Рішення № 137857329, 29.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року справа №320/11956/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- стягнути з Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 00015622) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати індексації заробітної плати у сумі 4592,43 грн.;

???- стягнути з Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 00015622) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію у зв`язку з втратою частини заробітної плати (індексації) у зв`язку з порушенням строків її виплати, починаючи з вересня 2015 року і по день ухвалення судом рішення по суті заявлених позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з ним не проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка гарантована чинним законодавством України, зокрема, Законом України від 06.02.2003 №491-IV «Про індексацію грошових доходів населення», постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а також численними роз`ясненнями Міністерства соціальної політики. Просив стягнути з відповідача заборгованість з виплати індексації заробітної плати та компенсацію у зв`язку з втратою частини заробітної плати (індексації) у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що відповідно до наданих розрахунків, індексація грошового забезпечення Позивачу здійснювалася у відповідності до вимог чинного законодавства.

У відповіді на відзив, Позивач підтримав усі свої позовні вимоги.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду заяви позивача від 05.02.2026 та від 20.03.2026 про відвід судді Лиска І.Г. залишено без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

3 09.07.2012 по 10.09.2015 ОСОБА_1 проходив державну службу в Міністерстві юстиції України на посадах провідного та головного спеціаліста відділу представництва інтересів Кабінету Міністрів України в судах України з присвоєнням відповідних рангів державного службовця, тобто проходив державну службу, що підтверджується копією трудової книжки.

Листом Міністерства юстиції від 01.09.2021 № 73555/К-24530/16.2.2 надано відповідь на заяву Позивача, в якій останній просив надіслати розрахункові листи за весь період його роботи в Міністерстві юстиції України. Ознайомившись з розрахунковими листами, ОСОБА_1 виявив, що Відповідач не в повному обсязі виплачував індексацію заробітної плати в період з 2014 р. по вересень 2015 р., тобто допустив протиправну бездіяльність, порушивши положення Законів України «Про індексацію грошових доходів населення», статей 47, 116 КЗпП, якими встановлені строки розрахунку при звільненні працівника.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом встановлено наступне.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Питання індексації заробітної плати державного службовця не визначається Законом України «Про державну службу», а тому застосування до спірних правовідносин норм КЗпП та інших актів цивільного законодавства (Закони України «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та інших) є правомірним.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями,

Відповідно до п.3 ч. 2 Порядку оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Між тим, відповідно до п. 7 ч. 5 Порядку зазначено, що місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв`язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

Отже, у контексті абзаців першого і сьомого пункту 5 Порядку значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків у тому місяці, в якому відбулося підвищення саме посадового окладу (тарифної ставки), а не обов`язкових доплат, зокрема за стаж державної служби і за ранг.

Так, у листі Мінсоцполітики від 27.09.2021 № 5207/0/290-21/51, вказано, що зміна розміру доплат, надбавок, премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується тарифна ставка.

Із наданого Відповідачем відзиву та копій розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_1 за період з липня 2012 року по вересень 2015 року вбачається, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 06.07.2012 № 671/к «Про призначення ОСОБА_1 » Позивача з 09.07.2012 призначено на посаду провідного спеціаліста з посадовим окладом 1392,00 грн. та наказом Міністерства юстиції України від 29.11.2013 № 1733/к «Про призначення ОСОБА_1 » Позивача з 04.12.2013 призначено на посаду головного спеціаліста з посадовим окладом 1747,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, Позивачу підвищено розмір посадового окладу з 1392,00 грн до 1747,00 грн у грудні 2013 року.

