Ухвала суду № 137855276, 29.06.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/6327/26

Провадження №1-кс/751/2268/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Чернігова клопотання прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026270340001232 від 28.05.2026 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Дроздівка Куликівського району Чернігівської області, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді начальника Управління освіти Чернігівської міської ради, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави, в розмірі 383 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 274 624,00 грн, з покладенням обов`язків.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026270340001232 від 28.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника Управління освіти Чернігівської міської ради з 26.01.2016 по теперішній час обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та, відповідно до ст. 18 КК України та примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою. Маючи статус та повноваження службової особи, ОСОБА_5 вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.

19.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними доказами. Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити, з підстав, викладених в них.

Підозрюваний та захисник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання. Захисник зазначив, що підозра у вчинені інкримінованого злочину є необґрунтованою. Крім того, вважає, що в клопотанні відсутня належна аргументації наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів відсутній, оскільки органом досудового розслідування всі необхідні документи та речі вилучені та досліджені. Підозрюваний не здійснював жодних дій, спрямованих на незаконний вплив на будь-кого з учасників кримінального провадження, в тому числі свідків. Відтак органом досудового розслідування не доведений ризик незаконного впливу на них. У разі задоволення клопотання, просили визначити розмір застави у межах п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що ЧРУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026270340001232 від 28.05.2026, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

19.06.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.

Положення кримінального процессуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи». Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи», і так само «висунення обвинувачення».

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та підозра підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: договором №2418 від 02.11.2023; зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва «Капітальний ремонт будівлі Чернігівської загальноосвітньої школи № 13 Чернігівської міської ради Чернігівської області; експертним звітом ТОВ «Перша будівельна експертиза» № 231103-03/В від 16.11.2023; наказом № 298 від 17.11.2023; грантовою угодою № 20/11-2023; договором №24/167; актами виконаних будівельних робіт; платіжними інструкціями; висновками експертів; довідкою Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 19.08.2025; розпорядженням міського голови Чернігівської міської ради №23-рос від 25.01.2016; Положенням про Управління освіти Чернігівської міської ради; посадовою інструкцією начальника Управління освіти Чернігівської міської ради; протоколами допиту свідків.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , оцінюючи у сукупності досліджені матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у повідомленні про підозру обставин, та можливу причетність ОСОБА_5 до цього кримінального правопорушення, оскільки досліджені факти та інформація у своїй сукупності дають підстави для підозри ОСОБА_5 у його вчиненні, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої останньому підозри.

Слідчий суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі доданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, умислу, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на стадії досудового розслідування.

У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризику, визначеного п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: отримання показань на стадії досудового розслідування та безпосередній допит свідків вже на стадії судового розгляду.

Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У той же час, під час судового розгляду стороною обвинувачення не наведено конкретних фактів, які б підтверджували поведінку підозрюваного щодо змоги знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ураховуючи те, що органом досудового розслідування здійснено доступ до документів, пов`язаних з інкримінованими подіями, та їх вилучення, на що наголосив прокурор під час розгляду клопотання. У клопотанні не зазначено та у судовому засіданні не повідомлено, знищення яких саме речей і документів існує ризик. У зв`язку з чим ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Також, посилаючись на ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор жодного обґрунтування не наводить. Прокурором у судовому засіданні не доведено, чим саме підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, не конкретизовано можливих способів та можливих наслідків такого перешкоджання, у зв`язку з чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Посилаючись на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор не навів жодних конкретних обставин, які б свідчили про реальну можливість продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Під час судового засідання на запитання слідчого судді щодо фактичних обставин, які підтверджують існування зазначеного ризику, прокурор не навів жодних доводів та не конкретизував, у чому саме полягає реальна можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведений, а тому також не враховується при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.

Слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я підозрюваного, останній одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, має офіційне джерело доходу та постійне місце проживання, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має позитивну характеристику, неодноразово нагороджувався.

При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного не свідчить про відсутність встановленого слідчим суддею ризику.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованим та доведеним зазначений в клопотанні ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, для нівелювання указаного ризику на даній стадії досудового розслідування необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Стороною захисту не надано даних про наявність обставин для обрання більш м`якого запобіжного заходу, для запобігання зазначеному ризику та досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Щодо розміру застави, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Так, санкція ч.2 ст.364 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.384 КК України, відповідно до положень ч.5 ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Виходячи з наведених норм, враховуючи обставини та мотиви кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , враховуючи дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, майновий стан, а також те, що стороною обвинувачення доведено лише один із заявлених ризиків, слідчий суддя вважає, що визначення застави у розмірі 383 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на який указує сторона обвинувачення, є необґрунтованим та не відповідає вимогам розумності й співмірності. Для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного достатнім та пропорційним буде застосування застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та відповідатиме вимогам ст. 182 КПК України.

У частині 5 ст. 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. І такі обов`язки, відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Під час судового розгляду стороною обвинувачення доведено необхідність покладення на підозрюваного таких обов`язків: прибувати до слідчого, що проводить досудове розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за кожним процесуально вмотивованим викликом; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з м. Чернігова, у якому фактично проживає; утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, що стосуються даного кримінального провадження; здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Покладення зазначених обов`язків обумовлено необхідністю забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання доведеному ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначені обов`язки є необхідними, співмірними та не становлять надмірного втручання у права підозрюваного, а тому є достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 .

Враховуючи положення п.4 ч.3 ст.219 КПК України, строк дії обов`язків необхідно визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.08.2026.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

На підставі наведеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 193, 194, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дроздівка Куликівського району Чернігівської області, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн 00 коп.

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26295412 , банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA128201720355289002000005960, призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, що проводить досудове розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за кожним процесуально вмотивованим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з м. Чернігова, у якому фактично проживає;

- утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, що стосуються даного кримінального провадження;

- здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених обов`язків визначити в межах строку досудового розслідування до 19.08.2026.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Чернігівської окружної прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12026270340001232 від 28.05.2026.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 01.07.2026 о 13.55 год.

Слідчий cуддя ОСОБА_1