Ухвала суду № 137855884, 01.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

01 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7206/26

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Служби безпеки України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та у невиплаті ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.

Зобов`язання Управління Служби безпеки України у Волинській області нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату донарахованих сум.

Визнання протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.12.2025 року із застосуванням щомісячної індексації різниці в розмірі 4463,15 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язання Управління Служби безпеки України у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.12.2025 року із застосуванням щомісячної індексації різниці в розмірі 4463,15 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Визнання протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Волинській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку грошової допомоги на оздоровлення у 2015, 2016, 2017, 2018 році та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2015, 2016, 2017, 2018 році, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачується військовослужбовцям відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Зобов`язання Управління Служби безпеки України у Волинській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2015, 2016, 2017, 2018 році та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2015, 2016, 2017, 2018 році, з урахуванням у складі грошового забезпечення, для їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачується військовослужбовцям відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами, у якій вказати підстави (поважні причини) пропуску такого строку, або ж надати належні та допустимі докази дотримання тримісячного строку звернення до суду.

Копію вказаної ухвали позивач одержав 10 червня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Відтак строк для усунення недоліків фактично встановлено по 22 червня 2026 року включно.

Проте станом на 01 липня 2026 року на адресу суду не надходило будь-яких документів на усунення недоліків позовної заяви або заяв (клопотань) про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Позовну заяву в частині позовних вимог належить повернути позивачу з таких мотивів і підстав.

Відповідно до частин першої, другої 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків:

Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин) (пп. 65.1 - 65.2 п. 65 постанови).

Отже, судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 наголошено, що період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

У зв`язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Як слідує з позовної заяви та долучених до неї доказів, ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області з 12.07.1994 року по 12.12.2025 року.

12.12.2025 року ОСОБА_1 був звільнений з Управління Служби безпеки України у Волинській області.

Спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.12.2025 року із застосуванням щомісячної індексації різниці в розмірі 4463,15 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом у справі №460/21394/23, суд дійшов висновку, що в цій справі до позовних вимог за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом №2352-ІХ, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Щодо періодів з 19.07.2022 по 12.12.2025, то слід застосовувати правила частини другої статті 233 КЗпП України в чинній редакції, яка встановлює строк звернення до суду три місяці з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні.

Позивач при звільненні з військової служби (12.12.2025) мав бути обізнаним про всі суми, що йому були нараховані та виплачені. Відтак, саме з цього часу для нього розпочався тримісячний строк звернення до суду.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 05.06.2026, тобто із суттєвим пропуском передбаченого статтею 233 КЗпП України строку.

Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 10 червня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, тому позовну заяву в частині позовних вимог за періоди з 19.07.2022 по 12.12.2025 необхідно повернути позивачу.

Керуючись статтями 123, 169, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 12.12.2025 - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Суддя Ю.Ю. Сорока