Ухвала суду № 137849723, 01.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.07.2026 Справа № 914/3137/25

за позовом: керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі

позивача: Львівської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Амальфі-про, м. Луцьк

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , с. Зелена, Ковельський р-н, Волинська обл.

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Галтекс Брухт

про витребування майна (земельної ділянки) з чужого незаконного володіння

Суддя Коссак С.М.

Без участі учасників справи

На розгляд до Господарського суду Львівської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Амальфі-про, м. Луцьк, в якій прокурор просить витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Амальфі-про (ідентифікаційний код - 44522200) у комунальну власність Львівської територіальної громади в особі Львівської міської ради (ідентифікаційний код: 04055896) об`єкт нерухомого майна земельну ділянку кадастровий номер: 4610136300:06:012:0004, площею 0,4039 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2080943046101).

Ухвалою суду від 01.04.2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.04.2026 року.

21.04.2026 року представником відповідача, адвокатом Шегинським Р. подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час, яке з врахуванням думки учасників справи судом задоволено і судове засідання призначено на 20.05.2026 року.

19.05.2026 року представником відповідача, адвокатом Шегинським Р. подано клопотання про колегіальний розгляд справи, яке у судовому засіданні 20.05.2026 року судом відхилено, керуючись ч.10 ст. 33 ГПК України, відповідно до якої якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала. Суд зауважив, що справа №914/3137/25 розглядається по суті.

У судовому засіданні 20.05.2026 року представником відповідача, адвокатом Шегинським Р. у зв`язку з відхиленням клопотання про колегіальний розгляд справи, озвучено клопотання про відвід головуючого судді Коссака С.

Підставою для відводу судді, на думку, представника відповідача, адвоката Шегинського Р. є:

- «відсутність довіри до складу суду, а саме, до судді Коссака С., оскільки існує підозра, що суддя має вже наперед сформовану правову позицію у даній справі, що прямо суперечить Закону України « Про судоустрій та статус суддів»;

- « 19 травня 2026 року подано клопотання про колегіальний розгляд справи з метою виключення сумніву щодо об`єктивного розгляду та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, а також з метою усунення тиску на суд та забезпечення довіри до правосуддя. Однак суддя Коссак С. у задоволені даного клопотання відмовив. А тому у ТОВ «Амальфі-Про» наявні сумніви щодо упередженості та об`єктивності судді Коссака С., що викликає недовіру до суду при вирішенні цієї справи».

Розглянувши подану заяву про відвід у судовому засіданні 20.05.2026 року, суд її відхилив з підстав, зазначених в увалі суду від 20.05.2026 року.

В судовому засіданні 11.06.2026 року, з врахуванням думки учасників справи, у зв"язку з відсутністю аргументованих підстав для переходу до стадії підготовчого провадження, подане клопотання представником відповідача за вх.№16584/26 від 11.06.2026 року відхилено. В судовому засіданні 11.06.2026 року представником відповідача озвучено усну заяву про відвід судді, відтак з метою належної підготовки представником відповідача письмової заяви з викладенням аргументованих підстав такого відводу, враховуючи думку учасників процесу, враховуючи озвучене клопотання представника відповідача про перебування його у відпустці з 01.07.2026 по 24.07.2026 року, враховуючи перебуванням головуючого судді у відпустці до 30.06.2026 року, суд з врахування принципів верховенства права, диспозитивності, змагальності, справедливості, добросовісності, постановив відкласти судове засідання до 27.07.2026 року 13:00 год.

Під час перебування головуючого судді у справі №914/3137/25 С. Коссака у відпустці, 26.06.2026 року (вх.№18248/26) надійшла заява про відвід головуючого судді Коссака С. у справі №914/3137/25.

Підставами для відводу, на думку заявника, є наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді», а саме:

1). Під час судового засідання, яке відбулося 06 листопада 2025 року головуючим суддею було повідомлено наступне: « з метою уникнення конфлікту інтересів та встановлення довіри до складу суду, суд повідомляє про роботу близької особи у Львівській міській раді, яка є позивачем у справі. Вплив на суд не відбувається». Разом з цим представником відповідача з відкритих джерел, а саме декларацій Коссака Степана Михайловича було встановлено, що дружиною головуючого судді Коссака С.М. є Редько Ірина Олександрівна, яка відповідно до поданої нею декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік є заступником Директора юридичного департаменту Львівської міської ради.

Вказані обставини не були повідомлені судом та фактично були приховані головуючим суддею, оскільки судом не було повідомлено учасників справи, зокрема відповідача, про те, що близькою особою є дружина головуючого судді, яка в свою чергу є заступником Директора юридичного департаменту Львівської міської ради, що виступає позивачем у справі, а підлеглі дружини головуючого судді забезпечують представництво інтересів позивача.

2). 11 червня 2026 року ТОВ «Амальфі-Про» було подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та вирішення питання щодо колегіального розгляду справи з метою виключення сумніву щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, а також з метою усунення тиску на суд та забезпечення довіри до правосуддя.

Однак, суддя Коссак С.М. у задоволенні даного клопотання відмовив. А тому у ТОВ «Амальфі-Про» наявні сумніви щодо упередженості та об`єктивності судді Коссака С.М., що викликає недовіру до суду при вирішенні цієї справи.

Розглянувши зазначені підстави для відводу головуючого судді С.Коссака, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (ч.1, 3 ст.6 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Щодо першої підстави для відводу судді.

Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У першому судовому засіданні 06.11.2025 року судом оголошено, що «з метою уникнення конфлікту інтересів та встановлення довіри до складу суду, суд повідомляє про роботу близької особи у Львівській міській раді, яка є позивачем у справі. Вплив на суд не відбувається».

Представниками прокуратури, позивача, та представником відповідача ТОВ «Амальфі-Про» адвокатом Шегинським заяв про відвід, недовіру суду заявлено не було.

У ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

В пункті 1 рішення Ради суддів України № 75 від 04.11.2016 роз`яснено, що при виникненні конфлікту інтересів під час провадження у кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справах способом врегулювання конфлікту інтересів є: розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів, відвід і самовідвід. У випадку, коли за наслідками розкриття інформації відвід не заявлено - конфлікт інтересів вважається врегульованим.

При визначенні наявності чи відсутності конфлікту інтересів слід перш за все виходити з приватного інтересу судді, який розглядає конкретну справу, та можливості впливу такого приватного інтересу на об`єктивність чи упередженість рішення такого судді.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії суддею в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів суддя має встановити наявність обов`язкової сукупності таких обставин, як: 1) наявність у судді факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями судді із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення.

Згідно з п. 4 рішення Ради суддів України № 75 від 04.11.2016 - наявність у судді близьких осіб, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, які є учасниками судових проваджень, що знаходяться у провадженні судді створює конфлікт інтересів і вирішується шляхом самовідводу або повідомлення про його наявність та відводу.

Як зазначено вище, у першому судовому засіданні від 06.11.2025 року суд розкрив інформацію про те, що у Львівській міській раді, що є позивачем у справі працює близька особа судді Господарського суду Львівської області Коссака С.

Суд зауважує, що така обставина не є підставою для самовідводу судді, оскільки не впливає на об`єктивність судді при розгляді справи, однак існує необхідність у розкритті цієї інформації.

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» до переліку близьких осіб відносяться: члени сім`ї суб`єкта декларування, чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Самостійне врегулювання суддею конфлікту інтересів передбачено у Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, що затверджений рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, що затверджений рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, передбачено обов`язок суб`єкта конфлікту інтересів вживати заходів щодо, зокрема, самостійного врегулювання конфлікту інтересів.

