Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 496/1211/24
Провадження № 1-кп/496/364/26
У Х В А Л А
23 червня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання прокурора про продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_8 , та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8
УСТАНОВИВ:
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 201-2 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 201-2 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. ч. 2, 3 ст. 15 ч. 3 ст. 201-2 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів, а саме: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Одеської області без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.
Клопотання обґрунтовано тим, що під час досудового розслідування та під час судового розгляду даного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Із обставин кримінального провадження вбачається, що більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 та для запобігання ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Так, обвинувачений ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відтак, існує об`єктивний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що останній зможе переховуватись від органів досудового розслідування та з метою уникнення кримінальної відповідальності, в тому числі виїхати за межі території України. В той же час, обвинувачений ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. Наразі в кримінальному провадженні ще не допитано осіб, які мають безпосереднє відношення до підготовки та складання документів, на підставі яких товарно-матеріальні цінності ввезені на територію України, як гуманітарна допомога, осіб, залучених до переміщення вантажу, що дає підстави вважати, що обвинувачений для уникнення кримінальної відповідальності, перебуваючи на свободі, зможе самостійно або через інших осіб незаконно впливати на допитаних, а також ще не допитаних осіб у цьому провадженні, здійснювати вплив на експертів, з метою викривлення, перекручування ними дійсних фактичних обставин, зміни останніми свідчень, приховування доказів тощо, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_8 зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, штучно затягуючи судовий розгляд та створюючи штучні перешкоди у проведенні процесуальних дій, тим самим заважати проведенню усестороннього, об`єктивного та неупередженого досудового розслідування, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Заявлені при обранні та продовженні запобіжного заходу ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є наявними, не зменшилися та продовжують існувати. На думку прокурора, запобігти настанню вказаних ризиків застосуванням більш м`яких запобіжних заходів неможливо. Враховуючи те, що наразі триває судовий розгляд кримінального провадження, який завершити до закінчення строку дії ухвали суду від 11.11.2024 року про продовження строку дії обов`язків, покладених в рамках раніше обраного відносно ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, не представляється можливим з об`єктивних причин через складність провадження, необхідність дослідження значного обсягу письмових доказів (документів), дослідження речових доказів, допиту свідків, обвинуваченого, а тому є підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 .
Від захисника ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді застави у розмірі 908400 грн на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, а заставу повернути заставодавцю ОСОБА_10 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.06.2023 року ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 3568000 грн. Надалі строк дії запобіжного заходу неодноразово продовжувався із поступовим зменшенням розміру застави.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.04.2024 року зменшено розмір застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 грн.
11.04.2024 року заставу у визначеному розмірі внесено на депозитний рахунок заставодацем ОСОБА_10 .
12.04.2024 року ОСОБА_8 звільнено з-під варти та покладено на нього обов`язки.
Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_8 вважає, що на даний час існують правові підстави для зміни застосованого запобіжного заходу на більш м`який.
Так, після звільнення з-під варти 12.04.2024 року ОСОБА_8 безумовно та сумлінно виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, зокрема:
- ОСОБА_8 здав на зберігання до відповідного органу ДМС України паспорт для виїзду за кордон;
-бере участь у всіх судових засіданнях та жодного разу не допустив неявки;
-жодного разу не звертався із клопотаннями про відкладення судових засідань;
-у випадках необхідності зміни місця перебування звертався до суду за отриманням дозволу;
-не здійснював жодних дій, спрямованих на спілкування зі свідками. В рамках судового засідання 16.04.2024 року, з метою уникнення будь-яких ризиків, самостійно повідомив суд про спроби свідків знайти з ним зв`язок.
До сьогодні прокурором жодного разу не зазначалось про порушення ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов`язків, а відтак відсутні будь-які відомості та докази, які б вказували на порушення обвинуваченим ОСОБА_8 умов застосування до нього запобіжного заходу.
Крім цього, ОСОБА_8 постійно проживає у м. Одесі, має міцні соціальні зв`язки, одружений має 3-х неповнолітніх дітей. Зі спливом часу ризики неналежної процесуальної поведінки, на які щоразу посилається прокурор, повинні підтверджуватися конкретними та актуальними обставинами, а не зберігатися автоматично лише з огляду на тяжкість обвинувачення.
Таким чином, тривала належна процесуальна поведінка ОСОБА_11 , відсутність будь-яких порушень покладених на нього процесуальних обов`язків, сумлінне виконання ним вимог суду протягом усього періоду перебування під дією запобіжного заходу, а також відсутність доказів про реальне існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, свідчать про відсутність необхідності у подальшому застосуванні до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави.
ОСОБА_8 своїми діями та зразковою процесуальною поведінкою впродовж більш, ніж двох років підтвердив відсутність намірів ухилитись або переховуватись від суду будь-яким іншим чином порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки.
Посилаючись на вказані обставини захисник вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого може бути забезпечена шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу особистого зобов`язання із покладенням відповідних процесуальних обов`язків.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, наполягали на клопотанні про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , не підлягає задоволенню, а клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
В ході досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено останній раз ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 06.03.2024 року строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: з 06.03.2024 року до 04.05.2024 року включно, із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028000 гривень.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.04.2024 року вказану ухвалу Біляївського районного суду Одеської області було скасовано та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу заставу 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400 гривень.
В подальшому обвинуваченого ОСОБА_8 було звільнено з-під варти після внесення застави, визначеної Одеським апеляційним судом.
У зв`язку із цим, відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду на обвинуваченого ОСОБА_8 було покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися з м. Одеси без дозволу суду; 3) утримуватися від спілкування зі свідками по справі; 4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, а також робити; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , неодноразово продовжувався.
З урахуванням вищенаведеного, відносно обвинуваченого ОСОБА_8 на даний час діє запобіжний захід у вигляді застави, з відповідними покладеними на нього обов`язками, встановленими ухвалою слідчого судді Одеського апеляційного суду від 09.04.2024 року.
На даний час судове провадження не завершено.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 201-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незакінчений замах на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, під час воєнного стану. Санкція інкримінованого кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, у зв`язку з чим він може вдатися до спроб ухилитися від кримінальної відповідальності шляхом переховування від суду, а тому продовжує існувати ризик можливого переховування обвинуваченого від суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Інші ризики стороною обвинувачення не доведені.
Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, дружини та трьох малолітніх дітей існували при обранні обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави, будь-яких нових даних, які б давали суду підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу стороною захисту суду не наведено, а виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків забезпечуються саме запобіжним заходом у виді застави.
На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зник та продовжує існувати, судовий розгляд не завершено, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 179, 182, 186, 193, 194, 196, 201, 331, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України на обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці, тобто по 23 серпня 2026 року включно, а саме:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з Одеської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкуватися зі свідками по даному кримінальному провадженню.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 137852093, Біляївський районний суд Одеської області було прийнято 23.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 496/1211/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: