Ухвала суду № 137860790, 01.07.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1728/26

Провадження № 2/309/919/26

У Х В А Л А

01 липня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря Бонадренко В.В.,

представника відповідача Чопика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про призначення судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Хустського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

У судовому засіданні представником відповідача Чопиком В.В. подано клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи з метою встановлення чи мав ОСОБА_2 необхідний для вчинення правочину обсяг цивільної дієздатності. На вирішення експертизи просить поставити питання: Чи страждає ОСОБА_2 на будь-які психічні захворювання? Чи мають зазначені психічні захворювання або розлади хронічний чи тимчасовий характер? Чи міг розуміти значення своїх дій і чим міг керувати ними ОСОБА_2 на час укладення кредитного договору.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, розглянувши клопотання представника відповідача, суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст. 12 ЦПК України суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Частиною 1 ст.103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже призначення експертизи здійснюється виключно для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Предметом розгляду даної цивільної справи є стягнення з відповідач заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача просить призначити судово-психіатричну експертизу стану самого відповідача з метою встановлення наявності у нього психічних розладів, та чи міг відповідач розуміти значення своїх дій та керувати ними на час укладення кредитного договору.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Стаття 225 ЦК України визначає правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Так, відповідно до частини першої цієї статті правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Норми статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд має призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін.

Отже з підстав передбачених ст. 225 ЦК України правочин є оспорюваним, у даній справі не ставиться питання про визнання відповідного кредитного договору недійсним з даної підстави, а тому виходячи з презумпції правомірності правочину, обставини для з`ясування яких представник відповідача просить призначити експертизу, не мають самостійного правового значення для розгляду даної справи.

У зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 103, 109, 252, 253, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про призначення судово-психіатричної експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текс ухвали виготовлений 01.07.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.