Ухвала суду № 137852132, 01.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3949/26

Провадження № 2/496/3589/26

У Х В А Л А

01 липня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., вивчивши цивільний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту (заборону на відчуження) з усього рухомого та нерухомого майна, яке належало фізичній особі,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду в системі «Електронний суд» із позовом в якому просить скасувати арешт (заборону на відчуження) з всього рухомого майна, що належало ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладено на підставі постанови Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного МРУМЮ (м. Дніпро), серія та номер: ВП №69589421, виданий 25.03.2022 року (номер запису про обтяження 30129475 від 04.11.2022 року) та арешт (заборону на відчуження) з всього нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладено на підставі постанови державного виконавця Щербакової Л.А. Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно- Східного МРУМЮ (м. Дніпро), серія та номер: ВП №69589421, виданий 09.08.2022 року (номер запису про обтяження 47569976 (спеціальний розділ) від 11.08.2022 року).

Звертаючись за підсудністю до Біляївського районного суду Одеської області, представник зазначив, що на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Предметом даного позову є зняття арешту з належного померлому військовослужбовцю, але не виплаченого за життя грошового забезпечення за період перебування його у статусі безвісти зниклого.

Хоча постановою державного виконавця арешт було накладено також на нерухоме майно боржника, станом на момент звернення до суду будь-яке нерухоме майно, яке належало б померлому військовослужбовцю на праві власності, відсутнє.

Фактично єдиним майном, щодо якого існує необхідність захисту прав позивача та зняття арешту, є належне померлому, але не виплачене за життя грошове забезпечення, яке є рухомим майном у вигляді грошових коштів.

Відповідно до абз. 6 п. 5 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 30.11.2016 № 884, збереження належного, але не виплаченого грошового забезпечення здійснюється військовою частиною за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні шляхом зарахування відповідних сум на депозитні рахунки в органах Казначейства.

Таким чином, спірні грошові кошти як рухоме майно знаходяться за місцем дислокації (місцезнаходження) військової частини НОМЕР_1 , яка здійснювала грошове забезпечення військовослужбовця та на депозитних рахунках якої в органах Казначейства обліковуються зазначені кошти.

Враховуючи наведене, даний позов підлягає розгляду судом за місцезнаходженням військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) за правилами виключної підсудності, встановленими ст. 30 ЦПК України Біляївським районним судом Одеської області.

Дослідивши вказану позовну заяву та додані до неї документи, суд вирішив, що позов подано з порушенням правил виключної підсудності, визначені ст. 30 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України про виключну підсудність, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Як роз`яснено у п. 41 та п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03. 2013 за № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як вбачається із матеріалів справи, представник зазначає, що нерухоме майно, яке належало б померлому військовослужбовцю на праві власності, відсутнє, що також підтверджено відповіддю № 2826399 від 02.06.2026 року з Державного реєстру з речових прав на нерухоме майно.

За вказаних обставин, за відсутності документального підтвердження щодо місцезнаходження нерухомого майна, підстави для застосування виключної підсудності у суду немає.

Отже, в даному випадку слід проводити розгляд справи за правилами підсудності за ч. 2 ст. 27 ЦПК України, а саме позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Місцезнаходженням ГУ ДПС у Дніпропетровській області є Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А.

Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

За таких обставин, дана справа не підсудна Біляївському районному суду Одеської області.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Ураховуючи введення воєнного стану, відключення електропостачання, показники навантаження, які перевищують нормативні у 8 разів, передачі справ 2-х інших суддів, суд першої інстанції позбавлений можливості вирішити питання про наявність підстав для відкриття провадження у строки, передбачені національним законом.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість 13 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки 6.

Керуючись ст. ст. 31, 187, 260 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали цивільної справи № 496/3949/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту (заборону на відчуження) з усього рухомого та нерухомого майна, яке належало фізичній особі направити за підсудністю на розгляд до Соборного районного суду міста Дніпра (вулиця Паторжинського, 18А, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).

Передача справи на розгляд іншого суду, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів після підписання ухвали суддею шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя В.М. Буран