При цьому, згідно зі ст. 15 Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 №2 з метою самостійного врегулювання конфлікту інтересів суб`єкт застосовує один або декілька з наведених способів врегулювання конфлікту інтересів: 1) самовідвід в порядку, передбаченому процесуальним законодавством; 2) розкриття інформації про конфлікт інтересів, якщо після такого розкриття сторонами процесу або іншими зацікавленими особами йому не було заявлено відвід; 3) усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення, не пов`язаних зі здійсненням правосуддя, чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 4) усунення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів Раді; 5) подання заяви щодо перегляду обсягу службових повноважень особи, не пов`язаних зі здійсненням правосуддя, з метою виключення факторів, які спричинять конфлікт інтересів; 6) подання заяви про переведення особи на іншу посаду або в інший суд; 7) подання заяви про звільнення особи; 8) подання добровільної декларації про приватні інтереси.

Стаття 15 Кодексу суддівської етики визначає, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Таким чином, суддею у справі №914/3137/25 з дотриманням Закону України «Про запобігання корупції», Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року №2, Кодексу суддівської етики та рекомендацій Ради суддів України, було самостійно вжито один з можливих способів врегулювання конфліктів інтересів у передбачений процесуальним законодавством спосіб, а саме шляхом розкриття інформації про конфлікт інтересів.

Не зазначення прізвища та імені близької особи, її конкретизації не порушенням вимог ГПК щодо відводу судді не впливають. При цьому суд зауважує, що Законом України « Про запобігання корупції» до переліку близьких осіб відносяться члени сім`ї суб`єкта декларування, зокрема дружина. Слід зазначити, що у судовому засіданні 06.11.2025 року питань стосовно близької особи не виникало. Крім цього, представником позивача Львівської міської ради у справі №914/3137/25 є уповноважена особа Львівської міської ради, а не юридичного департаменту.

Щодо другої підстави для відводу.

Відповідно до ч.10 ст.33 ГПК України якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Ухвалою суду від 01.04.2026 року у справі №914/3137/25 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Аргументованих підстав для розгляду та вирішення питання переходу до стадії підготовчого провадження та призначення колегіального розгляду справи, заявником не зазначено. Недовіра суду, на думку суду, не є підставою для призначення колегіального розгляду справи, де головуючий суддя не змінюється.

Отже, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 ГПК України).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та/чи упередженість судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 26.10.2020р. у справі №910/3480/20, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022р. у справі №916/442/21).

Частиною 11 ст. 39 ГПК України передбачено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши та дослідивши підстави поданої заяви про відвід суд зазначає, що вони не є передбаченими ст.35 ГПК України підставами для відводу судді, оскільки фактично зводяться до бездоказових припущень, незгоди сторони спору з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час розгляду справи, наприклад, як-то відхилення заяви про колегіальний розгляд справи з підстав недотримання вимог ст.33 ГПК України, про що зазначено вище.

Згідно з положеннями ГПК України, у випадку незгоди з судовим рішенням, його правомірність, повнота та об`єктивність, застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінка доказів, може бути предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді за заявою заінтересованої особи.

Одночасно суд звертає увагу на положення ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.1 3 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що заявником не обґрунтовано належними засобами доказування обставини упередженості та необ`єктивності головуючого судді Коссака С. у справі №914/3137/25, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви про відвід, а тому вважає, що у її задоволенні слід відмовити.

В той же час, враховуючи, що наступне судове засідання у даній справі призначено на 27.07.2026р., а заява про відвід судді надійшла до суду 26.06.2026р., тобто раніше ніж за три робочі дні до засідання, питання про відвід підлягає вирішенню в порядку, встановленому абз. 1 ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 33, 35, 39, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника відповідача ТОВ «Амальфі-Про» про відвід судді Коссака С. у справі № 914/3137/25 (вх.№18248/26) визнати необгрунтованою та відхилити.

2. Заяву відповідача ТОВ «Амальфі-Про» про відвід судді Коссака С. у справі №914/3137/25 (вх.№18248/26) та матеріали справи № 914/3137/25 передати на вирішення відповідно до ст.32 та ч.3 ст.39 ГПК України для розгляду заяви про відвід судді Коссака С.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.07.2026 року.

Суддя Коссак С.М.