Рішення № 137860379, 01.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27677/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №420/27677/24, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (сформована в системі Електронний суд 02.09.2024 року) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, в якій представник позивача просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000424/1 від 15.08.2024 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 09.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 року адміністративний позов Приватного підприємства «Геліос-Ван» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задоволено повністю.

Визнано противоправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000424/1 від 15.08.2024 року.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Геліос-Ван» витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40грн.

Рішення ухвалено в порядку письмового провадження. Рішення доставлено до «Електронного кабінету» позивача 18.06.2026 року, 19:09 год. та відповідно до приписів п.5 ч.6 ст.251 КАС України вважається врученим 19.06.2026 року.

22.06.2026 року надійшло клопотання представника позивача (сформоване в системі Електронний суд 19.06.2026 року), у якому представник просить суд:

поновити строк на подання суду доказів щодо понесених судових витрат;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» судові витрати на залучення перекладача у розмірі 220,00 грн.;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» судові витрати на правову допомогу у розмірі 20 750,00 грн.

У клопотанні, зокрема, зазначено, що перед подачею позову до суду позивачем були понесені судові витрати на переклад документів поданих до суду, а саме переклад з англійської мови експортної декларації яка, серед інших документів, були подані як доказ до суду. Понесені витрати в частині перекладу склали 220 грн, що підтверджується Рахунком № 73 від 02.09.2024, платіжною інструкцією № 294 від 03.09.2024, актом приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 73 від 02.09.2024. Також позивачем були понесені витрати на правову допомогу у сумі 20 750 грн., які були сплачені позивачем адвокату, що підтверджується договором № 1/3008 ю/24 від 30.08.2024 про надання правової/правничої допомоги, відповідно до якого сторони погодили між собою у п. 1.1. його предмет щодо оскарження рішення Держмитслужби, у п. 1.9 фіксований розмір гонорару адвоката у розмірі 20 750 грн. на етапі розгляду справи у суді першої інстанції. Позивачем була сплачена визначена сума у розмірі 20 750 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1037 від 12.09.2024. Також сторонами підписано Акт приймання передачі від 19.06.2026 до укладеного договору.

В додатки до клопотання надано: рахунок на оплату №73 від 02.09.2024 року, акт №73 прийому-передачі виконаних робіт від 02.09.2024 року, платіжну інструкцію №294 від 03.09.2024 року, договір про надання правової/правничої допомоги від 30.08.2024 року, платіжна інструкція №1037 від 12.09.2024 року, акт приймання-передачі наданої правової/правничої допомоги №1 до Договору про надання правової/правничої допомоги 1/3008-ю/24 від 30.08.2024 року.

Копія клопотання доставлена до Електронного кабінету відповідача 19.06.2026 року.

24.06.2026 року відповідач подав до суду заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та витрат на судові витрати на залучення перекладача та зазначає, що відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року 3 028 гривень. Також статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено в 2024 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня 8 000 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 48,00 гривень. Таким чином, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 20 750,00 грн. становить 6,85 прожиткових мінімумів на працездатних осіб з 1 січня 2025 року, або 2,59 мінімальні заробітні плати у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 432,3 години роботи. Отже, гонорар представника позивача за надану правову допомогу в суді у розмірі 20 750,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності. Вважає, що сума витрат позивача із залученням перекладача, пов`язана із приведенням позовної заяви та доданих до неї письмових доказів у відповідність до вимог КАС України, тобто переклад документів замовлений позивачем до відкриття провадження у справі, тому понесені позивачем витрати безпосередньо не були пов`язані з розглядом цієї справи. Вважає, що надання учасником справи до матеріалів судової справи письмових доказів з їх перекладом мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, не є тотожним поняттю залученню перекладача до справи в розумінні статті 71 КАС України.

Суд зазначає, що позивачем не пропущений строк подання доказів витрат на правничу допомогу (ч.7 ст.139 КАС України).

Розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи, клопотання представника позивача та заперечення, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2024 року між адвокатом Шевченко М.В. та ПП «ГЕЛІОС-ВАН», в особі керівника Володичева В.Д. укладено договір №1/3008-ю/24 про надання правової/правничої допомоги.

1.1. Відповідно до цього договору Адвокат приймає доручення Клієнта на представництво, захист прав і законних інтересів ПП «ГЕЛІОС - ВАН» з питання звернення до суду в якості позивача у справі про оскарження рішення Державної митної служби України, для чого надає Адвокату право: - представляти, захищати права, законні інтереси Клієнта як заявника, позивача, скаржника із всіма правами, наданими КАС України представнику заявника, позивача, скаржника; - подавати будь-які докази, клопотання, заяви та будь-які процесуальні документи, приймати участь у процесуальних діях; - подавати будь-які запити, адвокатські запити, а також здійснювати будь-які інші дії, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; - залучати до виконання доручення будь-яких експертів, спеціалістів, інших осіб на розсуд Адвоката та без погодження із Клієнтом; - підписувати та надсилати листи, повідомлення, претензії; - вчиняти будь-які інші дії, не заборонені законодавством на території України, а також на території будь-яких інших країн світу, які на думку Адвоката є доцільними та в межах виконання доручення згідно даного договору.

1.9. За правову допомогу, передбачену в пункті 1.1. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі 24 900 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот) гривень. Першу частину винагороди в розмірі 20 750 (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень Клієнт сплачує Адвокату не пізніше 10 (десяти) банківських днів після підписання цього Договору. Другу частину винагороди в розмірі 4 150 (чотири тисячі сто п`ятдесят) гривень Клієнт сплачує Адвокату не пізніше 10 (десяти) банківських днів після прийняття рішення судом апеляційної інстанції у справі та розблокування грошових коштів сплачених в якості фінансових гарантій на митному рахунку Клієнта.

Відповідно до п. 1 акту приймання-передачі наданої правової/правничої допомоги №1 до Договору про надання правової/правничої допомоги 1/3008-ю/24 від 30.08.2024 року Адвокат Шевченко Максим Володимирович, що діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1775 від 28.04.2009 року виданого Одеською обласною кваліфікаційно дисциплінарною комісією адвокатури, з однієї сторони та ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГЕЛІОС-ВАН» в особі керівника Володичева Володимира Дмитровича, з іншої сторони, склали цей Акт про виконані адвокатом роботи, що передбачені договором про надання правової допомоги, а саме: - Ознайомлення з документами наданими Клієнтом для підготовки правової позиції щодо звернення до суду із позовом; - Підготовка та подача позову до суду; - Підготовка та подача до суду заперечення на відзив; - Супровід справи в суді. Відповідно до положень укладеного між сторонами договору (п. 1.9) сторони погодили фіксовану суму вартості наданих послуг (гонорару) які адвокат отримав в розмірі 20 750 грн. шляхом переказу грошей на банківський рахунок.

Понесені витрати підтверджуються платіжною інструкцією №1037 від 12.09.2024 року на суму 20750,00 грн..

Також в матеріалах справи міститься:

-рахунок на оплату послуги перекладу документу Експертна декларація з англійської мови на українську мову на суму 800,00 грн.;

-акт №73 прийму-передачі виконаних робіт (наданих послуг), а саме послуги перекладу документу Експертна декларація з англійської мови на українську мову на суму 800,00 грн.;

-платіжна інструкція №294 від 03.09.2024 року на суму 800,00 грн.

Судом встановлено, що позивач в підтвердження понесених витрат надав суду: рахунок на оплату №73 від 02.09.2024 року, акт №73 прийому-передачі виконаних робіт від 02.09.2024 року, платіжну інструкцію №294 від 03.09.2024 року, договір про надання правової/правничої допомоги від 30.08.2024 року, платіжна інструкція №1037 від 12.09.2024 року, акт приймання-передачі наданої правової/правничої допомоги №1 до Договору про надання правової/правничої допомоги 1/3008-ю/24 від 30.08.2024 року.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд виходить з наступного.

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі :витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії'' (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява№ 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення з цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обгрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Згідно п.1 ч. 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має з`ясувати, чи, є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тощо (ч.9 ст.139 КАС України).

Відповідно до ч.ч.7,9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вимоги ч.7 ст.139 КАС України позивачем дотримані.

Згідно ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач висловив заперечення щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу та витрат н на залучення перекладача у справі, заявив про неспівмірність таких витрат, подав заперечення на розглядуване клопотання.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було складено та подано позовну заяву, відповідь на відзив, а також проведено певні підготовчі дії зі збору доказів та позивачем понесено витрати на залучення перекладача.

Відповідно до ч.ч.5-8 ст.137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що дана справа не є справою значної складності, має невеликий обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд, з урахуванням категорії та складності справи, вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката 20750,00грн. є непропорційним до предмету спору та обсягу наданих адвокатом послуг, які суд вважає розумними до визначення у сумі 5000грн. Щодо витрати на залучення перекладача у розмірі 220грн. суд дійшов висновку про обгрунтованість та доведеність понесених витрат на залучення перекладача та вважає розумними до визначення у сумі 220грн. для цілей розподілу між сторонами.

Витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000грн. та витрати на залучення перекладача у сумі 220грн. суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.

Решта витрат на правничу допомогу покладається судом на позивача.

Керуючись ст.ст.134, 137, 139, 143, 252, 255, 294-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» витрати на залучення перекладача у сумі 220(двісті двадцять)грн. 00 коп.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000(п`ять тисяч)грн.00 грн.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в апеляційному порядку згідно ст.ст.295, 297 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: Приватне підприємство «Геліос-Ван» (код ЄДРПОУ: 37439444; місцезнаходження: вул.Шевченка, 7А, офіс 44, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001).

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631; місцезнаходження: вул.Лип Івана та Юрія, 21А, м.Одеса, 65078).

Суддя М.М. Аракелян