Ухвала суду № 137856454, 30.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 червня 2026 рокуСправа № 160/11654/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Таліпової Альони Георгіївни про відкликання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/11654/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд надійшла заява представника позивача - адвоката Таліпової Альони Георгіївни про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/11654/24, в якій просить:

-скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 року у справі № 160/11654/24 у зв`язку з нововиявленими обставинами.

29.06.2026 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача - адвоката Таліпової Альони Георгіївни про залишення без розгляду позовної заяви, разом із заявою про повернення судового збору.

Вирішуючи заявлену заяву, суд виходить з наступного.

Нормами КАС України не врегульований порядок залишення без розгляду заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки. Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм. При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Таким чином, у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання.

Оскільки питання про відкриття провадження у цій справі ще не вирішувалось, суд розцінює подану представником позивача заяву про залишення позову без розгляду, як заяву про відкликання позовної заяви.

Приймаючи до уваги те, що відкликання позовної заяви є диспозитивним правом позивача, а КАС України не містить жодних підстав для відмови їй у задоволенні заяви про відкликання позову, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивачки про відкликання позовної заяви та повернути їй позовну заяву.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді (частина 6 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

При вирішенні заяви про повернення судового збору по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI визначені випадки повернення судового збору.

Так, п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 5ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Суд звертає увагу заявника, що згідно із наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2024 №606, який набрав чинності 07.01.2025, внесено зміни до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі- Порядок).

А саме, змінено механізм повернення судового збору у випадках, визначених ст. 7 Закону України Про судовий збір.

Якщо учасник справи (платник судового збору) звертався до суду з клопотанням про повернення сплаченої суми збору на підставі ст. 7 Закону України Про судовий збір і судом за результатами розгляду такого клопотання у відповідній справі прийнято процесуальний документ (судове рішення) про повернення судового збору, платник судового збору звільняється від необхідності надавати засвідчену копію такого судового рішення до органів Казначейства.

Натомість, відповідно до зміненого Порядку, платник судового збору може подати заяву (зразок заяви розміщений на сайті суду в розділі Інше, вкладка Зразки документів) про винесення подання про повернення сплаченого судового збору за судовим рішенням на виконання відповідного судового рішення до суду, який ухвалив це судове рішення. У заяві має бути вказано номер справи та дату судового рішення про повернення судового збору.

Заява про повернення судового збору складається платником із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності:

- найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті);

- код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);

- дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого);

- місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою);

- сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню);

- причина повернення (перерахування) коштів з бюджету;

- найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг;

- місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті);

- номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

Разом із заявою для винесення подання про повернення сплаченого судового збору з бюджету платником також подається оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

На підставі заяви платника та за наявності достатніх підстав відповідальна особа апарату суду формує в системі дистанційного обслуговування Клієнт казначейства. Казначейство електронне подання про повернення з бюджету судового збору та направляє його на виконання до відповідного органу Казначейства, після чого кошти надійдуть на рахунок, вказаний заявником.

Також суд зазначає, що позивач після винесення цього судового рішення повинен звернутись до канцелярії суду із заявою для повернення сплаченого судового збору визначеною Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до квитанції від 29.01.2026 року №3334-8897-0416-0983 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1453,44 грн за подання заяви про перегляд рішення по справі №160/11654/24 за нововиявленими обставинами.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заява про повернення судового збору підлягає до задоволення, а сплачений судовий збір поверненню особі, яка його сплатила.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 7, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/11654/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії- повернути позивачеві.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1453,44 грн, на підставі квитанції №3334-8897-0416-0983 від 29.01.2026 року.

Копію ухвали надіслати позивачу по справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева