Рішення № 137855850, 01.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4881/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Національного антикорупційного бюро України (далі також НАБУ, відповідач-1), Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України (далі також Комісія, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України від 20.10.2025 №83; зобов`язання Національного антикорупційного бюро України в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у період з період з 07.07.2022 по 08.08.2022 він, перебуваючи на посаді старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, брав участь у виконанні оперативно-бойових заходів (бойових дій) спрямованих на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, що підтверджується довідкою, виданою Департаментом контррозвідки Служби безпеки України від 18.11.2023 №2/15740нт.

22.04.2025 він звернувся до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України із заявою на отримання статусу учасника бойових дій та додав необхідні документи, однак рішенням Комісії №83 від 20.10.2025 йому відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

Позивач не погоджується з даним рішенням Комісії.

З посиланням на норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, вказує, що єдиною та достатньою умовою для надання особі статусу учасника бойових дій є довідка про безпосередню участь такої особи за формою згідно з додатком 6 до Порядку КМУ №413.

Оскільки він надав довідку Департаменту контррозвідки СБУ (від 18.11.2023 № 2/15740нт), що підтверджує його перебування у Донецькій області з 07.07.2022 по 08.08.2022 та виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, у Комісії не було законних підстав ігнорувати цей юридичний факт.

На переконання позивача, доводи Комісії про те, що завдання, які він фактично виконував не були пов`язані із заходами, необхідними для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України не підтверджені жодними доказами і є суто хибною думкою членів Комісії.

Позивач наголошує, що інші працівники НАБУ, які перебували разом із ним у одній і тій же тимчасовій оперативній групі, спільно із ним відряджалися до Донецької області (в зону бойових дій) протягом одного і того ж часу, виконували спільно із ним одні і ті ж завдання, звернулися до Комісії з аналогічною заявою та отримали позитивне рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. На думку позивача, вказане свідчить про упередженість Комісії при прийнятті рішення №83 від 20.10.2025.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 01.05.2026. Щодо заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що фактичний період перебування позивача у відрядженні в Донецькій області на підставі наказу Національного бюро від 07.07.2022 тривав трохи більше місяця (з 07.07.2022 по 08.08.2022).

За результатами аналізу поданих позивачем документів, Комісія дійшла висновку, що рід завдань, які фактично виконував ОСОБА_1 був наближеним до класичних службових обов`язків працівників поліції, органів досудового розслідування та контррозвідки і не був пов`язаний з виконанням бойових завдань у розумінні законодавства про ветеранів війни. Комісія встановила, що опосередковані функції (збір інформації, аналітична чи довідкова робота, проведення слідчих та негласних слідчих дій, поліграфічне тестування), які не передбачали безпосереднього ризику участі у збройному зіткненні, не дають правових підстав для надання екстраординарного статусу учасника бойових дій.

Відповідач стверджує, що для отримання статусу учасника бойових дій особі, крім подання заяви про отримання вказаного статусу необхідно підтвердити свою безпосередню участь у виконанні бойових завдань, чого позивачем зроблено не було. Надана позивачем довідка є лише одним із документів, який розглядається в комплексі з іншими доказами . Вона не може бути самостійною і безумовною підставою для надання статусу учасника бойових дій. Законодавство вимагає підтвердження фактичної безпосередньої участі у бойових діях, яка має підкріплюватися бойовими наказами, розпорядженнями, журналами бойових дій чи бойовими донесеннями. Жодного такого документу позивачем надано не було.

Звертає увагу суду, що Комісія є колегіальним органом, а не суто технічним реєстратором. Вона наділена дискреційними повноваженнями (свободою розсуду) самостійно оцінювати зміст документів та реальні обставини. Керуючись статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», підпунктом 1 пункту 24 Порядку №413, Комісія одностайно (13 голосів «за», 0 «проти», 0 «утримались») прийняла рішення №83 від 20.10.2025 про відмову підполковнику ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій через відсутність правових підстав.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Наказом т.в.о. директора НАБУ від 07.07.2022 № 267-ОНС-ДСК «Про відрядження», майора Національного антикорупційного бюро України, старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 з 07.07.2022 відряджено до Донецької області для забезпечення взаємодії зі Службою безпеки України (а.с.26-28).

Наказом т.в.о. директора НАБУ №325 онс-дск «Про відкликання з відрядження» позивача з 07.08.2022 відкликано з відрядження (а.с.29).

Довідкою Департаменту контррозвідки Служби безпеки України №2/15740нт від 18.11.2023 підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 07.07.2022 по 08.08.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області (а.с.33).

Довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2022 за №313ОТУЛ/5456д підтверджено, що майор Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 в період з 07.07.2022 по 07.08.2022 брав безпосередню участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.34).

Позивачем було ініційовано звернення з питання отримання ним статусу учасника бойових дій.

Рішенням Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасника бойових дій у Національному антикорупційному бюро України №83 від 20.10.2025 ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій відповідно до підпункту 1 пункту 24 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (а.с.35).

Підставою для прийняття рішення №83 від 20.10.2025 вказано протокол №18 від 09.09.2025, яким Комісія встановила, що попри наявність формальних документів (довідок) факт безпосередньої участі ОСОБА_1 в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, не підтверджується (а.с.38-39).

Вважаючи рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України №83 від 20.10.2025 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни відповідно до Конституції України визначає Закон №2011-ХІІ та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 затверджений Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (зі змінами) (далі - Порядок №413).

Порядок №413 визначає процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які брали безпосередню участь в забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

За умовами п. 4 Порядку №413 (у редакції від 01.01.2025) підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є: для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.

Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій документи подаються: командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації стосовно заявників, зазначених в пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону, або самостійно заявником з їх числа у разі неподання документів командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації.

Згідно з п. 8 Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.

Рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається: комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону (пункт 19 Порядку №413).

Комісії розглядають документи, у разі потреби заслуховують пояснення заявників, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають документи до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання та повторного подання на розгляд комісій протягом 10 календарних днів.(п. 20 Порядку №413).

За змістом пункту 24 Порядку №413, Комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі:

1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку;

3) подання недостовірної інформації;

4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Основні функції, завдання, повноваження та склад комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи визначено Положенням про комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України, затвердженого наказом Національного антикорупційного бюро України від 05.11.2024 №183 (далі - Положення №183).

Відповідно до пункту 3 Положення №183 основними завданнями Комісії є прийняття рішення про надання (позбавлення) статусу учасника бойових дій особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), які набули право на отримання статусу учасника бойових дій відповідно до Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно із п. 7 Положення №183 повноваженнями комісії є:

комісія розглядає в місячний строк документи, передбачені пунктом 8 цього Положення, що подані керівниками структурних підрозділів Національного бюро або особою самостійно;

надсилає запити до відповідних органів, установ тощо;

заслуховує пояснення осіб, стосовно яких подані документи, свідків;

повертає документи для доопрацювання у разі виявлення в них розбіжностей чи неточностей;

приймає рішення про надання, відмову у наданні, позбавлення статусу учасника бойових дій;

надсилає рішення про відмову особі, яка звернулася щодо надання статусу учасника бойових дій, а також роз`яснює порядок його оскарження;

подає на розгляд міжвідомчої комісії документи зі спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання, стосовно осіб, зазначених у пункті 3 цього Положення (у разі їх виникнення);

проводить засідання не рідше одного разу на місяць (за наявності документів) для розгляду.

Пунктом 9 Положення №183 передбачено, що комісія відмовляє у наданні статусу учасника бойових дій у разі:

відсутності підстав, які підтверджуються документами, для надання особам, зазначеним у пункті 3 цього Положення, статусу учасника бойових дій;

відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій;

подання документів державними органами, військовими частинами (органами, підрозділами) або підприємствами, установами та організаціями, матеріалів службових перевірок та інших документів, що встановлюють факт недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про особу;

надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 3 цього Положення;

наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Судом встановлено, що позивач 22.04.2025 звернувся до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій.

До вказаної заяви позивач долучив, в тому числі, довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №2/15740нт від 18.11.2023, видану Департаментом контррозвідки Служби безпеки України.

Отже, суд вважає, що довідкою №2/15740нт від 18.11.2023 підтверджений факт участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що у відповідності до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-XII є підставою для надання статусу учасника бойових дій.

Доказів, що піддають сумніву достовірність зазначених у довідці відомостей, відповідачем суду не надано.

Водночас, відповідальність за достовірність даних у довідці несе орган, який її видав. Доказів, які б підтверджували вчинення неправомірних дій службовими особами при вирішенні питання про надання вказаної довідки, відповідач суду також не надав.

Суд критично оцінює доводи відповідача-1 про те, що завдання, які фактично виконував ОСОБА_1 , не були пов`язані із заходами, необхідними для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами.

Відтак, на переконання суду, у відповідача-2 не було підстав не враховувати відомості щодо безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, які зазначені у довідці №2/15740нт від 18.11.2023, виданої Департаментом контррозвідки Служби безпеки України, під час розгляду питання надання позивачу статусу учасника бойових дій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.06.2025 у справі № 620/11392/24 вказав, що визначальною підставою для надання статусу учасника бойових дій є не формальне подання повного пакета документів, а підтвердження факту безпосередньої участі особи в бойових діях або заходах із забезпечення оборони України.

Документи виступають лише засобом доведення цієї участі, а не самостійною умовою для визнання такого статусу. Відтак, формальний підхід до розгляду поданих матеріалів, без урахування їх реального змісту та обставин, що свідчать про виконання особою завдань у зоні бойових дій, є неправомірним і суперечить меті правового регулювання законодавства у сфері захисту прав ветеранів війни.

Верховний Суд у постанові від 03.06.2025 у справі № 620/11392/24 зазначив, що відповідач, вирішуючи питання про надання статусу учасника бойових дій позивачу зобов`язаний був врахувати відомості, наведені в довідці, навіть за відсутності інших документів, які вимагались положеннями Порядку №413 у редакції, чинній на момент подання матеріалів про надання статусу учасника бойових дій, зокрема, журналу бойових дій чи витягів з підсумкових бойових донесень, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена довідка є достатнім доказом на підтвердження факту участі позивача в заходах, пов`язаних з відсіччю та стримуванням збройної агресії.

При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача-1 про необхідність врахування при розгляді даної справи правових висновків Верховного суду, що викладені у постанові від 29.05.2025 у справі №160/18340/22, оскільки вони стосуються спору щодо невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Відтак, вони не є релевантними до обставин цієї судової справи.

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України від 20.10.2025 №83.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Так, позивач просить зобов`язати Комісію прийняти рішення про надання йому статусу учасника бойових дій.

Поряд із цим, суд зазначає, що надання статусу учасника бойових дій є дискреційним повноваженням Комісії і суд не вправі втручатись у цю дискрецію.

У відповідності з Рекомендаціями №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України.

Однак, на переконання суду, наявні підстави для зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача щодо отримання статусу учасника бойових дій.

При розгляді вказаної заяви Комісії належить прийняти обґрунтоване рішення, що буде відповідати критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень (статті 2 частина 2КАС України), з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Належних та достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі під час розгляду справи не надали.

Щодо здійснення розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.

За звернення до суду з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується копією квитанції від 17.04.2026 (а.с.12).

З огляду на прийняття судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань НАБУ слід стягнути 887,47 грн судового збору.

Керуючись ст. статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України від 20.10.2025 №83 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій.

Зобов`язати Національне антикорупційне бюро України в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національного антикорупційного бюро України судовий збір у розмірі 887,47 грн (вісімсот вісімдесят сім гривень 47 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 01 липня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач-1: Національне антикорупційне бюро України (79005, м. Київ, вул. Дениса Монастирського, 3; код ЄДРПОУ 39751280).

Відповідач-2: Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України (79005, м. Київ, вул. Дениса Монастирського, 3).

Суддя Н. В. Стецик