Рішення № 137853396, 30.06.2026, Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/546/26 Провадження № 2/941/611/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Больбот А. Ю.

за участю: секретаря судового засідання - Больбот Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Петрове Олександрійського району Кіровоградської областів порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» в електронній формі, через систему «Електронний суд», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 28-413-864-2-21-Г у розмірі 106318,50 грн. та понесених судових витрат.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.05.2021 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір

№ 28-413-864-2-21-Г.

Свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування кредитом відповідачка виконала не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення платежів

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МЕГАБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідачки боржника за кредитним договором № 28-413-864-2-21-Г від 12.05.2021.

27.12.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до Додатку № 1 «Друкований Реєстр Боржників» до Ддоговору № 1/12 про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до відповідачки боржника за кредитним договором № 28-413-864-2-21-Г від 12.05.2021.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 28-413-864-2-21-Г від 12.05.2021, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 (дата укладання Договору

№ GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість відповідачки становить:

заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 38416,40 грн.;

заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 11662,10 грн.;

заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 56240,00 грн.;

загальна сума заборгованості: 106318,50 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачці порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачка про розгляд справи була повідомлена своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Поштова кореспонденція, яка надсилалась судом за зареєстрованим місце проживання відповідачки, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення поштової кореспонденції у зв`язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання поштової кореспонденції.

Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідачка не подала.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши справу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 12.05.2021 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір

№ 28-413-864-2-21-Г на наступних умовах:

- п. 2.2. строк надання Кредиту з 12.05.2021 до 11.05.2026;

- п. 2.3. загальний розмір Кредиту 40000,00 грн;

- п. 2.4. процентна ставка за користування Кредитом 10,00 %;

- п. 2.5. реальна річна процентна ставка 95,49 %;

- п. 2.6. загальна вартість Кредиту 142567,41 грн.;

- п. 2.7. розмір комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування не встановлено;

- п. 2.8. розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 3,80 %;

- п. 2.9. розмір щомісячного платежу 2374,26 грн.;

- п. 2.10. інформація щодо забезпечення зобов`язання не забезпечуються заставою/іпотекою;

- п. 2.11. процентна ставка за користування Кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2 Кредитного договору, 90,00 % річних.

Кредит надається на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п.1.2. Кредитного договору).

Для обліку Кредиту та нарахованих процентів за Кредитом Кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п. п. 3.1.1., 3.1.2. Кредитного договору).

Згідно копія заяви на видачу готівки, відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 40000,00 грн.

Однак, свої зобов`язання за кредитним договором відповідачка не виконала.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 28-413-864-2-21-Г від 12.05.2021, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024, заборгованість відповідачки становить:

заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 38416,40 грн.;

заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 11662,10 грн.;

заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 56240,00 грн.;

загальна сума заборгованості: 106318,50 грн.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МЕГАБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідачки боржника за кредитним договором № 28-413-864-2-21-Г від 12.05.2021.

27.12.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до Додатку № 1 «Друкований Реєстр Боржників» до Ддоговору № 1/12 про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до відповідачки боржника за кредитним договором № 28-413-864-2-21-Г від 12.05.2021.

Таким чином, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» наділено правом вимоги до відповідачки за кредитним договором № 28-413-864-2-21-Г від 12.05.2021.

Розмір заборгованості відповідачки підтверджується наданими позивачем довідкою та виписками по особових рахунках позичальника.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті заборгованості відповідачкою надано не було, розрахунку заборгованості не оскаржено.

Між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже між сторонами існують договірні правовідносини (договір кредиту). При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв`язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована. Умови договору не оспорюються.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно із ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із положень ст.1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідачка взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором № 28-413-864-2-21-Г від 12.05.2021, не виконала, суд, вважає позовні вимоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом у розмірі 38416,40 грн. та заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 11662,10 грн., що разом складає 50078,50 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії суд дійшов такого висновку.

Пунктом 2.7. кредитного договору розмір комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування не встановлено.

Згідно пункту п. 2.8. кредитного договору, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості складає 3,80 % від суми кредиту щомісячно.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладений після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Установлено, що умовами кредитного договору передбачена необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку за надання кредиту.

Розмір комісії складає 3,80 % від суми кредиту щомісячно.

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням, отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена комісія за надання (обслуговування) кредиту.

Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення пункту 2.8. договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за надання (обслуговування) кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що: «згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відтак, положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за надання (обслуговування) кредиту є нікчемними, а позовна вимога про стягнення суми простроченої заборгованості за комісією у розмірі 56240,00 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.2 та ч.6 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 1253,99 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (50078,50 грн. ? 106318,50 грн. ? 100 % = 47,10 % задоволених позовних вимог; тому 2662,40 грн. судового збору ? (47,10 % ? 100) = 1253,99 грн.)

Щодо розподілу витрат позивача на правничу допомогу, то суд зауважує наступне.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною відповідача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявлялось.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн., підтверджуються копіями: договору про надання правничої допомоги № 1/07 від «01» липня 2025 року, акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 12074430 від 05.01.2026 та ордеру представника позивача.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, у разі задоволення позову, з відповідачки підлягали б до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн. Проте оскільки позов задоволено на 47,10 % то з відповідачки підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 5275,20 грн.

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) суму заборгованості за кредитним договором № 28-413-864-2-21-Г у розмірі 50078,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1253,99 гривень та на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 5275,20 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 30.06.2026

Суддя А.Ю. Больбот