Ухвала суду № 137849996, 01.07.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про забезпечення позову

01.07.2026м. СумиСправа № 920/607/26

Суддя господарського суду Сумської області Вдовенко Дар`я Володимирівна, розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 3073 від 29.06.2026) про забезпечення позову у справі № 920/607/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агропартнери-2009 (вул. Полтавська, буд. 17, селище Липова Долина, Роменський район, Сумська область, 42500) про стягнення 700 000 грн 00 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача частину вартості частки учасника, який вийшов зі складу товариства у розмірі 700 000 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30 серпня 2024 року позивачка припинила участь у ТОВ «Агропартнери - 2009» та набула право на отримання вартості належної їй частки у майні товариства. При цьому відповідач у встановлені законом строки не визначив вартість частки позивачки, не здійснив розрахунок та не виплатив належні позивачці кошти.

Ухвалою від 19.05.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/607/26.

29.06.2026 позивач подав заяву про забезпечення позову (вх. № 3073 від 29.06.2026), в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: 1) накладення арешту на грошові кошти ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009» (ідентифікаційний код юридичної особи 36278399), що знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансових установах, у межах ціни позову; 2) накладення арешту на нерухоме майно, а саме цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Сумська область, Роменський район, селище Липова Долина, вулиця Роменська, будинок 51, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1537752759232, шляхом заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь- які реєстраційні дії, пов`язані з відчуженням, поділом, виділом, об`єднанням, передачею в іпотеку, внесенням до статутного капіталу, передачею у довірчу власність, припиненням або обтяженням речових прав щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна; 3) накладення арешту на транспортні засоби та самохідну сільськогосподарську техніку, а саме: трактор CASE ІН PUMA 210, 2018 року випуску; трактор CASE ІН PUMA 220, 2024 року випуску; трактор ЮМЗ-6Л, 1974 року випуску; комбайн CASE ІН AXIAL-FLOW 6140, 2019 року випуску; трактор CASE ІН PUMA 210, 2016 року випуску; телескопічний навантажувач CLAAS SCORPION 6030 CP, 2015 року випуску; телескопічний навантажувач MANITOU MLT-X, 2022 року випуску; трактор БЕЛАРУС-82.1, 2019 року випуску; трактор БЕЛАРУС-892.2, 2015 року випуску; перевантажувальний бункер-накопичувач ПБН-30, 2024 року випуску; самохідний обприскувач CASE ІН PATRIOT 3330, 2020 року випуску, шляхом заборони здійснювати їх відчуження, перереєстрацію, передачу у заставу, внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, передачу у фінансовий лізинг чи вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на зміну власника або обтяження зазначеного майна; 4) заборони ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009» (ідентифікаційний код юридичної особи 36278399), його керівнику, учасникам, представникам та іншим особам, які діють від його імені або в його інтересах: укладати договори про дострокове розірвання договорів оренди, суборенди, емфітевзису та інших договорів користування земельними ділянками, стороною яких є ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009»; подавати заяви про державну реєстрацію припинення права оренди, суборенди, емфітевзису чи інших речових прав користування земельними ділянками, які належать ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009»; вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення, відчуження, передачу або обмеження прав користування земельними ділянками, що входять до земельного банку ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009»; 5) заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, акредитованим суб`єктам державної реєстрації та іншим суб`єктам, уповноваженим на проведення реєстраційних дій: проводити державну реєстрацію припинення права оренди, суборенди, емфітевзису чи інших речових прав користування земельними ділянками, зареєстрованих за ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009»; проводити будь-які реєстраційні дії, наслідком яких є припинення, перехід, обтяження або зміна речових прав ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009» на земельні ділянки, що перебувають у його користуванні.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що після звернення позивача до суду з позовом до відповідача, повідомлення про реальний розмір майнових вимог ТОВ «Агропартнери-2009» розпочато послідовне відчуження та виведення активів товариства, зокрема, нерухомого майна, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, а також вчинення дій, спрямованих на припинення права користування земельними ділянками, що становлять основу господарської діяльності та економічної вартості товариства. Характер та послідовність вчинених дій свідчать про наявність не звичайної господарської діяльності, а цілеспрямованого процесу виведення активів між підконтрольними суб`єктами господарювання, наслідком чого є істотне зменшення активів ТОВ «Агропартнери-2009». Позивач зазначає, що оскільки предметом спору є стягнення вартості частки учасника товариства, який вибув, подальше відчуження майна відповідача створює очевидний ризик неможливості або істотного ускладнення виконання судового рішення.

30.06.2026 відповідач подав клопотання (вх. № 3525 від 01.07.2026), в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі № 920/607/26 у повному обсязі.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що, зрештою, дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Зі змісту цієї норми процесуального права вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача частини вартості частки учасника, який вийшов зі складу товариства. Відповідно до ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується. Ціна позову становить 700 000 грн 00 коп.

Така вимога є вимогою майнового характеру, яка має чітко визначений розмір (ціну позову). Виконання судового рішення у справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Оцінивши обставини, на які вказує позивач, дослідивши додані позивачем до заяви докази, з урахуванням предмету позову, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Агропартнери 2009, які знаходяться на рахунках товариства, відкритих у банківських та інших фінансових установах, у межах ціни позову в сумі 700 000 грн 00 коп.

Висновками Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 підтверджена можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах ціни позову у спорі про стягнення грошових коштів (у майновому спорі).

Водночас, щодо накладення арешту на конкретно визначене нерухоме майно відповідача - цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1537752759232, суд відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав встановив, що станом на 19.06.2026 розділ щодо об`єкту цього нерухомого майна закритий (підстава поділ об`єкта нерухомого майна), речове право відповідача (право власності) погашене. Як зазначає сам позивач у заяві нерухоме майно вже відчужене відповідачем на користь іншої юридичної особи.

Щодо накладення арешту на конкретно визначені транспортні засоби та самохідну сільськогосподарську техніку відповідача, як зазначає сам позивач у заяві, вказане рухоме майно знято з обліку.

За цих обставин відповідні заходи не забезпечать виконання судового рішення у справі, в якій відповідачем є ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009», оскільки на дату розгляду заяви відсутні докази того, що відповідач є власником вказаного конкретно визначеного майна. Поряд з цим, конкретно визначене позивачем нерухоме та рухоме майно не є предметом спору у справі.

Також суд зазначає, оскільки позивач просить суд накласти арешт на конкретно визначене рухоме та нерухоме майно у суду відсутні підстави для задоволення заяви шляхом накладення арешту на все майно відповідача в межах ціну позову.

Щодо заборони ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009» вчиняти дії щодо договорів користування земельними ділянками, заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, акредитованим суб`єктам державної реєстрації та іншим суб`єктам, уповноваженим на проведення реєстраційних дій щодо прав користування земельними ділянками відповідача, суд не вважає такі заходи співмірними та адекватними з урахуванням предмету спору. Згідно зі ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

На підставі викладеного, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника, наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд зазначає, що невжиття заходу забезпечення позовних вимог щодо накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах ціни позову, може значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Вжиття такого заходу є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого позивач подав позов.

Суд зазначає, що застосований захід забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки при застосуванні такого заходу арештовані грошові кошти фактично перебувають у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ними.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх. № 3073 від 29.06.2026) ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 920/607/26 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Агропартнери-2009 (вул. Полтавська, буд. 17, селище Липова Долина, Роменський район, Сумська область, 42500, код ЄДРПОУ 36278399), які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Агропартнери-2009, відкритих у банківських та інших фінансових установах, у межах ціни позову в сумі 700 000 грн 00 коп.

3. У задоволенні заяви (вх. № 3073 від 29.06.2026) ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в іншій частині - відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

5. Відповідно до ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

6. Ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

7. Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

8. Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю Агропартнери-2009 (вул. Полтавська, буд. 17, селище Липова Долина, Роменський район, Сумська область, 42500, код ЄДРПОУ 36278399).

9. Ухвала дійсна для пред`явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала підписана суддею 01.07.2026.

СуддяД.В. Вдовенко