При розрахунку сум індексації заробітної плати Позивача Мін?юстом враховано, що підвищення грошового доходу (далі - базовий місяць) відбулось в грудні 2013 року (наказ Міністерства юстиції України від 29.11.2013 № 1733/к «Про призначення ОСОБА_1 »). Враховуючи зазначене найближчий місяць в якому могла би бути проведена індексація заробітної плати це травень 2014 року. В березні 2014 року відбулось підвищення доходу Позивача (наказ Міністерства юстиції України від 18.03.2014 № 442/к «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 »). Отже враховуючи, базовий місяць - березень 2014 року, нарахована та виплачена сума індексації заробітної плати в червні 2014 року становить 1218 грн *3,3% = 40,19/19 р.д.*14 р.д. =29,61 грн, де:

1218 грн - прожитковий мінімум для працездатних осіб в 2014 році;

3,3 % - величина приросту індексу споживчих цін;

19 р.д. - норма робочого часу згідно з графіком роботи Мін?юсту;

14 р.д. фактична кількість відпрацьованих робочих днів Позивача.

В липні 2014 року Позивачу присвоєно черговий ранг державного службовця (наказ Міністерства юстиції України від 02.07.2014 № 1172/к «Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_1 »), відповідно відбулось підвищення заробітної плати на 16,10 грн. Оскільки зазначене підвищення не перевищило суму можливої індексації, було визначено фіксовану величину суми індексації: 87,70 грн -16,10 грн = 71,60 грн.

З урахуванням кількості відпрацьованого робочого часу сума індексації в липні 2014 року становить 71,60 грн /23 р.д.*14 р.д. = 43,58 грн де:

87,70 грн - сума можливої індексації;

23 р.д. норма робочого часу згідно з графіком роботи Мін?юсту;

14 р.д. фактична кількість відпрацьованих робочих днів Позивача.

В серпні, вересні 2014 року виплачена фіксована сума індексації 71,60грн.

В жовтні 2014 року сума індексації - 71,60 грн /23 р.д.*14р.д.= 43,58 грн, де:

23 р.д. - норма робочого часу згідно з графіком роботи Мін?юсту;

14 р.д. - фактична кількість відпрацьованих робочих днів Позивача.

В листопаді 2014 року, враховуючи, що базовий місяць - липень 2014 року, величина приросту індексу споживчих цін 3,7%, що становить 45,07 грн, отже сума індексації становить: 45,07 грн +71,60 грн = 116,67 грн.

В грудні 2014 року, враховуючи, що базовий місяць - липень 2014 року величина приросту індексу споживчих цін 6,2%, що становить 75,52 грн, отже сума індексації становить: 75,52 грн + 71,60 грн = 147,12 грн.

В січні 2015 року враховуючи, що базовий місяць - липень 2014 року величина приросту індексу споживчих цін 8,2%, що становить 99,88 грн, отже сума індексації, що виплачена пропорційно відпрацьованому часу становить: 99,88 грн +71,60 грн = 171,48 грн. / 19 р.д.*17 р.д.=153,43 грн, де:

19 р.д. - норма робочого часу згідно з графіком роботи Мін?юсту;

17 р.д. фактична кількість відпрацьованих робочих днів Позивача.

В лютому 2015 року враховуючи, що базовий місяць - липень 2014 року величина приросту індексу споживчих цін 11,5%, що становить 140,07 грн, отже сума індексації становить: 140,07 грн +71,60 грн = 211,67 грн.

В березні 2015 року враховуючи, що базовий місяць - липень 2014 року величина приросту індексу споживчих цін 14,9%, що становить 181,48 грн, отже сума індексації становить: 181,48 грн +71,60 грн = 253,08 грн.

В квітні 2015 року враховуючи, що базовий місяць - липень 2014 року величина приросту індексу споживчих цін 21%, що становить 255,78 грн, отже сума індексації, що виплачена пропорційно відпрацьованому часу становить: 255,78 грн +71,60 грн = 327,38/21р.д.*11 р.д. = 171,48 грн, де:

21 р.д. норма робочого часу згідно з графіком роботи Мін?юсту;

11 р.д. фактична кількість відпрацьованих робочих днів Позивача.

В травні 2015 року враховуючи, що базовий місяць - липень 2014 року величина приросту індексу споживчих цін 34,1%, що становить 415,34 грн, отже можлива сума індексації: 415,34 грн + 71,60 грн = 486,94 грн. Проте враховуючи, що в травні 2015 року відбулось підвищення заробітної плати Позивача на 560,28 грн (наказ Міністерства юстиції України від 15.05.2015 № 1577/к «Про переведення ОСОБА_1 »), що перевищило можливу суму індексації, тому травень 2015 року стає базовим місяцем. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. До дати звільнення Позивача величини приросту індексу споживчих цін не було, відповідно індексація заробітної плати за червень - вересень 2015 року не проводилась.

Суд зазначає, що з огляду на пункт 5 Порядку № 1078 на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Слід зважати на те, що базовим вважається місяць прийняття на роботу або місяць підвищення заробітної плати. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає розраховуватися у місяці, наступному за базовим (крім місяця прийняття на роботу).

Складові заробітної плати, завдяки яких протягом цього періоду підвищувалось грошове забезпечення позивача (премії, надбавки, доплати) не мають постійного характеру, а їх величина є змінною.

Відтак, виходячи з наданих відповідачем розрахунків, оскільки з 09.07.2012 по 10.09.2015 посадовий оклад позивача змінювався двічі, а саме з 04.12.2013 відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.11.2013 № 1733/к «Про призначення ОСОБА_1 », а також з 15.05.2015 відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2015 № 1577/к «Про переведення ОСОБА_1 » то саме січень 2014 року та червень 2015 року слід вважати базовими місяцями при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації позивачу.

З урахуванням вказаних обставин, суд приходить до висновку, що Відповідачем неправильно визначено базовий місяць березень 2014, липень 2014, відтак, не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення.

Позивач, у позовних вимогах звертається до суду з проханням стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати індексації заробітної плати у сумі 4592,43 грн., втім як встановлено матеріалами справи Позивачем самостійно проведено розрахунок індексації за допомогою програмного забезпечення «Ліга: Закон для всіх», що не являється доказовим джерелом у розумінні процесуально законодавства та не несе за собою правового підґрунтя.

Так, виключно на відповідача покладається обов`язок здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення із визначенням базового місяця для нарахування сум індексації і суд не має повноважень визначати базовий місяць та суму індексації грошового забезпечення. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. У даній справі таке нарахування відповідачем здійснено ще не було.

Отже, нарахування індексації грошового забезпечення, визначення базового місяця та суми такого нарахування належить до повноважень відповідача, які є дискреційними. Так, враховуючи положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", встановлення місяця підвищення (базового місяця) належить до повноважень відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під ефективним засобом (способом) судового захисту слід розуміти такий, що призводить до бажаних наслідків, дає найбільший ефект для відновлення юридичного становища особи, яке існувало до порушення її прав чи законних інтересів. Тому ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) засіб захисту повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9).

Відповідно до приписів частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Проте, вказаною нормою встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин та з урахуванням статті 9 КАС України, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання Міністерства юстиції України здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 09.07.2012 по 10.09.2015 з врахуванням базового місяця в якому відбулося підвищення посадових окладів Позивача.

Щодо вимоги про стягнення компенсації втрати частини доходу, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» (Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат)

Статтею 4 Закону №2050-ІІІ встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Виходячи із зазначених норм, відповідні права позивача можна буде вважати порушеними лише у разі, якщо компенсація не буде йому виплачена у тому ж місяці, що і заборгованість.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає, що його права можуть бути порушені в майбутньому.

Оскільки на цей час між сторонами існує спір щодо виплати індексації, заборгованість по якій не нараховувалась та не виплачувалась. Отже, вищезазначена норма, нарахування та виплату суми індексації ставить первинною подією щодо компенсації втрати її частини , яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми індексації. Таким чином, позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходу є передчасними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС).

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, та відсутні витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні судові витрати не компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Керуючись статтями 6, 9, 12, 14, 72, 77, 79, 90, 139, 246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Зобов`язати Міністерство юстиції України здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 09.07.2012 по 10.09.2015 з встановленням базового місяця для індексації заробітної плати в повному обсязі.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.