Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 522/18714/25-Е
Провадження № 2/522/3756/26
УХВАЛА
30 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Андрієвської М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - адвоката Петрової Анастасії Ігорівни від 16.06.2026 про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,-
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 55192,08 гривень, та витрат по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.09.2026 відкрито провадження у цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2026 здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16.06.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від представника позивача адвоката Петрової Анастасії Ігорівни надійшла заява про закриття провадження у справі, у якій просила закрити провадження у справі № 522/18714/25-Е за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення ухвали до 30.06.2026.
Дослідивши матеріали справи та заяву про закриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Приписами ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Верховний Суд у постанові від 20.09.2021 (справа № 638/3792/20, провадження № 61-3438сво21) зазначив «закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб».
Згідно з вказаною постановою, Верховний Суд відступив від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Оскільки на адресу суду від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити заяву представника позивача та закрити провадження у справі № 522/18714/25-Е.
При цьому суд роз`яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).
Щодо розподілу судових витрат суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір», - повністю.
Суд встановив, що за подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 гривень. Факт зарахування сплачених коштів до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджений відповідною випискою.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету суми сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 13, 255, 256, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - адвоката Петрової Анастасії Ігорівни від 16.06.2026 про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі № 522/18714/25-Е (провадження № 2/522/3756/26) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Зобов`язати Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеської області (код ЄДРПОУ 37607526, адреса: 65023, Одеська область, м. Одеса, вулиця Садова, буд. 1 - А) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ 40121452, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.), згідно з платіжною інструкцією № 29024114 від 18.08.2025 на суму 2422,40 гривень, отримувач: ГУК в Од. обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача: 37607526; рахунок отримувача № UA268999980313111206000015758, призначення платежу: 101 40121452 судовий збір, за позовом ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України до ОСОБА_1 .
Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Юлія ЧОРНУХА
Судове рішення № 137852629, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 30.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/18714/25-Е. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: