Ухвала суду № 137856715, 01.07.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття звіту про виконання судового рішення

01 липня 2026 року м. Житомир Справа № 240/15374/24

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Обставини за яких заявник звернувся до суду та суть питання, що розглядається судом.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 05.04.2004 по 22.12.2017 з урахуванням довідки про заробітну плату за аналогічний період. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 05.04.2004 до 22.12.2017 та врахуванням довідки про заробітну плату за аналогічний період для здійснення перерахунку пенсії з 28.06.2024, з урахуванням висновків суду у справі №240/15374/24. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

25.12.2025 до Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №91339/25 надійшла заява представника позивача, подана ним у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій заявник вказує, що рішення суду безпідставно не виконується відповідачем. У заяві просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

05.01.2026 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на заяву, в яких ГУ ПФУ в Житомирській області вказує на безпідставність доводів заяви про встановлення заходів судового контролю.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати до Житомирського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №240/15374/24 у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

02.04.2026 на виконання ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 до суду надійшов звіт вх. №24088/26. ГУ ПФУ у Житомирські області вказує на те, що виконано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №240/15374/24 у повному обсязі.

На виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії, до проведеного перерахунку страховий стаж ОСОБА_1 був врахований по 31.12.2003 та становив 28 років 2 місяці 10 днів (коефіцієнт страхового стажу 0,28167).

Для обчислення розміру пенсії враховано заробітну плату згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV за період з 01.03.1982 по 28.02.1987 відповідно до довідки про заробітну плату від 18.12.2018 №2/218, виданої ТОВ «Житомирбуррозвідка», та з 01.07.2000 по 31.12.2003 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,85166).

До 28.06.2024 розмір пенсії ОСОБА_1 становив 2361,00 грн, де:

- 1917,77 грн - пенсія, обчислена як добуток показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки - 3764,40 грн із застосуванням коефіцієнтів збільшення, визначених постановами Кабінету Міністрів України 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, індивідуального коефіцієнта заробітної плати 0,85166 та коефіцієнта страхового стажу - 0,28167 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 x 0,85166 x 0,28167).

- 443,23 грн - доплата до мінімального розміру пенсійної виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265, яка встановлюється для того, щоб розмір пенсійної виплати не був нижчим, ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (2361 грн).

На виконання рішення №240/15374/24 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 05.04.2004 до 22.12.2017 з урахуванням довідки про заробітну плату за аналогічний період та проведено перерахунок пенсії з 28.06.2024.

Після проведеного перерахунку на виконання рішення у справі №240/15374/24 страховий стаж ОСОБА_1 становить 41 рік 11 місяців 10 днів, в тому числі період з 05.04.2004 до 22.12.2017 (коефіцієнт страхового стажу 0,41917).

Для обчислення розміру пенсії враховано заробітну плату згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV за період з 01.03.1982 по 28.02.1987, з 01.07.2000 по 31.12.2003 та з 05.04.2004 по 22.12.2017 на підставі довідки про заробітну плату від 10.10.2023, виданою ТОВ «ТріОН» республіки Казахстан, (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,043*73).

Розмір пенсії з 28.06.2024 становить 3584,70 грн, в тому числі:

- 3497,58 грн - пенсія, обчислена як добуток показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, індивідуального коефіцієнта заробітної плати - 1,04373 та коефіцієнта страхового стажу - 0,41917 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197х 1,0796 x 1,04373 х 0,41917).

- 87,12 грн - доплата за 6 років понаднормового стажу, визначеного відповідно до абзацу другого частини 1 статті 28 Закону №1058-IV у розмірі 6% від мінімального розміру пенсії 1452 грн.

Після проведеного відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі 1,115, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 становить 3986,92 грн, в тому числі;

- 3899,80 грн - пенсія, обчислена як добуток показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, індивідуального коефіцієнта заробітної плати - 1,04373 та коефіцієнта страхового стажу - 0,41917 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 X 1,197х 1,0796 x 1,115 x 1,04373 х 0,41917);

- 87,12 грн - доплата за 6 років понаднормового стажу.

Після проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі 1,121, розмір пенсії ОСОБА_1 01.03.2026 становить 4458,80 грн, в тому числі:

- 4371,68 грн - пенсія, обчислена як добуток показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 індивідуального коефіцієнта заробітної плати - 1,04373 та коефіцієнта страхового стажу - 0,41917 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 X 1,14 x 1,197 x 1,0796 x 1,115 x 1,121 x 1,04373 х 0,41917),

- 87,12 грн - доплата за 6 років понаднормового стажу.

Перерахована пенсія на виконання рішення суду у справі №240/15374/24 визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів з 28.06.2024 становить 1223,70 грн (3584,70 грн - 2361,00 грн), з 01.03.2025 - 1625,92 грн (3986,92 грн - 2361,00 грн), з 01.01.2026 - 1391,92 грн (3986,92 грн - 2595,00 грн), з 01.03.2026 - 1863,80 грн (4458,80 грн - 2595,00 грн).

Визначена відповідно до Порядку №821 заборгованість становить 32682,61 грн, в т.ч. за минулий час з 28.06.2024 по 18.11.2025 - 23894,88 грн, поточна заборгованість з 19.11.2025 по 30.04.2026 - 8787,73 грн.

Сума поточної заборгованості та заборгованості за минулий час на виконання рішення суду у справі №240/15374/24 включена Головним управлінням до переліку рішень суду, за якими здійснюється виплата згідно з Порядком №821.

ІІ. Нормативне регулювання питання, що розглядається судом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За правилами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1 та 2 статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, ухвалених судом в адміністративних справах, встановлено у статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 5 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до частини 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду звіту про виконання судового рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №240/15374/24 здійснив перерахунок пенсії позивача.

Зі змісту звіту та доданих матеріалів вбачається, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №240/15374/24 позивачу проведено перерахунок страхового стажу та було враховано страховий стаж по 31.12.2003. Як наслідок, страховий стаж позивача склав 28 років 02 місяці 10 днів (коефіцієнт страхового стажу 0,28167).

Для обчислення розміру пенсії враховано заробітну плату згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV за період з 01.03.1982 по 28.02.1987 відповідно до довідки про заробітну плату від 18.12.2018 №2/218, виданої ТОВ «Житомирбуррозвідка», та з 01.07.2000 по 31.12.2003 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,85166).

До 28.06.2024 розмір пенсії ОСОБА_1 становив 2361,00 грн, де:

- 1917,77 грн - пенсія, обчислена як добуток показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки - 3764,40 грн із застосуванням коефіцієнтів збільшення, визначених постановами Кабінету Міністрів України 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, індивідуального коефіцієнта заробітної плати 0,85166 та коефіцієнта страхового стажу - 0,28167 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 x 0,85166 x 0,28167).

- 443,23 грн - доплата до мінімального розміру пенсійної виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265, яка встановлюється для того, щоб розмір пенсійної виплати не був нижчим, ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (2361 грн).

На виконання рішення №240/15374/24 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 05.04.2004 до 22.12.2017 з урахуванням довідки про заробітну плату за аналогічний період та проведено перерахунок пенсії з 28.06.2024.

Після проведеного перерахунку на виконання рішення у справі №240/15374/24 страховий стаж ОСОБА_1 становить 41 рік 11 місяців 10 днів, в тому числі період з 05.04.2004 до 22.12.2017 (коефіцієнт страхового стажу 0,41917).

Для обчислення розміру пенсії враховано заробітну плату згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV за період з 01.03.1982 по 28.02.1987, з 01.07.2000 по 31.12.2003 та з 05.04.2004 по 22.12.2017 на підставі довідки про заробітну плату від 10.10.2023, виданою ТОВ «ТріОН» республіки Казахстан, (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,043*73).

Розмір пенсії з 28.06.2024 становить 3584,70 грн, в тому числі:

- 3497,58 грн - пенсія, обчислена як добуток показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, індивідуального коефіцієнта заробітної плати - 1,04373 та коефіцієнта страхового стажу - 0,41917 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197х 1,0796 x 1,04373 х 0,41917).

- 87,12 грн - доплата за 6 років понаднормового стажу, визначеного відповідно до абзацу другого частини 1 статті 28 Закону №1058-IV у розмірі 6% від мінімального розміру пенсії 1452 грн.

Після проведеного відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі 1,115, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 становить 3986,92 грн, в тому числі;

- 3899,80 грн - пенсія, обчислена як добуток показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, індивідуального коефіцієнта заробітної плати - 1,04373 та коефіцієнта страхового стажу - 0,41917 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 X 1,197х 1,0796 x 1,115 x 1,04373 х 0,41917);

- 87,12 грн - доплата за 6 років понаднормового стажу.

Після проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі 1,121, розмір пенсії ОСОБА_1 01.03.2026 становить 4458,80 грн, в тому числі:

- 4371,68 грн - пенсія, обчислена як добуток показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 індивідуального коефіцієнта заробітної плати - 1,04373 та коефіцієнта страхового стажу - 0,41917 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 X 1,14 x 1,197 x 1,0796 x 1,115 x 1,121 x 1,04373 х 0,41917),

- 87,12 грн - доплата за 6 років понаднормового стажу.

Отже, відповідач на виконання рішення суду у справі №240/15374/24 вчинив дії, а саме провів перерахунок страхового стажу позивача, врахувавши до нього спірний період, а також враховано заробітну плату згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV за період з 01.03.1982 по 28.02.1987 відповідно до довідки про заробітну плату від 18.12.2018 №2/218, виданої ТОВ «Житомирбуррозвідка», та з 01.07.2000 по 31.12.2003.

Вказані обставини підтверджуються протоколами індивідуального перерахунку від 10.03.2026 та від 19.03.2026.

Перерахована пенсія на виконання рішення суду у справі №240/15374/24 визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів з 28.06.2024 становить 1223,70 грн (3584,70 грн - 2361,00 грн), з 01.03.2025 - 1625,92 грн (3986,92 грн - 2361,00 грн), з 01.01.2026 - 1391,92 грн (3986,92 грн - 2595,00 грн), з 01.03.2026 - 1863,80 грн (4458,80 грн - 2595,00 грн).

Визначена відповідно до Порядку №821 заборгованість становить 32682,61 грн, в т.ч. за минулий час з 28.06.2024 по 18.11.2025 - 23894,88 грн, поточна заборгованість з 19.11.2025 по 30.04.2026 - 8787,73 грн.

Згідно довідки від 25.03.2026 №5643/05-16 позивачу проведено виплату коштів в сумі 7668,21 грн.

Сума поточної заборгованості та заборгованості за минулий час на виконання рішення суду у справі №240/15374/24 включена Головним управлінням до переліку рішень суду, за якими здійснюється виплата згідно з Порядком №821.

Суд, дослідивши звіт, враховує, що пунктом 6 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень №821, передбачено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Відповідно до пункту 7 Порядку №821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Згідно з пунктом 8 Порядку №821 невиплачені протягом поточного бюджетного періоду нараховані на виконання рішень суду суми пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Отже, відповідно до змісту наведених положень Порядку №821 законодавець пов`язує виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду в межах видатків на відповідні цілі, визначених бюджетними асигнуваннями відповідно до розпису державного бюджету і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Затвердження бюджету Пенсійного фонду України належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік із визначенням видатків на виплату заборгованості на виконання судових рішень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127.

Пунктом 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що починаючи з 01.01.2026 видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (пп."а" п.9).

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423 (далі - Положення №423), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги), державне регулювання та нагляд за дотриманням норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі.

З урахуванням статей 10 та 22 Бюджетного кодексу України, додатку №3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11, головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду", є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Згідно з частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пунктів 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

З огляду на наведене, саме Мінсоцполітики України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".

Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що відповідачем ведеться облік рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виконання рішень визначається датою набрання ним законної сили.

Рішення суду у даній справі обліковується в підсистемі "Реєстр судових рішень" інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. (постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18 та у справі №560/523/19, від 07.11.2019 у справі №420/70/19).

Отже, суд визнає, що невиконання рішення суду в частині виплати нарахованої заборгованості з пенсії відбулося через відсутність бюджетних асигнувань у відповідача, але керівником Управління вжито всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань і ці заходи на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Вказана заборгованість буде виплачена після надходження відповідних асигнувань.

Отже, Головне управління ПФУ в Житомирській області виконало рішення суду у справі №240/15374/24 у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

Керуючись статтями 243, 248, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.04.2026 вх. №24088/26 про виконання судового рішення в адміністративній справі №240/15374/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.М. Гурін