Ухвала суду № 137851628, 01.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

01.07.2026

Єдиний унікальний номер 205/8286/26

Провадження № 2-з/205/1085/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши заяву керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Панченка Станіслава Юрійовича в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

До Новокодацького районного суду міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Панченка С.Ю. в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у праві користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Разом з позовною заявою керівником Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Панченком С.Ю. подано заяву про забезпечення позову шляхом -заборони ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна житлового будинку загальною площею 234.5 кв.м., житлова площа 139.2 кв. м., що складається: А-2 - житловий будинок, А{1}-2 - відкрита тераса, Б - навіс, В - вольєр, Г- убиральня, Д - душ, Е - літня кухня, Е{1} - навіс, е{2} - ганок з козирком, №1-11,І,ІІ споруди, замощення, який розташований у АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2014336512101).

Підставою виникнення права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна зазначено: договір дарування № 340 від 23.03.2012, технічний паспорт №782 від 20.11.2018 та акт інвентаризації майна від 20.11.2018. Згідно з договором дарування насосної станції від 23.03.2012 № 340 ОСОБА_1 отримав у дарунок від ОСОБА_2 насосну станцію загальною площею 23,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , яка розташована на земельній ділянці кадастровий 1210100000:08:825:0066. Згідно з актом від 20.11.2018, виданим інженером з інвентаризації нерухомого майна «ФОП ОСОБА_3 » ОСОБА_4 виявлено здійснення внутрішнього переобладнання насосної станції під житловий будинок та збільшено загальну площу домоволодіння, що становить 234,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до технічного паспорту №782 від 20.11.2018, загальна площа земельної ділянки під нерухомим майном складає 1024 кв. м., тобто 0,1024 га. На теперішній час власником вказаного нерухомого майна є фізична особа ОСОБА_1 . Разом з цим, окружною прокуратурою встановлено, що спірний об`єкт нерухомого майна є самочинно збудованим.

Опрацюванням даних в кадастровій карті Національної кадастрової системи встановлено, що земельна ділянка за кадастровим № 1210100000:08:825:0066 (який зазначено у договорі дарування насосної станції від 23.03.2012 № 340) відсутня. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Національної кадастрової системи та офіційного веб-сайту Дніпровської міської ради, документів та даних, що підтверджують передачу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , будь-якій фізичній або юридичній особі у власність або користування, не виявлено. Також, згідно з даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за параметрами пошуку « ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 », «вулиця Доблесна 352Б» відомостей щодо документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом, не виявлено.

Згідно з інформацією Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 11.02.2026 № 12/19-47 встановлено, що за даними інформаційної бази містобудівного кадастру та Адресного плану міста, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва, будівельні паспорти забудови земельної ділянки та паспорти прив`язки тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_2 , управлінням не надавались.

Інформація стосовно розпорядчих документів, на підставі яких було присвоєно адресу житловому будинку, відсутня.

Відповідно до інформації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради № 10/1-18 від 25.02.2026 відсутні відомості щодо видачі/реєстрації Управлінням документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 16.02.2026 №1819 встановлено, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_2 , значиться нежитлова будівля насосна станція літ. А-1 загальною площею 23,5 кв.м., право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 23.03.2012 №340.

Відповідно до інформації Дніпровської міської ради № 7/11-2557 від 21.11.2025 рішення щодо передачі у власність або користування, а також цивільно правові угоди щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 відсутні. Звернення щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по АДРЕСА_2 до міської ради не надходили. Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради за участю головного спеціаліста відділу геодезичних робіт Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 30.10.2025 №0587 встановлено, що земельна ділянка несформована, розташована між земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:08:825:1041 та урізом р. Дніпро. На час обстеження земельна ділянка розділена ґрунтовою дорогою на дві окремі земельні ділянки (далі земельна ділянка № НОМЕР_2 та земельна ділянка № НОМЕР_3 ). Доступ до земельної ділянки № 1 обмежений. Земельна ділянка № 1 огороджена бетонним парканом, в`їзд на територію здійснюється зі сторони урізу р. Дніпро через металеві розпашні ворота. Державного інспектора не було допущено на територію земельної ділянки № 1, обстеження проводилось шляхом візуального огляду поза межами земельної ділянки. На території земельної ділянки № НОМЕР_2 розташований капітальний двоповерховий будинок, металевий навіс та інші будівлі та споруди. Загальна площа огородженої земельної ділянки № 1 - 0.0638 га. Відстань від капітального двоповерхового будинку до урізу води р. Дніпро - 41.15 м, відстані від паркану до урізу води р. Дніпро мінімальна - 19.40 м, максимальна - 21.34 м. Доступ до земельної ділянки АДРЕСА_3 обмежений. Земельна ділянка № 2 огороджена парканом із затіняючої сітки зеленого кольору, закріпленої на металевих та дерев`яних стовпчиках. На території земельної ділянки № 2 розташована одноповерхова споруда з дерев`яного брусу, яка розміщена на бетонному фундаменті. Вхід до споруди здійснюється зі сторони урізу р. Дніпро через два окремих входи, від яких до поверхні води ведуть залізобетонні сходи. На час обстеження в споруді мешкали люди. Відстань від споруди до урізу р. Дніпро - 12.67 м.

Крім того, в рамках кримінального провадження № 42025042000000009 від 07.02.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, 01.07.2025, за участю начальника відділу державного контролю за використанням та охороною земель №2 та сертифікованого інженера геодезиста, прокурором у кримінальному провадженні проведено огляд в межах території, яка перебуває у безпосередній близькості до річки Дніпро за адресою: АДРЕСА_2 . Оглядом встановлено, земельна ділянка, на якій розташовно домоволодіння огороджена парканом. Розмір земельної ділянки, огородженої парканом становить 22,5 м на 33,40 м. Поруч із земельною ділянкою через проїзну частину біля берегу річки Дніпро знаходиться споруда, яка складається із загорожі та самої споруди. Вказана споруда перебуває на самому березі річки Дніпро та унеможливлює доступ до річки Дніпро. Під час огляду інженером-геодезистом проведено визначення координат земельних ділянок на які розташовано домоволодіння та земельної ділянки в безпосередній близькості від урізу річки з метою встановлення, чи дійсно земельні ділянки, які огороджені, знаходяться у прибережній захисній смузі, а також з метою вимірювання площі земельних ділянок в цій смузі. За результатами проведених вимірювань, від сертифікованого інженера геодезиста отримано технічний звіт, відповідно до якого площа земельних ділянок, які використовуються та огороджені складають 0,0636 га та 0,0298 га. Площа земельних ділянок у прибережній захисній смузі відповідно до ст. 88 Водного кодексу України при ширині 100 м складає 0,0636 га та 0,0298 га.

Таким чином, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , у власність чи користування будь-яким фізичним чи юридичним особам не передавалась, розпорядчий документ, на підставі якого об`єкту нерухомості, розташованому на земельній ділянці присвоєно адресу у АДРЕСА_2 , не видавався, відомості щодо видачі/реєстрації документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 відсутні, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності, чим грубо порушено право комунальної власності територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради. За відсутності будь-яких правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, за адресою: АДРЕСА_2 , збудовано нерухоме майно житловий будинок загальною площею 234.5 кв.м., житлова площа 139.2 кв. м., що складається: А-2 - житловий будинок, А{1}-2 - відкрита тераса, Б - навіс, В - вольєр, Г - убиральня, Д - душ, Е літня кухня, Е{1} - навіс, е{2} - ганок з козирком, №1-11,І,ІІ - споруди, замощення, що свідчить про те, що зазначене нерухоме майно є самочинним будівництвом в розумінні статті 376 ЦК України.

Отже, ОСОБА_1 , уникаючи установленого чинним законодавством порядку набуття у користування земельної ділянки, отримання дозволу на будівництво, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, самочинно збудував вказаний об`єкт нерухомого майна у прибережній захисній смузі р. Дніпро. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 60 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах великих річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною 100 метрів. Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті. Згідно з ч.ч. 2, 5, 6 ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах великих річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною 100 метрів.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті (в даному випадку велика ріка - 100 метрів). Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки від 30.10.2025 №0587, проведеної Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради за участю головного спеціаліста відділу геодезичних робіт Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради, відстань від капітального двоповерхового будинку до урізу води р. Дніпро - 41.15 м, відстань від паркану до урізу води р. Дніпро мінімальна- 19.40 м, максимальна - 21.34 м (земельна ділянка №1), відстань від споруди до урізу р. Дніпро - 12.67 м (земельна ділянка № НОМЕР_3 ).

Водночас, наявність спірного об`єкту нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме відкриття розділу, первинна реєстрація права власності, не змінює характер такого майна як самочинно збудованого, що порушує права Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності. Таким чином, спірний об`єкт збудовано самочинно, без дотримання установленого чинним законодавством порядку набуття у користування земельної ділянки, отримання дозволу на будівництво, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, що унеможливлює його набуття у власність та подальше відчуження. Безпідставне набуття права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суперечить засадам містобудівної діяльності в Україні, визначених Законом України «Про основи містобудування», є перешкодою у розв`язанні питань прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів, регулювання земельних відносин, створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури через відсутність можливості належного ведення містобудівного кадастру призводить до порушення майнових прав та інтересів територіальної громади на дотримання законного порядку користування, володіння, розпорядження та відчуження земельної ділянки комунальної власності. Зважаючи на викладене, самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, яка не відводилась для цієї мети, підлягає знесенню його титульним власником, а земельна ділянка поверненню Дніпровській міській раді із скасуванням державної реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у судовому порядку.

Як вбачається з позову, предметом позову прокурора є, в тому числі скасування державної реєстрації права власності відповідача ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна житловий будинок загальною площею 234.5 кв.м., житлова площа 139.2 кв. м., що складається: А-2 - житловий будинок, А{1}-2 - відкрита тераса, Б - навіс, В - вольєр, Г - убиральня, Д - душ, Е - літня кухня, Е{1} - навіс, е{2} - ганок з козирком, №1-11,І,ІІ - споруди, замощення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2014336512101), проведеної 20.01.2020 державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Оленою Володимирівною (номер запису про право власності: 35166686), яке є самочинним будівництвом в розумінні статті 376 ЦК України.

Підставою для пред`явлення прокурором позову стала незаконна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна на підставі документів, які уповноваженим органом не видавались, самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво на ній. Більш того, відповідно до ст.ст. 328, 331 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» довідка комунального підприємства про адресу об`єкта не є документом, на підставі якого виникає право власності на нерухоме майно та відповідно не є документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно. Прокурор вказує, що право приватної власності на спірне нерухоме майно у ОСОБА_1 виникло без відповідних правових підстав.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 , маючи зареєстроване право власності на спірне самочинно збудоване майно не обмежений в розпорядженні таким майном, відсутність заборони реєстраційних дій щодо вказаного майна, реєстрація права власності, на яке оскаржується прокурором, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра у справі за позовом прокурора, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.06.2026 року вищевказана заява розподілена в провадження судді Дорошенко Г.В. та передана судді канцелярією суду 30.06.2026 року.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №916/938/24).

Відповідно до змісту роз`яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Також відповідно до пункту 20 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК України), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК України (судовий секвестр).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Як зазначено заявником, предметом позову є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, скасування державної реєстрації права власності.

Суддя, з урахуванням предмету позову, а також того, що відчуження нерухомого майна житлового будинку загальною площею 234.5 кв.м., житлова площа 139.2 кв. м., що складається: А-2 - житловий будинок, А{1}-2 - відкрита тераса, Б - навіс, В - вольєр, Г- убиральня, Д - душ, Е - літня кухня, Е{1} - навіс, е{2} - ганок з козирком, №1-11,І,ІІ споруди, замощення, який розташований у АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2014336512101), у разі задоволення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Крім того суддя звертає увагу, що вид забезпечення позову у виді заборони вчиняти певні дії не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_1 , оскільки нерухоме майно фактично перебуває у його володінні, а обмежується лише будь-яка можливість відчуження його.

Слід зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому заборона вчиняти певні дії щодо вищезазначеного нерухомого майна до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача. Останній не позбавлений права у будь-який момент звернутися до суду за скасуванням заходів забезпечення позову та навести свої доводи з цього приводу, які будуть предметом ретельного дослідження суду.

Таким чином, заява керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Панченка С.Ю. про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Панченка Станіслава Юрійовича в інтересах держави, в особі Дніпровської міської ради, про забезпечення позову керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Панченка Станіслава Юрійовича в інтересах держави, в особі Дніпровської міської ради, до ОСОБА_1 , про усунення перешкод у праві користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, задовольнити.

Заборонити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна житлового будинку загальною площею 234.5 кв.м., житлова площа 139.2 кв. м., що складається: А-2 - житловий будинок, А{1}-2 - відкрита тераса, Б - навіс, В - вольєр, Г- убиральня, Д - душ, Е - літня кухня, Е{1} - навіс, е{2} - ганок з козирком, №1-11,І,ІІ споруди, замощення, який розташований у АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2014336512101).

Копію ухвали направити відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за адресою: м.Дніпро, вул. Старокозацька, б.58, кабінет 213, ел. адреса: adminposlug@dniprorada.gov.ua - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

Ухвала, постановлена без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Г.В. Дорошенко