Ухвала суду № 137853578, 26.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8210/26

н/п 1-кс/953/3632/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42026052110000023 від 05.05.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Самчики, Старокостянтинівського р-ну, Хмельницької обл., громадянина України, одруженого, з вищою освітою, який має на утриманні 3 неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який займає посаду командира взводу (т.в.о. командира реактивної артилерійської батареї) військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2026 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42026052110000023 від 05.05.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст. 263 КК України з визначенням заставу в розмірі 512 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 703 936,00 грн.

Клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймаючи посаду командира взводу (т.в.о. командира реактивної артилерійської батареї) військової частини НОМЕР_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який займає посаду головного сержанта командира машини (головного сержанта командира артилерійського взводу батареї реактивної артилерії НОМЕР_2 окремого штурмового полку) військової частини НОМЕР_1 , та невстановленими в ході проведення досудового розслідування особами, зокрема невстановленою особою, яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_3 , із нікнеймом « ОСОБА_8 » у месенджері «WhatsApp», не маючи передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 05.05.2026, маючи прямий умисел на придбання вогнепальної зброї, незаконно придбали при невстановлених досудовим слідством обставинах у невстановленої особи, з метою подальшого зберігання та збуту вогнепальну зброю, а саме: БМП-1 (бойова машина піхоти), яка обладнана 73-мм гладкоствольною гарматою НОМЕР_6 «Грім».

При цьому, вказані особи, діючи в групі за попередньою змовою, розуміючи протиправність своїх дій, незаконно, без передбаченого законом дозволу, в порушення: - ст. 178 Цивільного кодексу України; - п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 (остання редакція 18.10.2024);- додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна»; - п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 (далі - Постанова) «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 (остання редакція 22.02.2024); розуміючи, що зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України та маючи злочинний умисел, спрямований на подальше зберігання та збут вказаної вогнепальної зброї, тобто БМП-1 (бойова машина піхоти), яка обладнана 73-мм гладкоствольною гарматою НОМЕР_6 «Грім», почали незаконно її зберігати у лісосмузі, неподалік с. Загрунівка, Полтавської обл.

В подальшому, невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа, яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_3 , з нікнеймом « ОСОБА_8 », у месенджері «WhatsApp», діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, з метою збуту вогнепальної зброї, в одній із закритих груп месенджеру «WhatsApp» повідомив невизначеному колу осіб про намір збуту БМП-1 (бойова машина піхоти), яка обладнана 73-мм гладкоствольною гарматою НОМЕР_6 «Грім». 10.06.2026 приблизно о 14.00 год., невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа, яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_3 , з нікнеймом « ОСОБА_8 », у месенджері «WhatsApp», реалізовуючи спільний з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, злочинний умисел, направлений на збут вогнепальної зброї, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з корисливих мотивів, під час спілкування у месенджері «WhatsApp» з ОСОБА_9 (анкетні дані якого змінено на підставі ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23.12.1993), який знаходився у м. Харкові, висловив останньому намір про збут БМП-1 (бойова машина піхоти), яка обладнана 73-мм гладкоствольною гарматою НОМЕР_6 «Грім», за 35000 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 10.06.2026 становить 1 569 529,50 грн. (44,8437 грн. за 1 долар США). 11.06.2026 невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа, яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_3 , з нікнеймом « ОСОБА_8 », у месенджері «WhatsApp», реалізовуючи спільний з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, злочинний умисел, направлений на збут вогнепальної зброї, домовився про зустріч з ОСОБА_9 для попереднього перегляду БМП-1 (бойова машина піхоти), яка обладнана 73-мм гладкоствольною гарматою НОМЕР_6 «Грім», та отримання завдатку за вказану вогнепальну зброю у розмірі 2000 доларів США. При цьому, « ОСОБА_8 » надіслав ОСОБА_9 геолокацію місця зустрічі яка була ними запланована на 12.06.2026, з геоміткою посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 (с. за Загрунівка, Полтавська обл.) та надав контакт - мобільний номер телефону НОМЕР_4 , із нікнеймом « ОСОБА_10 » у месенджері «WhatsApp», підписаний як « ОСОБА_11 », власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомив, що вказана особа буде чекати ОСОБА_9 на вказаному місці з метою демонстрації йому БМП-1 (бойова машина піхоти), яка обладнана 73-мм гладкоствольною гарматою НОМЕР_6 «Грім», та отримання завдатку за вказану вогнепальну зброю у розмірі 2000 доларів США. 12.06.2026 приблизно о 13:30 год. ОСОБА_5 , діючи в групі та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , невстановленими в ході проведення досудового розслідування особами, зокрема з особою яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_3 , нікнеймом « ОСОБА_8 » у месенджері «WhatsApp», знаходячись за адресою: Полтавська обл., с. Загрунівка, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконний збут раніше придбаної вогнепальної зброї, маючи корисливий мотив, під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки продемонстрував ОСОБА_9 БМП-1 (бойова машина піхоти), обладнану 73-мм гладкоствольною гарматою НОМЕР_6 «Грім», для перевірки її технічного стану та незаконно отримав від ОСОБА_9 частину раніше обумовлених ним з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_3 , з нікнеймом « ОСОБА_8 » у месенджері «WhatsApp», грошових коштів у сумі 2000 доларів США в якості завдатку (що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 12.06.2026 становить 89 851,20 грн. (44,9256 гривень за 1 долар США). 22.06.2026 приблизно о 14:30 год. невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа, яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_3 , нікнеймом « ОСОБА_8 » у месенджері «WhatsApp», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, реалізуючи спільний злочинний умисел, в сфері незаконного поводження з вогнепальною зброєю, спрямований на незаконний збут раніше придбаної вогнепальної зброї, а саме БМП-1 (бойова машина піхоти), яка обладнана 73-мм гладкоствольною гарматою НОМЕР_6 «Грім», маючи корисливий мотив, з метою отримання другої чатини грошових коштів за збут БМП-1 (бойова машина піхоти), обладнаної 73-мм гладкоствольною гарматою НОМЕР_6 «Грім», у месенджері «WhatsApp» надіслав ОСОБА_9 реквізити криптогамнця «Сеть TRX, Tron (TRC20), адреса для поповнення: ІНФОРМАЦІЯ_8» та мобільний номер телефону НОМЕР_4 , із нікнеймом у месенджері «WhatsApp» як « ОСОБА_10 » який він підписав як «Технік», власником якого є ОСОБА_5 , для подальшого обговорення обставин зустрічі та збуту БМП-1 (бойова машина піхоти), яка обладнана 73-мм гладкоствольною гарматою НОМЕР_6 «Грім». Після чого в ході телефонної розмови у месенджері «WhatsApp», ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 про те, що на зустріч приїде інша особа та 23.06.2026 приблизно о 23.00 год. Надіслав ОСОБА_9 номер телефону НОМЕР_5 , який підписав як « ОСОБА_12 », який належить ОСОБА_7 24.06.2026 приблизно о 12.00 год., під час обумовленої зустрічі, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, зокрема невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_3 , із нікнеймом « ОСОБА_8 » у месенджері «WhatsApp», знаходячись за адресою: Полтавська обл., с. Загрунівка, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконний збут раніше придбаної вогнепальної зброї, маючи корисливий мотив, під час продовження проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки незаконно збув вогнепальну зброю, а саме БМП-1 (бойова машина піхоти), яка обладнана 73-мм гладкоствольною гарматою НОМЕР_6 «Грім», за грошову винагороду в розмірі 33 000 доларів США, які на вимогу членів групи необхідно було надіслати на криптогаманець з реквізитами «Сеть TRX, Tron (TRC20), ІНФОРМАЦІЯ_8».

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

24.06.2026 о 12:38 год ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред`явлена підозра, а саме: протоколи допиту свідка ОСОБА_9 (особисті дані змінено) від 11.06.2026, від 15.06.2026, від 22.06.2026, від 24.06.2026 відповідно до яких невстановлена особа з мобільним номером телефону НОМЕР_3 , нікнеймом « ОСОБА_8 » у месенджері «WhatsApp», діючи в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за суму 35 000 доларів США продали йому вогнепальну зброю - БМП-1 (бойова машина піхоти), яка обладнана 73-мм гладкоствольною гарматою НОМЕР_6 «Грім». Продаж проходив наступним чином: «Джигіт» спілкувався з ОСОБА_9 засобами телефонного зв?язку та організовував продаж; ОСОБА_5 діючи за вказівками «Джигіта» отримав від ОСОБА_9 завдаток в сумі 2000 доларів США та демонстрував працездатність БМП-1 та гармати; ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 збував БМП-1 з гарматою безпосередньо під час зустрічі 24.06.2026; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2026, від 24.06.2026 за участі ОСОБА_9 на яких свідок впізнає ОСОБА_5 , ОСОБА_7 як осіб, які діяли спільно з « ОСОБА_8 », безпосередньо демонстрували вогнепальну зброю - БМП-1 з гарматою та отримували грошові кошти від збуту вогнепальної зброї; протоколи оглядів мобільного телефону свідка ОСОБА_9 від 17.06.2026, від 22.06.2026 в яких зафіксовано листування ОСОБА_9 з « ОСОБА_8 », ОСОБА_5 ; протоколи допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 15.06.2026 відповідно до яких, вони 12.06.2026 були присутніми під час зустрічі ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , під час якої останній демонстрував вогнепальну зброю- БМП-1 з гарматою та здійснював з ОСОБА_9 спілкування щодо збуту зброї йому; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2026 за участі свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 під час яких вони впізнали ОСОБА_5 , як особу, яка 12.06.2026 демонструвала вогнепальну зброю БМП-1 з гарматою ОСОБА_9 та здійснювала з ним спілкування щодо збуту йому вказаної вогнепальної зброї; протокол огляду від 17.06.2026 ІКС «Інформаційний портал Національної поліції»; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 під час якого він впізнав ОСОБА_7 , як особу яка 24.06.2026 збувала вогнепальну зброю - БМП-1 з гарматою; протокол допиту свідка ОСОБА_15 яка надала показання, що працює у пункті обміну валют у м. Харкові. 24.06.2026 приблизно о 12:15 до пункту обміну зайшов раніше невідомий чоловік, який повідомив що списувався з оператором чату з приводу поповнення криптогаманця на суму 33 000 доларів США та назвав номер заявки. Перевіривши номер заявки, яка дійсно була оформлена, чоловік показав номер криптогаманця на який було необхідно зарахувати гроші, який вона перевірила за допомогою програмного забезпечення та повідомила що номер гаманця дійсний; протоколами допитів свідків - військовослужбовців ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 які надали показання за чиїми вказівками були 24.062.2026 присутніми під час збуту ОСОБА_7 вогнепальної зброї, а саме БМП-1 з гарматою.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого можливе покарання у вигляді позбавлення волі, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні причетність до інкримінованого злочину не визнав, зазначив що йогопопросили підїхати та передати роші за БМП, йому відома особа ОСОБА_8 , який допомагав його підрозділу. Щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з заставою яку просить сторона обвинувачення не згоден. Просив визначити мінімальну заставу або передати його на поруки, оскільки ухилятись наміру не має, зазначив що розмір застави про який зазнчено прокурором є непомірний.

Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має родину, постійне місце проживання, має ряд нагород за час проходження військової служби, ризики наведені у клопотанні недоведені доказами, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора або визначити мінімальний розмір застави або передати на поруки.

Слідчий суддя, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026052110000023 від 05.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 209 КК України

24.06.2026 о 12:38 год ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації його дій, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, які перелічені вище у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинах та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Крім того, суд враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tironv. Romania, § 37; Smirnovav. Russia, § 59; Piruzyanv. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenkov. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Beccievv. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Cloothv. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати проведенню досудового слідства та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, передбаченого с. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочинами, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років може вдатися до відповідних дій. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване, не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що підозрюваний у разі не обрання йому запобіжного заходу, який належним чином не забезпечить виконання покладених на нього обов`язків, зможе за необхідності переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

У свою чергу сторона захисту не змогла навести достатні аргументи того, щоб взагалі виключити такий ризик.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Також, слідчим суддею взято до уваги твердження сторони обвинувачення щодо наявності ризику знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки наразі тривають слідчі та процесуальні дії, а також через тяжкість інкримінованого правопорушення, цей ризик повністю виключити неможливо, а тому при обранні запобіжного заходу він буде взятий до уваги у сукупності із іншими ризиками.

Крім того, слідчим суддею взято до уваги твердження сторони обвинувачення щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки інкриміновані ОСОБА_5 дії свідчасть про здатність особи вдаватись до відповідних дій, враховуючи ступінь суспільної небезпеки та тяжкість інкримінованого правопорушення, цей ризик повністю виключити неможливо, а тому при обранні запобіжного заходу він буде взятий до уваги у сукупності із іншими ризиками.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховування від органів досудового розслідування та суду; 2) знищення, приховати або спотворити будь-яку річ або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, 3) незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину який є тяжким, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має зареєстроване та фактичне місце проживання, родину, ряд накород, є війсковослужбовцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що наявність у підозрюваного родини, проходження війскової служби, отримання нагород, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, не може бути достатнім стримуючим фактором, який міг би беззаперечно нівеліювати або зменшити наявні ризики.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, однак такі відомості не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким в данному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який притягається до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрювваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Так, ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має трьох неповнолітніх дітей, однак зазначені обставини існували на час інкримінованих підозрюваному дій та вони не стали для нього стримуючим фактором для уникнення від їх вчинення.

Оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про причетність до вчинення тяжкого кримінального правопорушення тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину може бути застосований у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого, умисного кримінального правопорушення, доведених ризиків, погоджується, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Тому відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На переконання слідчого судді, з урахуванням ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення яке інкриміноване підозрюваному його майнового стану, слід визначити заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі).

Ця сума є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки підозрюваним.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , та підозрюваним ОСОБА_7 ; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42026052110000023 від 05.05.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 22 серпня 2026 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з 24 червня 2026 року до 22 серпня 2026 року.

Встановити строк дії даної ухвали до 22 серпня 2026 року.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень 00 коп, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): UA208201720355299002000006674; призначення платежу - застава по справі №, за підозрюваного ПІБ) до сплину терміну тримання під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , та підозрюваним ОСОБА_7 ;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Київський районний суд м.Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання.

Зобов`язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 30.06.2026 о 16 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1