Ухвала суду № 137849935, 01.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

"01" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5382/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

дослідивши заяву Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 2-1266/26 від 29.06.2026) про роз`яснення судового рішення та зміну способу і порядку його виконання у справі № 916/5382/24

за позовом: Фізичної особи підприємця Браславської Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, просп. Незалежності, буд.62, код ЄДРПОУ 22514515)

до відповідача: Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, просп. Суворова, буд.33, код ЄДРПОУ 20988232)

про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі №916/5382/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025, позовну заяву Фізичної особи підприємця Браславської Олени Олександрівни до Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про виселення з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова) буд 33-а, задоволено повністю. Виселено Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м.Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр.Суворова) буд 33-а на користь Фізичної особи підприємця Браславської Олени Олександрівни. Стягнуто з Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія на користь Фізичної особи підприємця Браславської Олени Олександрівни витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.

17 листопада 2025 року судом видано накази про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025.

Постановою Верховного Суду від 14.01.2026 касаційне провадження за касаційною скаргою Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 у справі № 916/5382/24 закрито. В решті касаційну скаргу Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія задоволено, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі №916/5382/24 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни на користь Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 8478,40 грн.

Ухвалою суду від 11.05.2026 задоволено заяву (вх.№2-158/26 від 04.02.2026) Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про поворот виконання рішення суду у справі №916/5382/24 та здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 про виселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а на користь Фізичної особи підприємця Браславської Олени Олександрівни, а також вселено Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія в нежитлові приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а.

15 травня 2026 року на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 11 травня 2026 року судом видано відповідний наказ про примусове виконання ухвали.

29.06.2026 господарським судом одержано заяву Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. №2-1266/26) про роз`яснення судового рішення та зміну способу і порядку його виконання, в якому державний виконавець просить суд встановити порядок виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/5382/24 від 15.05.2026 щодо вселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія до нежитлового приміщення загальною площею 48,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд. 33-а, яке знищене внаслідок пожежі, а разі неможливості встановлення порядку без зміни його змісту, виконавець просить змінити спосіб і порядок виконання вказаного наказу, визнавши виконання наказу про вселення неможливим у зв`язку із фізичним знищенням предмета вселення нежитлового приміщення внаслідок пожежі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву передано на розгляд судді Цісельського О.В.

Згідно із частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання

Дослідивши заяву Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, господарський суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, а тому наявні підстави для повернення заяви без розгляду, з огляду на наступне.

У статті 129 Конституції України та статті 42 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із статтею 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

У відповідності до приписів частини 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 331 ГПК України розміщена в розділі V ГПК України, яким регламентовано процесуальні питання, пов`язанні з виконанням судових рішень у господарських справах.

Відповідно до ч.2 ст. 170 ГПК України, письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Такі приписи ч. 2 ст. 170 ГПК України мають на меті забезпечення як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX.

Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Таким чином, належними доказами відправлення учасникам провадження копії заяви та доданих до неї документів є: 1) документи, що підтверджують надіслання копії подання та доданих документів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, або 2) опис вкладення у поштове відправлення та документи, що підтверджують надання поштових послуг.

В свою чергу, не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Суд встановив, що до матеріалів заяви державним виконавцем долучено квитанцію №7734551 про доставку документів (заяви з додатками) до зареєстрованого кабінету користувача ЄСІТС Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія.

При цьому, як вбачається із Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у боржника (позивача) Фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни відсутній зареєстрований електронний кабінет. Водночас, у Браславської Олени Олександрівни як фізичної особи-підприємця відсутній обов`язок щодо реєстрації Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 20.10.2025 у справі №914/693/25, з аналізу змісту зазначеної процесуальної норми можна дійти висновку, що фізична особа та фізична особа-підприємець не зобов`язана реєструвати Електронний кабінет.

Отже, враховуючи що ФОП Браславська О.О. не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а також те, що фізична особа-підприємець та фізична особа не зобов`язані його реєструвати, у заявника наявний обов`язок надсилання копії заяви про встановлення порядку виконання наказу і доданих до неї матеріалів боржнику у паперовій формі листом з описом вкладення.

Між тим, Ізмаїльським відділом державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не надано жодних доказів надсилання (надання) ФОП Браславській Олені Олександрівні копії поданої заяви з урахуванням положень статті 42 ГПК України. З огляду на наведене, заявником не дотримано вимог ч. 2 ст. 170 ГПК України.

Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасника справи надавати пояснення, тоді як у даному випадку позивач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані пояснення (за наявності) на подану заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається державний виконавець та поданих ним доказів.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їх прав і законних інтересів.

Принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення Європейського суду з прав людини від 27.10.1993 у справі «DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS»).

Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

Отже, неотримання боржником копії заяви з доданими до неї документами внаслідок недотримання заявником порядку надіслання цих документів, буде мати наслідком необхідність ознайомлення, зокрема, боржника з такими матеріалами з метою реалізації своїх процесуальних прав, що, у свою чергу, призведе до затягування розгляду заяви, розгляд якої обмежений двадцятиденним строком розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

З огляду на викладене, оскільки державним виконавцем при зверненні із відповідною заявою не дотримано вимог ч. 2 ст.170 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення заяви без розгляду згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України, з підстав відсутності належних доказів на підтвердження надсилання на адресу боржника (позивача) як відповідної заяви, так і доданих до неї додатків, що порушує баланс рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Окрім того, суд зауважує, що за текстом прохальної частини поданої заяви слідує, що заявник просить встановити порядок виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/5382/24 від 15.05.2026 щодо вселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія до нежитлового приміщення загальною площею 48,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд. 33-а, яке знищене внаслідок пожежі, а разі неможливості встановлення порядку без зміни його змісту, виконавець просить змінити спосіб і порядок виконання вказаного наказу, при цьому, посилаючись на норми ст. 331 ГПК України.

Між тим, суд звертає увагу державного виконавця, що нормами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України врегульовані питання щодо відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміни способу та порядку виконання саме судового рішення. В свою чергу, наказ, виданий судом на виконання відповідного рішення, не є таким рішенням в розумінні норм чинного процесуального законодавства, оскільки, як встановлено ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Додатково, суд зауважує, що, як вже було зазначено судом, дана заява подана заявником як заява про роз`яснення судового рішення, порядок розгляду якої взагалі встановлений ст. 245 ГПК України, та зміну способу і порядку його виконання. Відтак, заявнику необхідно визначитись із викладенням відповідного змісту питання, яке має бути розглянуто судом та визначити відповідні підстави, оскільки розгляд кожного із вищезазначених питань врегульовано окремою нормою Господарського процесуального кодексу України, якою визначено порядок розгляду відповідної заяви та за наслідками розгляду кожного з яких приймається судове рішення (постановляється ухвала).

Суд не наділений правом самостійно вирішувати за заявника, зміст питання, яке має бути розглянуто, зокрема, щодо роз`яснення судового рішення, встановлення порядку його виконання або ж зміни способу чи порядку його виконання.

Суд бере до уваги те, що заява державним виконавцем була сформована та подана до суду з використанням системи «Електронний суд».

Система «Електронний суд» забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.

Водночас, функціонал системи «Електронний суд» передбачає механізм автоматичного оповіщення користувачів про надходження до Електронного кабінету процесуальних документів, зміни стану розгляду судової справи чи про надходження інших документів у справі, шляхом надсилання відповідного повідомлення на вказану користувачем адресу електронної пошти.

Отже, оскільки позивачем заяву було подано з використанням системи «Електронний суд», підстави для повернення йому заяви засобами поштового зв`язку у суду відсутні.

Разом з тим, суд звертає увагу державного виконавця на те, що він не позбавлений права на звернення до суду із відповідною заявою про встановлення або зміни способу та порядку виконання судового рішення після усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 170, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 2-1266/26 від 29.06.2026) про роз`яснення судового рішення та зміну способу і порядку його виконання у справі № 916/5382/24 - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 01.07.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя О.В. Цісельський