Рішення № 137853335, 01.07.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1096/26

Провадження № 2/396/1188/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30.06.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді: Цесельської О.С.,

за участі секретаря судового засідання: Луценко Ю.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №396/1096/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 14850,00 грн. та судових витрат у розмірі 2662,40 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.10.2025 р. між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір Позики №7826182 на суму 4 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. 20.02.2026 р. між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №20022026/4, відповідно до умов якого право право грошової вимоги за зазначеним вище кредитним договором перейшло до позивача. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14 850,00 грн., з яких: 4 500,00 грн. - основна сума боргу, 13,05 - сума заборгованості за відсотками, 9 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею та 13 36,95 грн. - сума заборгованості за комісією.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №7826182 від 10.10.2025 р. в сумі 14 850,00 грн.. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом.

Ухвалою суду від 20.05.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано докази.

17.06.2026 р. від ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення, в яких він не заперечує проти часткового задоволення позовних вимог, а саме суми основного боргу та відсотків. У стягненні пені в розмірі 9 000,00 грн. та відсотків 13.05 грн. просить відмовити. Крім того, зазначає, що позивач посилається на договір факторингу та перехід до нього права вимоги, разом з тим, належними доказами такого переходу є не лише договір факторингу, а й документи, які підтверджують включення відповідача до відповідного реєстру боржників та фактичний перехід права вимоги.

Представник позивча в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, у позовних вимогах просила розгляд справи провести без їхньої участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в додаткових поясненнях від 17.06.2026 р. просить розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги визнає частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.10.2025 р. між ТОВ "Сіроко Фінанс" було укладено Договір позики №7826182, шляхом використання електронного підпису позичальника RHKB58YiT. Сума кредиту складає 4500,00 грн. строком 30 днів.

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит загальна вартість кредиту складає 5 850,00 грн., з яких: 4 500,00 грн. - сума кредиту за договором, 13.05 грн. - проценти за користування кредитом та 1 336,95 грн. - комісія за надання кредиту.

Згідно п. 30 Договору в зазначенні "рекізити сторін" ОСОБА_1 зазначено номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Переказ коштів в сумі 4500,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 за відповідним кредитним договором підтверджується квитанцією №46011-56121-65273.

Зарахування кредитних коштів 10.10.2025 р. в сумі 4500,00 грн. на картку НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 також підтверджується випискою по зазначеному рахунку за період з 10.10.2025 р. по 15.10.2025 р., яка надана АТ КБ "ПриватБанк".

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №7826182 від 10.10.2025 р. становить 14850,00 грн., з яких: 4500,00 грн. - основна сума боргу, 13,05 грн. - відсотки, 9000,00 грн. - пеня та 1336,95 грн. - комісія.

20.02.2026 р. між ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "ФК"ЄАПБ" укладено договір факторингу №20022026/4, відповідно до умов якого право право грошової вимоги за зазначеним вище кредитним договором перейшло до позивача. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14850,00 грн., з яких: 4500,00 грн. - основна сума боргу, 13,05 грн. - відсотки, 9000,00 грн. - пеня та 1336,95 грн. - комісія.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір про надання коштів на умовах спожмвчого кредиту №5271539 від 26.01.2025 р. підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Відтак, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами, що також не заперечується самим відповідачем. Однак, в порушення умов договору позики, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту у розмірі та на умовах, визначених укладеним правочином, на час розгляду справи відповідних доказів сплати боргу не подано, тому є підстави для стягнення з ОСОБА_1 основного боргу в розмірі 4 500,00 грн..

Разом з тим, частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Отже, з відповідача на користь позивача ТОВ "ФК "ЄАПБ" також необхідно стягнути 13,05 грн. процентів..

Крім того, позивач прохав стягнути з відповідача 1336,95 грн. комісії, пов`язаною з наданням кредиту та 9000,00 грн. пені за зазначеним кредитним договором.

Але суд приходить до висновку, що такі вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2ст. 625 ЦК. а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, з урахуванням положень Закону № 2120-1X, яким доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідних положень п. 6-1 Закону Україні «Про споживче кредитування», не підлягає стягненню неустойка, а тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення комісії, то суд виходить з наступного.

При визначенні підстав та порядку нарахування комісії, потрібно керуватися положеннями абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», якими кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Згідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З огляду на зміст приписів частин 1 та 2 статті 228 ЦК України умова кредитного договору про додаткову сплату позичальником на користь кредитора під час надання кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною. В договорі встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, та висновками Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року при розгляді справи №363/1834/17, де визначено, що комісія, яка нараховується банком є послугою з обслуговування кредиту, а тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів на придбання споживчої продукції.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За наведених обставин вимога про стягнення 1336,95 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту), яка хоча і погоджена з позичальником, але за своєю нікчемністю не підлягає задоволенню.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 809 грн. 10 коп. (4 513.05 х 100 : 14 850,00 = 30,39 %, 2662,40 х 30,39 % = 809 грн. 10 коп.).

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість за Договором позики №7826182 в розмірі 4 513,05 грн., з яких: 4 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13,05 грн. - сума заборгованості за відсотками та судовий збір в розмірі 809,10 грн..

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення суду складено 01.07.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська