Рішення № 137849175, 01.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14138/26

Провадження № 2/127/4019/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом, у якому позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 16 400 грн., з яких: 2 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 480 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором, 4 920 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 123 календарні дні, а також 2 662,40 грн. витрат по сплаті судового збору та 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №4022913 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого фінансова установа надала позичальнику грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн. на строк 360 днів, з 30.09.2023 по 24.09.2024. Відповідно до п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та перерахувало кредит в сумі 2 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 . 24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача. До ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 11 480 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 200,00 грн., заборгованість за процентами 9 480 грн. Станом на дату укладання Договору факторингу від 24.05.2024 №24/05/2024, строк дії Договору №4022913 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.05.2024 по 24.09.2024 (1323 календарні дні) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в сумі 4 920 грн. Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором №4022913 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.09.2023 в загальному розмірі 16 400 грн. Зважаючи на вище викладене, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив, окрім того цією ж ухвалою витребувано у АТ "А-Банк" інформацію щодо підтвердження факту належності відповідачу платіжної картки та підтвердження факту зарахування коштів на дану платіжну картку.

Копію вказаної вище ухвали з додатками було направлено на адресу місця реєстрації відповідача та отримано ним 22.06.2026 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

27.05.2026 року до суду надано витребувані докази з АТ "А-Банк".

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 30.09.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений Договір №4022913 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Вказаний договір підписано електронним підписом, одноразовим ідентифікатором Х761 ОСОБА_1 .

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 2 000,00 грн; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору.

Відповідно до п. 1.4.1, 1.4.2 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Згідно з п. 1.5, 1.6 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк кредиту 30341,06% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 16400 грн.

Додаток №1 до договору та паспорт споживчого кредиту містять вказівку на суму кредиту, строк його видачі, реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, штрафи, тощо.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 . Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 30.09.2023 або 01.10.2023.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та перерахувало йому кредит в сумі 2 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 .

За інформацією ТОВ "Універсальні платіжні рішення", відповідно до зазначеного договору №44022913 від 30.09.2023 було успішно перераховано на платіжну карту 30.09.2023 18:56:17 суму 2 000,00 грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 290948789 призначення платежу: Зарахування 2 000 грн на карту НОМЕР_1 .

Тобто кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, з відповіді АТ «А-Банк» №34591/47-260517/198-БТ від 19.05.2025 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . 30.09.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано платіж в сумі 2 000 грн.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

24.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №24/05/2024, згідно з умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами, вказаними у реєстрах боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором №4022913 від 30.09.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, внаслідок укладення 24.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» договору факторингу №24/05/2024 відбулася зміна кредитора, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора за кредитним договором №4022913 від 30.09.2024, укладеним з ОСОБА_1 у розмірі 11 480 грн., з яких: заборгованість з тілом кредиту 2 000,00 грн., заборгованість за процентами 9 480 грн.

Позивач зазначає, що станом на дату укладання Договору факторингу від 24.05.2024 №24/05/2024, строк дії Договору №4022913 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.05.2024 по 24.09.2024 (123 календарні дні) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в сумі 4 920 грн.

Відповідачем вказані розрахунки заборгованості не спростовано, власного розрахунку не надано.

Отже, перевіривши надані позивачем розрахунки та взявши до уваги умови кредитного договору, суд вважає доведеною обставину порушення відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, а тому дійшов висновку, що права позивача порушені, існує заборгованість за кредитним договором, розмір якої становить в загальному 16 400 грн., з яких: 2 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 480 грн. - заборгованість за відсотками нарахованих первісним кредитором, 6 700 грн. -заборгованість за процентами нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за період з 25.05.2024 по 24.09.2024, у добровільному порядку заборгованість не погашена, а тому позов підлягає задоволенню в цій частині.

Оскільки позовні вимоги задоволено, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 662,40 грн. понесеного судового збору.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як слідує з матеріалів цивільної справи, позивач у підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, акт №18471 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.03.2026, заявка № 18471 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024, ордер адвоката серії АІ №2000132.

За змістом договору про надання правової допомоги, факт надання послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт. Клієнт здійснює оплату гонорару адвоката на підставі наданого адвокатом рахунку, згідно узгодженого та підписаного Акту прийому-передачі виконаних робіт протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду першої інстанції по справі законної сили.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст. ст. 137, 141 ЦПК України суд зважає, що дана справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній. У стягненні решти суми витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 279-282, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором №4022913 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.09.2023 в загальному розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн., з яких: 2 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 480 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими первісним кредитором, 4 920 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 123 календарні дні, а також 2 662,40 грн. витрат по сплаті судового збору та 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 01.07.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: