Рішення № 137860498, 30.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/6676/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 163950039035 від 15 травня 2026 року про відмову в призначенні пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 05.06.2026 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою від 01.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 06.05.2026 у віці 49 років 11 місяців 02 дні звернулася до відділу обслуговування громадян у м. Кременчуці Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Позивач вказує, що має загальний страховий стаж 27 років 09 місяців 19 днів, з яких 10 років 01 місяць 17 днів становить пільговий стаж роботи за Списком №2, що, на її думку, є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.05.2026 №163950039035 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням необхідного пенсійного віку 55 років, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач не погоджується з указаним рішенням та зазначає, що відповідач мав керуватися Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яким визнано неконституційними зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», внесені Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, у частині підвищення пенсійного віку для окремих категорій осіб, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Позивач зазначає, що працювала повний робочий день в АТ «Кременчуцький сталеливарний завод» на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, зокрема у ливарному виробництві на посадах стрижневих машинного формування у фасонно-ливарному цеху та транспортувальника, зайнятого на конвеєрі транспортування гарячої землі у фасонно-ливарному цеху.

Пільговий характер виконуваної роботи, за твердженням позивача, підтверджується записами трудової книжки, довідкою АТ «Кременчуцький сталеливарний завод» від 06.04.2026 №55 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії, а також наказами та документами щодо атестації робочих місць.

Позивач вважає, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії вона набула право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки має необхідний страховий та пільговий стаж, а відмова відповідача з підстав недосягнення 55-річного віку є протиправною.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до сервісного центру із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За принципом екстериторіальності документи позивача були розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яким прийнято рішення від 15.05.2026 №163950039035 про відмову у призначенні пенсії.

Відповідач зазначив, що порядок подання та оформлення документів для призначення пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, яким передбачено застосування екстериторіального принципу при опрацюванні заяв про призначення пенсії.

За змістом відзиву, пенсійне забезпечення осіб, які працювали на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, здійснюється відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач посилався на пункт 2 частини другої статті 114 Закону №1058, відповідно до якого право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 мають працівники, зайняті повний робочий день на відповідних роботах, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 27 років 09 місяців 19 днів, стаж роботи за Списком №2 - 10 років 01 місяць 17 днів, а вік позивача на момент звернення за призначенням пенсії становив 49 років 11 місяців 02 дні.

Разом з тим відповідач зазначив, що незалежно від наявності у позивача необхідного страхового та пільгового стажу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058 виникає після досягнення 55-річного віку. Оскільки на дату звернення із заявою позивач не досягла такого віку, право на призначення пенсії у неї, на думку відповідача, відсутнє.

Щодо посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 відповідач зазначив, що вказане рішення стосується окремих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак не стосується та не скасовує положень статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які на час розгляду заяви позивача були чинними та підлягали застосуванню.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

06.05.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 було передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.05.2026 №163950039035 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з недосягненням віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У рішенні зазначено, що станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 досягла віку 49 років 11 місяців 02 дні.

Страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 09 місяців 19 днів.

Пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №2 становить 10 років 01 місяць 17 днів.

Відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 мають жінки після досягнення 55 років за наявності необхідного страхового стажу та стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці.

Станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах право на таку пенсію у ОСОБА_1 , на думку відповідача, відсутнє, оскільки вона не досягла 55-річного віку.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржила його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /далі Закон №1788-XIІ/ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 12 "Умови призначення пенсій за віком" Закону №1788-XIІ право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 "Пенсії за віком на пільгових умовах" Закону №1788-XIІ (із змінами, внесеними Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Аналогічні положення містить і Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV /далі - Закон № 1058-ІV /.

Так, підпунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Висновки щодо правозастосування

У даному адміністративному спорі відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з єдиної підстави - недосягнення заявницею 55-річного віку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Надаючи оцінку зазначеному аргументу відповідача, суд зазначає, що 23 січня 2020 року Конституційним Судом України прийнято рішення №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213VIII.

Пунктом 1 резолютивної частини вказаного Рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини цього ж Рішення передбачено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які збільшували пенсійний вік для осіб, що мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, втратили чинність з 23 січня 2020 року та саме з цієї дати підлягає застосуванню норма статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213VIII, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

В постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи викладене, до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ №1-р/2020, а не норми Закону №1058-ІV.

З тексту оскаржуваного рішення, наданого позивачем, вбачається, що відповідач вважав, що право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виникає після досягнення жінкою 55-річного віку. У рішенні зазначено, що станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах вік позивача становив 49 років 11 місяців 2 дні, а тому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у неї відсутнє.

Відтак підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стало недосягнення нею віку 55 років, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду України 06.05.2026, що не заперечується учасниками справи. Отже, станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах вік позивача становив 49 років 11 місяців 2 дні, що також визнається відповідачем в оскаржуваному рішенні.

Аргумент відповідача, що позивач не досягла пенсійного віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд відхиляє, оскільки з 23 січня 2020 року в Україні одночасно існують два Закони, котрі регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт б частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції Закону, яка діяла до 01 квітня 2015 року (до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII ) та пункт 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, а тому враховуючи частину першу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що застосуванню підлягає Закон, який є найбільш сприятливим для позивача щодо встановлення пенсійного віку на рівні найменшої величини, тобто 50 років.

Висновки суду у цій справі відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в рішенні від 21 квітня 2021 року у зразковій справі №360/3611/20 з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року.

Таким чином, така підстава для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах (за Списком № 2) як недосягнення позивачем пенсійного віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах - є помилковим застосуванням закону.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.05.2026 №163950039035, наданого до суду відповідачем, страховий стаж позивача становить 27 років 09 місяців 19 днів, а пільговий стаж роботи за Списком №2 - 10 років 01 місяць 17 днів.

У зв`язку з невірним застосуванням відповідачем до спірних правовідносин пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без урахування правових наслідків Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 та правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування у таких правовідносинах статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, чинній до внесення змін Законом України №213-VIII, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.05.2026 №163950039035 прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням висновків суду у даній справі щодо досягнення позивачем 50-річного віку, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах; враховуючи те, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії не містить інших підстав відмови ніж та, що зазначалась вище та приймаючи до уваги, що відповідачем обраховано страховий стаж та пільговий стаж позивача (який є достатнім для призначення пенсії), - належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.

За змістом частини першої статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Матеріалами справи підтверджено, що заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах датована 06.05.2026, станом на день звернення вій заявниці становив 49 років 11 місяців 2 дні.

У спірному випадку пенсія за віком на пільгових умовах має бути призначена позивачу з дня досягнення пенсійного віку, а саме з 05.06.2026 року, оскільки саме з цієї дати позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, враховуючи, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом та забезпечувати реальне поновлення порушеного права, беручи до уваги доводи сторін, докази, наявні в матеріалах справи, а також аналіз норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, починаючи з 05.06.2026 року.

Розподіл судових витрат

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн.

З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.05.2026 №163950039035 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 05.06.2026 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков