Рішення № 137856606, 01.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 рокуСправа №160/5354/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Суть спору: 05 березня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- стягнути з розрахункових рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 134 081,71 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 134 081,71 грн., а саме заборгованість зі сплати земельного податку. У зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, була сформована податкова вимога, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку. Зазначена заборгованість в добровільному порядку не сплачена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.03.2026 відповідач подав до суду відзив із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач заперечує отримання податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг. Вказує, що податкові повідомдення-рішення та податкова вимога мають бути належним чином вручені платнику податків, без чого у платника податків не виникає обов`язок зі сплати визначеного грошового зобов`язання. Оскільки позивачем не доведено факту належного вручення відповідачу податкових повідомлень- рішень та податкової вимоги, відсутні правові підстави для примусового стягнення податкового боргу. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є платником податків, зборів (обов`язкових платежів) і перебуває на неосновному податковому обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві.

Станом на дату звернення позивача до суду в інтегрованих картках платника податків фізичної особи ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 134081, 71 грн., зокрема:

Заборгованість зі сплати земельного податку у розмірі 134081,71 грн, відповідно до:

-податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») №4736725-240111-2615 від 06.06.2023 на суму - 712,59 грн;

-податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») №377370-240111-2615- UA80000000000980793 від 28.06.2024 на суму - 62 909,96 грн;

-податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») №1808632-240111-2615- UA80000000000980793 від 29.05.2025 на суму - 70 459,16 гривень.

У зв`язку із несплатою відповідачем до бюджету сум податкового боргу позивачем була сформована податкова вимога від 20.02.2025 № 0002958-1306-2615.

Натомість, доказів сплати заборгованості на суму 134081,71 грн. відповідачем до суду не надано.

Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов`язком платника податку визнається його обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Пунктом 129.1. статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 Податкового кодексу України).

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі 3160/13436/22, від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг виник за наслідком несплати відповідачем заборгованості зі сплати земельного податку. Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, а також погашення наявного податкового боргу відповідачем не надано.

Щодо доводів відповідача про те, що ним не отрмувалися податкові повідомлення-рішення та податкова вимога.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом податкові повідомлення-рішення та податкова вимога направлялися податковим органом за зареєстрованим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

Також, податкове повідомлення-рішення №4736725-240111-2615 від 06.06.2023 та податкове повідомлення-рішення №1808632-240111-2615-UA80000000000980793 від 29.05.2025 особисто отримано відповідачем, а податкове повідомлення-рішення №377370-240111-2615-UA80000000000980793 від 28.06.2024 та податкова вимога повернулися за закінченням терміну зберігання.

З урахуванням положень п. 42.2., п. 42.5 ст. 42 ПК України податковим органом дотримано порядок надсилання та вручення податкових повідомлень-рішень та вимоги.

З урахуванням вищевказаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі, зокрема, що за відповідачем обліковується податковий борг, зокрема, у сумі 134081,71 грн. та доказів слати якого також надано не було, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема було направлено податкову вимогу, яка не оскаржена відповідачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення такої заборгованості в сумі 134081,71 грн.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (Ідентифікаційний код:44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) податковий борг у розмірі 134 081,71 грн. (сто тридцять чотири тисячі вісімдесят одна гривня сімдесят одна копійка).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон