Рішення № 137853101, 30.06.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1085/26

Провадження № 2/352/1125/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог.

01.05.2026 року представник ТОВ "Бізнес Позика" звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.03.2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №191235-КС-006 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, товариство надає позичальнику грошові кошти в сумі 7000 грн строком на 16 тижнів з відсотковою ставкою 1% на день на умовах строковості, поворотності, платності, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кредит на умовах встановлених договором та графіком платежів. Комісія за видачу кредиту 1400 грн. Однак, всупереч умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим станом на 07.04.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 15 137,93 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 5 869,90 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 268,03 грн; суми прострочених платежів за комісією 0 грн та суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 0 грн, тому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором та судовий збір.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, за відсутності представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, днем вручення якої відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України є 14.05.2026 року.

Представник відповідача скористалася правом на подання відзиву, в якому положення договору про нарахування комісії за надання кредиту в сумі 1400 гривень, вважає нікчемним, не погоджується з відсотками нарахованими позивачем за ст. 625 ЦК, як такі що були нараховані під час дії кредитного договору, крім цього вважає, що розмір процентів за вказаним договором не може перевищувати розміру отриманих відповідачем кредитних коштів, а тому просить задовольнити позовні вимоги частково: стягнути з відповідача 5145,75 грн заборгованості та 905,01 грн судового збору.

Представник позивача надала суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що позичальник добровільно погодився з умовами Кредитного договору та погодився його виконувати, крім того з відзиву на позовну заяву вбачається, що позичальник частково визнає позовні вимоги, отже відповідач не заперечує укладення спірного договору. Звернула увагу суду на те, що позивач не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах неустойку (у формі пені чи штрафів) відповідно до ст. 549 ЦК України; не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору (як вбачається з розрахунку заборгованості, розмір заборгованості позичальника після останнього дня строку дії кредитного договору не змінювався, тобто жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору не нараховувалися. Оскільки розрахунок заборгованості у ТОВ «Бізнес Позика» формується автоматично у відповідній програмі, ця програма «протягнула» дати після закінчення строку дії кредитного договору до дати створення цього розрахунку заборгованості).

Також вказала, що чинне національне законодавство не наділяє суд правом зменшення суми процентів за користування кредитом, які позичальник зобов`язаний сплатити відповідно до умов кредитного договору та норм Цивільного кодексу України.

Вказала, що комісія за надання кредиту нарахована правомірно, оскільки нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту та не є додатковими та/або супутніми послугами за цим договором, оскільки кредитодавець не надає додаткові та/або супутні послуги та не вимагає надання/отримання додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб при отриманні позичальником кредиту.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача посилаючись на положення зазначені у відзиві просив врахувати такі при винесенні рішення по справі.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Олійника М.Ю. від 04.05.2026 року постановлено відкрити провадження у справі та її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області на підставі розпорядження керівника апарату призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №352/1085/26.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №352/1085/26 було передано на розгляд судді Гриньків Д.В.

Ухвалою судді від 09.06.2026 року постановлено прийняти до провадження цивільну справу №352/1085/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Продовжувати розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 14.03.2025 року було направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 191235-КС-006 про надання кредиту, яку ОСОБА_1 прийняла (акцепт) на умовах, визначених офертою (доказ в електронному вигляді).

Згідно умов договору № 191235-КС-006 від 14.03.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора, кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 7000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів (доказ в електронному вигляді).

Строк, на який надається кредит - 16 тижнів. Процентна ставка за кредитом: стандартна 1 % в день фіксована, комісія за надання кредиту становить 1400 грн. Строк дії Договору: до 04.07.2025 року.

Сторонами в п. 4.2.2. договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (доказ в електронному вигляді).

Відповідно до п.7.5. договору у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Зазначений договір підписано 14.03.2025 року відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора UA-1226 (доказ в електронному вигляді).

До матеріалів справи долучено витяг з анкети клієнта ОСОБА_1 в якому зазначені всі анкетні дані відповідача та інформація стосовно бажаного кредиту, а також номер банківського рахунку / банківської картки для перерахунку коштів 4441-1110-4279-7740 (доказ в електронному вигляді).

Відповідно до підтвердження ТОВ «ПрофітГід», яке надане ТОВ «Бізнес позика» в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер транзакції: 44194-08597-43363, Дата / час здійснення переказу коштів 14.03.2025 року о 10:27 год., сума переказу 7000 грн, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 , Емітент платіжної картки отримувача MONOBANK (UNIVERSAL BANK), Код авторизації 132001, призначення переказу: Перерах. коштiв Брик Я. І. ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №191235-КС-006 від 14.03.2025 Без ПДВ (доказ в електронному вигляді).

Крім цього позивачем та відповідачем було укладено 15 аналогічних додаткових угод до Договору № 191235-КС-006 про надання кредиту від 14.03.2025 року, остання з яких укладена 02.09.2025 року, у відповідності до якої Сторони домовились щодо реструктуризації зобов`язань Позичальника за Договором. При цьому кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди: 197 днів. Кредитодавець та Позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди, заборгованість Позичальника за Договором становить 14 610,78 грн та складається з: - суми кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, що становить 5 869,90 грн (далі Кредит); - суми нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом, що становить 6 360,88 грн (далі Несплачені проценти); -суми нарахованої та несплаченої комісії за видачу Кредиту, що становить 0,00 грн (далі Несплачена комісія); - суми нарахованих пені/штрафів/інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов`язань за Договором, що становить 2 380,00 грн (далі Несплачені пеня/штраф/інші платежі). Датою остаточного повернення кредиту за оновленим графіком платежів є 17.03.2026 року(доказ в електронному вигляді).

З розрахунку заборгованості за Договором № 191235-КС-006 про надання кредиту від 14.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 станом на 15.04.2026 має заборгованість за у загальному розмірі 15 137,93 грн, що складається з: 5 869,9 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 9 268,03 грн - сума заборгованості за процентами, 0 грн заборгованість зі сплати комісії за надання кредиту та 0 грн за відсотками за ст. 625 ЦК України. При цьому відповідачем було сплачено заборгованість за кредитом, а саме: 1 130,1 грн на тіло кредиту, 2 824,15 грн - по відсотках, 1 400 грн на комісію, 3 500 грн - по % за ст. 625 ЦК України (доказ в електронному вигляді).

V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Щодо стягнення заборгованості визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки(штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних(боргових) зобов`язань

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Щодо одноразової комісії за надання кредиту.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

У відповідності до ч.1 ст 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Верховним Судом зроблено наступні висновки.

Компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Також слід мати на увазі, що, на відміну від розміру процентів за «користування кредитом», розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання може бути зменшений судом (пункт 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Так, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір №191235-КС-006 про надання кредиту від 14.03.2025 року, за яким відповідач отримала у власність грошові кошти в сумі 7000 грн на строк 16 тижнів, тобто до 04.07.2025 року, який в подальшому на підставі укладених між тими ж сторонами додаткових угод було продовжено до 17.03.2026 року, з процентною ставкою 1% в день, нарахованої на залишок заборгованості по кредиту, та зі сплатою одноразової комісії за надання кредиту в сумі 1400 грн.

В той же час відповідачем не заперечується укладення вказаного кредитного договору, однак тіло кредиту, відсотки за кредитом в повному обсязі боржником сплачено не було.

При цьому, наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту, яку передбачає кредитний договір №191235-КС-006 про надання кредиту від 14.03.2025 року.

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Таким чином сума комісії в розмірі 1400 грн, передбачена умовами договору та сплачена відповідачем, є правомірною.

Щодо тверджень відповідача про неправомірність нарахування кредитором відсотків в розмірі, що перевищує тіло кредиту та необхідності зменшити останні, то суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства та усталеної практики ВС зменшеним може бути виключно розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання (тобто відсотки, визначені на підставі ст. 625 ЦК України), Відсотки за «користування кредитом» зменшенню не підлягають. Таким чином, твердження відповідача є безпідставним.

Однак, суд не погоджується із стягненням з відповідача відсотків, передбачених ст. 625 ЦК України, в розмірі 3500 грн, оскільки таке суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум нарахованих згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

З огляду на це, оскільки таке стягнення здійснено в порушення закону, сплачену відповідачем суму коштів в розмірі 3500 грн слід пропорційно зарахувати на погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, а відтак заборгованість за такими становитиме: 4119,90 грн(5 869,9 3500/2) заборгованість за тілом кредиту, та 7518,03 грн (9 268,03 3500/2), а в загальному 11637,93 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

VІІ. Судові витрати.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2046,83 грн.

Керуючись ст.4,10,76-82,89,263-265,268,280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за договором №191235-КС-006 про надання кредиту від 14.03.2025 року у сумі 11 637 (одинадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн 93 коп., що складається з: 4 119 (чотири тисячі сто дев`ятнадцять) грн 90 коп. суми заборгованості по тілу кредиту, 7 518 (сім тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 03 коп. суми заборгованості за відсотками.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" сплачений судовий збір у розмірі 2 046 (дві тисячі сорок шість) грн 83 коп.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення складене в повному обсязі 30.06.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.