Ухвала суду № 137851048, 01.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5904/26

н\п 2-з/490/86/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Батечка М.Ю., представника заявника адвоката Долгова А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 адвоката Долгова А.Г., про забезпечення доказів до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 року представник ОСОБА_1 адвоката Долгов А.Г. звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Заявник просить суд витребувати у КП "ММБТІ" інвентирізаційно-технічну документацію (технічний паспорт, матеріали первинної технічної інфентаризації, кадастрову (інвентирізаційну) справу, абрисні матеріали, плани земельної ділянки та розташованих на ній об`єктів нерухомого майна із зазначенням лінійних розмірів і конфігурації меж) на земельну ділянку та об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (копії для огляду), за весь період здійснення технічної інвентаризації об`єкта.

В обгрунтування вимог, в заяві зазначено, що заявнику належить земельна ділянка та будинки по АДРЕСА_2 . Між заявником та власником суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 виник спір щодо меж земельних ділянок та порядку їх використання. Заявник має намір звернутися з відповідною позовною заявою до суду, однак без проведення будівельної експертизи таке неможливе. В свою чергу проведення будівельної експертизи без доступу експерта до матеріалів інвентирізаційної справи також є неможливим. На звернення заявника до КП ММБІ він отримав відмову.

Заявник стверджує, що існує обгрунтований ризик того, що до моменту відкриття провадження у справі та розгляду клопотання про витребування доказів відповідна документація може бути втрачена, пошкоджена, передана на знищення у зв`язку з закінченням строку зберігання, або заінтересована особа, дізнавшись про намір заявника звернутися до суду, може вчинити певні дії, спрямовані на зміну фактичного стану суміжної речі чи об`єктів нерухомості до проведення судової експертизи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

30.06.2026 року матеріали справи було передано на розгляд судді.

Ухвалою судді від 30.06.2026 року заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви було прийнято до розгляду та призначено судове засідання з розгляду заяви.

В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав та просив задовольнити. Зазначав, що непроведення експертизи до подачі позовної заяви, на його думку, матиме наслідком повернення позовної заяви. Уточнив, що доказів існування ризику втрати чи знищення документації про витребування якої заявлено в КП ММБТІ, наразі не має та таке є припущенням.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Згідно із вимог п.п. 4,5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Системний аналіз норм статей 116 та 117 ЦПК України дає підстави вважати, що необхідність забезпечення доказів виникає, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній 26.11.2019 у справі №401/1824/17.

Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.

Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті 116-119 ЦПК України) та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Крім того, на переконання суду, під час розгляду заяви про забезпечення доказів шляхом їх витребування мають бути наявні підстави вважати, що відповідні документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи з метою дієвості такого заходу, оскільки ухвала про забезпечення доказів шляхом їх витребування є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень (ч. 11 ст. 118 ЦПК України).

Так, Верховний Суд у своїй ухвалі від 02 травня 2019 року у справі №Зд/9901/2/19 зазначив, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах.

Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №901/845/18, у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/385/19 та в ухвалі Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі №758/1792/24.

Так, в обгрунтування необхідності забезпечення доказів до подання позовної заяви, заявником в заяві зазначено про існування обгрунтованого ризику того, що до моменту відкриття провадження у справі та розгляду клопотання про витребування доказів відповідна документація може бути втрачена, пошкоджена, передана на знищення у зв`язку з закінченням строку зберігання, або заінтересована особа, дізнавшись про намір заявника звернутися до суду, може вчинити певні дії, спрямовані на зміну фактичного стану суміжної речі чи об`єктів нерухомості до проведення судової експертизи. При цьому, витребувані докази мають значення саме для підготовки відповідної позовної заяви.

Суд зазначає, що заява про забезпечення доказів до подання позовної заяви не містить обґрунтування наявності реальних ризиків чи загроз того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник - "Інвентирізаційно-технічна документація (технічний паспорт, матеріали первинної технічної інфентаризації, кадастрова (інвентирізаційну) справа, абрисні матеріали, плани земельної ділянки та розташованих на ній об`єктів нерухомого майна із зазначенням лінійних розмірів і конфігурації меж) на земельну ділянку та об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (копії для огляду), за весь період здійснення технічної інвентаризації об`єкта, можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим

Суд наголошує, що сама по собі необхідність витребування документів, які особа не може отримати, не є достатньою підставою для забезпечення доказів шляхом їх витребування та не скасовує права учасника судового провадження (у разі заявлення відповідного позову), клопотати як про витребування доказів так і про зміну предмету або підстави позову.

Таким чином, надавши оцінку заяві про забезпечення доказів з урахуванням викладених у ній обставин, суд дійшов висновку, що заява не відповідає критеріям, визначеним у ч.1 ст. 116 ЦПК України, оскільки не містить обґрунтування наявності реальних ризиків чи загроз того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути втрачені або їх збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим, при цьому самі по собі доводи заявника про те, що означені докази необхідні підготовки відповідної позовної заяви, не є підставою для забезпечення доказів у порядку, визначеному ст. 116 ЦПК України, а тому суд вважає, що у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Долгова А.Г., про забезпечення доказів до подання позовної заяви, слід відмовити.

Керуючись статтями 116, 117, 118, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Долгова А.Г., про забезпечення доказів до подання позовної заяви, відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Саламатін