Рішення № 137858003, 30.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Київ справа №320/44320/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Національної академії внутрішніх справ

до ОСОБА_1

про відшкодування витрат у сумі 85 451,26 грн, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Національна академія внутрішніх справ (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про відшкодування витрат у сумі 85 451,26 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідно до Контракту, відповідач проходив в НАВС підготовку за державним замовленням на денній формі навчання здобування вищої освіти, і зобов`язався після закінчення навчання прибути до міс ця призначення та приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою. Під час проходження підготовки, відповідача було забезпечено харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг за кошти державного бюджету. Відповідно до наказу НАВС від 12.04.2023 № 447 відповідачу видано диплом про отримання вищої освіти бакалавра. Наказом Департаменту кадрового забезпечення НП України від 17.07.2025 № 1226 о/с відповідача звільнено зі служби в Національній поліції з 22.07.2025 за власним бажанням, до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання. Таким чином, відповідач проходив підготовку в НАВС з 26.08.2019 по 12.04.2023. Вартість витрат пов`язаних з утриманням під час підготовки становить 85 451,26 грн., з яких: вартість грошового забезпечення - 18 118,35 грн.; вартість продовольчого забезпечення - 31 025,08 грн.; вартість медичного забезпечення - 319,88 грн; вартість речового забезпечення - 11 472,18 грн.; вартість комунальних послуг та спожитих енергоносіїв без врахування періодів перебування у відпустках - 24 515,77 грн. Відповідача ознайомлено з сумою витрат та поінформовано про необхідність відшкодування. Після звільнення зі служби відповідач не звертався до НАВС щодо добровільного відшкодування витрат або укладення договору розстрочення.

Відповідачка заперечуючи щодо позовних вимог, зазначає, що Національною академією Внутрішніх справ складено зведений розрахунок фактичних видатків, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період навчання з 26.08.2019 по 12.04.2023 рр, відповідно до якого сума відшкодування витрат пов`язаних з утриманням в Національній академії становить 85 451,26 грн. Звертаю увагу суду, що Відповідач з вказаним розрахунком не був ознайомлений, що не підтверджується жодним підписом і жодним документом доданим до позовної заяви. Відповідачка зазначає, що відсутні підстави для стягнення з колишнього курсанта витрат, пов`язаних із утриманням під час навчання, як особі, яка перебувала на публічній службі, у частині відшкодування сум грошового забезпечення, оскільки суми грошового забезпечення військовослужбовця не визначені законом такими, що включаються у витрати, пов`язані із утриманням військовослужбовця у вищому навчальному закладі. Також зазначає, що оскільки навчання курсанта є військовою службою і не виключає виконання під час навчання завдань військової служби, то грошове забезпечення військовослужбовця не відноситься до витрат, пов`язаних із утриманням курсанта у навчальному закладі, а є видатками у сфері соціального забезпечення військовослужбовця, виплаченими за період військової служби. Таким чином, отримане військовослужбовцем у встановленому порядку грошове забезпечення не підлягає відшкодуванню (поверненню), у тому числі із встановленням такого правила пунктом 13 Порядку №260. Крім того, відповідачка констатує, що стягнення з відповідача відшкодування су грошового забезпечення, виплаченого за час військової служби, відповідачка вважає порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці, втручанням не н підставі закону у конвенційне право на мирне володіння майном, яке не ґрунтується на законі. Враховуючи викладене, сторона відповідача доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання у Національній академії внутрішніх справ в частині суми грошового забезпечення, яке відповідно до Розрахунку підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період навчання з 26.08.2019 по 12.04.2023 року, що складає 18 118,35 грн. та вартість речового забезпечення в розмірі 11 472,18 грн, а також медичне забезпечення в розмірі 319,88 грн не підлягає відшкодуванню відповідачем. Натомість вартість продовольчого забезпечення в розмірі 31 025,08 грн за період часу з 01.09.2021 по 12.04.2023 року, що складає 7407,48 грн, не підлягає відшкодуванню, так як відповідач не харчувалася в ВНЗ. Залишається 23 617,60 грн. Вартість комунальних послуг загальна сума 24 515,77 грн підлягає частковому задоволенню, враховуючи, що відповідачка проживала в іншому місці, що підтверджується відповідною довідкою, за період часу з 01.09.2021 по 12.04.2023 року, що складає 10 138,74 грн. Залишається 14 377,03 грн. Відповідачка після навчання відпрацювала у Національній поліції України 27 місяців. Була вимушена звільнитися за власним бажанням у зв`язку з доглядом за своєю матір`ю, яка є інвалідом 2 групи та потребує стороннього догляду, про що вказала у своєму рапорті від 11.07.2026 році ( як вказано в рапорті). Отже відповідачка вважає, що відпрацювала в процентному еквіваленті 75 %. Загальний розмір відшкодування, на думку відповідача з суми 23 617,60 грн (харчування) плюс 14 377,03 грн (комунальні послуги) становить 37 994,63 грн. Тепер від цієї суми беремо 25%, які відповідачка не відпрацювала ( 37 994,63 х 25%) дорівнює 9 498,66 грн. Цю суму відповідачка вважає реальною та доцільною для відшкодування витрат позивачу. Поряд з цим, відповідачка звертала увагу, що позовна заява подана позивачем до Київського окружного адміністративного, з порушення строків звернення.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що посилання відповідача на те, що його не ознайомлювали з сумою витрат, не відповідають дійсності тому, що про обов`язок відшкодування витрат, у випадку звільнення до відпрацювання трирічного строку після закінчення навчання, відповідачу було відомо з самого початку підготовки у НАВС. Після видачі наказу про зарахування до НАВС, курсанти укладають контракт про здобуття освіти, в п. 2.3.5. якого закріплено обов`язок - у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати МВС України в особі Виконавця витрати, пов`язані з утриманням у ВНЗ, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію". Під час випуску з НАВС, відповідача під підпис ознайомлено з довідкою про вартість витрат, пов`язаних з утриманням в НАВС. Суму витрат відповідач не оскаржував, та не заявляв про невиконання або неналежне виконання умов контракту зі сторони НАВС. Якщо відповідач вважає, що зазначена у позові сума витрат не відповідає дійсності, він повинен надати до суду належні докази та розрахунки для обґрунтування своєї позиції. Водночас, відповідач лише посилається на нормативно-правові акти, які не стосуються питань відшкодування витрат пов`язаних з утриманням в НАВС. Департамент кадрового забезпечення Національної поліції, засобами поштового зв`язку, 24.07.2025 направив відповідачу повідомлення про обов`язок відшкодувати витрати пов`язані з утриманням у НАВС. Також, після отримання інформації про звільнення, НАВС надіслала відповідачу пропозицію відшкодувати витрати добровільно, або звернутись до відділу юридичного забезпечення НАВС для укладення договору про розстрочення платежу строком до одного року. Всі повідомлення про обов`язок відшкодувати витрати відповідач проігнорував.

Також позивач звертає увагу, що сума витрат зазначена у довідці про вартість витрат, становить 96 866,77 грн. З цією довідкою відповідач ознайомилась, підписала її та не оскаржувала. Цього було б достатньо для зазначення в позові суми у 96 866,77 грн. Водночас, під час підготовки позову НАВС провела корегування суми витрат (уточнено грошове утримання відповідача) та зазначила у позові уточнену та значно меншу суму, а саме - 85 451,26 грн. Тобто НАВС не намагається повернути до державного бюджету суму більшу, ніж витратила на утримання відповідача.

Також позивач зазначає, що наказ про звільнення відповідача зі служби видано 17.07.2025, але датою звільнення відповідача, зазначеною у наказі, є 22.07.2025. Тобто, направивши позов до Суду 22.08.2025 НАВС звернулась для захисту своїх прав, свобод та інтересів у передбачений законом строк, дотримуючись вимог ч. 5 ст. 122 КАС України та практики Верховного Суду.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського кружного адміністративного суду від 15.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

30.09.2025 від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву.

03.10.2025 позивачем подано до суду відповідь на відзив.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з такого.

Так, за правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №804/285/16 від 12.12.2018). Отже, до спорів про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі підлягають застосуванню приписи ч.5 ст.122 КАС України.

Висновки аналогічного змісту викладені також у постанові Верховного Суду від 30.09.2025 у справі № 520/27185/21.

Матеріалами справи встановлено, що наказом Департаменту кадрового забезпечення НП України від 17.07.2025 № 1226 о/ с відповідача звільнено зі служби в Національній поліції з 22.07.2025 за власним бажанням, до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання.

Так, згідно наказу про звільнення відповідача зі служби видано 17.07.2025, але датою звільнення відповідача, зазначеною у наказі, є 22.07.2025.

Позовну заяву до суду було направлено через систему Електронний суд 22.08.2025, тобто у строки КАС України.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Наказом ректора НАВС від 20.07.2019 № 140 о/с ОСОБА_1 з 26.08.2019 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання.

Між НАВС (Виконавцем), комплектуючим органом ГУ НП у Київській області (Замовником) та відповідачем ОСОБА_1 , 27.11.2019 укладено Контракт № - 19-437 про здобуття освіти (далі - Контракт).

Відповідно до Контракту, відповідач проходив в НАВС підготовку за державним замовленням на денній формі навчання здобувача вищої освіти, і зобов`язався після закінчення навчання прибути до місця призначення та приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою.

Пунктом 2.1.1. Контракту Виконавець зобов`язаний забезпечити навчання Особи згідно з освітньо-професійною програмою підготовки для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра, та відповідно до п. 2.1.2. Контракту створити умови для теоретичної та практичної підготовки Особи згідно з освітньо-професійною програмою.

Під час проходження підготовки, відповідача було забезпечено харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг за кошти державного бюджету.

Відповідно до наказу НАВС від 12.04.2023 № 447 відповідачу видано диплом про отримання вищої освіти бакалавра.

Наказом Департаменту кадрового забезпечення НП України від 17.07.2025 № 1226 о/ с відповідача звільнено зі служби в Національній поліції з 22.07.2025 за власним бажанням, до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання.

Відповідно до п. 2.3.5. Контракту, відповідач зобов`язаний, у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати МВС України в особі Виконавця витрати, пов`язані з утриманням у ВНЗ, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію".

Департамент кадрового забезпечення Національної поліції, засобами поштового зв`язку, 24.07.2025 направив відповідачу повідомлення про обов`язок відшкодувати витрати пов`язані з утриманням у НАВС.

Також, після отримання інформації про звільнення, НАВС надіслала відповідачу пропозицію відшкодувати витрати добровільно, або звернутись до відділу юридичного забезпечення НАВС для укладення договору про розстрочення платежу строком до одного року.

Всі повідомлення про обов`язок відшкодувати витрати відповідач проігнорував

У позовній заяві, позивач зазначає, що відповідач проходив підготовку в НАВС з 26.08.2019 по 12.04.2023. Вартість витрат пов`язаних з утриманням під час підготовки становить 85 451,26 грн., з яких: вартість грошового забезпечення - 18 118,35 грн.; вартість продовольчого забезпечення - 31 025,08 грн.; вартість медичного забезпечення - 319,88 грн; вартість речового забезпечення - 11 472,18 грн.; вартість комунальних послуг та спожитих енергоносіїв без врахування періодів перебування у відпустках - 24 515,77 грн. Відповідача ознайомлено з сумою витрат та поінформовано про необхідність відшкодування. Після звільнення зі служби відповідач не звертався до НАВС щодо добровільного відшкодування витрат або укладення договору розстрочення.

Згідно з п. 8 Порядку відшкодування, у разі відмови особи від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення умов договору розстрочення, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Враховуючи викладене вище, повивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію України» (далі - Закон № 580).

Підготовка поліцейських у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання регламентована нормами статті 74 Закону № 580.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону № 580 до вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, можуть бути зараховані громадяни України, яким станом на 31 грудня року вступу виповниться 17 років.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 580 підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Частиною четвертою статті 74 Закону № 580 установлено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп. пп. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп. пп. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону № 580 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року №261 (далі - Постанова № 261).

Відповідно до п. 1 Порядку № 261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до пункту 3 Постанови №261 Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

- грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

- оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Згідно з п. 4 Постанови № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів (пункт 5 Постанови № 261).

Позивач подаючи до суду позовну заяву, зазначає, що за відповідачкою рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням в НАВС в сумі 85 451,26 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, довідкою про вартість витрат, пов`язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ від 12.04.2023 (відповідач ознайомлений, про що міститься відмітка в довідці), повідомленням про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі .

При цьому, матеріли справи не місять довідки про розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 .

Верховний Суд в постанові від 19 жовтня 2023 року в справі № 520/1444/22 навів такі висновки щодо застосування норм Закону № 580 і Порядку № 261:

« 50. Разом із тим, Верховний Суд неодноразово, в тому числі й у постановах від 30 серпня 2022 року в справі № 480/8200/20 та від 14 грудня 2022 року в справі № 520/5837/2020, […], акцентував увагу на тому, що за правилами положень ст. 74 Закону № 580 та п. 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

« 51. Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2021 року в справі № 520/11540/19, […], у постановах від 13 січня 2023 року в справі № 440/2692/20, від 14 вересня 2023 року в справі № 520/6175/19 та інших.

52. У постановах від 23 вересня 2021 року в справі № 520/11540/19, від 30 серпня 2022 року в справі № 480/8200/20, від 14 грудня 2022 року в справі № 520/5837/2020 та від 14 вересня 2023 року в справі № 520/6175/19 Верховний Суд констатував, що відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачеві повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.

53. Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.»

Частиною 5 ст. 74 Закону №580-VIII передбачено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року №261затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок №261).

Відповідно до п. 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Пунктом 4 Порядку №261 встановлено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Відповідно до п. 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Пунктами 6, 8 Порядку №261 встановлено, що особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Суд зазначає, що матеріли справи не місять довідки про розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 .

Позивачем до позовної заяви додано про розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2 .

У той же час, матеріали справи місять повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати пов`язані з утриманням в навчальному закладі.

Відповідачка у відзиві на позовну заяву зазначає, що з вказаним розрахунком не була ознайомлена, що не підтверджується жодним підписом і жодним документом доданим до позовної заяви.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що Департамент кадрового забезпечення Національної поліції, засобами поштового зв`язку, 24.07.2025 направив відповідачу повідомлення про обов`язок відшкодувати витрати пов`язані з утриманням у НАВС.

Також, після отримання інформації про звільнення, НАВС надіслала відповідачу пропозицію відшкодувати витрати добровільно, або звернутись до відділу юридичного забезпечення НАВС для укладення договору про розстрочення платежу строком до одного року. Всі повідомлення про обов`язок відшкодувати витрати відповідач проігнорував.

В підтвердження надсилання повідомлення, позивачем надано суду копію фіскального чеку від 24.07.2025.

Разом з тим, судом встановлено, що повідомлення про добровільне відшкодування не вручено відповідачу особисто під підпис, також позивачем не надано доказів отримання відповідачем зазначеного повідомлення засобами поштового зв`язку.

Копія фіскального чеку від 24.07.2025 не є належним доказом направлення відповідачу повідомлення про відшкодування, оскільки з нього не вбачається який саме документ був направлений відповідачу.

Позивачем не надано копії рекомендованого повідомлення з описом вкладення.

Отже, в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази на підтвердження надсилання позивачем повідомлення з довідкою про витрати , ознайомлення відповідача з розрахунком спірних витрат, або відмови від ознайомлення з таким розрахунком.

Позивач звернувся з позовом до суду без дотримання вимог вищезазначеного Порядку №261.

Суд вважає, що у позивача відсутні правові підставі для звернення з цим позовом до суду, а отже таке звернення є передчасним.

У постановах від 23 вересня 2021 року у справі №520/11540/19, від 30 серпня 2022 рокуу справі №480/8200/20, від 14 грудня 2022 року у справі №520/5837/2020, від 14 вересня2023 року у справі №520/6175/19, від 19 жовтня 2023 у справі №520/1444/22Верховний Суд констатував, що відповідно до Порядку №261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачеві повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.

Тобто, саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №260 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку, відповідно до підпунктів 1, 2, пункту 106 яких, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім`я та прізвище.

Згідно п. 114 Правил одержувач може відмовитися від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, про що на поштовому відправленні, бланку поштового переказу або повідомленні про надходження поштового відправлення, поштового переказу робиться відповідна позначка, яка засвідчується його підписом. Підпис представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти, скріплюється печаткою (за наявності) цієї юридичної особи. Такі поштові відправлення, поштові перекази не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертаються за зворотною адресою. У разі коли одержувач відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються в приміщенні об`єкта поштового зв`язку протягом установленого пунктом 116 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), після закінчення якого - повертаються поштовим оператором за зворотною адресою.

Таким чином, за відсутності відповідного повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою про отримання листа відповідачем або довідки відділення зв`язку про відмову від отримання листа або повернення його адресату за закінченням терміну зберігання, а також за відсутності опису вкладення до листа, який свідчить про надіслання йому довідки про розмір відшкодування, неможливо вважати повідомлення позивача про необхідність відшкодування витрат на навчання належним доказом.

Отже, відсутність вказаних доказів дає суду підстави для висновку, що відповідачу не запропоновано у добровільному порядку відшкодувати витрати, які є предметом стягнення у цій справі, відтак у позивача не виникає права на звернення із даним спором до суду, оскільки ним не виконано вимог ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 8 Порядку № 261.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому не підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.