Рішення № 137849282, 18.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5385/26

Провадження № 2/127/1476/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 червня 2026 рок18 червня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики №1494531 від 22.02.2021 та Договором про надання фінансових послуг №2111460027262 від 24.04.2021 у загальній сумі 36760,49 грн.

Свої вимоги мотивувало тим, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладений договір позики №1494531 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22.02.2021 року, відповідно до умов якого кредитор передав у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. За умовами вказаного договору сума позики становить 4000,00 грн, процентна ставка - 1,99% за кожен день користування позикою. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Крім того, погодився з тим, що він до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та «Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які перебувають в загальному доступі будучи опублікованими на сайті http://mycredit.ua/ua/documents-license/. Даний Договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

30.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №30-12/2021, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за договором позики №1494531 від 22.02.2021 року. В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр» на підставі договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі і за договором позики №1494531 від 22.02.2021 року, укладеним з відповідачем.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за договором позики №1494531 від 22.02.2021 року складає 6920,49 грн, з яких: 2676,13 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 4153,89 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 78,16 грн інфляційні збитки, 12,31 грн - 3% річних.

Крім того, 24.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем укладено Договір про надання фінансових послуг №2111460027262, відповідно до умов якого товариство зобов`язалось надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Граничний строк кредитування 1 рік. Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64%; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується ще на 1,38%; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується ще на 2,65%. Тип процентної ставки фіксована.

01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 1-12, у відповідності до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг №2111460027262 від 24.04.2021. В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр» на підставі договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі і за Договором про надання фінансових послуг №2111460027262 від 24.04.2021, укладеним з відповідачем.

Позивач вказує, що відповідач не виконує умови Договором про надання фінансових послуг №2111460027262 від 24.04.2021, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за договором, яка становить 74019,20 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 70019,20 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Заборгованість не погашена ні на рахунок первісних кредиторів, ні на рахунок позивача.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 36760,49 грн, а також 2662,40 грн судового збору та 13000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 не скористалася.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового засідання.

Представник позивача при зверненні до суду з позовною заявою розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся в порядку, визначеному чинним законодавством, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( у тому числі сплатити гроші ), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами ).

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу ).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис`є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20, який є обов`язковим для врахування судом відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Судом установлено, що 22.02.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №1494531 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), із використанням веб-сайту https://mycredit.ua/ua/documents-license/.

Відповідно до його умов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти у розмірі 4000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника. Строк позики 29 днів, останній день повернення позики 23.03.2021 року. Базова процентна ставка/день 1,99%. Знижена процентна ставка/день - 0,01 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою/день (не застосовується у період карантину) - 2,70%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 3,65%. Орієнтовна загальна вартість позики 4011,60 грн.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п.4 договору).

Підписавши цей договір, відповідач підтвердив, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщений на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ їх зміст, суть об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролангація) або застосування автопролангації, йому зрозумілі (п. 4.2 цього Договору).

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (п. 5договору).

Як слідує з матеріалів справи вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» електронним повідомленням про прийняття (акцепт) пропозиції, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договору міститься код ідентифікатора відповідача RgG1Xbf8Bs, що і є безпосереднім підписом відповідача.

Ідентифікаційна частина договору позики №1494531 від 22.02.2021 року в Розділі «Позичальник» містяться ідентифікуючі дані ОСОБА_1 , у тому числі зазначено маску рахунка позичальника № НОМЕР_1 .

TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором позики №1494531 від 22.02.2021 року виконав належним чином, перерахувавши відповідачу грошові кошти у розмірі

4000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою №КД-000107704/ТНПП від 13 січня 2026 року, виданою ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики №1494531 від 22.02.2021 року станом на 30.12.2021 року загальна сума заборгованості складає 6830,03 грн, з яких: сума заборгованості за тілом 2676,13 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4153,89 грн.

30.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №30-12/2021, відповідно до умов якого клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 50584753,07 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом та боржником.

За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами позики, право вимоги за якими передається. Право вимоги переходить до фактора після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги (п.2.4, п. 6.1.4 вищевказаного договору факторингу).

30.12.2021 року сторони договору факторингу №30-12/2021 підписали акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021 року.

Проведення фінансування за цим договором підтверджується копією платіжного доручення №0317260000 від 30.12.2021 року.

Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за договором позики №1494531 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22.02.2021, укладеним з ОСОБА_1 , на суму заборгованості 6830,03 грн, з яких: 2676,13 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4153,89 грн - заборгованості по процентам.

При цьому, п. 2.3 договору передбачено, що з дати відступлення прав вимог фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані Клієнтом) за договорами позики за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Договорів позики.

Тобто, відповідно до цих умов ТОВ «Вердикт Капітал» має право, окрім іншого, здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) відповідно до умов передбаченими кредитними договорами за умови дотримання вимог чинного законодавства України.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 року слідує, що останнім в період з 01.01.2022 року по 23 лютого 2022 року було нараховано 3% річних, що становить 12,31 грн та інфляційні збитки в розмірі 78,16 грн. У зв`язку з цим, станом на день розрахунку загальний розмір заборгованості за договором позики №1494531 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22.02.2021 становить 6920,49 грн, з яких: 2676,13 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4153,89 грн - заборгованості по процентам, 12,31 грн - 3% річних, 78,16 грн - інфляційні втрати.

Крім того, 24.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансових послуг №2111460027262 «Стандартний».

Сторонами погоджено умови договору, відповідно до яких товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Орієнтовний строк повернення кредиту - 17 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 17 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки - фіксована.

За змістом п.1.4.1, п.1.4.2 нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 17 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 17 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Пунктом 1.9 договору передбачено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить 1 рік.

У заяві-анкеті (для отримання кредиту), яка є додатком №1 до договору про надання фінансових послуг №2111460027262 від 24.04.2021 року, підписаній позичальником, сторони погодили, що позичальник просить надати йому кредит на особисті потреби в розмірі 4000,00 грн, орієнтовний строк повернення кредиту 17 днів з моменту отримання кредиту; строком на 365 днів. Розмір процентів: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). Дата початку нарахування процентів за користування кредитом 24.04.2021 року.

Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту, який є додатком №3 до кредитного договору.

Підписуючи вищевказаний договір, відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», текст яких розміщений на сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua (п. 4.1. договору). Також відповідач підтвердив, що до укладення цього договору від товариства він отримав: інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію, що міститься у ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; підписаний сторонами екземпляр договору, графіку платежів, паспорт кредиту (п. 4.9. договору).

При укладенні договору відповідач сам надав відомості, які його ідентифікують: свої прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер телефону, картки. Саме на вказаний ним номер телефону кредитором було направлено одноразовий ідентифікатор, яким відповідач скористався, ввівши у відповідне поле на сайті товариства, тим самим підписавши договір.

З матеріалів справи слідує, що відповідач вчинив ряд дій, спрямованих на укладення кредитного договору, і підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором. В свою чергу кредитодавцем було проведено ідентифікацію та верифікацію клієнта - відповідача.

Суд бере до уваги, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт фінансових установ за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між кредитодавцем та відповідачем не був би укладений. Відповідно укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Цей договір укладений в електронній формі, підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови договору, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договору про надання фінансових послуг №2111460027262 від 24.04.2021 року.

Згідно з копією повідомлення від 06 січня 2025 року ТОВ Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» підтвердило про успішність переказу грошових коштів 24.04.2021 на картку № НОМЕР_3 у сумі 4000,00 грн згідно договору №2111460027262.

Відповідно до наданого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» розрахунку за період з 24.04.2021 року по 30.11.2021 року заборгованість відповідача становить 29840,00 грн, з яких: 4000,00 грн - тіло кредиту, 25840,00 грн - проценти.

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу №1-12, відповідно якого останньому відступлено права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором №2111460027262 від 24.04.2021 року, укладеним з відповідачем.

Згідно з п. 6.1.4. вищевказаного договору факторингу, право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання акту приймання-передавання Реєстру Боржників (додаток № 2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Відповідно до п. 2.3 з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування процентів (у тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржником грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів та комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів фінансових послуг.

