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 кузов № НОМЕР_3 , 2021 року випуску, застрахований у ТДВ «Експрес Страхуван-ня» за Договором добровільного страхування транспортних засобів, які є предметом застави №209.23.2811218 від 28 грудня 2023 року. На підставі Договору страхування ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування: 152 477,94 грн., що підтверджується страховим актом № 3.24.06482-1 та платіжною інструкцією від 06 січня 2025 року за № 486957. Відповідно довідки Схеми ДТП та інформації ЦБД розміщеної на сайті МТСБУ, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля HYUNDAI Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , не була застрахована у жодній страховій компанії. 25 березня 2025 року ТДВ «Експрес Страхування» звернулося до МТСБУ з повторною заявою про виплату страхового відшкодування № 3.24.05448-ЮО. МТСБУ прийняло рішення про виплату позивачу відшкодування шкоди в розмірі 107 167,01 грн., яке було перераховано платіжною інструкцією № 11717 від 22 квітня 2025 року. Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути страхове відшкодування у розмірі 45 310,93 грн. (152 477,94 (розмір сплаченого відшкодування) 107 167,01 (виплата МТСБУ).

Ухвалою суду від 10 жовтня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

Відповідач своїм процесуальним правом подати відзив на позов, клопотання чи заяви у справі, не скористався.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість представник позивача направив до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та просив задовольнити.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач своїх представників до суду не направив, про причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

За змістом ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно вимог ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і позивач.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи і наявні в ній докази, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши її у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст.55, 124 Конституції України та ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст.12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що 20 грудня 2024 року, 14 год. 00 хв. в Київській області у м. Бориспіль по вул. Старокиївська водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем HYUNDAI Sonata, д.н.з НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу транспортному засобу що рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем KIA Sportage, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2024 у справі №359/158/25, звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та оголошено усне зауваження (а.с. 46-47).

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідаль-ності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт скоєння ДТП та вина ОСОБА_1 у завданні матеріальної шкоди майну у вигляді транспортного засобу марки KIA Sportage, д.н.з НОМЕР_2 , належного ОСОБА_2 , встановлені та є доведеними.

За приписами ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридич-ної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебез-печних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовує-ться на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовує-ться володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Отже з системного аналізу статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК, п. 1 ч.2 ст.1167 ЦК).

Отже, ОСОБА_1 є відповідальним за збитки, заподіяні власнику автомобіля KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_5 .

Цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу HYUNDAI Sonata, д.н.з НОМЕР_1 , не було застраховано. Інформація про відсутність поліса станом на дату ДТП підтверджується відкритими даними з бази МТСБУ (а.с. 90-91).

Відповідно посвідчення серії НОМЕР_6 (а.с. 92), ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, а тому відповідно присів п. 13.1 ст. 13 Закону України № 1961-IV, на момент ДТП 20 грудня 2024 року останній був звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Подібні правові висновки щодо звільнення учасників бойових дій від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України на підставі п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідаль-ності власників наземних транспортних засобів» наведено в постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 521/6088/16-ц (провадження № 61-17101св18) та від 21 листопада 2018 року у справі № 336/851/17 (провадження № 61-25433св18).

Згідно ч.1 ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на дату скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Сутність цього виду страхування - страхування відповідальності - полягає у прийнятті страховиком фінансових ризиків виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди, а також у згоді страховика прийняти обов`язок сторони боржника у деліктному зобов`язанні, якщо воно виникне (відповідна правова позиція наведена, зокрема у постановах Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-2598цс15 та від 04 листопада 2014 року у справі № 3-165гс14).

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18).

Крім того, у п. 71-72 вищезазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено «71. Відповідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

24 грудня 2024 року до ТзДВ «СК «Експрес Страхування» звернувся власник транспорт-ного засобу KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_5 , ОСОБА_2 із заявою про проведення виплати страхового відшкодування для відновлення автомобіля (а.с. 87).

Згідно рахунку-фактури Філії «Укравто Київ» ТОВ «Українська автомобільна корпорація» №0000019943 від 31 грудня 2024 року вартість відновлювального ремонту KIA Sportage, д/н НОМЕР_5 склала 152477 грн. 94 коп. (а.с. 79)

Вартість відновлювального ремонту підтверджена також Актом наданих послуг, складеним Філією «Укравто Київ» ТОВ «Українська автомобільна корпорація» №3НМS289520 від 25 лютого 2025 року на суму 152 477 грн. 94 коп. (а.с. 83-85)

Визначення позивачем вартості відновлювального ремонту автомобіля «KIA Sportage, д/н НОМЕР_5 , на підставі рахунку, що в подальшому підтверджений актом виконаних робіт, не суперечить ні умовам Договору страхування, ні Закону України «Про страхування», оскільки норми останнього не містять положень, які б зобов`язували страховика визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи (дослідження), проведеної оцінювачем, та на підставі лише звіту про оцінку КТЗ.

З Страхового акту № 3.24.06482-1 вбачається, що ТДВ «Експрес Страхування» було погоджено суму страхового відшкодування до виплати у розмірі 152 477 грн. 94 коп.

Відповідно умов Договору страхування ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 152 477, 94 грн., що підтверджується страховими актом № 3.24.06482-1 та платіжною інструкцією № 486957 від 06 січня 2025 року. Вказану суму було сплачено на рахунок ремонтної організації Філії «Укравто Київ» ТОВ «Українська автомобільна корпорація» (а.с.88-89).

25 березня 2025 року ТДВ «Експрес Страхування» звернулося до МТСБУ з повторною заявою про виплату страхового відшкодування № 3.24.06482-СК (а.с. 75).

МТСБУ прийняло рішення про виплату позивачу відшкодування шкоди в розмірі 107 167,01 грн., яке було перераховано на підставі платіжної інструкції № 11717 від 22 квітня 2025 року (а.с. 95).

Розділом ІІІ Закону визначено певний порядок здійснення МТСБУ регламентної виплати та визначені умови, за яких у МТСБУ виникає обов`язок по їх здійсненню, а також підстави для відмови у здійсненні регламентної виплати.

Відповідно п.п. г п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.

Положенням п. 13.1 ст. 13 Закону визначено, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповіда-льності на території України.

Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Визнавши подію страховим випадком, ТДВ «Експрес Страхування» здійснено за заявою потерпілої сторони на користь Філії «Укравто Київ» ТОВ «Українська автомобільна корпорація» виплату страхового відшкодування у розмірі 152 477 грн. 94 коп.

З`ясувавши про факт наявності у заподіювача шкоди, водія ОСОБА_1 пільг, встановлених для ветеранів війни учасників бойових дій, а саме звільнення від обов`язко-вого страхування цивільно-правової відповідальності на території України, ТДВ «Експрес Страхування» звернулося до МТСБУ із заявою про здійснення регламентної виплати за даним страховим випадком.

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно ч. 4 ст. 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого (ТДВ «СК «Експрес Страхування») перейшло право вимоги, що належало потерпілому ( ОСОБА_2 ) у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відтак, правовідносини, які виникли між ТДВ «СК «Експрес Страхування» та відповідачем у зв`язку з виплатою страхового відшкодування на користь потерпілого, засновані на суброгації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, як винуватець у ДТП, протиправні дії якого перебувають у причино-наслідковому зв`язку із завданою шкодою майну ОСОБА_2 , право вимоги по якому перейшло до позивача, на підставі ч.1 ст.1166, ч.1 ст. 1187, ч.1 ст.1188, та ч. 1 ст.1192 ЦК України повинен сплатити на користь ТДВ «СК «Експрес Страхування» реальні збитки, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту, шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач, в свою чергу, належними та допустимими доказами не спростував доводи, викладені позивачем.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 4542 грн. 00 коп., слід зазначити наступне.

Відповідно ч. 1 та п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2024 року між ТДВ «Експрес Страхування» та адвокатом Беляєвим Ю.Л. укладено договір про надання правової допомоги №106/24 (а.с. 16-17).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано додаток №1 до договору №106/24 від 23 грудня 2024 року, додаток №1 до договору №106/24 від 23 грудня 2024 року на загальну суму вартості наданих послуг 4542 грн. 00 коп. (а.с. 18-19).

Відтак, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 4542 грн. 00 коп.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам слід стягнути понесені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст.12,13,76,82,141,259, 263-265,268, 280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації в розмірі 45 310 (сорок п`ять тисяч триста десять) гривень 93 (дев`яносто три) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» витрати на правову допомогу в розмірі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) гривні 00 (нуль) копійок та судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Інформація про позивача: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», адреса: 04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, буд. 22, код ЄДРПОУ 36086124.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про паспорт відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , адреса : АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст заочного рішення суду виготовлено 29 червня 2026 року.

Суддя Л.В. Яковлєва