Рішення № 137850523, 30.06.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/254/26

2/479/507/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Репушевської О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Добровольської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/254/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у ч а с н и к и с п р а в и :

представник позивача Сердійчук Я.Я.,

представник відповідача Тисячник Р.Р.,

відповідач ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь за кредитним договором №32888110 від 30 червня 2025 року у сумі 40537,68 грн., а також судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу 16000,00 грн.. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 30 червня 2025 року між ТОВ "ЕКО ФІН" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту Кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем Кредитодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір №32888110. Відповідно до умов договору, ТОВ "ЕКО ФІН" взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 13000,00 грн.; строк користування кредитними коштами 204 дні, з 30 червня 2025 року по 19 січня 2026 року (включно), зі сплатою відсотків. ТОВ "ЕКО ФІН" свої зобов`язання за кредитним договором виконало повністю, однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконувала, що спричинило виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 12 лютого 2026 року складає 40537.68 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 13000.00 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 26520.00 грн.; - заборгованість за пенею та/або штрафами - 1017.68 грн.. 12 лютого 2026 року між ТОВ "ЕКО ФІН" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладений Договір №12-02/26, за умовами якого ТОВ "ЕКО ФІН" відступило позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача за Договором №32888110 від 30 червня 2025 року. Однак після відступлення прав грошової вимоги, ОСОБА_1 погашення існуючої заборгованості не здійснює, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 40537.68 грн., що і стало підставою звернення до суду із даним позовом. Оскільки відповідачем у добровільному порядку не сплачена заборгованість, позивач просить її стягнути у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, у позовній заяві зазначила, що просить проводити судове засідання без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, згідно відзиву представник відповідача просила відмовити в задоволенні заявлених вимог, зменшити розмір витрат на правову допомогу, поновити строк для подання відзиву, справу слухати в їх відсутність.

??Стосовно процесуального строку на подання відзиву суд зазначає наступне.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 11 березня 2026 року було визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Разом із відзивом представником відповідача подано клопотання про поновлення процесуального строку для його подання, мотивоване тим, що копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву нею було отримано лише 25 червня 2026 року, у зв`язку з чим вона не мала об`єктивної можливості подати відзив у встановлений судом строк.

?Відповідно до положень ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

?Враховуючи, що відповідач фактично отримав копію ухвали про відкриття провадження та матеріали позову лише 25 червня 2026 року, з метою забезпечення права відповідача на судовий захист, дотримання принципу змагальності сторін та повного, всебічного з`ясування всіх обставин справи, суд вважає за можливе визнати причини пропуску процесуального строку поважними, поновити відповідачу строк на подання відзиву та прийняти наданий відзив до розгляду, врахувавши наведені в ньому аргументи при ухваленні рішення.

Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 30 червня 2025 року між ТОВ "ЕКО ФІН" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту Кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем Кредитодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір №32888110.

Відповідно до умов договору №32888110 від 30 червня 2025 року сума кредиту становить 13000,00 грн.; строк користування кредитними коштами 204 дні, з 30 червня 2025 року по 19 січня 2026 року (включно).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Договір про споживчий кредит/Кредитний договір №32888110, підписано електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) YTRjMDI1, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Кредитоавецем введено електронний підпис 30 червня 2025 року час 17.15.28, що підтверджуються вищевказаним договором.

Згідно положень п.3.1.2.5 Договору, товариство в день укладання кредитного договору, але не пізніше трьох робочих днів з дня його підписання, надає кредит шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі Заяви на отримання кредиту та зазначений у розділі 10 (Реквізити сторін) цього Договору.

ТОВ "ЕКО ФІН" свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти у обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, що підтверджується квитанцією №45129-29413-79714 від 30 червня 2025 року.

12 лютого 2026 року між ТОВ "ЕКО ФІН" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладений Договір №12-02/26, за умовами якого ТОВ "ЕКО ФІН" відступило позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача за Договором №32888110 від 30 червня 2025 року.

До фактора перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

Відповідно до Реєстру боржників, до ТОВ"Факторинг Партнерс" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №32888110 від 30 червня 2025 року на загальну суму 40310,32 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 13000.00 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 26520.00 грн.; - заборгованість за пенею та/або штрафами 790,32 грн..

Згідно даних розрахунку заборгованості, борг відповідача станом на 12 лютого 2026 року становить 40537.68 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 13000.00 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 26520.00 грн.; - заборгованість за пенею та/або штрафами - 1017.68 грн..

За положеннями ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно положень п.6 ч.1 ст.3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За положеннями ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до положень ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

За положеннями ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Так, відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ч.1 ст.1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч.1 ст.1049, ч.1 ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно положень ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Положеннями ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).

Відповідно до положень ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно положень ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно положень ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до положень ч.ч.1-2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Незважаючи на не визнання відповідачем позовних вимог, суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих процентів обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 1017,68 грн., суд зазначає наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

За положеннями ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, оскільки у період з 24 лютого 2022 року по час ухвалення рішення у даній справі в Україні діє воєнний стан, а відтак, відповідно до положень п.18 "Прикінцевих та Перехідних положень" ЦК України, відповідач звільнений від сплати штрафу, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи вимоги позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. При цьому, законодавство не наводить форму та вимоги до документа, який підтверджує факт сплати клієнтом адвокатського гонорару.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: Договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року; прас-лист АО"ЛігалАссістанс", заявка про надання юридичної допомоги №167 від 03 лютого 2026 року, витяг з акту №28 про надання юридичної допомоги від 23 лютого 2026 року.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що у відшкодуванні витрат на правничу допомогу слід відмовити з огляду на їх недоведення.

Оскільки позовні вимоги ТОВ " ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" суд задовольняє частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2595,56 грн. сплаченого судового збору.

На підставі ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, та ст.ст.2, 10, 12, 76, 77, 141, 263-265 ЦПК України, суд , -

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за кредитним договором в сумі 39520 грн. 00 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2595,56 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя :