Ухвала суду № 137857429, 30.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволені заяви про відстрочення виконання судового рішення

30 червня 2026 року Київ № 320/4823/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку повного розрахунку при звільненні (не виплата індексації грошового забезпечення) за період з 28.10.2021 по 26.12.2023, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 11.11.2015 по 28.02.2018 включно.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток відповідно до частини другої статті 117 Кодексу законів про працю України за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 28.10.2021 по 26.12.2023 щодо невиплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2025, яка мотивована тим, що Військова частина НОМЕР_1 не здійснює самостійного розподілу коштів які надходять на рахунки частини відповідно до надісланих заявок на конкретні вказані судові справи. Військовою частиною НОМЕР_1 враховуючи вимоги зазначених нормативно правових актів, з метою своєчасного та бездоганного виконання рішення суду від 24.10.2025 у справі №320/4823/24, ОСОБА_1 нараховано середній заробіток відповідно до частини другої статті 117 Кодексу законів про працю України за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 28.10.2021 по 26.12.2023 щодо невиплати індексації грошового забезпечення, відповідно порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 та з метою виплати, заявку про забезпечення коштами направлено на адресу розпорядника бюджетних коштів вищого рівня що підтверджується копією заявки №51 від 07.01.2026 та відправленням на електронну адресу від 07.01.2025.

Відсутність на рахунку військової частини НОМЕР_1 коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у сумі, необхідній для виконання рішення суду у цій справі підтверджується Розподілами грошових коштів по загальному фонду за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» від Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 , на кошти які надходили за напрямком сплати судових зборів та виконання судових рішень.

Протягом періоду з 24.10.2025 по теперішній час, грошові кошти спрямовані на виконання вказаного судового рішення не надходили. Усі подальші дії, зокрема щодо фактичного надходження коштів на рахунки стягувача не залежать від військової частини НОМЕР_1 , а залежать від надходження бюджетного фінансування із розподілом коштів на виконання саме цієї судової справи.

Таким чином, відповідач просив відстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 320/4823/24 до 24.10.2026.

Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд зазначає, що указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, термін якого продовжено до теперішнього часу.

З огляду на зазначене, судом з метою недопущення загрози життю та здоров`ю учасників справи було розглянуто заяву Військової частини НОМЕР_2 в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали поданої заяви, а також матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про відстрочку виконання судового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що реальне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

Норми процесуального закону не містять конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання. Для розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

У постанові від 06.12.2019 по справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 р. по справі № 819/150/17, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду.

Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду не звільняє боржника від його виконання, а лише його відтерміновує на певний час до настання певних обставин.

Як зазначив відповідач, протягом періоду з 24.10.2025 по дату звернення до суду, грошові кошти спрямовані на виконання вказаного судового рішення не надходили.

Однак, суд вважає, що фінансове становище не є винятковим випадком, що давало б суду правові підстави для відстрочення виконання рішення, крім того, якщо це стосується суб`єкта владних повноважень.

Невиконання відповідачем судового зобов`язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для відстрочення чи розстрочення його виконання.

Надаючи оцінку доводам заявника про наявність правових підстав для відстрочення виконання судового рішення, суд зазначає, що заявник не зазначив будь-яких конкретних обставин або подій, з настанням яких пов`язується його можливість виконати судове рішення, а без цього відстрочення виконання судового рішення буде просто дозволом на його невиконання, що суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства.

Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі "Кечко проти України").

Відтак, зважаючи на обов`язковість рішення суду та тривале, неодноразове порушення відповідачем прав позивача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду в даній справі.

Керуючись ст. ст. 4, 248, 256, 378 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі №320/4823/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Я.В. Горобцова