03 грудня 2021 року на виконання умов вищевказаного договору факторингу ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило фінансування, що підтверджується платіжним дорученням №307600018 та в цей же день підписаний акт приймання-передавання Реєстру боржників.

Із Реєстру боржників від 03 грудня 2021 року слідує, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 за договором №2111460027262 від 24.04.2021 року на суму 29840,00 (а.с. 11).

Згідно з розрахунку, наданого ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10 березня 2023 року заборгованість відповідача становить 74019,20 грн, з них: 4000,00 грн- основний борг; 25840,00 грн- заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 44179,20 грн - нараховані проценти згідно кредитного договору.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Відповідно до п. 5.2 цього договору право вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту прийняття-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток №4).

В цей же день сторони цього договору підписали Акт прийому-передачі реєстру боржників.

За реєстром боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги:

- за договором позики №1494531 від 22.02.2021, укладеним з ОСОБА_1 , на загальну суму 6920,49 грн, з яких: 2676,13 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 4153,89 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, 90,47 грн відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦПК України;

- за договором №2111460027262 від 24.04.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , на загальну суму 74019,20 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 70019,20 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.

Що стосується вищевказаних договорів факторингу та договору про відступлення права вимоги вони є правомірним, тобто таким, що породжують, змінюють або припиняють цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність цих договорів матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Отже до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право кредитора за вищевказаними кредитними договорами, що підтверджується дослідженими доказами.

Тобто ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Щодо суми заборгованості та розрахунків заборгованості по вищевказаних кредитних договорам, то суд зазначає наступне.

Так, за договором позики №1494531 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22.02.2021 становить 6920,49 грн, з яких: 2676,13 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4153,89 грн - заборгованості по процентам, 12,31 грн - 3% річних, 78,16 грн - інфляційні втрати.

При цьому, нарахування 3% річних та інфляційних витрат на залишок заборгованості по тілу кредиту було здійснено ТОВ «Вердикт Капітал», із наданого ним розрахунку станом на 10 січня 2023 року слідує, що ТОВ «Вердикт Капітал» в період з 30.12.2021 року по 23.02.2022 року було нараховано 3% річних у розмірі 12,31 грн, а також інфляційні витрати у розмірі 78,16 грн.

Щодо заборгованості за відсотками, то слід відмітити, що її розмір визначений в сумі 4153,89 грн та нарахування проведенні до 17.08.2021 року.

В той же час, за договором позики №1494531 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22.02.2021 кредит надавався строком на 29 днів, тобто до 23.03.2021 року, з процентною базовою ставкою/день 1,99 %.

Згідно з п. 4 договору, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дату отримання та повернення, на залишок позики.

Слід звернути увагу, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Так, у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним вище договором позивач просить стягнути заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 4153,89 грн.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 вказала, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

Як зазначено раніше позика надавалася відповідачу строком з 22.02.2021 року до 23.03.2021 року включно. Сторони погодили, що денна процента ставка становить 1,99%, тому розмір заборгованості по процентам, становить 2308,40 грн (4000,00 грн ?1,99% ? 29 днів), а тому суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь позивача відсотки саме в розмірі 2308,40 грн.

Що стосується нарахування 3% річних та інфляційних витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній 16 травня 2018 року в справі №686/21962/15-ц.

ОСОБА_1 прострочив виконання своїх зобов`язань за Договором позики №1494531 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22.02.2021 року, кредитори здійснили нарахування цих компенсаційних виплат в межах визначених умовами договорів та з урахуванням визначних законодавством строків їх нарахування (до моменту введення воєнного стану), а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних.

Щодо заборгованості за Договором про надання фінансових послуг №2111460027262 від 24.04.2021, суд зауважує, що позивачем, з урахуванням принципу розумності, співмірності і пропорційності, пред`явлено до стягнення з відповідача заборгованості у сумі 29840,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 25840 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів. Сума заборгованості заявлена до стягнення та розрахована в межах погодженого сторонами строку користування.

При цьому суд враховує, що пунктом 1.2 договору передбачено, що кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів.

В заяві-анкеті для отримання кредиту зазначено, що ОСОБА_1 просить надати кредит, орієнтовний строк повернення якого 17 днів з моменту отримання, при цьому зазначено, що позичальник просить надати такий кредит «строком на 365 днів».

Такі ж умови містяться і в п. 1.3 договору - орієнтовний строк повернення кредиту становить 17 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 17 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Пунктом 1.9 договору визначено, що граничний строк кредитування становить 1 рік.

При розрахунку заборгованості застосована погоджена сторонами процентна ставка. Так, зі змісту п.1.4 договору слідує, що протягом орієнтовного строку кредиту (17 днів) проценти нараховуються у розмірі 2% за кожен день користування кредитом. Починаючи з першого дня, наступним, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, тобто з 17 дня, процентна ставка збільшується на 1,64%, починаючи з 15 дня - на 1,38%, а починаючи з 30 дня - на 2,65%.

У разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, тобто 10.05.2021 року, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 17 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом, але за умовами даного договору не пізніше 24.04.2022 року.

Проценти, які просить стягнути позивач, нараховані у відповідності до умов договору і з урахування ставки, про яку йде мова у п.п.а)-п.г) п.1.4 договору. Розмір нарахованих процентів узгоджується із порядком нарахування процентів, який визначений умовами договору.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що відповідач свої договірні зобов`язання не виконує належним чином, існує порушення виконання зобов`язань, право позивача порушене, тому порушене право підлягає захисту, відповідач повинен нести відповідальність відповідно до умов договору та сплатити на користь позивача суму заборгованості, розмір якої встановлений судом.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 34915,00 грн, з яких:

-заборгованість за договором позики №1494531 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22.02.2021 у розмірі 5075,00 грн, з яких: 2676,13 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 2308,40 грн - заборгованість за відсотками, 12,31 грн - 3% річних, 78,16 грн - інфляційні втрати;

-заборгованість за Договором про надання фінансових послуг №2111460027262 від 24.04.2021 у розмірі 29840,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 25840 грн - заборгованість за відсотками.

Крім того, з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню 2528,74 грн судового збору (пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням ставки понижуючого коефіцієнта).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року в справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17(провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року в справі №554/2586/16-ц.

Позивач в підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу подав такі докази: договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №872 від 01 січня 2026 року, витяг з акту №18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року.

За змістом договору вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору (форма заявки визначена у додатку №1 до договору). Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги (форма акту про надання юридичної допомоги визначена додатком №2 до договору), який готується адвокатським об`єднанням та надсилається клієнтом для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога. Сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.1, 4.3, 4.5 договору).

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №872 від 01 січня 2026 року сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованість з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивчення документів (1 год - 2000,00 грн) витрачено 2 год - 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (1 год - 3000,00 грн) витрачено 3 год - 9000,00 грн.

30.01.2026 року сторони договору підписали акт №18 про надання юридичної допомоги із змісту якого слідує, що сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням товариству до заявки надання юридичної допомоги за наступним списком: надання усної консультації з вивчення документів (1 год - 2000,00 грн) витрачено 2 год - 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (1 год - 3000,00 грн) витрачено 3 год - 9000,00 грн, загальна сума 13000,00 грн.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу та надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а формування позиції та підготовка матеріалів не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи. Тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, результат розгляду справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 8000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість у розмірі 34915,00 грн (тридцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятнадцять гривень), з яких:

-заборгованість за договором позики №1494531 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22.02.2021 у розмірі 5075,00 грн, з яких: 2676,13 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 2308,40 грн - заборгованість за відсотками, 12,31 грн - 3% річних, 78,16 грн - інфляційні втрати;

-заборгованість за Договором про надання фінансових послуг №2111460027262 від 24.04.2021 у розмірі 29840,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 25840 грн - заборгованість за відсотками

В решті вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 2528,74 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять вісім гривень сімдесят чотири копійки) та 8000,00 грн (вісім тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна