Рішення № 137850291, 30.06.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Справа № 926/1856/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча

секретар судового засідання Голіней Я.І.

за участі представників:

позивача: Смотр Д.М.

відповідача: не з`явився

за позовом Чернівецької міської ради

до відповідача Малого приватного підприємства «Кордо»

про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати в сумі 145 725,00 грн.

І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.

Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Малого приватного підприємства «Кордо» про стягнення 145 725,00 грн безпідставно збережених коштів за користування в період з 01.04.2023 по 24.02.2026 земельною ділянкою з кадастровим номером 7310136300:01:002:0020, площею 0,0148 га, в м. Чернівці по вул. Університетській, 11.

Позов обґрунтований тим, що відповідач є власником нерухомого майна, розташованого на вищезазначеній земельній ділянці, що перебуває у власності Чернівецької міської територіальної громади, проте правовстановлюючі документи на земельну ділянку не виготовив, орендну плату за час користування землею не сплачував, у зв`язку з чим Чернівецька міська рада звернулась з даним позовом до суду.

ІІ. Рух справи у суді

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 09.06.2026.

Ухвалою суду від 09.06.2026, у зв`язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 30.06.2026.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 30.06.2026 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Про розгляд справи відповідача повідомлено ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 12.05.2026 та про відкладення розгляду справи від 09.06.2026, які доставлені до електронного кабінету в системі ЄСІТС, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ст.240 ГПК України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.

У судовому засіданні 30.06.2026 проголошено скорочене рішення.

III. Фактичні обставини справи, встановлені судом

Рішенням 33 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 23.10.2008 №715 затверджено Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях та визнано таким, що втратило чинність з 01.01.2009 рішення 19 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 30.08.2007 №391 «Про затвердження положення про оренду земельних ділянок та порядок визначення розмірів орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях».

Рішеннями Чернівецької міської ради 10 та 22 сесії VI скликання від 28.07.2011 №221 та від 29.03.2012 №467 внесені зміни до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 №715.

Пунктом 5.1 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати земельні ділянки в м. Чернівцях затверджені основні ставки орендної плати, у т.ч. 3% для будівництва та обслуговування будівель торгівлі..

Відповідно до пункту 6.2 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати земельні ділянки в м. Чернівцях, розмір орендної плати переглядається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України, в тому числі рішеннями Чернівецької міської ради, що набрали чинності у порядку, визначеному законодавством, або умовами договору оренди землі.

Рішенням 3 сесії VIII скликання від 26.02.2021 №118 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Чернівці, розроблену державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя», яку введено в дію з 01.01.2022. (пункт 1 та 2 рішення)

Пунктом 3 вищевказаного рішення визнано такими, що втратять чинність з 01.01.2022 пункти 1-3, 11 рішення міської ради V скликання від 12.02.2008 №510 «Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність раніше прийняті рішення».

Вказане рішення, як нормативний акт, доведено до відома населення серед іншого і шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради http://chemivtsv.eu/portal/1154.

Доказів оскарження чи скасування рішення Чернівецької міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Чернівці у матеріалах справи відсутні.

Рішеннями Чернівецької міської ради 40 сесії VIII скликання від 14.12.2023 №1579 внесені зміни до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 №715, зі змінами внесеними рішеннями міської ради VI скликання від 28.07.2011 №221 та від 29.03.2012 №467.

Пунктом 1.1 вищевказаного рішення зазначено в пункті 4.3 Положення вилучити слова та цифри «рішення міської ради V скликання від 12.02.2008р. №510 «Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність раніше прийняті рішення», далі за текстом.

Доказів оскарження чи скасування рішення Чернівецької міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Чернівці у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.02.2026 Малим приватним підприємством «Кордо» 30.08.2026 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення (офіс), 1-1 - 1-9, загальною площею 104,0 кв.м, що розташовані у будинку № 11 по вул. Університетській в м. Чернівці.

Зазначене нерухоме майно розміщене на земельній ділянці площею 0,148 га, кадастровий номер 7310136300:01:002:0020, яка перебуває в комунальній власності Чернівецької територіальної громади.

Державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7310136300:01:002:0020 здійснено 25.12.2007 (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.04.2026), право комунальної власності Чернівецької міської ради як суб`єкта права власності зареєстровано 11.07.2023, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 13.07.2023.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі №926/2877/25 від 25.01.2024 задоволено позовні вимоги Чернівецької міської ради про стягнення з Малого приватного підприємства «Кордо» безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 107 144,96 грн. за користування земельною ділянкою за адресою вул. Університетська, 11, площею 0,0148 га у період з 01.04.2020 до 31.03.2023.

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9916209012023 від 27.03.2023, кадастровий номер 7310136300:01:002:0020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 020 590,14 грн.

Згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9984658972025 від 04.11.2025, кадастровий номер 7310136300:01:002:0020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 201 311,24 грн.

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9950396872026 від 16.02.2026, кадастровий номер 7310136300:01:002:0020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 297 319,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від №НВ-9916209012023 від 27.03.2023, №НВ-9984658972025 від 04.11.2025 та №НВ-9950396872026 від 16.02.2026, здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування без належних на те правових підстав у період з 01.04.2023 по 24.02.2026 спірною земельною ділянкою, на якій було розміщене нерухоме майно відповідача.

Згідно проведених позивачем розрахунків загальна сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за період з 01.04.2023 по 24.02.2026 становить 145 725,00 грн.

24.02.2026 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради звернувся до відповідача з листом №24/01-08/3-04/4/383 стосовно сплати впродовж одного місяця з дня отримання листа безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 145 725,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач договір оренди земельної ділянки з Чернівецькою міською радою не укладав, тож використовував земельну ділянку без достатньої на те правової підстави.

У матеріалах справи відсутні докази добровільної сплати відповідачем орендної плати за спірний період за користування спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 7310136300:01:002:0020 за адресою вул. Університетська, 11 м. Чернівці.

Станом на момент вирішення даного спору відповідач кошти в сумі 145 725 грн не сплатив.

IV. Позиція суду по суті спору

Згідно статі 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходить, зокрема, із того, що відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі статтею 1214 названого Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме з цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Судом встановлено, що відповідач в період з 01.04.20234 по 24.002.2026 використовував спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав та без укладення договору оренди землі.

Факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою підтверджується сформованою 16.02.2026 Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна за адресою м. Чернівці, вул. Університетська 11 м. Чернівці.

Таким чином, Чернівецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати згідно із статтями 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.

Стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати можливе виключно з моменту формування земельних ділянок як об`єктів цивільного права, а саме після проведення державної реєстрації права власності.

Суд зазначає, що Верховним Судом вже сформована стала практика щодо безпідставного стягнення збережених коштів у вигляді орендної плати. Серед іншого, Верховний Суд наголошував, що об`єктом цивільних прав може бути земельна ділянка з моменту її формування та державної реєстрації права власності. Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №922/1453/20, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Судом встановлено, що державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7310136300:01:002:0020 здійснено 25.12.2007, тож вона сформована та зареєстрована як об`єкт цивільних прав, право комунальної власності Чернівецької міської ради зареєстровано 11.07.2023.

В Інформаційній довідці від 16.02.2026 зазначено, що за Малим приватним підприємством «Кордо» 30.08.2026 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення (офіс), 1-1 - 1-9, загальною площею 104,0 кв.м, що розташовані у будинку № 11 по вул. Університетській в м. Чернівці.

Отже, із дня набуття права власності на об`єкти нерухомого майна відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розміщено їх майно.

Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів, які підлягають стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України.

При цьому статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

З огляду на те, що чинним законодавством не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно із статтею 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9916209012023 від 27.03.2023, кадастровий номер 7310136300:01:002:0020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 020 590,14 грн.

Згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9984658972025 від 04.11.2025, кадастровий номер 7310136300:01:002:0020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 201 311,24 грн.

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9950396872026 від 16.02.2026, кадастровий номер 7310136300:01:002:0020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 297 319,32 грн.

Розмір застосованої при розрахунку безпідставно збережених коштів відсоткової ставки орендної плати (4,5%) згідно категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки відповідає Положенню про оренду та порядку розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути безпідставно збережені кошти за користування спірною земельною ділянкою за період з 01.04.2023 по 24.02.2026 в сумі 145 725,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги спростовані не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №589 від 05.05.2026.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторонами понесено не було.

Керуючись статтями 2, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити

2.Стягнути з Малого приватного підприємства «Кордо» (58017, вул. Калинівська, 13-Б, м. Чернівці, код 31561366) на користь Чернівецької міської ради (58002, пл. Центральна, 1, м. Чернівці, код 36068147) 145 725,00 грн безпідставно збережених коштів з орендної плати та 3328,00 грн судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.І. Ніколаєв