Ухвала суду № 137855663, 25.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

25 червня 2026 р. Справа № 120/18038/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Боднарчук Л.А.,

представника відповідача: Хоменчук К.Л.,

представника третьої особи: Кудінової О.М. (приймає участь в режимі відеоконференції),

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання позивача про виклик в судове засідання як свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4

до: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та Зарічний районний суд міста Суми

про: визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та Зарічний районний суд міста Суми про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження в справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Суд зазначає, що в підготовче судове засідання 17.06.2026 позивач не з`явилася, втім перед судовим засіданням за допомогою чату конференції підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua ОСОБА_3 було направлено повідомлення про неможливість прийняття участі у судовому засіданні в цій справі у зв`язку з прийняттям участі у іншому судовому засіданні щодо розгляду кримінального провадження та прохання відкладення судового засідання у цій справі на іншу дату.

У судовому засіданні 17.06.2026, заслухавши думку представника відповідача, суд вирішив відкласти підготовче засідання на іншу дату.

У підготовче судове засідання, призначене на 25.06.2026, ОСОБА_3 повторно не з`явилася, оформлених в процесуальному порядку клопотань, заяв про відкладення підготовчого засідання, з наведенням поважних причин неявки, до суду не подала. При цьому, позивач була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, суд констатує, що позивач будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у підготовче засідання 25.06.2026 не з`явилася, чим допустила повторну неявку.

Також в підготовче засідання 25.06.2026 не з"явилися третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 та представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Зарічного районного суду міста Суми. При цьому, вказані учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, оформлених в процесуальному порядку клопотань, заяв про відкладення підготовчого засідання, з наведенням поважних причин неявки, до суду не подали.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених пунктами 1-3, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни позивача, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною другою цієї статті визначено випадки, за яких суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, а саме з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Частиною третьої статті 205 КАС України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, вважали за можливе проводити підготовче засідання за відсутності позивача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 та представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Зарічного районного суду міста Суми.

Суд заслухавши думку представника відповідача та представника третьої особи - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, враховуючи, що відсутні підстави, визначені ч. 2 ст. 181 КАС України, для відкладення підготовчого засідання, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, вирішив проводити підготовче засідання за відсутності учасників справи, які не з"явилися. При цьому, судом винесено на розгляд питання, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні.

Так, відповідно до матеріалів справи, позивачем 11.06.2026 через систему "Електронний суд" подано письмове клопотання про виклик та допит ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості свідків.

Представник відповідача та представник третьої особи вважали заявлені клопотання необґрунтованими та просили відмовити в їх задоволенні.

Вирішуючи клопотання позивача про виклик свідків, суд виходить із того, що згідно з частинами 1 та 2 статті 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Наведені приписи статті 65 КАС України узгоджуються із положеннями статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Отже, як свідок у судове засідання може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі (тобто, обставини, які належать до предмету доказування).

Разом з тим, статтею 91 КАС України встановлено, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частин 1, 2 статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що показання свідків є одним із засобів доказування, на підставі яких можливо встановити обставини, що мають значення для справи.

При цьому допит свідків в адміністративній справі є доцільним тоді, коли необхідно встановити обставини, які неможливо підтвердити або спростувати письмовими доказами.

Суд звертає увагу, що об`єктом доказування є певні обставини справи або, іншими словами, доказова інформація. Під доказовою інформацією розуміють будь-які відомості, які підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для вирішення адміністративної справи.

Мотивуючи клопотання про виклик свідків позивач зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області можуть надати показання щодо обставин прийняття оскаржуваного рішення КДКА Вінницької області; фактичного складу осіб, які брали участь у засіданні та голосуванні; підстав, якими керувалася КДКА Вінницької області під час відкриття дисциплінарної справи; обставин щодо строків дисциплінарного провадження; відомостей про повноваження членів КДКА Вінницької області на момент прийняття оскаржуваного рішення; інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Суд зауважує, що для вирішення питання щодо наявності підстав для виклику до суду свідків необхідним є встановлення доцільності вчинення такої процесуальної дії з точки зору: чи можуть особи (свідки) повідомити суду про відомі їм обставини, які мають значення для справи; чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування. Якщо обставини, які має повідомити свідок, не входять до предмета доказування у справі, підстави для виклику свідка відсутні.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 07.11.2024 року у справі №990/62/24, в ухвалі від 23.03.2018 року у справі №800/508/17.

В свою чергу, якщо доказів, наявних в матеріалах справа, цілком достатньо для повного, всебічного, об`єктивного розгляду адміністративної справи, з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, підстави для виклику свідка відсутні.

Аналогічне правозастосування здійснене Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 21.05.2018 року у справі №800/585/17.

Суд зазначає, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявленого позову, поза розумним сумнівом можуть бути встановлені на підставі письмових доказів. Оцінку таким доказам надає суд, в зв`язку з чим показання членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області Лукавського Анатолія Вікторовича та ОСОБА_2 не вплинуть на встановлення обставин, які входять до предмета доказування у справі, в тому числі з урахуванням того, що позиція відповідача щодо таких обставин вже висловлена в заявах по суті, а показання свідка є суб`єктивними, оскільки вони базуються на особистому сприйнятті.

Суд констатує, що за обставин даної справи наразі відсутні підстави вважати, що наявних в матеріалах справи письмових доказів недостатньо для повного, всебічного, об`єктивного розгляду адміністративної справи, з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, в тому числі з урахуванням інших доказів, які, в разі необхідності, можуть бути надані суду учасниками справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотань позивача про виклик ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості свідків слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 65, 72, 74, 76, 91, 92, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_3 про виклик в судове засідання як свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 30.06.2026 року.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна