Рішення № 137858689, 30.06.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №451/187/26

Провадження №2/155/420/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Яремчук С.М.,

при секретарі судового засідання Задурській К.М.,

за участю:

представника позивача Богоноса І.М.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача Рущака В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в місті Горохів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Горохівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

Позивач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Богонос І.М., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рущак В.М. про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Горохівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка ОСОБА_1 20 січня 2020 року у виконавчому комітеті Галичанської сільської ради Горохівського району Волинської області зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , який рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 15 лютого 2023 року було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Республіки Польща відповідачка ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_4 . Після народження дитини було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 та внесено актовий запис №1418043/00/AU/2025932163, що підтверджується копією польського свідоцтва про народження з перекладом на українську мову. Надалі, 14 січня 2026 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстрований Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Представник позивача вказує, що у свідоцтві про народження ОСОБА_4 у графі «батько» вказано « ОСОБА_5 ». Відомості про батька внесено відповідно до прізвища матері дитини « ОСОБА_6 », без фактичного встановлення батьківства. Разом з тим, біологічним та фактичним батьком дитини є позивач ОСОБА_2 , який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір`ю дитини та з моменту зачаття і народження дитини підтримує з нею сімейні відносини, визнає дитину своєю та має намір реалізовувати батьківські права і обов`язки. На момент народження дитини позивач перебував на території України та не мав можливості виїхати за кордон, оскільки в Україні введено правовий режим воєнного стану та встановлено обмеження на виїзд за межі держави чоловіків віком від 23 до 60 років. У зв`язку з цим позивач не мав змоги особисто бути присутнім при державній реєстрації народження дитини в Республіці Польща та подати спільну заяву про визнання батьківства. Подання такої заяви відповідно до законодавства Республіки Польща можливе виключно за спільною заявою обох батьків. Також представник позивача зазначає, що відповідачка не заперечує щодо визнання позивача батьком дитини, однак внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька без рішення суду є неможливим. З огляду на наведене, представник позивач просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 батьком ОСОБА_4 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Республіка Польща та внести зміни до актового запису №1418043/00/AU/2025932163 від 24 липня 2025 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану в м. П`ясечно, Республіка Польща про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ), вказавши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відзив на позовну заяву

Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідачки до суду не надходив.

Рух справи в суді

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 11 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, з викликом сторін по справі.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року продовжено строк проведення підготовчого засідання до 25 травня 2026 року. Залучено Горохівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Підготовче засідання відкладено на 25 травня 2026 року.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 25 травня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позиція учасників судового розгляду

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених у позові, просили позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 в судовому засіданні позов визнали повністю, не заперечували щодо його задоволення. При цьому відповідачка ОСОБА_1 показала, що з квітня 2022 року по січень 2025 року проживала з позивачем в Республіці Польща. У січні 2025 року позивача ОСОБА_2 депортували, а в липні цього ж року вона народила сина. Однак, ОСОБА_2 не зміг подати заяву про визнання батьківства. Надалі вона поїхала в Україну та в січні 2026 року зареєструвала шлюб з позивачем.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Горохівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, С. Новосад в судове засідання не з`явилася, однак в поданій 04 травня 2026 року заяві просила розгляд справи проводити у відсутність їхнього представника. Не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 15 лютого 2023 року, яке набрало законної сили 18 березня 2023 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстрований 20 січня 2020 року виконавчим комітетом Галичанської сільської ради Горохівського району Волинської області, актовий запис №1, розірвано.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану міста П`ясечно Мазовецького воєводства, Республіка Польща, ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 25 липня 2025 року складено актовий запис №1418043/00/AU/2025/932163. Його батьками зазначено ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Згідно з довідкою Посольства України в Республіці Польща №6137/КВ/19-1569/Н про реєстрацію особи громадянином України від 08 серпня 2025 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець Республіки Польща набув громадянства України на підставі ч. 1 ст. 7 Закону України «Про громадянство України». Відповідно до законодавства України зазначена особа є громадянином України з 14 липня 2025 року.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 14 січня 2026 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 14 січня 2026 року, місце державної реєстрації: Радехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №3. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 » не змінювалось.

Відповідно до акта обстеження проживання/не проживання №3/200 від 20 січня 2026 року, складеним Радехівською міською радою Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_9 не зареєстровані, але проживають в АДРЕСА_1 .

Висновком про біологічне батьківство №HID26-003919/C1F1 від 29 квітня 2026 року, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Генкод Діагностик» встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 99,9999999999%.

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в судовому засіданні показали, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 2022 року по 2025 рік проживали разом у Республіці Польща. Після депортації ОСОБА_2 , в липні 2025 року у сторін народився син. Після цього відповідачка поїхала в Україну і в січні 2026 року зареєструвала шлюб з позивачем.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Частиною 1 статті 52 Конституції України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. На реалізацію положення Конституції і передбачено визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, оскільки дитині гарантується батьківство незалежно від того, в шлюбі перебувають її батьки чи ні.

Згідно з ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя; походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

У ст. 125 СК України передбачено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

За змістом ст. 128 СК України закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

На підтвердження факту батьківства позивач надав суду висновком про біологічне батьківство №HID26-003919/C1F1 від 29 квітня 2026 року, відповідно до якого ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 99,9999999999%.

Таким чином, даний висновок підтверджує факт батьківства позивача щодо ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Положеннями ст. 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою ВР№789-XII від 27 лютого 1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Положеннями ст. 8 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду у справі №361/2653/15-ц від 15 квітня 2021 року, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Тлумачення норм ст. 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст. 128 СК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17 лютого 2021 року у справі №373/2257/18 (провадження №61-15136св20), доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Отже, підставою для визнання батьківства, є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від батька.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти» («Mifsud v. Malta», заява №62257/15) зазначено, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 15 березня 2018 року у справі №642/6007/16 зроблено правовий висновок про те, що доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можна будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судово-медичної, біологічної, генетичної експертиз.

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №478/690/18 зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №382/2559/15-ц зауважено, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Передумовою звернення до суду у справах про виключення запису про батьківство є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі №676/1200/20.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За змістом ч. 1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Факт батьківства ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується висновком про біологічне батьківство №HID26-003919/C1F1 від 29 квітня 2026 року та показами свідків.

Сумнівів у правильності висновку дослідження не встановлено, доказів того, що висновок є недостатньо обґрунтованим чи суперечить іншим матеріалам справи, немає.

Негативних наслідків для дитини у випадку визнання позивача його батьком, судом не встановлено.

Зазначені обставини у їх сукупності дають підстави для висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання батьківства, а також про внесення змін до актового запису про народження дитини.

За положеннями пункту 20 глави 1 розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до Положення про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», резолютивна частина рішення щодо визнання батьківства повинна містити в собі всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах РАЦС (прізвище, ім`я по батькові матері й батька, число місяць і рік народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з положеннями п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом МЮ України від 12 січня 2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, серед іншого, рішення суду про визнання батьківства.

Згідно з п. 2.16.4. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню повністю, оскільки в ході розгляду справи судом знайшов своє підтвердження факт того, що ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини, що підтверджено висновком про біологічне батьківство та як наслідок мають бути внесені зміни до актового запису про народження дитини.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд ухвалює стягнути з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,96 гривень, які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 10-13, 76, 77, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Горохівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Республіці Польща.

Внести зміни до актового запису №1418043/00/AU/2025/932163 від 24 липня 2025 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану в місті П`ясечно, Республіка Польща про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ), вказавши батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Горохівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: місто Горохів, вулиця Шевченка, 25 Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 26038951.

Повний текст судового рішення складено 01 липня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.