Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 287/317/26
провадження 2/287/1298/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2026 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Винара Л.В.
з участю секретаря Кострицької Т.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олевську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», представник позивача Андрущенко Михайло Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (надалі - ТОВ «ІННОВА-НОВА», позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , відповідачка, позичальник) про стягнення заборгованості за договором № 8742150725 від 21.07.2025.
В обґрунтування позову зазначено, що 21.07.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (після зміни найменування у вересня 2025 року - ТОВ «ІННОВА-НОВА) та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 8742150725. Договір був підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на його електронну пошту. За загальними умовами договору позики відповідачка отримала кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язалася повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Таким чином, відповідачці було надано кредит в розмірі 5 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Кредитор свої зобов`язання за договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором. В свою чергу, відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданих їй кредитних коштів. Із врахуванням наведеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитними договором № 8742150725 від 21.07.2025 на загальну суму 25315,50 грн. та 2 662,40 грн. сплаченого судового збору.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.
На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області стосовно зареєстрованого місця проживання відповідачки ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 13.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Викликано в судове засідання сторони по справі. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів у Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
02.06.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів, від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» надійшла запитувана судом інформація.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розглядати справу без участі предстаника ТОВ «ІННОВА-НОВА». Проти ухвалення заочного рішення представник позивача не заперечує.
Відповідачка у судові засідання на розгляд справи 12.05.2026 та 30.06.2026 не з`явилася та не повідомила про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у встановленому законодавством порядку, шляхом направлення на її адресу судової повістки та опублікування оголошення на веб-сайті суду, що стверджується матеріалами справи. Відзив на позов відповідачка до суду не надала.
Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідив матеріали справи, вирішив питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин та дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21.07.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачкою укладений договір надання грошових коштів у кредит № 8742150725. Вказаний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (а.с. 12-38).
За умовами кредитного договору ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» надало відповідачці кредит в розмірі 5 000,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою відсотків за кожний день користування кредитом, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту (п.п. 2.2., 2.3., 2.5., 2.6.1. договору).
Згідно з п. 3.1. договору № 8742150725 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Згідно з паспортом споживчого кредиту орієнтовна загальна вартість кредиту споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) становить 22580,00 грн. (а.с. 39-44).
Надання кредитних коштів відповідачці підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 20290-1354-239126390 від 21.07.2025 з призначенням платежу «кредитні кошти від «Іннова Фінанс» на картку НОМЕР_2 (а.с. 59) та наданою інформацією АТ КБ «ПриватБанк» стосовно рахунків ОСОБА_1 на виконання ухвали про витребування доказів.
05.09.2025 на підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю з «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА» (а.с. 61-62).
Згідно з розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 8742150725 від 21.07.2025 відповідачка має заборгованість у розмірі 25315,50 грн., яка складається із: 5000,00 грн. заборгованість за кредитом; 9565,50 грн. заборгованість за процентами; 750,00 грн. заборгованість по комісії; 10000,00 грн. заборгованість по пені (а.с.76-79).
Таким чином судом встановлено, що ТОВ ІННОВА-НОВА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. У свою чергу, позичальник зобов`язалася своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання відповідно цього договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
З врахуванням встановленого суд приходить до висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачкою та відповідною фінансовою установою, невиконання відповідачкою своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в неї боргових зобов`язань перед позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд, перевіривши розрахунок заборгованості, дійшов висновку, що позивачем підтверджено заборгованість відповідачки у розмірі 15315,00 грн., яка складається із: 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 9565,00 грн. заборгованість за процентами, 750,00 грн. заборгованість по комісії, тому в цій частині позов підлягає до задоволення.
Щодо стягнення з відповідачки заборгованості по пені у розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
Із врахуванням того, що позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати пеню у розмірі 10000,00 грн., від сплати якої відповідачка звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення неустойки.
Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилом частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно платіжної інструкції № 14 від 10.02.20260 (а.с. 1) позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору, які підлягають стягненню з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем пред`явлено позов на суму 25315,50 грн., і судом такий позов задоволено частково на суму 15315,00 грн., що складає 60,50 % від ціни позову. Відтак з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1610,75 грн. (2662,40 грн. х 60,50 %).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 2025, 207, 509, 526, 527, 530, 610-612, 626, 627, 628, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3,4,12,13,76-81,141,263, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 352, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», представник позивача Андрущенко Михайло Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 8742150725 від 21.07.2025 у розмірі 15315,00 ( п`ятнадцять тисяч триста п`ятнадцять ) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» сплачений судовий збір у розмірі 1610,75 (одна тисяча шістсот десять ) грн. 75 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5.
Представник позивача: Андрущенко Михайло Валерійович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса для листування: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. В. Винар
Судове рішення № 137859411, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 30.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 287/317/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: