Єдиний державний реєстр судових рішень
Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 4-с/641/23/2026 Справа № 953/5825/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Маньковської О.О., за участю секретаря судового засідання Макарової А.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання бездіяльності державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просила визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає у незнятті арешту з грошових коштів ОСОБА_1 після завершення виконавчого провадження № 57795895, зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про зняття арешту з грошових коштів ОСОБА_1 , направити зазначену постанову до АТ «ПУМБ» для виконання, відновити доступ до рахунку № НОМЕР_1 та забезпечити безперешкодне користування коштами.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказала, що на виконання Шевченківського відділу ДВС у місті Харкові СМУ МЮ перебувало ВП 57795895 від 29.10.2019 року, на підставі виконавчого листа № 2020/4463/2012, виданого 05.11.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова, стягувач ПАТ АБ «Укргазбанк», стягнення заборгованості з ОСОБА_1 складає 8523,72 дол. США, 17264,48 грн. пені яке на цей час закрито. Вказала, що 11.07.2024 року на підставі Постанови ВП № 57795895 було накладено арешт на її рахунок № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «ПУМБ». Зазначила, що отримує виплати ВПО на двох дітей та на себе на зазначений рахунок, проте не може ці кошти використовувати, оскільки після закриття виконавчого провадження, державний виконавець не скасував арешт з рахунку. На звернення про скасування арешту, отримала відмову від державного виконавця. Зазначила, що рахунок, на який накладений арешт має спеціальний режим використання, оскільки призначений виключно для зарахування соціальних виплат, а саме допомоги ВПО, соціальних виплат на дітей та допомоги на дитину з інвалідністю підгрупи «А». Фактичне блокування зазначених коштів призвело до позбавлення ОСОБА_1 та її дітей єдиного джерела існування. Таким чином, вважала, що дії державного виконавця порушують її права, тому просила визнати бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Харкові щодо незняття арешту з грошових коштів ОСОБА_1 незаконною після завершення виконавчого провадження № 57795895 та зобов`язати Шевченківський ВДВС винести постанову про зняття арешту з грошових коштів ОСОБА_1 , направити зазначену постанову до АТ «ПУМБ» для виконання, відносити доступ до рахунку № НОМЕР_1 та забезпечити безперешкодне користування коштами. Крім того, зазначила, що не була повідомлена про постановлення постанови державного виконавця про арешт майна.
Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорний Р.О. надав пояснення з приводу скарги, в яких заперечував проти доводів ОСОБА_1 , вказавши, що скарга підлягає закриттю, оскільки скаржинку відмовлено у задоволенні скарги з того самого спору.
В судове засідання учасники справи не з`явились, про місце, дату і час слухання справи повідомлені своєчасно і належним чином.
Особа, яка звернулась зі скаргою, просила розглянути скаргу за її відсутності.
Враховуючи ч. 2 ст. 450 ЦПК, згідно якої неявка належним чином повідомленого стягувача, приватного виконавця не перешкоджає розгляду скарги по суті, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності осіб, які не з`явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від (10.11.2018 року) Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону , зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Так, постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2018 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Нагорним Р.О. відкрито виконавче провадження ВП № 57795895 за виконавчим листом № 2020/4463/2012, виданим 05.11.2013 Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості в сумі 8523,72 дол. США, 17264,48 грн. пеню.
Розділом VII ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 10.11.2018 року) визначено Порядок звернення стягнення на майно боржника. Зокрема положеннями ст. 48 цього Закону визначено, порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника , згідно якої - Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Постановою про арешт коштів боржника від 29.10.2019 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Нагорним Р.О. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках АТ «ПУМБ», МФО 334851, та всіх інших відкритих рахунках, також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 17264,48 грн.
Постанова державного виконавця, прийнята до виконання АТ «ПУМБ».
Тож, як вбачається з постанови про накладення арешту та долучених до скарги доказів, державним виконавцем в рамках виконання виконавчого провадження, в тому числі накладено арешт на грошові кошти боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Копія постанови направлена сторонам виконавчого провадження для відома та АТ «ПУМБ».
Ч. 3 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 10.11.2018 року) Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках..
Велика Палата Верховного Суду у справі № 756/8815/20, провадження № 14-218цс21 від 20.04.2022 року, розглянувши справу, вказала, що відповідно до положень ст.ст. 52, 59 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.
Згідно відповіді АТ «ПУМБ», на ухвалу Слобідського районного суду м. Харкова від 15.06.2026 року, поточний рахунок № НОМЕР_3 у гривні не належить до рахунків зі спеціальним режимом використання , внаслідок чого правові підстави для будь-якого повідомлення державного виконавця про цільове використання коштів у банку відсутні. Рахунок не є рахунком з цільовим призначенням коштів.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини 7 статті 18 Закону виконавець має право, зокрема накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19- 1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18- 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини 3 статті 52 Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Згідно із абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10, 15 частини 1 статті 34 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 59 Закону для підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Таким чином, враховуючи, що державним виконавцем не було отримано інформації щодо рахунку боржника, який має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, тому арешт на майно боржника було накладено з дотриманням вимог діючого законодавства.
З приводу посилань ОСОБА_1 щодо зняття арешту з рахунку у зв`язку з закриттям провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.
Так, постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.01.2024 року виконавчий документ за виконавчим листом № 2020/4463/2012, виданим 05.11.2013 Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості в сумі 8523,72 дол. США, 17264,48 грн. пеню, повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Стаття 37 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає підстави для зупинення виконавчого провадження.
Так, відповідно до п.9 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у разі запровадження тимчасової адміністрації банку-боржника.
Таким чином, враховуючи підстави повернення виконавчого документу стягувачу - відсутні підстави вважати, що виконавче провадження завершене, а рішення суду є виконаним в повному обсязі.
Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до частини 1 статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи № 6 від 07.02.2014 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку, що доводи скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, постанова про арешт коштів боржника від 29.10.2019 року винесена у межах повноважень державного виконавця, є законною та обґрунтованою.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що рішення суду не виконано боржником, підстави для скасування вказаної постанови відсутні, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Разом з тим, при вирішенні питання про закриття провадження, слід враховувати, що скаргаподана на бездіяльність та рішення державного виконавця в рамках положень статтей 447451 ЦПК України тане є позовним чи окремим провадженням, тому закриття провадження за скаргою не передбачено діючим ЦПК України.
У Х В А Л И В:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання бездіяльності державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції незаконною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя -О. О. Маньковська
Судове рішення № 137853606, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 29.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 953/5825/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: