Рішення № 137849743, 09.04.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Справа № 915/86/22(915/1093/25)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В.,

за участю представників (в режимі відеоконференції):

від відповідача-1: Мужев С.О.

від ТОВ "Діджи Фінанс": Герасименко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом (заявою) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" арбітражного керуючого Винниченко Ю.В. (18014, м.Черкаси, вул. Сумгаїтська, 10; адреса ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1658 від 24.07.2013)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ 30401456)

до відповідачів (керівників боржника):

1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

про покладення солідарної відповідальності на його керівників

в межах справи №915/86/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" (56101, Миколаївська обл., Баштанський р-н, м. Баштанка, вул.Заводська, 2, код ЄДРПОУ 36074464)

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/86/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" (ідентифікаційний код 36074464).

17.07.2025 ліквідатором подано до суду заяву, сформовану в системі "Електронний суд" №915/86/22-289 від 16.07.2025 (вх. №10579/25), про покладення солідарної відповідальності на його керівників в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій арбітражний керуючий просить:

- Покласти на ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), що був керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "БАШТАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" (код ЄДРПОУ: 36074464, адреса: 56101, Миколаївська обл., м.Баштанка, вул. Заводська, буд. 2), солідарну відповідальність з виконання невиконаних грошових зобов`язань Боржника, що складають 14278360,39 грн (чотирнадцять мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч триста шістдесят грн. 39 коп.).

- Покласти на ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_3 ), що був керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "БАШТАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" (код ЄДРПОУ: 36074464, адреса: 56101, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Заводська, буд. 2), солідарну відповідальність з виконання невиконаних грошових зобов`язань Боржника, що складають 14278360,39 грн (чотирнадцять мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч триста шістдесят грн. 39 коп.).

- Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та з ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_3 ), що були керівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "БАШТАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" (код ЄДРПОУ: 36074464, адреса: 56101, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Заводська, буд. 2) до відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, 14278360,39 грн (чотирнадцять мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч триста шістдесят грн. 39 коп.).

Звертаючись із заявою, арбітражний керуючий Винниченко Ю.В. посилається на наявність підстав для покладення солідарної відповідальності на колишніх керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" у відповідності до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки в порушення вказаної норми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у місячний строк не звернулись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкротство ТОВ "Баштанська птахофабрика" за наявності ознак виникнення неплатоспроможності.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.07.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1093/25 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.

Ухвалою суду від 22.07.2025, оскільки заява ліквідатора не містила відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у учасників справи та не було зазначено у кого знаходяться оригінали доказів, суд залишив заяву ліквідатора без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали.

31.07.2025 ліквідатором надано клопотання про усунення недоліків поданої заяви, сформоване в системі "Електронний суд" №915/86/22-292 від 31.07.2025 (вх. №11217/25).

Разом з тим, під час вирішення судом питання щодо наявності підстав для прийняття заяви ліквідатора банкрута про покладення солідарної відповідальності на його керівників з урахуванням поданого ліквідатором клопотання про усунення недоліків, судом встановлено, що до заяви про покладення солідарної відповідальності заявником не подано доказів сплати судового збору. Ухвалою суду від 07.08.2025 суд залишив заяву ліквідатора без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали.

03.09.2025 ліквідатором подано до суду клопотання про усунення недоліків поданої заяви, сформоване в системі "Електронний суд" №915/86/22-293 від 31.07.2025 (вх. №12635/25), до якого додано платіжну інструкцію №50 від 03.09.2025 про сплату судового збору в сумі 4844,80 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №915/86/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" (ідентифікаційний код 36074464), відкрито провадження у справі та присвоєно їй номер 915/86/22(915/1093/25); постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Особи, питання про притягнення до солідарної відповідальності яких порушуються заявником, були належним чином повідомлені про розгляд цієї справи судом.

Так, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1581204 від 17.07.2025 ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з тимчасово відсутнім обміном поштовою кореспонденцією з відділенням зв`язку Укрпошти м.Макіївки Донецької області в умовах воєнного стану, відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено акт від 10.09.2025 про те, що ухвалу суду від 09.09.2025 не відправлено ОСОБА_2 (т.1, а.с. 138).

11.09.2025, 13.10.2025, 07.11.2025, 20.11.2025, 27.11.2025, 12.03.2026, 31.03.2026 повідомлено відповідача-2 - ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання шляхом публікації оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1581198 від 17.07.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 30.10.2002 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ; дата зняття з реєстрації - 02.09.2023.

Судом на адресу ОСОБА_1 було надіслано ухвалу від 09.09.2025, яка повернулася до суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", що вбачається з наявного в матеріалах справи поштового повернення (т.1, а.с. 152-155).

Проте, від представника відповідача-1 до суду надійшли документи, сформовані в системі "Електронний суд":

- відзив на заяву ліквідатора №б/н від 24.09.2025 (вх. №13628/25), з якого вбачається, що відповідач-1 заявлені позовні вимоги до нього не визнає;

- заява №б/н від 24.09.2025 (вх. №13633/25), в якій представник відповідача-1 просить розглянути справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін на підставі п. 2 ч. 4 ст. 250 ГПК України;

- заява №б/н від 24.09.2025 (вх. №13640/25 від 25.09.2025), в якій представник ОСОБА_1 просить застосувати позовну давність до заяви ліквідатора банкрута про покладення на колишніх керівників солідарної відповідальності з виконання грошових зобов`язань боржника в частині пред`явлених вимог до відповідача-1 на підставі ст. 257 Цивільного кодексу України.

26.09.2025 від Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до суду надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача №б/н від 26.09.2025 (вх. №13752/25), в якій заявник просив залучити до участі у справі №915/86/22(915/1093/25) в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"; зобов`язати позивача надіслати ДПАТ "НАК "Украгролізинг" копію позовної заяви з додатками, надати третій особі строк для надання своїх пояснень; зобов`язати відповідачів надіслати третій особі відзив на позовну заяву з додатками та надати третій особі строк для надання своїх пояснень на відзив.

Ухвалою суду від 10.10.2025 відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 №б/н від 24.09.2025 (вх. №13633/25) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Постановлено здійснювати розгляд справи №915/86/22(915/1093/25) в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 03 листопада 2025 року о 15:30. Задоволено заяву Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" №б/н від 26.09.2025 (вх. №13752/25) про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ 30401456). Встановлено 5-денний строк з дня отримання даної ухвали: - позивачу для надання суду доказів надіслання третій особі копії позовної заяви з доданими до неї документами; відповідачу-1 для надання суду доказів надіслання третій особі копії відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами. Запропоновано третій особі подати до суду пояснення щодо позовних вимог, які мають відповідати вимогам ч. 3-7 ст. 165 та ст. 168 Господарського процесуального кодексу України, в 5-денний строк з дня отримання заяв по суті справи.

14.10.2025 від представника відповідача-1 надійшли заяви про виконання рішення (ухвали) суду №б/н від 14.10.2025, в яких, на виконання вимог ухвали суду від 10.10.2025, надано через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи документи.

Ухвалами суду від 31.10.2025 задоволено заяви арбітражного керуючого Винниченка Ю.В., представника відповідача-1 та ДПАТ "НАК "Украгролізинг" про їх участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

03.11.2025 від ДПАТ "НАК "Украгролізинг" до суду надійшли письмові пояснення, сформовані в системі "Електронний суд" вих. №76 від 02.11.2025 (вх. №15360/25), в яких третя особа просить суд врахувати дані пояснення при розгляді даної справи; відмовити відповідачу-1 в задоволенні заяви про застосування строків позовної давності; задовольнити заяву ліквідатора про покладення на колишніх керівників солідарної відповідальності з виконання грошових зобов`язань боржника.

Ухвалою суду від 03.11.2025 відкладено розгляд справи на 20 листопада 2025 року о 13:00. Постановлено повідомити відповідача-2: ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання о 13:00 20.11.2025 шляхом публікації оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

07.11.2025 від позивача надійшла сформована в системі "Електронний суд" відповідь на відзив відповідача-1.

13.11.2025 від представника відповідача-1 надійшли сформовані в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив відповідача-1.

Ухвалою суду від 17.11.2025 задоволено заяву представника відповідача-1 - адвоката Майстро Д.М. про його участь в судовому засіданні, призначеному на 20.11.2025 о 13:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду 20.11.2025 відкладено розгляд справи на 27 листопада 2025 року о 14:00. Постановлено проводити засідання суду у справі №915/86/22(915/1093/25), призначене на 27.11.2025 о 14:00, за участю позивача, відповідача-1, представника відповідача-1 та представника третьої особи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду і повідомити відповідача-2: ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання о 14:00 год. 27.11.2025 шляхом публікації оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

26.11.2025 від позивача до суду надійшли документи, сформовані в системі "Електронний суд":

- клопотання за вих. №915/86/22-315 від 25.11.2025 (вх. №16568/25), в якому арбітражний керуючий Винниченко Ю.В. просив вважати причини пропуску позивачем строку на подання відповіді на відзив ОСОБА_1 поважними; продовжити строк на подання позивачем відповіді на відзив ОСОБА_1 та врахувати доводи, викладені у відповіді на відзив під час ухвалення рішення у справі;

- клопотання вих. №915/86/22-316 від 25.11.2025 (вх. №16569/25), в якому арбітражний керуючий Винниченко Ю.В., на дозвіл суду, надає додаткові пояснення щодо строку виникнення обов`язку у керівників боржника звернутися до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ і просить прийняти до відома та врахувати під час ухвалення судового рішення.

Ухвалою суду від 27.11.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. про продовження позивачу строку для подання відповіді на відзив. Залишено без розгляду відповідь ліквідатора ТОВ "Баштанська птахофабрика" арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. на відзив ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 27.11.2025, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 15 грудня 2025 року о 15:00.

Від представника ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення, сформовані в системі "Електронний суд" 12.12.2025 (вх. №17748/25 від 15.12.2025), в яких представник відповідача-1 просить долучити дані пояснення до матеріалів справи та відмовити в задоволенні заяви ліквідатора про покладення на колишніх керівників солідарної відповідальності з виконання грошових зобов`язань боржника в частині пред`явлених вимог до відповідача-1 - ОСОБА_1 .

Судове засідання у даній справі 15.12.2025 не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 12.03.2026 призначено судове засідання у справі №915/86/22(915/1093/25) на 30 березня 2026 року о 15:00.

Ухвалою суду від 30.03.2026 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" - Герасименка Віталія Миколайовича про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №915/86/22(915/1093/25). Постановлено проводити судове засідання суду у справі №915/86/22(915/1093/25), призначене на 30.03.2026 о 15:00, та в усіх наступних засіданнях суду в даній справі за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" - Герасименка Віталія Миколайовича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що на час відкриття судового засідання у даній справі у Миколаївській області було оголошено повітряну тривогу, судове засідання у справі 30.03.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 31.03.2026 призначено судове засідання на 09.04.2026 о 13:00.

У судове засідання 09.04.2026 з`явилися (в режимі відеоконференції) позивач (ліквідатор банкрута), відповідач-1, представник ТОВ "Діджи Фінанс", яких суд заслухав.

Ліквідатор банкрута підтримав вимоги, викладені в заяві про покладення солідарної відповідальності на керівників боржника, а відповідач-1 заперечив вказану заяву та просив відмовити в її задоволенні.

Відповідач-2 не направив до суду свого представника, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином, шляхом публікації оголошення на вебсайті судової влади України.

Відповідно до змісту статей 233, 240 ГПК України, 09.04.2026 у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши присутніх учасників справи, суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Баштанська птахофабрика"; введено процедуру розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1658 від 24.07.2013).

За наслідками проведеного підсумкового засідання, суд постановою від 30.05.2024, серед іншого, припинив процедуру розпорядження майном ТОВ "Баштанська птахофабрика"; визнав банкрутом ТОВ "Баштанська птахофабрика"; відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Винниченка Ю.В.

17.07.2025 ліквідатором подано до суду заяву, сформовану в системі "Електронний суд" №915/86/22-289 від 16.07.2025 (вх. №10579/25), про покладення солідарної відповідальності на його керівників в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтування поданої заяви про покладення солідарної відповідальності на його керівників та стягнення з них на користь боржника 14278360,39 грн, ліквідатором зазначено таке.

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" (код ЄДРПОУ: 36074464, зареєстровано за адресою: 56101, Миколаївська обл., Баштанський р-н, місто Баштанка, вулиця Заводська, будинок 2). Види економічної діяльності боржника: 01.47 Розведення свійської птиці (основний), 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 10.12 Виробництво м`яса свійської птиці, 46.23 Оптова торгівля живими тваринами, 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах. Розмір статутного капіталу: 4500000,00 грн.

З аналізу хронології реєстраційних дій, наведеної у зазначених витягах, а також зазначених дат початку здійснення повноважень керівника, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівниками боржника були:

- з 09.10.2013 по 24.06.2021 - Мужев Сергій Олександрович;

- з 24.06.2021 по 20.07.2021 - Пономарьов Вячеслав Анатолійович;

- починаючи з 20.07.2021 - Платоненко Максим Дмитрович.

Ліквідатор зазначає, що у відповідь на його запити, направлені в ході здійснення своїх повноважень, на адресу арбітражного керуючого надійшли, зокрема, листи від АТ "Місто Банк", АБ "Південний", АТ "КРЕДОБАНК", АТ "ПРИВАТБАНК", АТ "УКРГАЗБАНК", АТ "ПУМБ" з інформацією про рух грошових коштів на рахунках божника (зазначені відомості було надано в електронному вигляді на компакт-дисках, долучених до листів). Крім того, на адресу арбітражного керуючого надійшов лист ГУ Статистики у Миколаївської області №10-32/775-22 від 03.05.2022 з додатками, що містив, крім іншого, фінансову звітність боржника за період з 2017 по 2020 р.р. (останній рік, за який боржником подавалася звітність).

Із зазначених відомостей вбачалося, що останнім роком активної операційної діяльності був 2020 рік. Відтак фінансово-економічному дослідженню підлягає саме період з 2018-2020 роки, тобто останні три роки операційної діяльності боржника. На замовлення ліквідатора банкрута Товариством з обмеженою відповідальністю "Полікейс" було проведено аналіз фінансово-господарського стану боржника, в тому числі щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрута чи доведення до банкрутства за період з 2018 по 2020 роки (надалі - Фінансовий аналіз).

Джерелами для здійснення Фінансового аналізу слугували: відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; лист ГУ ДПС у Тернопільській області №2889/6/14-29-12-01-03 від 12.02.2024 з додатками; лист ГУ Статистики у Миколаївської області №10-32/775-22 від 03.05.2022 з додатками; банківські виписки з рахунків, відкритих боржником у банківських установах; баланс підприємства за 2018 - 2020 роки (форма №1-м); звіт про фінансові результати за 2018 - 2020 роки (форма №2-м).

За результатами проведеного Фінансового аналізу ліквідатором банкрута зроблено наступні висновки:

- за період, що аналізується, коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності не перевищував значення 0,94, а в кінці періоду, що аналізується склав критичні 0,01. Тобто, протягом періоду, який аналізується, коефіцієнт суттєво нижче нормативного значення, його показник занадто низький і це свідчить про критичну недостатність у підприємства ресурсів та обігових коштів для ведення господарської діяльності, а також для погашення його поточних зобов`язань;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) дорівнює нулю при нормативному значенні 0,1-0,2, що свідчить про вкрай незадовільний фінансовий стан підприємства - поточні зобов`язання набагато перевищують грошові кошти, також повна відсутність поточних фінансових інвестицій, та неможливість погашення Підприємством своїх поточних (короткострокових) зобов`язань;

- коефіцієнт фінансової автономії показує фінансову залежність підприємства від позикових коштів. Нормативне значення цього показника >1. Протягом періоду, що аналізується, показник цього коефіцієнту має критичні значення: 0,51; 0,22, а в кінці періоду -0,01, що свідчить про неможливість Підприємства погасити свої поточні зобов`язання;

- значення коефіцієнтів концентрації власного капіталу, фінансової залежності, співвідношення позикових та власних коштів, забезпечення власними засобами свідчить про значну фінансову залежність від зовнішніх джерел фінансування та про фактичну неможливість Підприємства виконати свої зовнішні зобов`язання за рахунок використання власних коштів;

- за весь період спостереження необоротні активи підприємства зменшились на суму 2449,0 тис. грн. (5,89%). Структура необоротних активів за період, що аналізується, характеризується зменшенням основних засобів за залишковою вартістю за період, що аналізується на 1556,0 тис. грн. (3,8%);

- за результатами аналізу абсолютна величина власних оборотних засобів на початок періоду, становила -5164,0 тис. грн, на кінець 2018 року - -2096,0 тис. грн, на кінець 2019 р. - -28280,0 тис. грн і на кінець досліджуваного періоду - -39496,0 тис. грн. Зменшення абсолютного значення склало - 18941,0 тис. грн.

Також ліквідатор зазначає, що Фінансовий аналіз містить відомості про вкрай негативну тенденцію до зниження економічних, виробничих показників у період, що досліджується, що свідчить про наявність ознак фактичної неплатоспроможності боржника (неспроможності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності) під час всього досліджуваного періоду. Наведені в аналізі показники свідчать про активну виробничу діяльність боржника у 2018 і у 2019 роках. При цьому на кінець періоду, коли господарську діяльність відповідно до фінансової звітності та руху грошових коштів на рахунках боржника було припинено, на підприємстві обліковувались активи на значні суми, зокрема основні засоби за залишковою вартістю на загальну суму 39,04 млн. грн. Жодного майна у межах провадження у справі про банкрутство боржника керівними органами арбітражному керуючому за актами приймання-передачі передано не було. В той же час, у цей самий період, лише за відомостями, що вдалося з`ясувати із виписок банківських установ про рух грошових коштів на рахунках боржника, листа ГСЦ МВС №31/1760-978-2022 від 06.05.2022 та листа Регіонального СЦ ГСЦ МВС у Миколаївській області №31/875-14-2022 від 26.04.2022, листа Головного управління Держпродспоживслужби України №21.6-10/5585 від 25.05.2022 боржником було відчужено наступну техніку: МАN 8.163, 2000 року випуску, дата державної реєстрації за боржником: 16.11.2013 р., № кузова (шасі): НОМЕР_4 ; ГАЗ 4301 1994 року випуску, дата державної реєстрації: 02.11.2013, № кузова (шасі): НОМЕР_5 ; ГАЗ 3302 2004 року випуску, дата державної реєстрації: 07.09.2010, № кузова (шасі): НОМЕР_6 ; VOLKSWAGEN CADDY 2008 року випуску, дата державної реєстрації: 05.12.2013, № кузова (шасі): НОМЕР_7 ; Екскаватор Борекс-2101, 2008 року випуску, заводський номер: НОМЕР_8 , свідоцтво НОМЕР_9 , номерний знак: НОМЕР_10 , дата реєстрації за Боржником: 18.11.2010 р., дата зняття з обліку: 21.11.2019 р.

Ліквідатор стверджує, що за умов такого стрімкого падіння доходів боржника, показників його рентабельності, ліквідності капіталу за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 відбулись значні зміни показників забезпечення зобов`язання боржника всіма його активами, забезпечення зобов`язання боржника його оборотними активами та розміру чистих активів - у бік зменшення. Також керівними особами боржника було відчужено частину основних засобів, не було вчинено дій, спрямованих для повернення дебіторської заборгованості, є всі підстави стверджувати, що в діяльності керівних органів та власників боржника наявні ознаки умисного доведення боржника до банкрутства.

Також ліквідатор зазначає, що за результатами аналізу відомостей із Автоматизованої системи виконавчого провадження у досліджуваний період і до нинішнього моменту за заявами стягувачів, що не звернулися із заявами про визнання кредиторських вимог в межах провадження у справі про банкрутство боржника, щодо боржника відкрито наступні виконавчі провадження: НОМЕР_12, відкрите 30.09.2020, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-АГРО" (код ЄДРПОУ: 39837089); №63640776, відкрите 17.11.2020, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА-КОМБІКОРМ" (ЄДРПОУ: 40969842); №64137813, відкрите 14.01.2021, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕІМ-ВЄТ" (ЄДРПОУ: 40893781); №64137813, відкрите 14.01.2021, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІКО-УКРАЇНА" (ЄДРПОУ: 37008104); №68615409, відкрите 10.02.2022, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРДОКС ІНВЕСТ" (ЄДРПОУ: 41706436); №70029292, відкрите 02.01.2023, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІСЬКВОДОКАНАЛ" БАШТАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БАШТАНСЬКОГО РАЙОНУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" (ЄДРПОУ: 31529081); №70087014, відкрите 02.01.2023, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВРОВЕТ" (ЄДРПОУ: 35370894).

Відтак, станом на 31.12.2020 і надалі мала місце ситуація, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призвело б до неможливості виконання грошових зобов`язань Боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

На думку ліквідатора, з урахуванням його клопотання від 25.11.2025, обставини, передбачені ч. 6 ст. 34 КУзПБ, а саме, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призвело б до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника у повному обсязі перед іншими кредиторами відповідно до показників, досліджених у Фінансовому аналізі, мали місце починаючи з 01.01.2018, а відтак керівник боржника Мужев С.О. повинен був звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний строк з 01.01.2021, а такий обов`язок керівника боржника Платоненка М.Д. настав у місячний строк з моменту призначення його керівником - з 20.07.2021.

Ліквідатором зазначено, що провадження у справі №915/86/22 про банкрутство ТОВ "Баштанська птахофабрика" відкрито ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2022 за заявою Приватного акціонерного товариства "Київ-Атлантик Україна" (ідентифікаційний код 22929481), а не за заявою боржника. Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як керівники боржника, допустили порушення вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ та мають бути притягнуті до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.

Стосовно розрахунку суми солідарної відповідальності ліквідатором зазначено, що на виконання ухвал Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2022 про відкриття провадження у справі №915/86/22 та ухвали попереднього засідання від 10.07.2023 у справі №915/86/22, арбітражним керуючим було складено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 24460341,66 грн. За результатами заходів, вжитих ліквідатором у ліквідаційній процедурі, було погашено вимоги кредиторів на загальну суму 10181981,27 грн. Відтак, сума непогашених вимог кредиторів, що підлягає стягненню з відповідачів складає 14278360,39 грн.

Отже, ліквідатором визначено та заявлено до стягнення з відповідачів розмір солідарної відповідальності у сумі 14278360,39 грн, яка становить розмір непогашених вимог кредиторів.

Від відповідача-2, повідомленого про розгляд справи шляхом публікації повідомлень на вебсайті судової влади України, відзив на заяву ліквідатора не надходив.

Заперечуючи проти поданої ліквідатором заяви про покладення на ОСОБА_1 солідарної відповідальності та стягнення з нього 14278360,39 грн, відповідачем-1 зазначено, що:

- ОСОБА_1 працював на посаді генерального директора (керівника) боржника з 09.10.2013 по 10.01.2020, а не по 24.06.2021, та мав обмеження щодо розпорядження коштами боржника, а саме мав право розпоряджатися коштами та укладати договори від боржника без згоди його учасника (засновника) на суму не більше 500000 гривень;

- за результатами звернень ліквідатора боржника до органів поліції із заявою про скоєння правопорушення останніми встановлено, що ознаки кримінального правопорушення за такими зверненнями відсутні;

- з моменту звільнення відповідача-1 з посади генерального директора боржника пройшло п`ять років і чотири місяці, а з відкриття провадження у справі №915/86/22 про банкрутство боржника минуло три роки і вісім місяців, що, на думку відповідача-1, свідчить про сплив строків позовної давності;

- звіт за результатами аналізу фінансово-господарського стану підприємства, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ "Баштанська птахофабрика" за період 2018-2020 роки, який було зроблено на замовлення ліквідатора Товариством з обмеженою відповідальністю "Полікейс", є неналежним доказом, оскільки зроблений особою, кваліфікацію якої не підтверджено;

- період проведення аналізу вибрано маніпулятивно, тобто без урахування 2021 та 2022 років, коли фінансові показники могли бути значно кращими;

- вказаний звіт зроблено виключно з внутрішніх показників без урахування аналізу макроекономічного стану самої галузі, впливу повномасштабної війни України з рф разом із введенням воєнного стану на всій території України та кризу 2019, 2020 років, ситуацію на ринку кормів, птиці, логістики, енергоресурсів, кредитну політику банківської системи;

- ліквідатором не зазначено, які дії були здійснені керівництвом боржника щодо роботи з кредиторською заборгованістю;

- вибіркове притягнення лише двох директорів боржника свідчить про упередженість заяви ліквідатора про покладення на колишніх керівників солідарної відповідальності з виконання грошових зобов`язань боржника;

- відповідальність має комплексний характер і може стосуватися не тільки директора, а також інших учасників боржника;

- ліквідатором не доведено, що саме бездіяльність керівника боржника ОСОБА_1 стала причиною збільшення боргу.

Із введенням у дію з 21.10.2019 КУзПБ запроваджено солідарну відповідальність за порушення вимоги цього Кодексу щодо обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема у разі загрози неплатоспроможності), визначено суб`єктом цієї відповідальності керівника боржника та встановлено строк для виконання боржником відповідного обов`язку - один місяць.

Так, згідно з частиною 6 статті 34 КУзПБ (у редакції, чинній на момент введення в дію КУзПБ) боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів зі своїми вимогами до зазначеної особи.

У подальшому до вказаної норми внесено зміни, зокрема, щодо визначення суб`єктами відповідальності органів управління боржника (Закон України №2971-ІХ від 20.03.2023).

Солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника (органів управління) боржника, який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так і після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника. Подібний за змістом висновок наведений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 09.06.2022 у справі №904/76/21.

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 зауважив, що застосуванням "солідарної відповідальності" законодавець стимулює виконання боржником обов`язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов`язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини 1, 2 статті 34, частина 6 статті 39 КУзПБ).

У справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки як неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.

У зв`язку з цим Верховний Суд у зазначеній постанові у справі №908/3236/21 дійшов висновку, що термін "солідарна відповідальність за незадоволення вимог кредиторів" у частині 6 статті 34 КУзПБ застосовується в іншому значенні, ніж згідно з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Тому положення частини 6 статті 34 КУзПБ з урахуванням статті 22 ЦК України та mutatis mutandis висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику та, відповідно, його кредиторам.

Солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною 1 статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також Верховний Суд у постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 зауважив, що закон визначає суб`єктом правопорушення керівника як одноособовий орган управління підприємства боржника, а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 №2971-IX, - суб`єктами правопорушення, а отже, і солідарної відповідальності є органи управління боржника, які можуть бути як одноособовим органом управління, так і колективними.

Водночас термін "органи управління боржника" у частині 6 статті 34 КУзПБ застосовується не у тому значенні, яке має цей термін за положеннями ЦК України.

Так, відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. За приписами частини 1 статті 92 зазначеного Кодексу юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Тож, оскільки органи управління юридичної особи не є учасниками цивільних відносин, суб`єктами права, вони не можуть нести відповідальність, а при належному тлумаченні частини 6 статті 34 КУзПБ під суб`єктами відповідальності слід розуміти членів органів управління боржника - юридичної особи.

Притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної, субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. У його застосуванні необхідно враховувати як сутність конструкції юридичної особи, яка передбачає майнову відособленість цього суб`єкта, його самостійну відповідальність, наявність у засновників, які входять до складу органів управління юридичної особи, широкої свободи розсуду при прийнятті (узгодженні) ділових рішень, і заборона заподіяння ними шкоди незалежним учасникам обороту у вигляді недобросовісного використання інституту юридичної особи.

Кожен учасник цивільного/господарського обороту, що укладає угоди з певною юридичною особою, має намір отримати відповідний результат, що можливим є лише за платоспроможності цієї юридичної особи. Вичерпну інформацію про фінансове (майнове) становище юридичної особи має її керівник як одноосібний виконавчий орган, який повинен діяти розумно і сумлінно, зокрема, щодо контрагентів боржника.

Отже, визначення керівника боржника (а з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 №2971-IX, - членів органів управління боржника) суб`єктом солідарної відповідальності узгоджується з наведеними положеннями частини 1 статті 92 ЦК України, через що саме на керівника (членів органів управління) боржника покладений обов`язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і, відповідно, і нести відповідальність у разі невиконання цього обов`язку.

Для покладення солідарної відповідальності на керівника/члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Момент виникнення такого обов`язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об`єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності та вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

За буквального прочитання частини 6 статті 34 КУзПБ загроза неплатоспроможності відповідно до цього Кодексу настає у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

А тому для покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство доцільним є визначення моменту, коли задоволення нею вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною 6 статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими. Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.

Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.

Фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами.

Саме така стійкість та незворотність стану фінансово-господарської діяльності боржника, зокрема в частині розрахунків з кредиторами, і відрізняє загрозу неплатоспроможності боржника від іншого його стану фінансово-господарської діяльності, що має тимчасовий характер, і передбачає реальну (обґрунтовану матеріально-фінансовими показниками) можливість боржника у межах звичайної господарської діяльності у розумні строки змінити та відновити свої фінансові й економічні показники, що нададуть можливість боржнику в межах звичайного режиму господарської діяльності виконувати свої зобов`язання перед контрагентами та задовольняти грошові вимоги кредиторів.

При цьому доцільно враховувати реальні (доведені належними доказами) майбутні зміни вартості та/або складу активів, з використанням яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів, що відбудуться (повинні відбутись) протягом відповідного місяця, тому що керівник має право посилатись на реальні очікування зміни складу та вартості активів, фінансового стану підприємства з огляду на його господарську діяльність.

У практиці Верховного Суду виявлення "ознак загрози неплатоспроможності" пов`язане з наданням судами оцінки:

- зібраним у справі доказам щодо підстав, обставин та дати виникнення у боржника перед кредитором зобов`язання, невиконання якого обумовило звернення із заявою про відкриття провадження у цій справі;

- доказам, наданим на підтвердження підстав, обставин та дати виникнення у боржника зобов`язань перед іншими кредиторами у справі;

- доказам щодо вартості майнових активів боржника станом на той звітний період, коли у нього виникли та одночасно тривали зобов`язання перед щонайменше двома кредиторами боржника.

Крім того, судом можуть бути враховані висновки експертів (фахівців), аудиторські висновки, висновки за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності боржника, у тому числі податковими органами, доповідні записки (інші звернення до керівника) працівників боржника (бухгалтерів, юристів тощо) про наявність відповідних обставин та загроз, фінансово-господарська та/або податкова звітність щодо діяльності боржника, рішення суду про стягнення або інші обмеження щодо фінансово-господарської діяльності боржника тощо.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема викладеною в постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 09.06.2022 у справі №904/76/21) частиною 6 статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника (органів управління) боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативний обов`язок керівника (органів управління) боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Така презумпція полягає в наявності причинно-наслідкового зв`язку між неподанням керівником (органами управління) боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та негативними наслідками для кредиторів у вигляді неможливості погашення збільшеної заборгованості.

Однак наведена презумпція є спростовною, оскільки керівник (орган управління) боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, може довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов`язку, визначеного абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тлумачення норм статей 13, 92 ЦК України у взаємозв`язку з положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник (орган управління) боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та, враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.

Невиконання керівником (органами управління) боржника вимог абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.

Керівник боржника як особа, що притягується до солідарної відповідальності, спростовуючи названу презумпцію, має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ.

Якщо керівник (орган управління) боржника доведе, що виникнення обставин, визначених абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ, не свідчило про стан загрози неплатоспроможності, тобто об`єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він, незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату, то такий керівник (орган управління) з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності.

У постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 Верховний Суд також зауважив, що суд зазначає про очевидну відсутність загрози неплатоспроможності боржника якщо:

- звернення або незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство жодним чином не впливає і не змінює стану та порядку розрахунків з кредиторами, не призводить до порушення їхніх прав на задоволення вимог до боржника (інших негативних наслідків для кредиторів: простій, збитки, штрафні санкції внаслідок невиконання боржником зобов`язання перед кредиторами);

- внаслідок неподання боржником відповідної заяви не змінились/не погіршились його розрахункові можливості (можливості відповідати за зобов`язаннями, зокрема і належними йому активами: майном, коштами, правом вимоги до третіх осіб тощо).

Розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому числі і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №911/2548/18).

Задля встановлення обставин, необхідних для вирішення спору в даній справі, суд досліджує та надає оцінку доказам, що містяться як у матеріалах даної справи, так і у матеріалах справи №915/86/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика".

Предметом розгляду у цій справі стали вимоги ліквідатора про покладення на відповідачів, колишніх керівників боржника солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із невиконанням відповідачами у відповідні періоди їх керівництва обов`язку щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до чинної редакції частини шостої статті 34 КУзПБ (яка була чинна на момент звернення ліквідатора в липні 2025 року з вимогами про покладення солідарної відповідальності у цій справі), боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов`язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

У застосуванні норми частини шостої статті 34 КУзПБ, яка визначає умови та правила покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство, суд повторно наголошує, що солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (висновки, сформульовані Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у пункті 10.15 постанови від 04.09.2024 у справі №908/3236/21).

Тож, для відшкодування шкоди за таке порушення, за яке покладається солідарна відповідальність у справі про банкрутство, дослідженню та встановленню судом, а відповідно і доведенню заявником підлягає розмір такої шкоди, який визначається з урахуванням такого критерію як вартість наявних у боржника активів станом на момент заподіяння такої шкоди внаслідок невиконання боржником обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Поряд з цим, враховуючи твердження ліквідатора про виникнення у боржника обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ще у січні 2021 року через виникнення саме з цього періоду та продовження в подальшому загрози неплатоспроможності боржника, суд звертається до чинної станом на січень 2021 року редакції частини шостої статті 34 КУзПБ, яка визначала іншим чином підстави для виникнення у боржника обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Так, до того, як були внесені зміни до абзацу першого частини шостої статті 34 цього Кодексу Законом України від 19.09.2024 №3985-IX "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації", відповідні норми абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ передбачали обов`язок боржника у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, моментом виникнення у боржника зазначеного обов`язку було виникнення загрози неплатоспроможності боржника, яка і визначається недостатньою вартістю майна юридичної особи для задоволення вимог кредиторів (висновки Верховного Суду у пункті 10.24 постанови від 04.09.2024 у справі №908/3236/21).

Умовами ж для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими.

Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства (аналогічні висновки Верховного Суду у пункті 10.28 постанови від 04.09.2024 у справі №908/3236/21).

Отже, і загроза неплатоспроможності боржника відповідно до абзацу першого частини шостої статті 34 цього КУзПБ в редакції, чинній до змін, внесених до цієї статті Законом України від 19.09.2024 №3985-IX "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації", і чинні за нормами КУзПБ підстави для виникнення у боржника обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за частиною шостою статті 34 цього КУзПБ розкриваються законодавцем через фінансово-економічний стан боржника, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.

При цьому показники фінансово-економічного стану, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо), які вказують на загрозу неплатоспроможності, мають бути не умовно-тимчасовими, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами.

Аналогічні висновки Верховного Суду наведені у пункті 10.28 постанови від 04.09.2024 у справі №908/3236/21.

Беручи до уваги твердження ліквідатора про виникнення у боржника обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство через загрозу неплатоспроможності боржника саме з січня 2021 року, то дослідженню та встановленню судом, а відповідно і доведенню ліквідатором за правилами статті 74 ГПК України підлягають обставини щодо вартості наявних у боржника активів станом саме на вказаний заявником період - січень 2021 року.

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вартість майнових активів боржника після 31.12.2020, тому суд вважає недоведеними ліквідатором підстави для виникнення у боржника обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство саме з січня 2021 року. За такого, ліквідатором не було доведено одну з основних кваліфікуючих ознак для покладення у спірних правовідносинах солідарної відповідальності на відповідачів.

Поряд з наведеним суд зауважує, що визначення ліквідатором як суб`єкта солідарної відповідальності відповідача-2, який став керівником боржника з 20.07.2021, вимагає доведення заявником обставин щодо вартості наявних у боржника активів також і станом щонайменше після спливу місячного строку з моменту набуття відповідачем-2 повноважень керівника боржника.

Натомість заявник не зазначив ні обставин щодо вартості наявних у боржника активів після спливу місячного строку з моменту набуття відповідачем-2 - ОСОБА_2 повноважень керівника боржника, ні обставин щодо подальшої динаміки активів боржника та їх вартості, зокрема щодо зменшення їх вартості.

Суд враховує обставини щодо неподання боржником статистичної звітності та фінансової звітності з 2021 року, не передання розпоряднику майна фінансової звітності, у тому числі починаючи з першого кварталу 2021 року, а також неналежне ведення боржником бухгалтерської документації та відсутність у нього первинної документації.

Близький за змістом висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено також у постанові Верховного Суду від 03.03.2026 у справі № 911/448/25(911/2091/25).

Також суд зазначає, що відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_11 відповідач-1 - ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" 29.08.2013 (наказ №80-К), переведений на посаду комерційного директора 10.01.2020 (наказ №2) та звільнений з займаної посади у зв`язку з ліквідацією підприємства 28.04.2020 (наказ №21-к). Отже, у ОСОБА_1 , всупереч твердженням ліквідатора, не було повноважень звернутися в місячний строк, починаючи з 01.01.2021, до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки ОСОБА_1 на цей момент вже не виконував повноваження директора боржника.

Крім того, заявником не доведено розмір грошових зобов`язань боржника та склад кредиторів саме на моменти, які він визначає як початок перебігу відповідного строку як для відповідача-1, так і для відповідача-2. Посилання ліквідатора на реєстр вимог кредиторів, сформований у процедурі банкрутства, не є належним доказом цих обставин, оскільки такий реєстр відображає стан вимог кредиторів на більш пізній стадії та не дозволяє ретроспективно встановити фінансовий стан боржника на визначену заявником дату. Посилання на наявність кредиторів за відкритими виконавчими провадженнями стосовно боржника також не є належним доказом, оскільки не містить обґрунтування підстав та сум заборгованості перед конкретними кредиторами на зазначені періоди.

Крім того, як зазначає ліквідатор, основним доказом у даній справі є фінансовий аналіз.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, та становища на ринках боржника і подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Тобто, суд звертає увагу, що зазначені вище норми покладають обов`язок проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника особисто на призначеного судом арбітражного керуючого (розпорядника майна або ліквідатора).

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що фінансовий аналіз був виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Полікейс", а не ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Винниченко Ю.В.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами.

Проте, матеріали даної справи та матеріали справи №915/86/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" не містять договорів, укладених між арбітражним керуючим Венниченко Ю.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полікейс" щодо виконання відповідного фінансового аналізу.

Аналіз фінансового стану банкрута має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14, оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Як вбачається з матеріалів справи, звіт за результатами аналізу фінансово-господарського стану підприємства, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрута чи доведення до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" за період 2018, 2019, 2020 роки був складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Полікейс" на замовлення ліквідатора лише 23.04.2024, тобто в ході проведення ліквідаційної процедури банкрута, в той час коли провадження у справі про банкрутство боржника було відкрито 15.02.2022.

В загальних положеннях звіту зазначено, що метою проведення фінансового аналізу є з`ясування змін фінансово-господарського стану підприємства протягом 2018-2020 років (останні три роки активної господарської діяльності) на предмет виявлення неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємства.

В розділі 3.2. звіту "Виявлення ознак дій з доведення до банкрутства" зроблено висновок, що в діяльності керівних органів та власників боржника наявні ознаки із умисного доведення боржника до банкрутства.

У відповідності до п. 3.2. Методичних рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі. У ході визначення ознак дій з доведення до банкрутства аналізується рівень забезпечення зобов`язань кредиторів за період проведення аналізу.

Відповідно, при визначенні періоду дослідження мова йде про три роки до дати порушення справи про банкрутство, а не про період, визначений виконавцем звіту самостійно.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" було відкрито 15.02.2022. Відповідно, періодом, який починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство є період з 15.02.2019 до 15.02.2022.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Полікейс" аналіз проведено за період з 2018 року по 2020 рік. Відповідно, період аналізу з 2018 року до 15.02.2019 взагалі не може братися до уваги, так як не відноситься до трирічного періоду, що передував даті відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Крім того, ліквідатором зазначено, що за результатами проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Політейс" фінансового аналізу арбітражним керуючим зроблено висновки, що протягом періоду, що аналізується, показник коефіцієнту фінансової автономії (нормативне значення якого, як зазначає ліквідатор >1) має критичні значення: 0,51; 0,22, а в кінці періоду -0,01, що свідчить про неможливість боржника погасити свої поточні зобов`язання.

Проте, суд зазначає, що вказані ліквідатором дані стосовно нормативного значення коефіцієнту фінансової автономії, як і сам фінансовий аналіз містить суперечливі данні, оскільки в таблиці п. 2.1. Фінансового аналізу зазначено нормативне значення коефіцієнту фінансової автономії 0,5, але далі по тексту вказаного пункту зазначено, що нормативне значення коефіцієнту фінансової автономії >1.

Також суд зазначає, що відповідно до додатку 2 до Методичних рекомендацій, граничне значення коефіцієнту фінансової автономії - 0,5. Отже Фінансовий аналіз містить суперечливі дані.

Суд зазначає, що ліквідатором не надано, а матеріали справи не містять інформації, яка підтверджує наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Політейс" відповідних знань для проведення фінансового аналізу, а відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Політейс" є: 69.10 Діяльність у сфері права (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням; 68.31 Агентства нерухомості; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 Рекламні агентства.

Отже, суд критично ставиться до наданого ліквідатором фінансового аналізу, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Полікейс" на замовлення ліквідатора, за наявності зазначених судом розбіжностей та за відсутності в матеріалах справи доказів, що підтверджують наявність необхідних знань у товариства для складення відповідного фінансового аналізу та доказів залучення вказаного товариства на договірних засадах щодо виконання фінансового аналізу.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні ЄСПЛ від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" арбітражному керуючому Винниченко Ю.В. у задоволенні позову (заяви) про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівників.

При цьому, відповідачем-1 було заявлено про застосування спливу строку позовної давності до позовних вимог.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 року).

Таким чином, оскільки судом встановлено відсутність підстав для задоволення позовних вимог, позовна давність в межах даної справи не застосовується.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову (заяви) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" арбітражного керуючого Винниченко Ю.В. про покладення солідарної відповідальності на його керівників повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду складено та підписано 30.06.2026, з урахуванням умов воєнного стану.

Суддя В.С. Адаховська