Рішення № 137857477, 29.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року справа №640/8990/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним, скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 23 травня 2022 року № 99 м. Києва «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 »;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 23 травня 2022 року № 99 м. Києва «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника СПД № 1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУНП в Київській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області середньомісячний заробіток на користь ОСОБА_1 , за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 23 травня 2022 року № 99 ОСОБА_1 , було звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, вимог статей 1, 2, та 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 за № 2337-VIII статей 2, 3, 7, 8, 18, 19, 64, п. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Позивач вважає вказаний наказ протиправним, оскільки він немає відношення до знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, зазначив також, що реєстрація заяв і повідомлень про кримінальні, адміністративні правопорушення є дискрецією чергового чергової частини, а не заступника начальника СПД №1. Зазначив, що ОСОБА_1 було здійснено виїзд на місце вчинення кримінального правопорушення, що підтверджено показами свідків. Також на переконання Позивача 05.03.2022 року на адміністративній одиниці смт Калинівка, Київської області, велись активні бойові дії щодо повномасштабного вторгнення російською федерацією на територію України від 24.02.2022 року, а тому здійснити доповідь щодо кримінального правопорушення начальникові ГУНП та черговому ГУ Київської області, не представлялось можливим у зв`язку з технічними проблемами засобів зв`язку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/8990/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/8990/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Лиска І.Г.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду дану справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що у діях заступника начальника СПД № 1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУНІ в Київській області капітана поліції Кузіна Р. Л. вбачаються порушення вимог статей 1, 2 та 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VIII, статей 2, 3, 7, 8, 18, 19, 64, п. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: неналежній організації роботи підпорядкованого підрозділу поліції та невжиття необхідних заходів щодо своєчасного реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, проведення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що призвело до вчинення тяжкого кримінального правопорушення, пункту 12 Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою КМУ від 19.10.2016 № 736, а саме: знищенні службової документації без належного оформлення акту, пункту 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, а саме: неналежному контролі за веденням у підпорядкованому підрозділі єдиного обліку, що призвело до не реєстрації повідомлення ОСОБА_2 , підпунктів 4, 6, 7 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України затвердженої наказом МВС від 23.05.2017 №440, а саме: неналежній організації роботи підпорядкованого підрозділу поліції та не вжиття необхідних заходів щодо забезпечення реагування на повідомлення про кримінальні адміністративні правопорушення та інші події, достовірність, повноту і своєчасність подання інформації до чергових частин вищого рівня і невиїзді на місце вчинення кримінального правопорушення, підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ та підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 № 357, а саме: будучи відповідальним по СПД під час отримання повідомлень про кримінальне правопорушення або події які можуть викликати суспільний резонанс, начальникові ГУНП та оперативному черговому ГУ не доповів, на місце подій сили і засоби поліції, необхідних для захисту прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяння їх реалізації, не направив.

Сторони подали до суду додаткові пояснення у справі.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції в Київській області з 2015 року.

У 2021 році Позивача було призначено на посаду заступника начальника СПД №1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУНП в Київській області.

23 травня 2022 року Позивача було звільнено зі служби в поліції на підставі п. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», Наказом № 99 від 23.05.2022 Головного Управління національної поліції в Київський області.

Підставою виникнення вищевказаного наказу, слугував наказ Головного управління Національної поліції в Київський області від 05.05.2022 року № 425 «Про призначення службового розслідування, щодо можливих неправомірних дій окремих працівників Обухівського та Фастівського районних управлінь поліції ГУНП в Київський області, щодо не реєстрації заяв та повідомлень громадян про кримінальні правопорушення та інші події, а також не реагуванні на них.

Вважаючи наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 23 травня 2022 року № 99 м. Києва «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 » протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIІI «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, статтею 18 Закону №580-VIII визначено обов`язки поліцейських.

Зокрема, поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Пунктами 1, 3-5статті 59 Закону №580-VIII встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Статтею 64 Закону №580-VIII закріплено, що особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність народові, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягати вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень.

Згідно частини першої статті 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У той же час, однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6 частини першої ст. 77 Закону №580-VIII).

Для визначення сутності службової дисципліни, обов`язків поліцейських стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок їх накладення застосуванню підлягає Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, яким затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно із частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком згідно із статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Серед іншого, до поліцейських може застосовуватись такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.

З аналізу наведених вище положень Дисциплінарного статуту вбачається, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов`язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення, зокрема звільнення зі служби в поліції.

У даному випадку, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягненню особи до цього виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Так, згідно із статтями 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

У висновку за результатами службового розслідування, у том числі, зазначаються: причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Аналогічні положення закріплені і у Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції України і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі, в частині обрання виду стягнення.

Так, матеріалами справи встановлено, що у ході службового розслідування установлено, що о 01.00 05.03.2022 до чергової частини СПД № 1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУНП в Київській області від чергового комунального підприємства «Калинівська Варта» надійшло повідомлення про те, що на службовий телефон вказаного підприємства зателефонувала невідома жінка, яка повідомила, що під час словесного конфлікту між двома чоловіками відбулася бійка у якій один з них наніс тілесні ушкодження іншому. В ході даної розмови особа вказала, що тілесні ушкодження нанесено ножем та просить на місце події направити працівників поліції та швидку медичну допомогу.

Вказане повідомлення прийняла інспектор сектору адміністративної практики Фастівського РУП ГУНП в Київській області сержант поліції ОСОБА_3 яка на порушення вимог п. 1 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, до ЄО не зареєструвала та слідчо-оперативну групу на місце події не направила.

Опитана ОСОБА_3 пояснила, що з 04.03.2022 по 05.03.2022 перебуваючи на добовому чергуванні в якості чергового чергової частини СПД №1 (смт Калинівка) Фастівського РУП. 05.03.2022 о 01:00 отримала повідомлення від комунального підприємства «Калинівська Варта» про те, що на службовий телефон їм зателефонувала невідома жінка, яка повідомила, про конфлікт та бійку між двома чоловіками у якій один з них: наніс іншому тілесні ушкодження ножем.

У зв`язку з воєнною агресією рф на території держави, у підрозділі інформацію до ІТС ІНП з технічних причин внести змоги не було. Крім цього, за вказівкою керівництва Фастівського РУП всю документацію, в тому числі і журнали, які містили дані громадян, знищено, що також унеможливило внесення даних до журналу ЄО. Поряд з цим, ОСОБА_3 зазначила, що на місце події, яка трапилась в АДРЕСА_1 , вона одразу направила працівника ГРПП ОСОБА_4 та представників добровольчого громадського формування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

У подальшому, про вчинення злочину повідомлено чергову частину Фастівського РУП та відповідального по СПД № 1 (смт Калинівка) капітана поліції ОСОБА_1 .

Опитаний поліцейський сектору реагування відділення поліції № 2 (смт. Чабани) Фастівського РУП ГУНП в Київській області старший сержант поліції ОСОБА_4 пояснив, що 05.03.2022 він перебував на добовому чергуванні на маршруті патрулювання спільно з представниками добровольчого громадського формування (далі - ДГФ). Цього ж дня о 01:00 за вказівкою чергового ОСОБА_3 разом з представниками ДГФ здійснив виїзд на місце події за адресою: смт. Калинівка, вул. Сунична, 10.

Прибувши на місце події ним установлено, що на території вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_7 під час вживання спиртних напоїв наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2 у вигляді декількох ножових поранень. Після чого ОСОБА_7 кинув знаряддя скоєння злочину (ніж) та зник з місця події у невідомому напрямку. У свою чергу ОСОБА_2 сів до авто та направився до ЦРЛ в м. Васильків.

Також ОСОБА_4 повідомив, що у зв`язку з тим, що всі учасники події перебували в стані алкогольного сп`яніння та відмовлялись від будь-якого контакту, заявника або свідків події опитано не було, про що він здійснив доповідь рапортом на ім`я керівника СПД № 1 (смт. Калинівка) ОСОБА_8 .

Поряд з цим ОСОБА_4 зазначив, що на місці події ним виявлено знаряддя злочину (ніж). Про обставини даної події в телефонному режимі він повідомив заступника начальника СПД №1 (смт Калинівка) капітана поліції Кузіна Р.Л. за вказівкою якого помістив ніж до паперового згортку. По приїзду до СПД №1 (смт Калинівка) ОСОБА_4 у присутності представника добровольчого формування територіальної громади Калинівської ОТГ ОСОБА_5 передав ніж ОСОБА_1 та за вказівкою останнього продовжили здійснювати патрулювання.

У ході службового розслідування установлено, що ОСОБА_4 на порушення підпунктів 5, 6, 7 пункту 2 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 №357, установивши ознаки учиненого кримінального правопорушення, заходів про направлення на місце події слідчо-оперативної групи не вжив, охорону місця події та слідів учиненого кримінального правопорушення не забезпечив, потерпілих, свідків або очевидців кримінального правопорушення, прикмети осіб, які підозрюються в його вчинення не встановив, та заходів для їх затримання не здійснив.

Опитаний з даного приводу заступник начальника СПД № 1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що 04.03.2022 заступив відповідальним по СПД № 1 (смт Калинівка). Близько першої години ночі зателефонувала чергова ОСОБА_3 та повідомила, що в смт Калинівка, вул. Сунична, 10, між громадянами виник конфлікт, який переріс у бійку в результаті якої один із учасників отримав тілесні ушкодження.

На місце події направлено автопатруль «Котляр-201» в складі старшого сержанта поліції ОСОБА_4 та двох працівників ДГФ ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 .

Як зазначив ОСОБА_1 , він особисто на місце події не виїжджав у зв`язку з тим, що на території обслуговування СПД № 1 (смт Калинівка) в нічний час введена комендантська година та не було вільного службового автопатруля.

Вказані обставини підтверджені матеріалами службового розслідування, а отже суд не приймає до уваги доводи Позивача стосовно того, що останнім було здійснено виїзд на місце вчинення кримінального правопорушення.

Через деякий час ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що за вищевказаною адресою після вживання спиртних напоїв між власником помешкання ОСОБА_2 та його знайомим ОСОБА_7 виник конфлікт, який згодом переріс у бійку у якій ОСОБА_7 наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Також, ОСОБА_4 зазначив, що на місці події ним знайдений ніж, який може бути знаряддям злочину і має залишки речовини бурого кольору. Також зі слів свідків установлено, що ОСОБА_2 направився до лікарні, а ОСОБА_7 з місця пригоди зник у невідомому напрямку.

Як зазначив ОСОБА_1 , ним надано вказівку ОСОБА_4 з`ясувати усі необхідні дані нападника та затримати його. Про дану подію він доповів начальника СПД №1 (смг Калинівка) Фастівського РУП підполковнику поліції Кучеру О.М. та заступника начальника Фастівського РУП майору поліції ОСОБА_9 , начальнику слідчого відділу Фастівського РУП майору поліції ОСОБА_10 .

У ході службового розслідування з`ясовано, що 05.03.2022 ОСОБА_4 спільно з представниками ДГФ установили номер мобільного телефону ОСОБА_7 та у телефонній розмові запропонували останньому прибути до СПД № 1 (смт Калинівка).

Цього ж дня. о 09:00 ОСОБА_7 прибув до СПД № 1 (смт Калинівка) та ОСОБА_4 переданий відповідальному від керівництва ОСОБА_1 для прийняття рішення стосовно скоєного злочину. Однак жодних процесуальних дій по відношенню до ОСОБА_7 застосовано не було та останнього відпущено.

Опитаний з даного приводу ОСОБА_1 пояснив, що оскільки відповідні відомості про вчинення злочину ОСОБА_7 працівниками досудового розслідування внесені не були, затримати його в порядку ст. 208 КПК України підстав не було.

Опитати начальника СПД № 1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУНІ в Київській області підполковника поліції ОСОБА_8 не видалось за можливе, оскільки наказом ГУНП в Київській області від 04.05.2022 № 80 о/с його звільнено з Національної поліції України.

Крім цього, у ході службового розслідування установлено протиправні дії працівників Обухівського РУП ГУНП в Київській області. Вказані обставини не являються предметом розгляду даної справи, однак о 01:00 05.03.2022 до чергової частини Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення про те, що до ЦРЛ м. Василькова, доставляють пацієнта із пораненням шиї ножем.

Оскільки подія мала місце на території обслуговування СПД № 1 (смт Калинівка) Фастівського РУП, а в ЦРЛ відповідно до розрахунку знаходився старший слідчий відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області працівники поліції, слідчо-оперативну групу відділу поліції № 1 (м. Васильків) на місце події та лікарні не направляли, заходів щодо інформування органу поліції про кримінальне правопорушення, вчинене на території його обслуговування не вживали, матеріали про вчинене кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування для внесення відповідних відомостей до ЄРДР не передавали, про подію керівнику підрозділу для розгляду матеріалів та прийняття рішення згідно із законодавством не доповідали.

Так, підполковником поліції ОСОБА_8 у зв`язку з відсутністю у органі поліції підрозділів досудового розслідування, матеріали для вивчення направив до слідчого відділу Фастівського РУП (вих. СПД № 1 (смг Калинівка) від 06.04.2022 № 2).

07.04.2022 слідчий слідчого відділу Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції Омелянович Д.А. для вивчення передав матеріали за повідомлення ОСОБА_11 заступнику начальника РУП - начальнику СВ Фастівського РУП ГУНІ в Київській області майору поліції ОСОБА_12 .

Останній на порушення ст. 214 КПК України та п. 9 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень ро кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, внесення відомостей повідомленням про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 до ЄРДР не організував, а матеріали для проведення подальшої перевірки направив до СПД № 1 (смт Калинівка).

13.04.2022 керівництвом СПД № 1 (смт Калинівка) проведення подальшої перевірки матеріалів ЄО від 06.04.2022 № 1263 доручено старшому дільничному офіцеру поліції СПД № 1 капітану поліції ОСОБА_13 .

Останній у ході розгляду матеріалів від потерпілого ОСОБА_2 прийняв заяву про те, що в ніч з 04.03.2022 на 05.03.2022 ОСОБА_7 наніс йому 8 ножових поранень. Цього ж дня, вказану заяву зареєстровано до ЄО СПД № 1 (смт Калинівка) від 03.05.2022 № 1736, а працівниками слідчого відділу Фастівського РУП розпочато кримінальне провадження №12022111310000583, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Поряд з цим, 03.05.2022 за рапортом ОСОБА_14 . ЄО від 06.04.2022 №1236 приєднано до ЄРДР №12022111310000583.

Опитаний ОСОБА_15 пояснив, що 06.04.2022 перебував на добовому чергуванні у якості слідчого, по обслуговуванню території СПД №1 (смт Калинівка) Фастівського РУП та протягом зміни виконував обов`язки з документування злочинів та проступків.

07.04.2022 о 08:00 начальник СПД № 1 (смт Калинівка) ОСОБА_16 із супровідними листами надав йому заяву ОСОБА_11 про спричинення тілесних ушкоджень його тестю ОСОБА_2 для передачі їх до Фастівського РУП та подальшого розгляду керівництвом і прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України.

Цього ж дня, ОСОБА_15 вказану заяву надав начальнику слідчого відділу Фастівського РУП майору поліції ОСОБА_12 , який поставив свій підпис про її отримання на одному з двох екземплярів супровідного листа, якого ОСОБА_15 в подальшому передав до СПД № 1 (смт Калинівка).

Вказівок про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочину йому не надавалось.

Опитаний ОСОБА_12 пояснив, що ним було вивчено матеріали ЄО СПД № 1 (смт Калинівка) від 06.04.2022 № 1263 за заявою ОСОБА_11 про нанесення в ніч з 04.03.2022 на 05.03.2022 тілесних ушкоджень його тестю ОСОБА_2 . ОСОБА_7 .

Опрацювавши вказане повідомлення ОСОБА_12 повідомив начальника карного розшуку та начальника Фастівського РУП.

Крім цього, у ході опрацювання матеріалів ЄО від працівників чергової частини дізнався, що подія 05.03.2022 зареєстрована у відділі поліції № 1 (м. Васильків) Обухівського РУП, а саме повідомлення чергового лікаря про доставлення до Васильківського ЦРЛ ОСОБА_2 з ножовим пораненням, за яким у ВП № 1 (м. Васильків) прийнято рішення «списано до справи».

Враховуючи, що матеріали містили лише одну заяву, він повернув їх до СПД № 1 (смт. Калинівка).

Поряд з цим, ОСОБА_12 вказав про те, що підозрюваний у даному злочині доставлявся до СПД № 1, йому ніхто не повідомляв, ні в телефонному режимі, ні в особистих розмовах.

Про виявлення особи, яка ймовірно вчинила злочин, а також підтвердження факту побиття йому стало відомо лише 03.05.2022 від чергової частини СПД № 1 (смт Калинівка), інформацію про що було внесено до ЄРДР № 12022111310000583, та направлено слідчих Фастівського РУП для документування вказаного злочину.

Також ОСОБА_12 зазначив, що матеріали кримінального провадження порушені відповідно письмової заяви потерпілого ОСОБА_2 який власноруч її написав та додав довідку про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.

Опитаний начальник Фастівського РУП ГУНП в Київській області полковник поліції ОСОБА_17 пояснив, що про подію, яка відбулась у смт. Калинівка 05.03.2022, а саме ножове поранення ОСОБА_2 він дізнався лише 03.05.2022 від заступника начальника РУП - начальника слідчого відділу Шкараби О.С.

Про подію ОСОБА_17 не доповідав ні начальник СПД № 1, ані його заступник.

Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача, що інформація висвітлена 05.05.2022 на відеоселекторній нараді керівництва Головного управління щодо можливих неправомірних дій окремих працівників Обухівського та Фастівського районних управлінь поліції ГУНП в Київській області, що виразилось у не реєстрації заяв та повідомлень громадян про кримінальні правопорушення та інші події, а також не реагуванні на них, знайшла своє підтвердження.

З огляду на вищезазначене, висновками службового розслідування, які суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, встановлено, що у діях заступника начальника СПД № 1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог статей 1, 2 та 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VIII, статей 2, 3, 7, 8, 18, 19, 64, п. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: неналежній організації роботи підпорядкованого підрозділу поліції та невжиття необхідних заходів щодо своєчасного реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, проведення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що призвело до вчинення тяжкого кримінального правопорушення, пункту 12 Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою КМУ від 19.10.2016 № 736, а саме: знищенні службової документації без належного оформлення акту, пункту 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, а саме: неналежному контролі за веденням у підпорядкованому підрозділі єдиного обліку, що призвело до не реєстрації повідомлення ОСОБА_2 , підпунктів 4, 6, 7 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України затвердженої наказом МВС від 23.05.2017 №440, а саме: неналежній організації роботи підпорядкованого підрозділу поліції та не вжиття необхідних заходів щодо забезпечення реагування на повідомлення про кримінальні адміністративні правопорушення та інші події, достовірність, повноту і своєчасність подання інформації до чергових частин вищого рівня і невиїзді на місце вчинення кримінального правопорушення, підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ та підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 № 357, а саме: будучи відповідальним по СПД під час отримання повідомлень про кримінальне правопорушення або події які можуть викликати суспільний резонанс, начальникові ГУНП та оперативному черговому ГУ не доповів, на місце подій сили і засоби поліції, необхідних для захисту прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяння їх реалізації, не направив.

Отже, в даному випадку, під час проведення відносно Позивача службового розслідування встановлені фактичні дані, що свідчили про наявність у діях останнього ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22 повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

З огляду на характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини позивача, негативні наслідки, які могли настати через вчинений проступок, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, суд дійшов висновку, що такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є пропорційним.

Таким чином, приймаючи оскаржувані накази в частині звільнення Позивача зі служби Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак, оскаржувані накази відповідають критеріям правомірності, встановленим в ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.

З огляду на правомірність притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та законність його звільнення, вимоги ОСОБА_1 про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від основної позовної вимоги (про скасування наказу про звільнення), а тому також не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Решта доводів Позивача та його представника висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують та не змінюють.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати до розподілу не належать.

Керуючись статтями 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 293-295-297 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.