Рішення № 137852402, 25.06.2026, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 505/801/26

Провадження № 2/506/330/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 29625 грн.,

В С Т А Н О В И В:

16.03.2026 року вказана позовна заява надійшла до Подільського міськрайонного суду Одеської області через систему «Електронний суд».

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2026 року справа передана для розгляду за підсудністю до Окнянського районного суду Одеської області.

12.05.2026 року справа надійшла до Окнянського районного суду Одеської області.

Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, ухвалою від 26.05.2026 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від АТ «Універсал Банк».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 15.09.2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №20519-09/2023 в електронному вигляді, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у сумі 5000 грн, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору, а відповідач свої зобов`язання за договором не виконав.

29.03.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №29032024, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №20519-09/2023 від 15.09.2023 року.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем становить 29625 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн; заборгованість за відсотками 24625 грн. Вважаючи свої права порушеними, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак від нього до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягає, згоден на заочний розгляд справи /а.с.44/. Тому справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Відповідачу направлялася судова повістка про виклик в судове засідання за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.50/.

При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Таким чином, відповідно до вищевказаних положень ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Тому суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому справа розглянута у його відсутність в порядку п.1 ч.3 ст.223, ст.280 ЦПК України з постановленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

15.09.2023 року ОСОБА_1 заповнив Заяву-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту, в якій зазначив дані про себе та номер картки для отримання кредиту 5375-41хх-хххх-3861 /а.с.15/.

В подальшому 15.09.2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №20519-09/2023, за умовами якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 5000 грн, строком на 360 днів на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.п.1.1, 1.2 Договору) /зворот а.с.16 а.с.18/.

Згідно з п.1.2, 1.3 договору, відповідач зобов`язався погасити кредит в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 08.09.2024 року. У Клієнта відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором.

За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору (п.п.1.4, 1.4.1 Договору).

Клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є Додатком №1 до цього Договору (п.1.5 Договору).

Відповідно до п.1.6 Договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5375-41хх-хххх-3861 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Вказаний договір укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Порядок укладення договору визначений розділом 2 Договору.

Згідно з п.п.2.2 Договору, видача кредитів Клієнту-фізичній особі Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: https://finbar.com.ua.

Перед укладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію і верифікацію Клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, шляхом отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних Клієнта (п.п.2.1 Договору).

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розташованих на веб-сайті Товариства (п.7.6 Договору).

Факт надання відповідачу коштів за вказаним договором підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно з яким між вказаним товариством та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» укладено договір про переказ коштів №ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022 року, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку Клієнта, а саме: 15.09.2023 року о 18:40:00 на суму 5000 грн, маска картки: НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 285208388, призначення платежу: зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_1 /зворот а.с.19/.

Крім того, за інформацією, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал Банк», банківська картка № НОМЕР_2 була емітована Банком на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). На вказану картку 15.09.2023 року було успішно зараховано платіж в сумі 5000 грн /а.с.45, 46/.

Згідно з п.3.4 Договору, Клієнт здійснює погашення заборгованості за кредитом та будь-які платежі та розрахунки, зазначені в цьому Договорі, шляхом перерахування грошових коштів на зазначені в Договорі та/або на Веб-сайті банківські рахунки Товариства в національній грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до п.п.4.4.2 - 4.4.4 Договору, Клієнт зобов`язаний своєчасно повернути Кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому Договором, повідомляти Товариство про зміну даних Клієнта, зазначених у розділі 8 цього Договору не пізніше 5 днів з моменту виникнення таких змін шляхом подання відповідного повідомлення на електронну пошту Товариства, зазначену в Договорі, а також виконувати інші обов`язки, передбачені цим Договором.

Як вбачається з Розрахунку заборгованості за кредитним договором №20519-09/2023 від 15.09.2023 року, відповідач не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості та станом на 29.03.2024 року розмір заборгованості відповідача складає 29625 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом 24625 грн /а.с.18-19/.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

П.1 ч.1 ст.512, ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

29.03.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (Фактор) було укладено Договір факторингу №29032024, згідно з умовами якого Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості).

За умовами вказаного договору, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №20519-09/2023 від 15.09.2023 року на загальну суму 29625 грн. Вказане підтверджується копією зазначеного Договору факторингу, копією Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 29.03.2024 року, витягом з Реєстру Боржників, та копією платіжної інструкції про здійснення плати за відступлення права вимоги за вказаним договором факторингу /а.с.20-22, 23/.

12.03.2026 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надіслало відповідачу досудову вимогу про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором в сумі 29625 грн, в якій також повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором /а.с.23/.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п.4.4.2 Договору, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Так як відповідач не виконав свої зобов`язання в строк, встановлений кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Так як позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.

Судом встановлено, що 01.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенка Михайла Ігоровича, укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107, за умовами п.п.1.1 якого клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта /зворот а.с.24, 25/.

Згідно з п.п.2.3 вказаного договору, вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000 грн.

Відповідно до акту №723 наданих послуг (правової /правничої/ допомоги) від 09.03.2026 року до вказаного договору, виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року у виді правничої допомоги за кредитним договором №20519-09/2023 щодо боржника ОСОБА_1 . Сума наданих послуг згідно договору складає 8000 грн /зворот а.с.24/.

Згідно Детального опису наданих послуг до акту №723 від 09.03.2026 року, на виконання умов договору про надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням надано послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (30 хв); ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год.); погодження правової позиції клієнта у справі (30 хв); складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта (3 год 30 хв); подання заяви до суду, всього витрачено 6 год 30 хв /а.с.25/.

Вищевказані витрати на правову допомогу, суд визнає судовими витратами на професійну правничу допомогу, які були необхідними для забезпечення розгляду вказаної справи, а також співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значенням справи для сторони, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, матеріалами справи доведено розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням зазначеного, загальний розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача складає: 10662,40 грн, з них: судові витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу 8000 грн.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (адреса: 79018, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1 корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, рахунок НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 29625 грн задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №20519-09/2023 від 15.09.2023 року в сумі 29625 грн (з них: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 24625 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" судові витрати в сумі 10662,40 грн (з них: судові витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу 8000 грн).

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30.06.2026 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко