Рішення № 137856146, 30.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Справа № 160/5516/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги за 2025 рік у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії протягом шести місяців щомісячно з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу;

- зобов`язати Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» здійснити ОСОБА_1 виплату грошової допомоги за 2025 рік у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії протягом шести місяців щомісячно з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» з заявою щодо виплати грошової допомоги за 2025 рік у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії протягом шести місяців щомісячно з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу. Проте вказаним закладом освіти була надана відповідь, що зроблений запит до ДОР щодо перерахування коштів, що підтверджується повідомленням № 17-17/2 від 22 січня 2025 року. Однак кошти досі не надійшли. Станом на сьогодні виплати грошової допомоги за 2025 рік у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії протягом шести місяців щомісячно з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу так і не відбулося. Таким чином, оскільки Відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу грошової допомоги за 2025 рік у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії протягом шести місяців щомісячно з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу, останній вимушений звернутися з цим позовом до суду.

12.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

31.03.2026 року від Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що НТУ «Дніпровська політехніка» не є державним органом, органом публічної влади, а являється юридичною особою, яка діє в статусі неприбуткового закладу вищої освіти та є бюджетною установою, що утримується за рахунок коштів державного бюджету. Невиплата грошової допомоги позивачу за рахунок університету не звужує та не позбавляє права на її отримання, не є протиправною, а є неможливою, оскільки відсутні законні підстави і вважається нецільовим використанням бюджетних коштів.

20.04.2026 року від відповідача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що у позивача наявні «законні сподівання» на отримання ним власності у розумінні ст. 1 Протоколу № 1, оскільки здавання плазми крові чотири рази протягом року у максимально допустимих дозах та те, що позивач є студентом даного ВНЗ передбачає право на нарахування та виплату грошової допомоги за 2025 рік у розмірі 25 відсотків вставленої у закладі освіти стипендії щомісячно протягом шести місяців, визначеному положеннями п. 5 ст. 20 № 1962-IX. Натомість, відповідач, відмовляючи у здійсненні виплати сум грошової допомоги за 2025 рік у розмірі 25 відсотків вставленої у закладі освіти стипендії щомісячно протягом шести місяців, фактично звужує право позивача на отримання гарантованої виплати.

30.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у продовжено строк розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 навчається у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» заочного відділення на умовах договору з 01.09.2022 року.

Відповідно до довідок ОСОБА_1 безкоштовно здав плазму крові методом аферезу максимально допустимими дозами 02.07.2024 року, 15.06.2024 року, 19.04.2024 року та 03.05.2024 року.

01.01.2025 року позивач звернувся до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії протягом шести місяців з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз безкоштовної здачі плазми крові методом аферезу.

Листом від 22.01.2025 року №17-17/2 відповідач повідомив, що на звернення Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" до Дніпропетровської обласної ради зроблений запит щодо перерахування коштів.

Позивач вважає дії відповідача протиправними щодо невиплати грошової допомоги, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законодавство України про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові базується на Конституції України та складається з Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові" від 30.09.2020 року №931-IX (далі - Закон №931-IX), інших законодавчих актів, що регулюють відносини з питань, пов`язаних із донорством крові та компонентів крові, інших прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правові та організаційні засади державної політики щодо організації заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу, транспортування та реалізації донорської крові та компонентів крові, функціонування системи крові, визначає стандарти безпеки та якості донорської крові та компонентів крові з метою забезпечення рівного доступу населення України до якісних і безпечних компонентів донорської крові у необхідній кількості, організації обігу донорської крові та компонентів крові, забезпечення безпеки та здоров`я донорів крові та компонентів крові, а також їх реципієнтів, захисту їхніх прав та законних інтересів визначені Законом №931-IX.

Так, відповідно до визначених термінів у Законі №931-IX:

аферез - метод отримання компонентів крові за допомогою машинної переробки цільної крові, за якого залишкові компоненти крові повертаються донору під час або наприкінці процесу;

добровільне безоплатне донорство - здійснення донором донації крові та/або компонентів крові з особистої волі та без отримання грошової винагороди за таку донацію (у формі готівкових коштів чи в будь-якій іншій формі, що може вважатися еквівалентом грошей), крім невеликих сувенірів, легких закусок та відшкодування витрат на дорогу;

донорство крові та компонентів крові - добровільний акт людини, що полягає у донації крові та/або компонентів крові для подальшого використання їх для трансфузії, виготовлення лікарських засобів, медичних виробів або використання у наукових дослідженнях.

Згідно із статтею 4 Закону №931-IX основними напрямами державної політики у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові є:

1) належна організація і розвиток донорства крові та компонентів крові з метою самозабезпечення потреб населення України достатньою кількістю донорської крові та компонентів крові;

2) заохочення та популяризація добровільного безоплатного донорства крові та компонентів крові;

3) забезпечення реалізації державної політики на засадах поваги до честі та гідності донора і реципієнта;

4) забезпечення рівного та своєчасного доступу до якісних і безпечних компонентів донорської крові для всіх пацієнтів за наявності відповідних медичних показань;

5) забезпечення безпеки життя і здоров`я донора під час виконання ним донорської функції;

6) забезпечення безпеки життя і здоров`я реципієнта під час надання йому послуг з трансфузії компонентів крові;

7) здійснення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, якості та ефективності медичного застосування компонентів крові;

8) запобігання поширенню інфекційних хвороб через застосування із лікувальною метою крові та/або компонентів крові та виготовлених із них препаратів;

9) самозабезпечення потреб системи охорони здоров`я України в донорській крові, компонентах та препаратах крові;

10) підтримка і розвиток міжнародного співробітництва у сфері донорства крові та компонентів крові.

Кабінет Міністрів України у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові здійснює такі повноваження:

1) забезпечує здійснення державної політики;

2) затверджує державні програми щодо розвитку донорства крові та компонентів крові;

3) переглядає та затверджує у межах своїх повноважень структуру системи крові та функції суб`єктів системи крові, що входять до її складу;

4) визначає уповноважений орган у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові та забезпечує здійснення ним діяльності відповідно до цього Закону;

5) встановлює нормативи обов`язкового забезпечення потреб системи охорони здоров`я України в донорській крові та компонентах крові, показники резервів компонентів крові на випадок виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру;

6) приймає рішення про вивезення донорської крові та компонентів крові у разі надання гуманітарної допомоги у зв`язку з виникненням надзвичайних ситуацій;

7) визначає порядок і умови надання гарантій щодо збереження середнього заробітку працівникам у день (на час) виконання ними донорської функції;

8) визначає порядок реалізації компонентів крові на території України та їх вивезення за межі України;

10) забезпечує розвиток міжнародного співробітництва у сфері донорства крові та компонентів крові;

11) затверджує цільові програми реалізації компонентів крові на території України;

12) затверджує порядок контрактного виробництва препаратів крові;

13) здійснює інші повноваження відповідно до Конституції України, цього Закону, інших законів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові здійснює такі повноваження:

1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові;

2) організовує роботу щодо залучення населення до добровільного безоплатного донорства;

3) визначає умови та порядок здійснення донації крові та компонентів крові, їх заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу та транспортування, у тому числі щодо аутологічної донації та трансфузії;

4) визначає показники та вимоги щодо безпеки та якості донорської крові та компонентів крові, простежуваності, документування та гемонагляду;

5) визначає порядок відшкодування донору шкоди, заподіяної йому ушкодженням здоров`я у зв`язку з виконанням донорської функції;

6) визначає розміри, порядок і умови відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням донорської функції, донорам, які здали кров або компоненти крові на безоплатній основі, у тому числі витрат на харчування;

7) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та інших законів України.

В силу ст.10 Закону №931-IX фінансування діяльності суб`єктів системи крові та суб`єктів, що надають послуги з трансфузії крові та/або компонентів крові, в частині заходів щодо популяризації та розвитку донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на реалізацію відповідних програм та заходів, коштів місцевих бюджетів, коштів, отриманих у ході господарської діяльності суб`єктів системи крові та суб`єктів, що надають послуги з трансфузії крові та/або компонентів крові, коштів юридичних і фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Фінансування заходів щодо популяризації та розвитку донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові може здійснюватися на основі програм розвитку донорства крові та компонентів крові Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, які затверджуються у встановленому законом порядку на основі відповідних загальнодержавних цільових програм (ч.2 ст.10 Закону №931-IX).

Держава гарантує повну оплату за рахунок коштів державного бюджету надання громадянам необхідних їм медичних послуг згідно із встановленим тарифом, що включає вартість компонентів крові, вартість послуг із трансфузії крові та/або компонентів крові, вартість імуногематологічних досліджень, передбачених програмою медичних гарантій, у порядку, встановленому законом. Вартість таких компонентів крові та імуногематологічних досліджень, придбаних суб`єктом, що надає послуги з трансфузії крові та/або компонентів крові, у суб`єктів системи крові, відшкодовується Національною службою здоров`я України відповідно до законодавства про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення (ч.3 ст.10 Закону №931-IX).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень та компетенції забезпечують виконання програм розвитку донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові, а також забезпечують донорам компенсацію витрат, пов`язаних із донорством, та заохочень, передбачених законом (ч.1 ст.12 Закону №931-IX).

Частиною 1 статті 14 Закону №931-IX встановлено, що донором крові та/або компонентів крові може бути будь-який дієздатний громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, яка має посвідку на постійне проживання на території України, який пройшов відповідне медичне обстеження в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, за результатами якого підтверджена відсутність показань до постійного чи тимчасового відсторонення від донорства відповідно до переліку показань, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, з яким проведено співбесіду перед донацією крові та/або компонентів крові, під час якої йому надано вичерпну інформацію щодо донації, та який надав письмову згоду на забір у нього крові та/або компонентів крові, а також (за потреби) на застосування до нього допоміжних медичних технологій за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, може звернутися до будь-якого суб`єкта системи крові, що здійснює заготівлю, переробку, тестування, зберігання, розподіл та реалізацію донорської крові та компонентів крові, незалежно від реєстрації місця проживання.

Величина разової максимально допустимої дози крові та компонентів крові, збір якої може бути здійснено від одного донора, та регулярність донацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я (ч.4 ст.14 Закону №931-IX).

В силу ч.1 ст.20 Закону №931-IX держава сприяє становленню, розвитку та популяризації добровільного безоплатного донорства, заохочує здійснення добровільних безоплатних донацій та забезпечує донорам компенсацію витрат, пов`язаних із донацією крові та/або компонентів крові.

Частиною 5 ст.20 Закону №931-IX передбачено, що здобувачам вищої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у двох разових донаціях методом аферезу, надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії, а військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових закладів освіти - право на одержання грошової надбавки у розмірі 25 відсотків призначеного їм грошового забезпечення протягом шести місяців після здійснення донації крові та/або компонентів крові у зазначених кількостях. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання або проходження служби донора за рахунок коштів відповідних місцевих програм з розвитку донорства крові та компонентів крові.

Так, матеріалами справи підтверджуються, що позивач безкоштовно здав плазму крові методом аферезу максимально допустимими дозами 02.07.2024 року, 15.06.2024 року, 19.04.2024 року та 03.05.2024 року.

Виплата спірної грошової допомоги повинна здійснюватися за місцем навчання донора за рахунок коштів відповідних місцевих програм з розвитку донорства крові та компонентів крові.

Так, відповідач відмовляючи у здійсненні виплати спірної доплати позивачу посилається, зокрема, на лист Дніпропетровської обласної ради в якому повідомлено, що рішенням обласної ради затверджено обласну програму «Здоров`я населення Дніпропетровщини на 2020-2026 роки», але переліком заходів даної програми виплату грошової допомоги після здійснення донації крові не передбачено. Також НТУ «Дніпровська політехніка» звертався і до Дніпровської міської ради, на що отримав відповідь, що створення та фінансування цільових програм розвитку донорства крові та компонентів крові належить до повноважень органів виконавчої влади у сфері охорони здоров`я обласних державних адміністрацій.

В свою чергу ст.19 Закону №931-IX передбачено, що держава гарантує захист прав донора крові та/або компонентів крові та захист його здоров`я, а також компенсує йому витрати, пов`язані з донорством, і заохочує добровільне безоплатне донорство.

Донору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, відшкодовується шкода, заподіяна його здоров`ю у зв`язку з виконанням донорської функції, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та на інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію.

Отже, оскільки Законом України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові" передбачено право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії, здобувачам вищої освіти, які протягом року безоплатно здійснили донацію плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, відповідач зобов`язаний виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі передбаченому ч.5 ст.20 Закону №931-IX.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради затверджено обласну програму «Здоров`я населення Дніпропетровщини на 2020-2026 роки», в свою чергу відсутність програми виплати грошової допомоги після здійснення донації крові, не звільняє відповідача від обов`язку виплати такої грошової допомоги.

У зв`язку з цим, ефективний механізм захисту прав позивача полягає в накладанні на Відповідача зобов`язання здійснити Позивачу нарахування та виплату грошової допомоги за 2025 рік у розмірі 25 відсотків вставленої у закладі освіти стипендії протягом шести місяців щомісячно.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (49005, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 19, код ЄДРПОУ 02070743) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги за 2025 рік у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії протягом шести місяців щомісячно з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу.

Зобов`язати Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» здійснити ОСОБА_1 виплату грошової допомоги за 2025 рік у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії протягом шести місяців щомісячно з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв